З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Людмила Удачина

Людмила Удачина

Актор.
Біографічні дані:
Освіта: Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актриса  є  резидентом театрів:
Тетяна Цвілая
Тетяна Цвілая
Художній керівник

Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей. З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ. У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача. Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук. Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому. У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко. З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко. З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Людмила Удачина

П’єса сучасного драматурга Чарльза Уея наповнена тонким гумором і самобутнім колоритом середньовічної Англії. Цей матеріал послужив основою для яскравої і змістовної вистави, яка буде по-справжньому цікавою як дітям, так і їх батькам (що відповідає нашій місії – на мові сучасного театру говорити з глядачами всіх поколінь про вічні моральні цінності). Постановочна група театру придумала оригінальне художнє рішення, яке цілком занурює у чарівний світ – легенди про Сплячу красуню …

«Дім Бернарди Альби» — остання драма Федеріко Гарсіа Лорки, написана за кілька місяців до загибелі. Бернарда Альба фанатично дотримується консервативних поглядів на життя, правил та догм, а її власні діти, фактично, перетворюються у її полоненок. Але в герметичному просторі пристрасті стають тільки потужнішими, а помилки та наслідки — фатальнішими: любов двох дочок Альби до одного чоловіка призводить до самогубства молодшої. Мала зала театру, у якій глядачі сидять на відстані простягнутої руки від артистів, дозволяє глибоко відчути емоційність історії та акторського виконання, а незвичайний інтер’єр простору стає оригінальною декорацією вистави.

Пси
« Пси » Притча

Твір вперше було поставлено у 2004 році в місті Варна (Болгарія). Всього на театральних сценах Європи йде 9 вистав за п’єсою «Пси». Постановка піднімає проблеми духовного розвитку людства. У центрі оповідання п’єси – бездомна молода собака Джуніор. Спостерігаючи за людьми, пес приходить до висновку, що люди, в гонці за благами цивілізації втратили сенс життя і втратили чистоту душі. Люди стали злими і лицемірними по відношенню один до одного, розучилися любити. Джуніор мріє зустріти справжню людину, яка буде про нього піклуватися і оцінить його відданість. У фіналі Джуніор, поївши отруєної їжі, вмирає, щоб знову повернутися на землю оновленим.

У багатьох моментах п’єса Т. Вільямса, має автобіографічний характер та розкриває внутрішні соціальні проблеми взаємозв'язків різних поколінь у сім'ї, що й в наш час є вкрай актуальним та значним питанням. Це п'єса-спогад. Теннессі Вільямс придумав цей термін, щоб підкреслити принципове новаторство підходу. У примітках до постановки Вільямс написав: «Будучи п’єсою-спогадом, «Скляний звіринець» може бути представлений з надзвичайною свободою втілення. Оскільки оповідний матеріал дуже тонкий і делікатний, особливе значення мають атмосферні штрихи і майстерно заданий психологічно-умовний напрямок у сценічній роботі. Драматург закликає постановників «відмовитися від традиційних прийомів», адже саме постійний пошук нового підтримує життя в театральному мистецтві. Цей проєкт втіленний на сцені ХТДЮ стане цікавим й тому, що буде робитися у тандемі з Вищим навчальним закладом, студентами факультету акторської та режисерської майстерності Харківської Державної Академії Культури.

Вистава за мотивами п’єси литовського драматурга Юозаса Грушаса «Любов, джаз і чорт» в сценічній версії режисера Андрія Лебедя занурює глядачів у світ підліткових почуттів, мрій та пошуків справжнього життя. Там, де реальність переплітається зі сновидіннями, а кохання сповнене жорстокості, залишається лише одне – прощення. Вистава сповнена глибоких роздумів про добро і зло, бога і чорта, а також, своє відображення жертовного кохання у виставі знаходять вірші Марини Цвєтаєвої. Головну роль виконує актриса В. Яковлєва. Вона передає гнітючу самотність своєї героїні — дівчини на ім’я Беатриче, яка ладна кинутись у пекло заради коханої людини.

Серед німецьких казок, зібраних і оброблених братами Грімм, виділяється чудова казка про пані Метелицю. Мудра казка. Повчальна… У однойменній виставі спочатку ніщо не передрікає чудес. Десь у горах загубилося невеличке село, де перебивається з хліба на воду бідна вдова з двома дочками – рідною та нерідною. Вдова, як воно водиться, леліє рідну дочку і недолюблює падчерку. Так би воно й тяглося невідомо допоки, якби бідна падчерка ненароком не впустила у колодязь веретено. Розлючена мачуха наказала його дістати і нещасна дівчина стрибнула у колодязь. Ось тут і починаються справжні дива та чудеса!

Уфті-Туфті
« Уфті-Туфті » Музична казка

Наш театр першим в Україні знайомить своїх наймолодших глядачів з особистістю і творчістю всесвітньо відомої письменниці Беатрікс Поттер (1866-1943). Ця вишукана англійка найбільше на світі любила тварин, яких відчувала і розуміла, з якими дружила і про яких писала добрі світлі історії. Одна з таких - про дівчинку Люсі, яка весь час втрачала свої хустинки, і їжачиху-пралю Уфті-Туфті, що допомагала їй в пошуках - лягла в основу нашої вистави. Постановники в казково-ігровій формі відтворюють на сцені колорит і атмосферу англійської ферми. А допомагають їм у цьому міні-оркестр, який наживо акомпанує пригод героїв, і справжні звірята, які стають повноцінними учасниками акторського ансамблю «УФТІ-туфта». Вистава адресована дітям від 3-х до 6-ти років, але тонкий гумор, властивий нашій історії, неодмінно оцінить і старше покоління глядачів.

Гидке каченя
« Гидке каченя » Музична казка

Музична казка за мотивами твору Г.Х. Андерсена «Гидке каченя» в інсценізації Анатолія Подорожка та інтерпретації режисера Андрія Лебедя розповість глядачам про маленького, але дуже хороброго «бридкого» каченяти, який неймовірно сильно відрізнявся від інших птахів … Вистава «Гидке каченя» зачіпає безліч важливих тем і питань: протистояння людини і натовпу, становлення дитини як особистості, здатність мужньо переносити життєві випробування і, головне, ніколи не здаватися! Вистава-заклик до милосердя і людяності!

Відома казка Ганса Крістіана Андерсена «Снігова Королева» на сцені Харківського театру для дітей та юнацтва має свою таємницю. А ще це магія художньо-поетичного театру й чарівний світ відомої казки з улюбленими героями. Яскрава та чарівна постановка про нескінченну та найщирішу дружбу між дітьми Каєм та Гердою, що стає справжнім символом відданості та вірної дружби між людьми. Адже саме дружба між дітьми переборює нескінченну і холодну самотність Снігової королеви. На відкритому фестивалі дитячих театрів «ТЮЗи-2007» (м. Макіївка) цій виставі було присуджено дві провідні нагороди – за кращу жіночу роль (артистці Вікторії Білій) і за кращу сценографію (художнику Аркадію Чадову).

Кицькин дім
« Кицькин дім » Музична буфонада

Відійшовши від класичної казки, режисери зодягли дію вистави у жанр музичної буфонади. Дія розгортається у цирку, де всі герої - циркові артисти. У кожного персонажа своє амплуа: Кішка постає у образі циркової примадонни, кіт Василь - конферансьє, Півень і Курка - артисти музичного жанру, Коза і Козел - фокусники, а Кошенята тільки мріють вступити на циркову арену.