З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Віталій Бондарєв

Віталій Бондарєв

Актор.
Заслужений артист України
Біографічні дані:
Дата народження: 28.01.1960 (62 роки)
Освіта: Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актор  є  резидентом театрів:
3.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.5
3.5
3.5
2.5

З 2008року Театр ««Ланжерон'»» радує своїх глядачів прекрасними виставами на сценічних майданчиках Харкова, України і країн зарубіжжя. В діючому репертуарі нашого театру 9 вистав. Вистави театру відзначені преміями, дипломами та нагородами на Міжнародних фестивалях і конкурсах. «Ланжерон', або Театр' одеського розливу». Його ідейні натхненники (вони ж - практичні втілювачі) - режисер Галина Панібратець і актор, заслужений артист України Віталій Бондарєв. Специфіка театру «Ланжерон'» – постановки в форматі моновистави. Жанрова особливість вибору репертуару театру це – трагікомедія. Цей формат, по суті, є лакмусом акторської пілотажу В. Бондарева, має свої переваги. Такий «театр у валізі» легкий на підйом, мобільний, контактний. Труднощі ж такого формату пов'язана з тим, що акторові необхідно поодинці впоратися з галереєю трагікомічних персонажів і при цьому ніде не повториться! Відвернути, переключити увагу глядача просто нема на що - на сцені тільки лаконічні деталі сценографії... Так само наш театр «Ланжерон'» є засновниками Міжнародного творчого пленеру «Роза Світу» (Варна, Болгарія) і Міжнародного Театрального фестивалю «Театронік» (м.Харків, Україна), який радує харків'ян своїми світовими виставами ось уже 5 років. У 2006 році на фестивалі в Болгарії познайомилися Галина Панібратець і Віталій Бондарєв, який запропонував поставити моновиставу «Теза з нашого двору» (по А.Каневскому). 5 вересня 2008 року відбулася прем'єра цієї вистави. Ця дата 5 вересня і стала датою створення нашого театру «Ланжерон'».  

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
5.9
5.8
5.8
5.3

Центр сучасного мистецтва «Нова Сцена» був заснований в 1989 році як творчий союз акторів, музикантів, художників і фотографів, всіх, хто прагнув розвивати сучасне мистецтво різних видів і жанрів. У травні 2000 року з театральної майстерні Центру було створено театр з однойменною назвою, очолюваний керівником Центру і режисером-постановником Миколою Осиповим (Лауреат Муніципальної премії ім. А Мар'яненка). З цього часу творчий колектив театру поставив понад двадцять п'ять вистав, вісім з яких зараз в репертуарі. Театр «Нова Сцена» лауреат багатьох Міжнародних театральних фестивалів: «Слов'янський вінець» (Москва. Росія), «Золота Хортиця» (Запоріжжя. Україна), Молдфест.Рампа.РУ (Кишинів. Молдова), Гогольфест (Київ. Україна), « М. @ RT Контакт »(м.Могилів, Білорусь),  «Мельпомена Таврії» (Херсон. Україна),  «Добрий театр» (Енергодар.Украіна), «Курбалесія» (Харків. Україна) та ін. «Нова Сцена» – це театр, який спирається на класичні традиції, але йде в ногу з часом. «Нова Сцена» – це постійний рух і зміна, зустрічі з визнаними майстрами і молодими бунтарями. Це репертуар від французької комедії до інтелектуальної п'єси, від класики до «Нової драми». Це любов і повага до глядача, як до гідного співрозмовника. Це заглядання в минуле, для розуміння майбутнього.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере
брав
участь Віталій Бондарєв

