Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Працювала в Брянському театрі юного глядача, Київському театрі-студії «Дзеркало», Київському театрі «Кін», Малому драматичному театрі.
Брала участь в у вуличних театральних проектах Експериментального театру.
З 1993 року– актриса Київського Молодого театру.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року. У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром. Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень. З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії. У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий. За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого. 7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного. Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
За мотивами творів Івана Нечуя-Левицького. Жив-був собі на світі Омелько Кайдаш. Про життя говорив розумно, пив собі гірку та колеса для возів лагодив. І була в нього сварлива дружина та двоє задиркуватих синів. Привели сини у хату невісток – і почалося: зранку сварка, а надвечір – бійка. І так день у день. Та й годі сподіватися на мир, коли перед нами справжнісінька Кайдашева сім’я.
Літня пара опиняється на межі банкрутства і залишається без житла. Єдині, хто може їм допомогти – п'ятеро дорослих дітей. Але жоден з них не має достатньо місця в будинку, аби поселити у себе одразу двох. Тому батьків селять нарізно за тисячі кілометрів один від одного. Мешкаючи серед дітей та онуків, ці двоє вперше опиняються на самоті. В давні часи батьків, які вже не могли утримувати себе, діти скидали зі скелі. Хто знає, може, це краще, ніж розлучати тих, хто прожив у любові п’ятдесят років. Щемлива історія стосунків батьків та дітей в сумній комедії про справжні сімейні цінності.
Казка «Король Дроздобород» оповідає про примхливу Королівну, яка давала відставку всім нареченим, жорстоко висміюючи їх. Жодного з них манірна панянка не вважала досить гарним для себе. Навіть шляхетний король Дроздобород отримує від неї гарбуза. Проте їй доводиться гірко пошкодувати про свою поведінку. Старий Король, остаточно втративши надію знайти донці нареченого з доброї волі, вирішує видати її заміж за бідного менестреля. В такий спосіб Королівна отримує урок доброти і любові до ближнього й перетворюється з бездушної пихатої ляльки на чуйну людину.
Одетт – героїня цієї казкової історії – дуже любить мріяти. Та вона й уявити собі не могла, що як тільки її мрії почнуть здійснюватися, на неї одразу звалиться ціла купа проблем. Казка-мюзикл «Принцеса-Лебідь» розповідає про подорож до кохання, яке завжди було зовсім поруч. Треба лише впізнати його та отримати як винагороду – за чесність, сміливість та щирість.
Як це – повернутися з війни у забуте Богом рідне містечко, де немає ані друзів, ані кохання, де нема надії й перспектив? Як це – приїхати після багатьох років у рідне місто, аби лише побачитися зі своїм першим коханням, коханням всього життя? Як це – повернутися додому з відрядження й нарешті зустрітися з коханцем дружини, аби остаточно все вирішити? Як це – вийти на невідомій станції, щоб звести рахунки з життям, та зустріти того, хто чекав на тебе довгих двадцять років? Станція Ремпарт – саме тут, у невеличкому американському містечку, розгортається калейдоскоп подій за мотивами оповідань Курта Воннеґута, Рея Бредбері, Ханіфа Курейші, Френсіса Скотта Фіцджеральда в інтерпретації Молодого театру.
За оповіданнями «Гагарін та Барселона», Руслана Горового; «Тато, Ваш син - вегетаріанець», Любко Дереша; «Територіальні води її ванни», Сергія Жадана; «Ще один гарний день», Юрія Винничука; «Поцілунок у сідниці», «Два квитки до опери» Євгенії Кононенко. За кожним вікном прихований свій власний космос. …Щоб Гагарін та Барселона хоча б на мить стали щасливими в реальності, а не лише в мріях, йому доведеться викрасти літак… …Щоб зрозуміти наскільки він любить свого сина, Брохоль зречеться власних принципів. В цій справі не обійдеться без котлет, відбивних та бабусі… …Щоб з’ясувати, кого Анна-Марія з них двох кохає насправді, вона запросить Аліка та Друга до себе у ванну… …Щоб стати раз і назавжди справжнім чоловіком, Олюсь зіштовхнеться з потойбічним. Наречена викраде того, хто за наказом тамади, мав викрасти її… …Щоб нарешті пробачити своїй мамі та довірити їй свою дитину, донці доведеться почути, що ніяка вона не художниця, а звичайна шльондра… …Щоб дістатися до найвищого піку насолоди, Ірюся піде на все. Навіть якщо буде змушена відправити своїх тьотю та дядю до… Так голосно в цьому будинку давно не було. Вікна відчиняються. У виставі використані пісні українського інді-рок-гурту «Viviénne Mort».
За п‘єсою «Мамочки» Російський драматург Володимир Зуєв у 2006 році написав п‘єсу «Мамочки» про російську війну в Чечні. В цій п‘єсі промовисто звучить позиція простих росіян щодо дій їхнього головнокомандувача. Жахи війни показано через біль матерів тих російських хлопців, які загинули в безглуздій кривавій бійні. Час іде, але загарбник не змінюється, не виправляє помилок історії, не зупиняє наступ. І от сьогодні слова, сказані про чеченську війну, можна слово в слово повторити про війну на Донбасі. Молодому театру стало цікаво зазирнути в обличчя ворога, побачити смерть його очима, спробувати знайти спосіб зупинити страхіття, покарати агресора та жити в мирі. Увага! Неповнолітнім, особам з нестабільною психікою та екзальтованим псевдопатріотам перегляд НЕ РЕКОМЕНДОВАНО! У виставі використовуються документальні матеріали, російська мова та русскій мат.
За п'єсою «Безталанна» Івана Карпенка-Карого. Тихе сімейне життя чи шалений вир пристрастей? Божевільне, руйнівне кохання чи спокій та мир у родині? Мудра, лагідна Софія чи дика й несамовита Варка? З ким бути? «У мене тепер дві душі, і обидві болять, ниють!» – каже зачарований, поневолений красою двох жінок та заблукалий у сутінках власної душі, Гнат. Що буває, коли серце рветься навпіл, Ви дізнаєтесь із найкращої української п'єси про кохання. Ця історія про те, як одна бездумна помилка може зруйнувати все життя, адже справжнє почуття трапляється лише раз.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!