Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працювала в Чернігівському обласному театрі ляльок (1988-91рр.), в Чернігівському молодіжному театрі (1991-96рр.), в Чернігівському академічному облмуздрамтеатрі ім.Т. Шевченка (1996-2002 рр., й працює зараз з 2014р.), в Донецькому національному академічному українському муздрамтеатрі (2002-2014рр.
Один із найстаріших театрів в Україні серед обласних театрів, створених у 1920-ті роки під час українізації в УРСР. Єдиний театр в Україні, котрий носить ім’я Тараса Шевченка з самого свого заснування. Засновано у травні 1926 р. у м. Єлисаветград (згодом Кіровоград, нині Кропивницький) як пересувний Робсільтеатр імені Т.Г. Шевченка внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському машинобудівному заводі «Червона зірка». У 1933 р. Наркомат освіти УРСР відрядив шевченківців у повному складі для обслуговування населення новоутвореної Чернігівської області. На початку 1934 року він переходить на становище стаціонарного сценічного колективу і отримує статус обласного державного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка. У листопаді 1959 р. відбулося відкриття нового театрального сезону в новозбудованому приміщенні театру. У 2001 р. за високі творчі досягнення та у зв’язку з 75-річчям Чернігівському обласному українському музично-драматичному театру імені Т.Г. Шевченка було надано статус академічного. З травня 2015 р. заклад очолює генеральний директор театру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко, художнє керівництво колективом здійснює заслужений артист України Андрій Бакіров. Офіційний хештег: #ChernihivTheatre Додатковий хештег: #CheDram
Вистава «Кайдашева сім’я» насичена виразними народними характерами, яскравими діалогами, достовірними звичаями, народними обрядами, побутом героїв. Комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті із самого життя. Неможливо не сміятися, спостерігаючи за постійними сварками Кайдашів, над безглуздими, подекуди навіть безсоромними відносинами між ними. Але, поряд зі сміхом, не можна не помітити й трагічних акцентів. У цій виставі сміх лунає крізь сльози і навпаки.
Що б ви зробили, якби раптом знайшли мільйон? Гроші або повсякденність, солодке життя або сім’я та дружба. Що обере та як розпорядиться таким подарунком долі герой кримінальної комедії «Смішні гроші» Рея Куні? Постановка заслуженого артиста України Андрія Бакірова до краю заповнена смішними ситуаціями, каскадом обставин, що постійно змінюються та гострим сюжетом з елементами детективного жанру. На вас чекатиме суцільний нескінченний потік витівок, гегів та жартів!
«За двома зайцями» – одна з найвідоміших вітчизняних класичних комедій. Мало не кожен український театр має у своєму репертуарі власну інтерпретацію цієї нетлінної національної класики. У трактовці шевченківців комедійна історія про збанкрутілого спритного цирульника, який прагне розв’язати свої фінансові проблеми шляхом вигідного шлюбу з багатою нареченою, перетворилася на захопливу музичну виставу. Талановитий акторський ансамбль, чудове музичне оформлення, оздоблені рольовими ознаками танці і пісні дійових осіб, виконані артистами у супроводі оркестру, котрий є активним учасником спектаклю – все це створює веселий піднесений настій глядачів, які і насміються до сліз, й отримають задоволення від яскравого сценічного дійства.
У виставі шевченківців знайома зі шкільних років казкова історія про всеперемагаючу силу любові сільського хлопця і лісової царівни переростає у глибокозмістовну притчу про вічне протиріччя між високим покликанням людини й тією буденщиною, яка часто руйнує поезію людської душі. Драма сповнена образами, створеними народною уявою, і реальними особами, втіленими на сцені натхненою грою талановитих акторів. З багатою, щедрою душею прийшла Мавка до людей. Від чистого кохання розквітає та збагачується душа «людського хлопця» Лукаша. Але на перешкоді їхнього щастя стоять буденні людські клопоти, які невблаганно знищують все прекрасне, породжене щирим коханням. Фольклорні образи та народні мотиви твору зачаровують глядача, повертаючи до глибинних джерел нашої духовної спадщини.
Сценічний варіант філософської притчі «Саронська квітка…» створено за мотивами драматургічних творів Лесі Українки, які відкривають відмінний від канонічного погляд на біблійні сюжети. В експериментальному просторі малої сцени, у безпосередній близькості до глядача відбувається глибинне дослідження двох крайніх проявів смертного гріха – гордині: з одного боку, відступництва і зради Юди, з іншого – одержимості духом Йоганни. Переосмислення режисером-постановником біблійних сюжетів у ретроспективній проекції на суспільну громаду допомагає сучасному глядачеві вибудувати власне протистояння апологетиці ницих сторін людського буття, передусім морального виправдання будь-яких злочинів, ствердитись на неминущих засадах загальнолюдських ідеалів і цінностей.
Події вистави розгортаються в Неаполі, морському порту, розхристаному не тільки усіма вітрами, а й почуттями і пригодами. Тут двоє закоханих знаходяться перед загрозою гніву своїх деспотичних татусів, тому звертаються до Скапена, слуги одного з них, наділеного нестримною енергією, з проханням про допомогу. «Сказати вам по правді, якщо вже я розпочну справу, так для мене неможливого майже не буває», – зізнається спритний слуга. І хоч саме ім’я Скапен походить від італійського scappare – уникати, випаровуватися, проте, крутієві частенько дістається палицею за його хитрощі і майже ніколи – вдячності від тих, хто звертався до нього по допомогу.
