З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Вікторія Тимошенко

Вікторія Тимошенко

Актор.
Заслужена артистка України
Біографічні дані:
Актриса  є  резидентом театрів:
Сергій Бичко
Художній керівник
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.7
5.8
5.3
5.3

Харківський російський драматичний театр був створений 17 листопада 1933 року згідно з постановою уряду СРСР як державний театр, завданням якого було «установлення методу реалістичного мистецтва, сценічної правди і глибокого психологізму». Очолити театр запросили народного артиста РРФСР Миколу Васильовича Петрова, на той час режисера Ленінградського академічного театру драми (в минулому — Александрінський). Він приїхав до Харкова з групою своїх акторів, серед яких — вихованці студії при театрі Л. Скопіна, K. Хохряков, B. Малінін, B. Еренберг та інші. Крім М. B. Петрова керівниками театру в перші роки були також народний артист СРСР Олександр Григорович Крамов, запрошений до Харкова з Московського театру Московської міськради профспілок) і народний артист України Микола Миколайович Синельников. Театру дісталася будівля за адресою вулиця Чернишевська, 11 (1927 рік побудови), в якій до того був клуб друкарів. Відзначаючи особливі заслуги театру, 1949 року в дні святкування 150-річчя від дня народження класика російської літератури О. С. Пушкіна наказом уряду УРСР театру було присвоєно ім'я видатного російського поета. Більше 30 років творчого часу театру віддав заслужений артист УРСР Золотарьов Віктор Володимирович. 1971 року Харківський державний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна здобув звання академічного. Від 1975 до 2011 року художнім керівником театру був народний артист України О. С. Барсегян, який на час приходу до колективу уже мав немалий досвід роботи головним режисером Львівського і Київського театрів юного глядача, а також Київського театру музичної комедії. Нині художнім керівником театру є О. П. Васильєв. Наприкінці 1970-х у будівлі театру сталася пожежа. Реконструкція заврешилася повністю лише 10 жовтня 2003 року. В рамках реконструкції будівлі модернізували сцену, поновили фойє і глядацьку залу, створили фактично новий фасад.

Ми знайшли 4 вистави, в яких
бере участь Вікторія Тимошенко

Чотири комедії Рея Куні «Номер тринадцятий», «Занадто одружений таксист», «Папа в павутині» і «Ці смішні гроші» останнє десятиліття не сходять з афіші нашого театру. Багато глядачів дивилися ці вистави вже не один і не два рази. Але скільки ж можна, запитували вони ... Отже, зустрічайте! Довгоочікуваний подарунок любителям комедійного жанру! Фірмовий стиль майстра комедії не розчарує - стрімкість розвитку сюжету, маса гострого гумору, раптові повороти подій, випадковості, збіги і неймовірна спритність героїв в спробах зупинити сніжний ком подій і новин. Разом з героями вистави - медичним персоналом приватної клініки - з задоволенням запрошуємо вас до нас на прийом. Здолала депресія? Смуток, відчай? Стрес? Ласкаво просимо в лікарню! Але забудьте на цей раз про ліки - сміх, сміх і тільки сміх, адже він, як відомо, продовжує життя, а дві години чудової сміхотерапії - саме те, що лікар прописав!

Вистава поставлена за п'єсою класика англійської літератури Сомерсета Моема. Елегантна англійська комедія сьогодні виявилася надзвичайно актуальна і своєчасна. Моем якось сказав: «Шлюб - приємна річ, але він не повинен перетворюватися в звичку». І підкріпив цю думку як раз у цій п'єсі. А написавши її, вивів ще один постулат: «Гроші - це шосте почуття, без якого інші п'ять марні». Але вистава все ж таки не про меркантильність жінок, а про любов. Ту любов, яка повинна об'єднувати людей і протистояти руйнуванню звичкою.

Італійська комедія на нашій сцені набула рис російського психологічного театру - героїня залучає глядацьку залу своєю по-слов'янськи відкритою тонкою душею і впізнаваною поза національними кордонами жіночої мудрості. Вона просто Жінка, сильна в своїй слабкості, не вміє читати, але інстинктивно знає закони життя. Філомена народилася в похмурих міських трущобах, ніколи не знала щирої ласки і доброго слова, у 17 років пішла в бордель і все своє життя пронесла в серці мрію про сім'ю. У самих, здавалося б, неможливих умовах життя, без будь-яких надій на майбутнє і всупереч порадам всіх своїх подруг вона все ж наважується залишити в живих несподівану дитину. А потім і двох наступних. Діти є діти, як би це не було важко. Двадцять п'ять років самовідданої турботи про синів, не знайомих з матір'ю-повією, - чи увінчаються вони виконанням мрії?

«Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну», - писав колись російський класик. Але часто за типовим щасливим фасадом ховаються типові ж проблеми - недомовки, неувага, невміння слухати і чути один одного. Сучасний погляд на сімейні взаємини, пошук відповіді на питання, що тримає різних людей разом - автор знаходить правду і сенс в найбезглуздіших, абсурдних здавалося б проявах. Але парадокс - чим абсурдніше те, що відбувається з героями, тим ближче і зрозуміліше стає нам власне життя!