Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Василь Вітер
Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого у 1972 році за фахом «актор драми», майстерня Михайла Верхацького.
У 1972-1975 рр. працював актором у Житомирському обласному українськраїнському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги, Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та на Кіностудії імені О. Довженка.
У 1976–1981 роках навчався у Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого за спеціальністю кінорежисура в майстерні Віктора Кісіна.
У 1981-1982 роки працював режисером у відділі по виробництву відеофільмів при Держтелерадіо УРСР. Був одним із перших режисерів у СРСР, котрі почали знімати ігрові фільми на відео, а саме кінострічку «У лузі на старому дивані» за новелою Є. Гуцала.
Працював режисером та режисером-постановником на Українській студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» з 1982 по 1993 роки.
В 1994-го заснував і очолив студію «ВІАТЕЛ», на якій було створено близько 120 фільмів.
З 1996 року працює викладачем та художнім керівником курсу телережисерів на кафедрі режисури телебачення КНУТКТ імені Івана Карпенка-Карого.
З 2010 року – завідувач кафедри режисури телебачення Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
З 2013 року – заступник Голови Комітету з Державної премії України імені Олександра Довженка. Член експертної комісії з питань Кінематографії Державного агентства України з питань кіно.
Зняв понад 80 ігрових, документальних і музичних фільмів. Автор та ведучий телециклу «Василь Вітер. Ретроспектива» на телеканалі «Культура».
Одного разу зібралася певна група людей зі своїми ідеями, і створили вони творче об’єднання «ВІТРЯК».
Це режисери, які вже здобули освіту або ще тільки навчаються ремеслу. Об’єднує усіх майстерня Василя Вітра та Віталія Савчука. Саме тут вони виховувалися, творчо і не тільки.
Чому ВІТРЯК? «Вітряк» виробляє шалену енергію, з якою поділиться і з ВАМИ, глядачами!
Вони почали свій шлях з вистави «Безталанна. Нездійсненне». Саме вона тримала всіх гуртом і дала поштовх до нових проектів. Нові проекти – це різні постановки на сцені, а також окреме місце відведено для екранних робіт.
«ВІТРЯК» – для збудження емоцій і думок. Для того, щоб розігріти температуру тіла до сорока, а потім спромогтися лягти у холодний сніг.