Вистава «Теза з нашого двору» Лауреат Численних Міжнародних Фестивалів і Конкурсів! Цей спектакль заслужено отримав «Приз глядацьких симпатій» в країнах: Німеччина (м.Ганновер), Македонія (г.Бітола), Ізраїль (г.Іерусалім), Литва (г.Висагинас), Латвія (Рига), Молдова (г .Кішінев), Киргизія (Бішкек), Болгарія (Варна). Цей спектакль володар призу «Краща чоловіча роль у камерній виставі» Міжнародного Фестивалю «Мельпомена Таврії» (Україна, м.Херсон) Прем'єра відбулася 5 вересня в 2008 році. Вистава розповідає про людське велике братство, про доброту і вірності, про гуманність і милосердя, про шляхетність і про ті вічні цінності нашого життя, які і складають її суть. Плачучи, сміючись і радіючи, глядач співпереживає всім тим персонажам одеського дворика, про які зворушливо і з іронією розповідає Заслужений артист України Віталій Бондарєв в трагікомедії «Теза з нашого двору». «Адже цей дворик – узагальнюючий образ – метафора минулого, нашого спільного – як тепер можна було б сказати – колективного несвідомого. За набігаючими один на одного поіржавілими дахами, нудьгуючими віконницями, за якими вже давно ніхто не живе, зачаїлися дитинство і юність головного героя. І як тільки він ще раз з'явиться тут, все кругом боязко і уважно замовкне, вичікуючи. Пройде якась хвилина, і тонкий запах минулого спалахне міріадами світлячків, і розсиплеться в пошуках втраченого часу, а потім, прийшовши до тями, почне збиратися в розповідь про молодість жінки, яка жила в цьому дворі, про набуття нею сім'ї, вітчизни, себе. А ще – про «золотий вік», спільній долі і трагедії часу ... І трохи – про тугу за людяністю, до якої ми так повільно йдемо. Словом, про безліч різних речей, які виходять за рамки історії приватного життя окремого двору. » (Юлій Швець) “Когда-то на этом месте бурлил страстями маленький одесский дворик,  Заплетённый паутиной бельевых верёвок,  на которых, как пойманные мухи, трепыхались трусы, майки и бюстгальтеры всевозможных размеров... В этом дворе было  много обитателей, забавных, трогательных и  неповторимых. Я полюбил их на всю  жизнь и сегодня  вас с ними познакомлю...» Фотограф – Інга Усенко

Старіючий композитор, обласканий славою, розуміє, що зоряний час його пройшов. І в своїх бідах творець звинувачує, насамперед, дружину Олену. Щоб повернути примхливу музу, Євген призводить до хати молоду коханку – студентку консерваторії. А дружині доводиться миритися з тим, що відтепер вона буде жити під одним дахом з «голубками». Пікантності ситуації додає несподіваний хід Олени. Такого повороту подій маестро явно не очікував ... З Вікіпедії: Рольова гра – гра навчає або розважального призначення, вид драматичної дії, учасники якого діють в рамках обраних ними ролей, керуючись характером своєї ролі і внутрішньою логікою середовища дії; разом створюють або слідують вже створеному сюжету. Дії учасників гри вважаються успішними чи ні відповідно до прийнятих правил. Гравці можуть вільно імпровізувати в рамках обраних правил, визначаючи напрям і результат гри Таким чином, сам процес гри є моделювання групою людей тій чи іншій ситуації. Кожен з них поводиться, як хоче, граючи за свого персонажа. Фотограф – Інга Усенко

Лист Богу
« Лист Богу » Трагікомедія

Прем'єра відбулася в 2015 р. Цей спектакль побачили глядачі на сценічних майданчиках в м.Ганновер (Німеччина), г.Орел і г.Владимир (Росія), м.Кишинів (Молдова), м.Херсон (Україна), г.Ювяскюля (Фінляндія), а так само в Одесі і в Харкові (Україна). Глядацькі симпатії і інтерес до цієї вистави заслужено виправдані, тому що - це зворушлива історія про долі людські. Про любов, про милосердя, про віру в те, що кожна людина гідна щастя! «Что такое еврейское счастье знают все и в то же время не знает никто, даже сами искатели этого самого счастья. Поэтому не спешите ни плакать, ни смеяться. Не спешите и выводы преждевременно делать. Вы  просто отправляйтесь вслед за героями и пройдите весь путь к этому самому счастью.  И вы тогда убедитесь, что никакое оно не еврейское, хотя и написано с неподражаемым юмором и колоритом, на который способен только очень талантливый автор Анатолий Исаакович Крым.» «Письмо Богу» - это трогательная история о судьбах человеческих. О любви, о милосердии, о вере в то,  что каждый человек достоин счастья! «…Что же делает человек, когда жизнь припирает его к каменной стене так плотно, что дышать становится невмоготу? Правильно, он зовет на помощь. И кого может позвать на помощь человек, у которого на всей земле не осталось ни одного близкого человека? Правильно.  Он зовет на помощь Бога…» Фотограф – Інга Усенко

