Тетяна Ковинцева

Вистава «Кайдашева сім’я» насичена виразними народними характерами, яскравими діалогами, достовірними звичаями, народними обрядами, побутом героїв. Комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті із самого життя. Неможливо не сміятися, спостерігаючи за постійними сварками Кайдашів, над безглуздими, подекуди навіть безсоромними відносинами між ними. Але, поряд зі сміхом, не можна не помітити й трагічних акцентів. У цій виставі сміх лунає крізь сльози і навпаки.

«За двома зайцями» – одна з найвідоміших вітчизняних класичних комедій. Мало не кожен український театр має у своєму репертуарі власну інтерпретацію цієї нетлінної національної класики. У трактовці шевченківців комедійна історія про збанкрутілого спритного цирульника, який прагне розв’язати свої фінансові проблеми шляхом вигідного шлюбу з багатою нареченою, перетворилася на захопливу музичну виставу. Талановитий акторський ансамбль, чудове музичне оформлення, оздоблені рольовими ознаками танці і пісні дійових осіб, виконані артистами у супроводі оркестру, котрий є активним учасником спектаклю – все це створює веселий піднесений настій глядачів, які і насміються до сліз, й отримають задоволення від яскравого сценічного дійства.

«Наше містечко» – найвідоміша п’єса Торнтона Уайлдера, за яку він отримав Пуліцерівську премію. Ця чудова п’єса пройнята світлом надії. Вона розповідає про найпростіші та найголовніші події людського життя – народження, любов і смерть. За словами самого Уайлдера, це «… проста п’єса, в якій присутні всі складні теми, і це дуже складна п’єса, де я з любов’ю розповідаю про найпростіші речі у світі».

«Бука» – казка-гра, в якій діти разом з гномами, з Білочкою, Ведмедиком та Вовком грають у веселі ігри, щоб розвеселити похмурого зайчика Буку, котрий тільки буркоче і сердиться. З Білочкою вони граються з повітряними кульками, з Ведмедиком збирають мед, разом рятують Буку від Вовка. Зрештою, Бука розуміє, що головне – це мати хороших друзів!

«Не плачте за мною ніколи…» створена за однойменним оповіданням відомої української письменниці Марії Матіос, що увійшло до книги новел, нарисів і поезій «Нація». Марія Матіос стала лауреатом Шевченківської премії 2005 року, у січні поточного року за значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави та високий професіоналізм нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Жанр інсценізації твору сучасної вітчизняної письменниці «Не плачте за мною ніколи…» режисер-постановник Тетяна Шумейко визначила для себе як одкровення, головну тему – як перегляд свого життя і перевірку готовності до переходу в інший вимір. Ідея вистави закликає разом із роздумами простої сільської жінки – баби Юстини у виконанні артистки Олени Бондаренко – замислитися над тим, що ніхто не вічний на цьому світі. Напевне, проблема моральних начал, покладена в основу сценічного дійства, яка ніколи не втрачає актуальності, не залишить байдужими наших глядачів. Хочеться вірити, що створені на сцені натхненною грою акторів образи відгукнуться в душі кожного як «спів душі», як заповіт якомога повніше відчувати і проживати кожну мить свого життя у мирі і гармонії з оточуючим світом.