З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Тетяна Улинець

Художник-постановник.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 22 вистави, в яких
бере участь Тетяна Улинець

Вистава створена на основі п’єси молодого талановитого українського автора і режисера Олександра Кузьміна «Як лисичка пташкою була». Дія відбувається на пташиному дворі, де мешкають ПІВЕНЬ, КУРКА, ІНДИК, ГУСАК, а охороняє їх ПЕС. Та ось одного разу нерозумні птахи вигнали пса зі двору. Провідав про це, туди поспішила завітати ЛИСИЧКА. Про те, що з цього вийшло, йдеться у виставі.

Вистава «У нашім раї на землі» Закарпатського академічного обласного театру ляльок є спробою за допомогою театральний засобів, візуалізації, музики, співу, акторського втілення та ляльки – живити поетичні образи, наблизити поезію Кобзаря до сучасної дитини.

Вистава „По щучому велінню” поставлена за п’єсою фундатора українського професійного театру, славетного драматурга, актора і режисера Марка Кропивницького (1840-1910). Сюжет казки „По щучому велінню” загальновідомий. В веселій, дохідливій для малечі формі закарпатські лялькарі своєю постановкою хочуть довести, що ніякими чарами неможливо примусити сміятися або закохатися. Багато що може відбутися „по щучому велінню”, однак найголовніші у світі чари добра і любові створюються саме людиною. Вистава поставлена в жанрі українського музично-драматичного дивертисменту. У ній багато музики, танців, концертних номерів, яскраві ляльки та колоритні костюми акторів..

Всім відомі твори Корнія Чуковського „МИЙДОДІР”, „ТЕЛЕФОН” та „АЙБОЛИТЬ” закарпатські лялькарі поставили у формі цікавої гри, як спогади про дитинство. Головним завданням вистави Ії автори – режисер, художник, актори вважають у ненав’язливої формі привчати дітей бути охайними, слідкувати за чистотою і порядком, а також не боятися лікарів – своїх добрих друзів і порадників.

Олександр Іванович Кандиба (1878 - 1944) — український письменник, поет, драматург. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь, і вони по праву входять до скарбниці української класичної літератури, включені у шкільні програми. Дитяча драматургія Олександра Олеся складається з інсценізацій народних казок - «Івасик-Телесик», «Лісовий цар Ох», «Лисичка, котик і півник», «Микита Кожум’яка»; власних драм-казок - «Бабусина пригода», «Бабусі в гостях у Ведмедя», «Ведмідь у гостях у Бабусі», «Грицеві курчата», «Мисливець Хрін та його пси», «Водяничок», та п’єси-казки алегоричного змісту «Злидні». Вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок за п’єсою Олександра Олеся «КОТИК І ПІВНИК» – про взаємодопомогу та справжню дружбу, яка перевіряється в біді.

Група мандрівних лялькарів грають притчу про добро та зло в традиціях румунського фольклору. У виставі звучить народна музика. Костюми акторів, танці витримані в стилі народного вуличного театру. Яскраві ляльки та сценографія створюють атмосферу народного свята.

Казка про те, як дівчинка Оленка влітку відпочиває у бабусі в селі і доглядає свого гусачка Дорофія. Але він дуже непосидючий і постійно потрапляє у всілякі халепи. Глядачі допомагають Оленці визволити невгамовного Дорофія з біди.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

Чарівна зимова історія для всієї сім’ї про Сніговичків. Вони чудово проводять час в зимовому холоді, та зовсім не хочуть щоб прийшло Сонечко і розтопило їх. Через це збираються у небезпечну подорож лісом, щоб вмовити його не повертатись. Чи зможуть вони домовитись з Сонечком? І чи погодяться на це звірятка, які зустрічаються їм на шляху? Дізнайтесь, чим закінчиться така незвичайна мандрівка маленьких створінь та допоможіть їм зрозуміти важливий урок життя.

Як прекрасно коли в сім’ї багато діток! У Курочки та Півника незабаром мають вилупитись аж п’ятеро курчаток! Та останнє курча вередує і, здається, зовсім не збирається з’являтись на цей світ. Ані вмовляннями, ані дзьобаннями не виходить розбити міцну шкаралупку. Чого ж йому не вистачає? Батьки у розпачі та пробують всі способи умовити малечу з’явитися на світ і навіть звертаються за допомогою до сусідів. Дізнайтесь, чи зможуть мама і тато зрозуміти, чого потребує маленьке курчатко?

За давніх часів жив і правив по два береги Полтви король Лев, син Данила. А поруч, у лісі, правив ще один Лев – цар звірів. Та темні часи прийшли у мирне царство. До цієї місцини прийшов Чорний король-завойовник. Він нищив та палив усе, що зустрічав на своєму шляху. Чи вдасться двом Левам знайти в собі відважність, мужність та сміливість, щоб побороти цю страшну силу? Чи відновиться мир і злагода на їхній землі?