Моня
« Моня » Трагедія
3.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.5
3.5
3.5
2.5

Головний герой Моня Цацкес – перукар, вражаючий персонаж єврейської національності, з усіма притаманними цьому навичками і вміннями, винахідливості його розуму позаздрить навіть інший такий же єврей! Тут плачеш від болю і смієшся до сліз. Моніно історії та епізоди часом на межі фолу, але дуже яскраві; гомерично смішні, безглузді, але цілком можливі, чого у нас тільки не відбувається; сумні, тому що йде війна. Ця вистава наповнена таким душевним світлом, що хочеться і плакати, і сміятися одночасно. Життєлюбність – як маленький паросток на тонкій ніжці, серед палаючих блискавиць і громохкий кононаду артилерійських залпів ... Життєлюбність, людинолюбство, мрія про мирне життя – тільки це, часом, і допомагало вистояти.Только це і повинно бути основою людських взаємин, основою самого його – людського існування. Але не завжди воно так. Пліч-о-пліч співіснують жахи війни і маленькі радості існування, буття, присутності в цьому світі. За добрим, душевно про найстрашніше. Фотограф Інга Усенко

Ви мене посміхнули ...
« Ви мене посміхнули ... » Моновистава, лірична комедія

Кращий спосіб підняти настрій – згадати що-небудь приємне. Фотографії – це прекрасний спосіб освіжити спогади, адже ми намагаємося зафіксувати на знімках саме щасливі моменти нашого життя. Вистава «Ви мене посміхнули» – це зворушлива лірична комедія, де можна разом з героями з Одеси від душі посміятися, посумувати трохи і згадати і про своїх друзів, коханих і дорогих серцю людей з якими пов'язані  ваші щасливі моменти, зафіксовані на фотографіях життя! !! «... і може, ми знову зустрінемося в цьому неосяжному житті і, злегка стикнувшись боками, зуміємо розповісти один одному про успіхи і невдачі, про події та спокої, коротше, про все, що бачили ми в своєму польоті у неба ...» Якщо ви зібралися їхати в Одесу - НЕ їдьте, дивіться сюда !!! Соломон Маркович вам все розповість за Одесу і за життя !!! Посміхнеться, і сфотографує на пам'ять, і ще побажає вам, як істинний одесит з іронічністю і товариськістю: «Бажаю шоби вам посміхалася удача, але з вас не ржала. Шоби ви добре хотіли і ваші мрії не збувалися над іншими. Нехай вам ніхто не заважає шикарно жити, не розчісує вам нерви. Шоб я так жив як я вам це бажаю! ... » Фотограф – Інга Усенко

Суєта суєт…
« Суєта суєт… » Моновистава

«Насолоджуйся життям - твоя доля в житті і в працях твоїх, якими ти працюєш під сонцем". (Вікіпедія) «Суєта суєт ...» у виконанні В. Бондарева смішить, приголомшує, захоплює непідробним співпереживанням досвідченого, яскраво і різнопланово обдарованого актора-людинознавеця. Тієї бідолашної нескладухи, яка супроводжує життя бабелівських героїв. Та хіба тільки їх життя? ... Фотограф – Інга Усенко

Театр «Ланжерон'» представляє спектакль-казку для дорослих у віршах! Це джерело афоризмів на всі випадки життя! Під гострим і розумним гумором тут ховається і сатира, і іронія. В руках Заслуженого артиста України Віталія Бондарєва оживають унікальні контактні капелюхи-образи! Це весело, мудро, поетично і ексцентрично !!!! Режисер Галина Панібратець! Казка брехня – так у ній натяк, що «у нас споконвіку немає суду на дурнів» !!! Фотограф – Інга Усенко

