З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вікторія Чепурна
Вікторія Чепурна
Вікторія Чепурна
Вікторія Чепурна

Вікторія Чепурна

Актор.

Провідний майстер сцени.

2019 р. – Лауреат премії у галузі театрального мистецтва ім. Зінаїди Хрукалової (для актрис).

Біографічні дані:
Дата народження: 12.12.1984 (37 років)
Місце народження: Україна, місто Дніпро
На сцені з 2004 року (18 років)
Освіта: Дніпропетровський театрально-художній коледж
Актриса  є  резидентом театрів:
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
5.9
5.8
5.8
5.6

Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97. Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії. Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури. Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою». В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника. У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару. На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.

Ми знайшли 12 вистав, в яких
бере участь Вікторія Чепурна
Лісова пісня
« Лісова пісня » Драма, феєрія

«Я в серці маю те, що не вмирає!» «Лісова пісня» – вистава-сповідь, про те, що б сказала людська душа, якби могла говорити... Наймасштабніша та найяскравіша вистава нашого театру! Оригінальний текст, глибоке музичне оформлення, неймовірно красиві костюми та акторська гра, що заставляє тамувати подих... Ви маєте це відчути! Ви нарешті збагнете, яке послання у цьому творі лишила нам Леся Українка та остаточно полюбите «Лісову пісню» і більше ніколи не забудете, як вона звучить.

Це історія однієї людини, яка вирішує найняти за «скажені» гроші людей, щоб вони виконали для нього незвичайну роботу. На що може зважитися людина за гроші?...А за дуже великі гроші?... Чим це може для них закінчитися? Все це в іскрометній комедії відомого французького драматурга Іва Жаміака.

Задум нової сценічної редакції за мотивами повісті «Листи Тев'є-молочника» Маленьке село, заховане далеко від людських очей. Століттями тут пліч-о-пліч жили українці, росіяни, євреї. Незважаючи на відмінності у вірі і звичаях, разом працювали, гуляли ..., проводжали в останню путь. Вони були впевнені, що дружно будуть жити їх діти, онуки і правнуки. Але життєві бурі долетіли і сюди, поламали усталений побут, зірвали людей з насиджених місць ... Про ці події розповідає Шолом-Алейхем з властивою йому іронією, наповненою колоритом цього народу. Вистава – переможець у номінації «Спектакль-свято» Всеукраїнського фестивалю «Вересневі самоцвіти» (м.Кропивницький). Визнана кращою виставою 2010 року у м. Дніпрі.

Бомжовий блюз
« Бомжовий блюз » Пластична драма

Вистава «Бомжовий блюз» поставлена в абсолютно новому для нашого театру жанрі пластичної драми. Це надзвичайно життєва типова історія про долю 9-ти бомжів, які по різних причинах не вписалися у сучасний соціум. Глядачі побачать на сцені Маму, ображену сином, яка пішла з дому і опинилась на вулиці; Воїна, який півроку знаходився у госпіталі, а коли повернувся додому, там його чекало велике розчарування. А ще глядачі  побачать історії Повії, Пацанки, Художника з Дружиною, Китайця, Скрипаля, Шниря. Всі вони, не дивлячись на своє злиденне існування, все-таки залишились людьми. І у своїх почуттях ці обездолені люди вище тих, хто їх оточує; хто стоїть у соціумі на вищому щаблі.

Дядечків сон
« Дядечків сон » Пристрасті-мордасті

Дія вистави відбувається в будинку Москальової – енергійної дами, що має двадцятитрирічну доньку. Мати мріє виддати Зінаїду заміж, однак та відхиляє пропозицію свого єдиного залицяльника Павла Мозглякова. Інших же гідних кавалерів у їхньому невеликому містечку немає. Одного разу в їх будинку зупиняється князь К. – пан вельми поважного віку, що страждає, на думку городян, старечим недоумством і зовні нагадує «мерця на пружинах». Під час спілкування з гостем у Мар’ї Олександрівни визріває план - одружити його на своїй дочці. Москальова докладає чимало зусиль для реалізації свого плану.