Мабуть кожному в житті хоч раз хотілося, щоб сталося чудо і всі проблеми та негаразди зникли. Ось і Хома, найменший син в сім’ї – сміливий та добрий хлопець, завжди мріяв про щось таке. Тим паче, що життя в нього було непростим: старший ледачий брат – Гаврилко, завжди його займав та зводив наклепи. Але одного разу, після вдалої рибалки, в житті Хоми все різко змінилось.

У казці завжди переможе кохання, У казці завжди переможе добро. Бо казка – це світ, де живуть сподівання, Бо казка – це диво, яке ожило. Казкар й дві Казкарки розігрують чарівну казку «Спляча красуня» за мотивами однойменної казки Шарля Перро, сюжет якої є загальновідомим. Постановка закарпатських лялькарів вчить добру і найкращим людським чеснотам. Саме про це і слова з пісні з вистави: Лейтмотивом казки звучить пісня: У казці завжди переможе кохання, У казці завжди переможе добро. Бо казка – це світ, де живуть сподівання, Бо казка – це диво, яке ожило.

Все у цієї оселі, у цієї родині відбувається не так, як прийнято у більшості людей - адже у цієї родині сповідують в першу чергу духовні цінності. Голова родини - казкар, який пише казки для своєї донечки, де герої - Ії іграшки. Прототипом казкаря є Дональд Біссет – знаменитий англійський дитячий письменник. Саме тому дія вистави відбувається в Англії. Сім’я готується привітати чоловіка і батька з Днем народження, але він саме зараз знаходиться у стані творчої депресії, через що і не вдається створити образ нового героя. День народження під загрозою. Тому виникає ідея влаштувати це свято незвично. Любляча дружина та донька пропонують запросити на день народження персонажів знаменитих казок письменника. І починається казка шкереберть..

Відомий всім сюжет чудової казки Андерсена, покладений за основу вистави Закарпатського обласного театру ляльок „БАВКА”. Веселий Солдат з народною кмітливістю перемагає Відьму, великих Псів та Короля, завдяки чому досягає верхів багатства і влади, але це його не змінює, він залишається собою і завойовує кохання Принцеси. Вистава „Чарівне кресало” – творча робота здібної молоді театру. Своєю емоційністю вона сприяє підвищенню оптимізму, самопочуття юних глядачів, поглиблює знання світової дитячої класики, розширює світогляд.

У ліричної і просякнутою добротою виставі йдеться про двох Сніговичків, що вирушають на пошуки Сонечка, якого ніколи не бачили. Вони хочуть просити його не приходити, адже сніг на сонці розтане. Але по дорозі вони зустрічають звірів, яки мерзнуть і голодують без тепла. Тому Сніговички, побачив Сонечко, просять його чим скоріше прийти і зогріти все навколо. Сніговички тануть, але на їхньому місті виростають чудові весняні квіти.

Письменник, поет та казкар Сергій Козлов став всесвітньо відомим як сценарист мультфільму „Їжачок в тумані” режисера Норштейна . Але „їжачкових” історій, зворушливих, наївних та водночас мудрих в його творчості дуже-дуже багато. Театр Бавка вирішив розповісти про нехитрі пригоди вірних друзів Їжачка, Зайця та Ведмежатка своїм глядачам, поділитися своєю радістю від знайомства з цими чудовими казками.

Вистава „Енеїда” поставлена за славетною поемою видатного українського письменника І. Котляревського, який у бурлескній формі творчо переробив однойменну поему Вергілія. Закарпатський театр ляльок „Бавка” зробив спробу трагікомічну наповненість змісту твору вирішити у видовищної формі, сповненої музикою, рухами, світловими ефектами. Ролі античних Божеств, Німф, Сатирів виконуються акторами у так званому „живому плані”, а образи „земних” персонажів - Енея з козаками, Дідони зі своєю світою дівчат створені за допомогою великих колоритних ляльок. Своєю виставою театр прагне наблизити Ідеї Котляревського до сьогодення, щоб вони, як і раніш, захоплювали, наповнювали серця любов’ю до України, Ії мужнього талановитого народу.

Нова прем’єра Закарпатського театру ляльок побудована на містичних сюжетах маловідомих верховинських казок. Всі “страхітливі” події подаються режисером та акторами з добрим гумором. Герой карпатського фольклору опришок Пинтя йде туди, де “...за мідною хащею, за скляною горою лежить Закляте Місто...”, щоб знайти свою долю. На шляху Пинтя зустрічає зачарованого Пса Кудлоша та мертвого Блукаючого Вояка, и вони разом вирушають на пошуки свого щастя. Наближення до першоджерел доповнює те, що всі актори, як справжні сільські музики „вживу” виконують верховинські коломийки та грають на народних музичних інструментах.