Театр «Ланжерон'» представляє різдвяний спектакль – казку з ляльками, контактними декораціями, з інтерактивним участю глядачів в сюжеті казки. Хочете поринути в казкову атмосферу, хоча б на мить повірити, що різдвяні чудеса існують? Театр «Ланжерон'» запрошує вас в гості до Самому Санта Клаусу і його доброї Місіс Клаус! Ви не тільки потрапите в затишну, чарівну атмосферу таємничого свята, а й дізнаєтеся самий таємний секрет Домовичка Ніссе! Познайомитеся з його друзями і дізнаєтеся таємниці Різдва !!!! Пограєте, посміхнетеся, побачите чудо і диво! Вас чекає дивно добра, зворушлива і звичайно сама різдвяна казка для всієї родини про дружбу і відданості, про сміливість, про вірність і кохання !!! Да !!! І не забудьте зробити Селфі у Санти в гостях у чарівного каміна на кріслі гойдалці - і тоді вас неодмінно в Новому році буде відвідувати тільки Удача !!! Фотограф – Інга Усенко

Електричка до станції Ніжність! Ніжність. Що це таке? Вона є взагалі? Або її немає? А чому ні? А коли вона є? А навіщо вона? За відповідями на ці питання вирушайте на приміській електричці разом з героями вистави «НІЖНІСТЬ !!! Випадкова зустріч в електричці двох колишніх однокласників. Вона мрійниця, він - приземлений життям мужик. Вона - їде в сад, де в погребі зберігає зошит із віршами «про ніжність». І Він, і Вона дуже змінилися з тих пір, як бачилися востаннє, постаріли. Але Вона з дитячих років все мріє і мріє про Принца на білому коні. Вона мріє про ніжність, під якою вона має на увазі, ймовірно, так багато: і вірність, і красиву любов, і чесність, і відкритість і багато-багато іншого. А Йому - смішні її слова, для нього світ, перш за все, матеріальний. І тому ця зустріч двох колишніх закоханих закінчується невесело ... Ми замкнулися в колі власних переконань і страхів, і все важче приймати дійсність. Навколишня дійсність подавлівает людини, і ми пристосовуємось, пристосовуємось і втрачаємо. Втрачаємо важливе, цінне, найголовніше в житті. Вистава етюд на одну дію за п'єсою Миколи Коляди з циклу «Кренделя» в одній електричці з театром «Ланжерон'» в пошуках щастя і пізнання людської сутності! Фотограф – Інга Усенко

Все життя попереду
« Все життя попереду » Спогади про майбутнє

Роман Еміля Ажара оповідає про Мадам Розі – стару єврейку, яка пережила Освенцим; колишню повію, яка стає прийомною матір'ю для осиротілого арабського хлопчика Момо. Так зав'язуються їх взаємини, настільки пройняті любов'ю і теплотою, що надалі чи не починають межувати з божевіллям ... Ця зворушлива історія лежить в основі вистави-висловлювання, вистави-«меседжу». «Все життя - попереду!» – таку установку дає режисер світу, мистецтву, театру, акторам, глядачам, собі. Минуле може бути пам'яттю, але не повинно ставати життєвим простором. Адже там панує вакуум, там все ілюзорно – і можна запросто переплутати Ейфелеву вежу і металеву драбину, а ванна може перетворитися з резервуара для нашого очищення в посудину для нашої консервації. Високий градус емоційності цієї історії поєднується з абсолютно несподіваною для ТЮГу візуальною естетикою – аскетичною і ультрасучасною. Вистава – учасник позаконкурсної програми II Міжнародного фестивалю українського театру в Польщі (м.Краків, 2015) і лауреат І Міжнародного фестивалю «Різдвяні лялькові історії» (м.Львів, 2016).

Музична казка за мотивами твору Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» в інтерпретації режисера Олександра Драчова розповідає глядачам казкову історію про неймовірні пригоди дівчинки, яка потрапляє у місто без дітей. Таким чином, маленька розбійниця перевертає звичний світ пересічних обивателів догори дриґом. Вона знаходить нових друзів і нагадує про те, що в кожній дорослій людині все ще живе маленька дитина, тільки треба їй про це нагадати! Режисер поєднує у виставі гру акторів із мальованою анімацією. Саме в анімаційному сюжеті ми дізнаємося передісторію про Пеппі та її батька (рудого капітана), якого змила хвиля з корабельної палуби в море. Ми занурюємося у сни цієї дівчинки. Уві снах зустрічаємо батька та матір, з якими прагне возз’єднатися наша героїня. Ми, начебто, знаходимося у світі, який вигадала Пеппі, і цей світ неймовірно світлий, добрий і казковий водночас!