Докудрама «Вій» – це креативне втілення режисером-постановником, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим п’єси сучасного українського драматурга Наталі Ворожбит. Використавши фольклорну гоголівську фабулу, вона майстерно переносить сюжетні події твору у сьогочасну реальність. Двоє французів приїздять в Україну на гостини до своєї «інтернет-знайомої» Оксани і несподівано опиняються у вирі неймовірних подій, які почасти знаходяться за межею об’єктивного мислення, але торкаються потаємних духовних глибин, де приховані відповіді на сакральні питання: Чому так живемо?.. Який спадок залишаємо?.. Чи вміємо каятися, прощати і просити прощення… і не лише для своєї душі?.. Усі непередбачувані авторські ходи, несподівані режисерські рішення, цікаві акторські знахідки спрямовані на створення вражаючого, спонукаючого до роздумів, складного сценічного дійства.
Вистава «Боїнг-Боїнг» – блискучий зразок комедії положень за всесвітньо відомою п’єсою Марка Камолетті, що поставлена більш ніж у 60 країнах світу й увійшла до «Книги рекордів Гіннеса» за найбільшу кількість постановок за кордоном. Це захоплююча історія про паризького ловеласа, життя якого організоване за розкладом перельотів трьох різних авіакомпаній, де працюють стюардесами його наречені. Їхні авіаперельоти ніколи не мають збігатися, але, як на лихо, перетинаються, і виникає феєрверк непорозумінь та пошуків виходу з пікантних ситуацій. Вистава пролітає на одному диханні: драматург, режисер та акторський ансамбль не дають сумувати жодної секунди, і як результат – комедія, яку неможливо пропустити!
Про що мріється напередодні Нового року? Звісно, про казкове свято, новорічну ялинку та веселий маскарад. Ось і герої музичної казки – веселі Зайчата вирішили влаштувати новорічний маскарад і стали майструвати собі костюми. Але зовсім інші, підступні плани щодо новорічного свята вигадують хитра руда Лисиця і завжди невгамовно-голодний сірий Вовк, які забажали поласувати на свято зайчатиною. Задля цього вони вдаються до різних хитрощів, аби викрасти пухнатих вухастиків. Зовсім скрутно було б маленьким довірливим Зайчатам, якби не добрий і справедливий Ведмідь, що вчасно прийшов їм на допомогу й швидко упорядкував хижих розбишак. Вистава вийша веселою, музичною, сповнена пригодами, за якими буде цікаво спостерігати і зовсім маленьким і старшим діткам.
Чаруючий світ арабської казки вам подарує вистава для дітей «Чарівна лампа Аладдіна». Пригоди героїв, зустріч із Джином, любов Аладдіна та прекрасної принцеси Бадр-Аль-Бадур не залишать ваших дітей байдужими.
«Вільні метелики» – вистава про щирі почуття і зрадництво, про прагнення свободи і юнацький максималізм, це вистава про молодих і для молодих. Він – починаючий музикант, який, тікаючи від материнської опіки, намагається налагодити самостійне життя у великому місті. Вона – його сусідка по квартирі, абсолютно розкріпачена молода особа, не обтяжена дотриманням моральних норм поведінки. Кожен з них прагне свободи. Вони, як метелики, летять на звабливе світло яскравих почуттів, не задумуючись, що любов – це ще й відповідальність за кохану людину. Вперше ця вистава була представлена чернігівським глядачам у 2009 році. Цьогорічна прем’єра поставлена в експериментальному просторі «Білої сцени» з оновленим акторським складом. Ця історія кохання не втратить своєї актуальності, допоки людство не стане будувати свої цінності на території любові, за правилами душі.
«Всі миші люблять сир» – весела яскрава історія про мишей, яким притаманні справжні шекспірівські пристрасті – кохання, розбрат між двома сім’ями, примирення і торжество дружби. Якось, в одній чудовій сироварні, де жила родина сірих мишей, з’явилася сім’я білих мишей. В той час поки батьки вирішують стосунки, їхні діти Хрума та Фружи знаходять спільну мову. Сімейна ворожнеча заважає їхньому коханню, тому вони зважуються на небезпечний крок – звертаються до Кота-чарівника. Чи вдасться їм примирити своїх батьків та вберегти любов? Про це глядачі зможуть дізнатися, відвідавши цю надзвичайно добру і світлу виставу з веселими піснями і танцями.
Один із найстаріших театрів в Україні серед обласних театрів, створених у 1920-ті роки під час українізації в УРСР. Єдиний театр в Україні, котрий носить ім’я Тараса Шевченка з самого свого заснування.
Засновано у травні 1926 р. у м. Єлисаветград (згодом Кіровоград, нині Кропивницький) як пересувний Робсільтеатр імені Т.Г. Шевченка внаслідок реорганізації робітничого драматичного гуртка при Єлисаветградському машинобудівному заводі «Червона зірка».
У 1933 р. Наркомат освіти УРСР відрядив шевченківців у повному складі для обслуговування населення новоутвореної Чернігівської області. На початку 1934 року він переходить на становище стаціонарного сценічного колективу і отримує статус обласного державного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.
У листопаді 1959 р. відбулося відкриття нового театрального сезону в новозбудованому приміщенні театру.
У 2001 р. за високі творчі досягнення та у зв’язку з 75-річчям Чернігівському обласному українському музично-драматичному театру імені Т.Г. Шевченка було надано статус академічного.
З травня 2015 р. заклад очолює генеральний директор театру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко, художнє керівництво колективом здійснює заслужений артист України Андрій Бакіров.
Офіційний хештег: #ChernihivTheatre Додатковий хештег: #CheDram