З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Тетяна Мерзлякова

Тетяна Мерзлякова

Художник по костюмах.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 3 вистави, в яких
бере участь Тетяна Мерзлякова
Легені
« Легені » Пластична драма-піар

Вистава зосереджує увагу на родинних стосунках між чоловіком і жінкою. Пара поки-що не має дитини, але хоче цього з багатьох причин. Роздуми над цим провокують конфлікт. Але це – тільки привід виплеснути назовні справжні, відверті емоції. На свободу виходять страх, нерішучість, взаємні образи. Спроби виправдати це турботою про майбутнє ще ненародженої дитини зачіпають цілу низку проблем у взаєминах і ставлять питання про шляхи їх вирішення. Через промовисту пластику, занурення у психоделічну палітру звуків і вир емоцій виконавців історія довжиною в життя шукає способи заявити про спільну відповідальність чоловіка і жінки за прийняті рішення, якщо вони налаштовані на те, аби прожити разом роки і знайти в собі сили наповнити їх змістом. У вересні 2016 року в Києві відбувся міні-фестиваль британської драми Taking the Stage від Британської Ради в Україні У ньому 10 українських театрів представили своє бачення уривків з п’яти п’єс сучасних британських авторів. До числа чотирьох переможців потрапила і спільна заявка Луганського українського театру та режисера Євгена Мерзлякова на постановку п’єси «Легені» відомого британського режисера і драматурга, лауреата багатьох премій, автора п'єс, які досліджують батьківські почуття, стан депресії, зміни клімату Данкана Макміллана.

І в біді, і в щасті
« І в біді, і в щасті » Клінічний випадок на 1 дію

Кажуть, що друзі пізнаються у біді. Однак, чи не краще вони пізнаються в радості, у щоденних буднях. Тому найчастіше найвірнішими друзями є родина: батьки, діти, чоловік чи дружина. Хтось може похвалитись міцними сімейними зв’язками, хтось тільки мріє про справжні й незрадливі стосунки, а хтось боїться і ховає гіркий осад від неприємного досвіду. Та, попри все, родина – це скарб, який виявляється з часом. І не важливо, в щасті чи в біді, важливо, що вона поруч – справді рідна людина, яка може пережити з тобою все, не чекаючи нагород чи похвал. Однак випробування іноді зближують і зовсім незнайомих людей. Дві жінки чекають на своїх чоловіків у приймальному покої лікарні. Кожна сподівається на обнадійливу звістку. Тим часом випадкова розмова сколихнула цілу веремію спогадів та одкровень. Одна за одною дістають вони з пам’яті картини зворушливих моментів багаторічного шлюбу: веселі й сумні, відверті й таємні, щасливі й болючі. Кожній є що згадати, а разом із тим усвідомити сенс подружньої обітниці бути одним цілим і завжди підтримувати одне одного в моменти горя і радості. Для кожної з них вірність стала захисним щитом у бурхливому житті, допомогла долати випробування і зберігати любов у серці. Допоки… Вони чекають. Щоб іти далі. Цикл Життя-Смерті-Життя споконвічний, і за кінцем слідує початок, і за втратою – знахідка… І коли при цьому поруч є людина, яку можна назвати рідною – тобі пощастило. Кожному важливо відчувати, що ти комусь потрібний.

Украдене щастя
« Украдене щастя » Спадок жіночого буття на 1 дію

Трагедія кохання однаково актуальна в будь-який час. Потрапивши у «любовний трикутник», героїня залишається сам на сам зі своїми жахами, болем та, зрештою, божевіллям. Спогади стають діалогом між минулим і теперішнім, а каяття – вироком. Вистава, яка зосереджує увагу на самотності людини, позбавлена побутової складової, що присутня в основі найсильнішого з драматичних творів Івана Франка, і спрямовує відомий класичний матеріал у бік філософських роздумів над долею жінки. Постановка переплетена етнічним співом, танцями, живим звучанням музичних інструментів.