Загальновідому класичну казку Івана Франка «Фарбований лис», у якій висміюється хитрий Лис Микита, який обдурює всіх тварин, постановники однойменної вистави вирішують у жанрі детективу. Побудована вистава на принципі масок, адже, як співають персонажі «…всі давно взяли за моду маски не своїх ролей…», «… люди ховаються за масками звірів, звірі ховаються у людську шкіру...» Завдяки хитрості Лис Микита досягає високого положення в ієрархії звірів і користується незаслуженими привілеями. Він впевнений, що його не спіймають і не викриють. Зухвалість, жадібність, нечесність Лиса викликають не лише сміх, але і осуд. Вистава повчає, що люди не повинні бути такими, як Лис та його оточення, і не треба брехати ні собі, ані іншим: Треба навчитись брехню відрізняти, Й не доведеться масок вдягати! Звірі та люди, маски зніміть, Справжні обличчя свої покажіть!

Закарпатський академічний обласний театр ляльок поставив на свої сцені п’єсу «Цирк Івана Сили» письменника з Ужгорода Олександра Гавроша, яка виборола першу премію в номінації «П’єса для дітей» літературного конкурсу «Коронація слова-2011». Перший закарпатський мюзикл із ляльками присвячений уродженцю села Білки, найсильнішому чоловікові XX століття, засновникові закарпатської школи силових мистецтв Іванові Фірцаку (Кротону). Іван Фірцак у 20 років покинув рідний карпатський край й у пошуках заробітків вирушив до Праги. Тоді він ще не знав, що йому судилося стати «найбільшим силачем століття» (як писала про нього американська преса), чемпіоном Чехословаччини зі штанги та боротьби, чемпіоном Європи з культуризму. Не знав, що йому аплодуватимуть у 64 країнах світу, що сама англійська королева вручатиме йому пояс, манжети та шолом, оздоблені золотом та діамантами, що люди назвуть його Іваном Силою. Сьогодні Іван Фірцак повертається до земляків. Доклав до того зусиль Олександр Гаврош, написавши повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», а відтак на її основі – п’єсу, яку і втілено на сцені.. Вистава театру про те, що на шляху до будь-якої мети перед людиною виникають перепони. Але все можна подолати, якщо вірити у власну силу та наполегливо працювати. Вистава театру про те, що сильними ми стаємо тоді, коли гуртуємося навколо доброї справи. Вистава театру про те, що: «Та маєш завжди про одне пам’ятати: До сили ще серця потрібно додати!»

У 2014 році вся світова спільнота відзначає 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. На відзначення знакової для українців дати Закарпатський академічний обласний театр ляльок відгукнувся експериментальною творчою роботою, а саме театралізованим дійством - виставою у зовсім незвичному для лялькарів художньо-публіцистичному стилі. Творчою групою було вирішено відобразити період заслання Поета, заглибитися у внутрішній стан людини, яка, знаходячись у далеких від батьківщини краях, при забороні писати і малювати створює шедеври. Достатньо згадати, що першою написаною на засланні поезією була «Думи мої, думи мої», чим Кобзар підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність зв'язку з рідним краєм і народом. Шевченкова лірика часів заслання мала широкий тематично-жанровий діапазон: автобіографічна, пейзажна, побутова, політична, філософська. За основу вистави «Сторінки щоденника Поета» взяти уривки з двох п’єс ужгородського письменника Олександра Гавроша. Режисерсько-постановочною групою театру услід за драматургом творчо осмислено мемуарно-публіцистичний щоденник («Журнал») Тараса Григоровича Шевченка, у якому день за днем зафіксовані найважливіші події в житті поета, його враження, спостереження, роздуми, наміри і спогади.. Саме про це творчий проект Закарпатського академічного обласного театру ляльок, з яким колектив звертається до школярів старшого віку, а також дорослих глядачів.

В одній затишній сироварні живе сім'я сірих мишей. Все у них було прекрасно - теплий будинок, люблячий син і багато-багато сиру аж до появи нових мешканців - сімейства білих мишей. Відтоді безтурботне життя в сироварні закінчилося. Але діти з обох сімейств не звертають уваги на чвари дорослих, вони вирішили ніколи не розлучатися, чого б їм це не коштувало. Дорослі напевно пригадають схожу, не дуже веселу історію. Зате в цій виставі фінал дуже щасливий і несподіваний! У репертуарі майже кожного дитячого театру є спектакль за п'єсою «Всі миші люблять сир», угорського автора, драматурга і режисера Урбана Дюли - адже історія про мишенят Шому і Фружі вже облетіла весь світ услід за історією про Ромео і Джульєту!