Маскарад
« Маскарад » Музична комедія

На маскараді, влаштованому князем Орловським, Генріх Айзенштейн, завзятий «Дон Жуан», зустрічає прекрасну жінку в костюмі кажана і закохується в неї. Безліч зусиль докладає він, щоб спокусити красуню, не підозрюючи, що чарівна незнайомка в масці – його власна дружина Розалінда. Ображена зрадою, вона залишається непізнаною і вирішує провчити невірного чоловіка... У підсумку перемагають головні людські ідеали – прагнення до тепла сімейного вогнища, відданої любові та душевного спокою. Глядача чекає атмосфера справжнього маскараду! Галантні чоловіки у фраках, чарівні жінки у яскравих сукнях, п'янке шампанське, жарти, веселощі, і звичайно ж, чудова музика короля вальсів Й. Штрауса.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
6.0

Затамувавши подих, глядач буде стежити за народженням вистави. Він потрапить на святая святих театрального процесу – репетицію. Відчує запах куліс, пізнає таємниці гримерок, зануриться в акторські інтриги і дізнається всі останні театральні плітки. Театральне життя без прикрас. Міф та реальність театру долучать вас до чарівного світу вистави, у якій блискуче застосовується прийом «театр у театрі». У комедії реальність і вигадка переплітаються з кумедними непорозуміннями. Реальне і сценічне життя для кожного персонажа сплітаються в одне ціле, доводячи все, що відбувається до комічного абсурду та сатиричного гротеску.

Каблуки
« Каблуки » Психологічний триллер

Трьох незнайомих та абсолютно різних людей об’єднує одне: їм усім прийшло запрошення від таємничої організації – зіграти в гру, і вони погодились взяти у ній участь. Те, що вони сюди потрапили, не випадковість: їх вивчили, відібрали і їх же страхи використовують проти них. Вони знають, що можуть виграти; вони знають, що поставили свою душу на кін, але не знають, що кожен з них стане катом для двох інших.

Місце дії – Тридев'яте царство. Наш герой – стрілець Федот, якого цар постійно відправляє на важкі завдання. Кожен раз за ​​допомогою дружини Марусі і чарівних помічників – Тита Кузьмича та Фрола Хомича, – Федотові неймовірним чином вдається впоратися з дорученнями. Аж тут цар загадує йому знайти Те, чого не може бути. Щоб знайти це незрозуміле, Федот відправляється у похід ... Вистава-лауреат фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна-2019» (м. Дніпро) Лауреат Всеукраїнського фестивалю «Мельпомена Таврії-2019» (м. Херсон)

Нова форма | Імерсивний театр Вистава про творчість та життя Анни Ахматової – історії долі та любові жінки. Категорично забороняється використовувати телефон, а також відео- або фотозйомка. Бажано дотримуватись Дрес Коду: жінки – довга сукня, чоловіки – класичний костюм. Вільна сцена: після вистави є можливість прочитати вірші зі сцени(власні або інших авторів). Будьте готові до того, що ви можете стати учасником вистави.

Ханума
« Ханума » Музична комедія

Це барвиста, захоплююча і дуже смішна грузинська музична комедія з національною музикою, легендами, тостами, повними своєрідного гумору. Князь, гуляка, не обтяжує себе турботою про те, чим оплатити свої нагальні потреби. Єдиний спосіб поправити матеріальний стан – одруження на молодій нареченій з гарним посагом. Тоді-то й з'являється сваха Ханума, що береться влаштувати цю делікатну справу. З її допомогою закоханим вдається домогтися свого щастя. Вистава – це свято гумору, веселощів, пісень, танців, добра та краси. Ласкаво просимо в Авлабар – в один із найколоритніших районів старого Тифлісу!

REVIZOR
« REVIZOR » Трагічний анекдот

Гоголівські жарти, гоголівська мова у чудовому перекладі українською звучать надзвичайно колоритно. Свіжості додає сучасна музика, яка у всіх на слуху, та «РЕП». Це не минуле, а наше з вами сьогодення: людські страхи та пороки, хабарі та неосвіченість поза часом і простором. У п‘єсі все проникнуте сучасним баченням світу, у якому ми з вами живемо. Час не владний над сценічним шедевром Миколи Гоголя. До цього твору також звертався експериментатор театру Всеволод Мейєрхольд. Адже театр повинен відчувати час, знати і використовувати усі сучасні тенденції у мистецтві. Не варто сподіватися на костюми царської епохи. Чекаємо у театрі всіх, зацікавлених у сучасному мистецтві, щоб поставити вічне питання «над кем смеётесь?»