З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Степан Бортнічук

Степан Бортнічук

Актор, асистент режисера.
Заслужений артист України

У 1973 році закінчив Харківський інститут мистецтв імені І. П. Котляревського.

Трудову діяльність розпочав у 1973 році на Закарпатті. Працював в Ужгородському обласному драматичному та Мукачівському російському драматичному театрах. За 15 років створив більше 30 образів з найкращих творів української та зарубіжної драматургії. Найбільш яскраві з них: Возний — “Наталка-Полтавка” І. Котляревського, Йосип — “Ревізор” М. Гоголя, Микола — “Пізня любов” О. Островського, Тесей — “Федра” Ж. Расіна, Степан — “Бояриня” Лесі Українки.

За майстерне виконання ролі Дмитра у виставі “Повінь” В. Руснака, Бортнічук С. К. став лауреатом Закарпатської обласної премії ім. Л. Вакарова. Найкращі вистави за його участю – “Біла хвороба” К. Чапека (Гален), “Бояриня” Лесі Українки (Степан) було записано і неодноразово транслювались республіканським телебаченням.

Вистава за п’єсою М. Куліша “Тілетія”, в якій С. Бортнічук зіграв одну з головних ролей – Овдія Пупа, ввійшла до золотого фонду української класики на Українському радіо.

З 1992 року С. Бортнічук – актор Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Михайла Старицького. Паралельно з акторською діяльністю займав посаду завідувача трупою театру.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
На сцені з 1973 року (49 років)
Освіта: Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актор  є  резидентом театрів:
Андрій Ковальчук
Андрій Ковальчук
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

В 1931-му році на Північному Кавказі у місті Новочеркаську було засновано пересувний театр для української діаспори, який називався Північнокавказький крайовий український драматичний театр. Та доленосною для нього стала поїздка у Мінеральні Води восени 1931року. Саме тоді там лікувався відомий державний і політичний діяч Григорій Петровський. Він відвідав усі вистави колективу. А після одної з них, запросив артистів крайового українського драматичного театру до себе. З тої пори, очевидно завдячуючи спонсорській допомозі політика, до назви додалося його ім’я – драматичний театр ім. Г.І. Петровського, під яким театр був 78 років. 1932 р. колектив переїжджає до Краснодару. А ще через рік, 1933-го перебирається до України. З переїздом змінилась і назва. Він став Вінницьким пересувним робітничо-колгоспним театром, хоча й базувався в Бердичеві, виїжджаючи з виставами до Вінницької, Житомирської, Київської та інших областей. Керувати ним продовжував С. Чернявський, а художню частину очолив Г. Лаврик. 1935 року колектив був у відрядженні в місті Києві. Відвідавши виставу академічного українського драматичного театру імені Івана Франка, ближче познайомившись з їхніми артистами та режисерами, колективи заклали міцні відносини. Театр імені Івана Франка взяв шефство над молодою трупою. Відчутну творчу допомогу артистам надавали народні артисти СРСР Г. Юра, А. Бучма, Ю. Шумський, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Крамов. Уславлені майстри сцени брали участь у постановках, грали у виставах, виступали з лекціями, що було хорошою школою для молодих артистів. В лютому того ж року театр отримав статус обласного, який мав би знаменувати осілість трупи. Та вже в 1938 році увесь колектив знову переїжджає. Цього разу до м. Кам’янця-Подільського — адміністративного центру новоствореної області. Але й там не довелось навіть добре звикнути до сцени. Розпочалась Велика Вітчизняна війна, і трупу, разом з родинами, відправили у тимчасову евакуацію. Так, тільки з 4 серпня 1941-го року по жовтень 1943-го театр відвідав двадцять шість пунктів: міста Закавказзя, Середньої Азії, Далекого Сходу, Півночі. В 1944 році, після визволення України від німецько-фашистських загарбників, мистецький колектив повернувся до свого краю. Радісна звістка зустріла Петровців в місті Есентукі. Згідно наказу №128 Вказівкою Кам’янець-Подільського обкому КП(б)У та облвиконкому від 15 жовтня 1944 року Припиняються гастролі театру на КМВ і призначається реевакуація театру на Україну до міста Проскурова в обласний центр області. А 25 листопада в обласній газеті повідомлялося, що виставою “Украдене щастя” І. Франка він розпочав у Проскурові театральний сезон 1944-1945 рр. у 2007-му було організовано фестиваль «Театральна осінь» або «На краю осені з Мельпоменою». Основні цілі якого були – знайомство з сучасним театральним мистецтвом регіону, обмін досвідом і залучення більшого кола глядача. 25 березня 2009 року Хмельницький театр ім. Г.І. Петровського перейменовано на честь корифея українського театру Михайла Старицького. А у 2012 році за високі творчі досягнення та мистецький рівень театру ім. М. Старицького надано статус «Академічний». 2019р. відкриття Малої сцени. Проведення Всеукраїнського театрального фестивалю «Starytskiy Theatre Fest-2019».

Ми знайшли 16 вистав, в яких
бере участь Степан Бортнічук

До чого призводить нерішучість? На які вчинки може піти людина, щоб уникнути «сімейного щастя»? В процесі підготовки до весілля у свідомості головного героя виникає на вигляд дрібна проблема – «одружуватися чи ні»? Вистава про непростий шлях до «щастя», багатозначна, і кожен, хто вирішить її подивитися, висмикне з сюжету свою мораль. «Одруження» М. Гоголя це закручена інтрига, колоритні персонажі і неймовірна подія в фіналі.

Собака на сіні
« Собака на сіні » Музична комедія

Постановка вистави «Собака на сіні» Лопе де Вега (переклад з іспанської Миколи Лукаша). Комедія про кохання і соціальну нерівність, написана в ХVII столітті великим іспанцем Лопе де Вега. Аристократка Діана закохана в свого секретаря Теодоро і, щоб зв’язати з ним свою долю, змушена скласти йому нову біографію. Боротьба амбіцій, ревнощі з одного боку, з іншого – пристрасне бажання шанувальників Діани прибрати. Теодоро зі свого шляху, приведуть до несподіваного фіналу. 

Тев‘є Тевель
« Тев‘є Тевель » Трагікомедія

Дія п’єси розгортається у дореволюційній Росії, в селі Анатівка, де з давніх пір жили разом росіяни, українці і євреї. Молочник Тев’є, якого українці нарекли Тевелем, – батько чотирьох дочок, і головне для нього – це щоб кожна  вдало вийшла заміж. Але дочки щастя розуміють по-своєму: старша виходить заміж за бідного, середня їде зі своїм обранцем-революціонером в Сибір, а молодша залишає родину і змінює віросповідання через кохання до православного…

П’єса «Назар Стодоля» Тараса Шевченка написана у 1843-44рр., хоча її події відбуваються наприкінці XVII ст. Хома Кичатий – в минулому козак, а нині сотник, живе на своєму багатому хуторі із дочкою Галею та ключницею Стехою. Головна його мрія – отримати полковницьку булаву. Саме заради цього батько ладен віддати єдину дочку за старого, але багатого полковника. Та на перешкоді цього повстає кохання та давня клятва.

Чарівний і небезпечний зимовий ліс... Дванадцять братів – чаклунів, які вміють керувати силами природи... Бідна падчерка, що в заметіль шукає проліски, і маленька примхлива королева, яка намагається підпорядкувати своїм примхам навіть матінку-природу...

Вистава наче пронизана духом українського села, сповнена традиційними піснями, танцями та жартами. Молодий парубок закоханий у дівчину та хоче на ній одружитися. Проте згоди на шлюб не дають її батьки. На які фантастичні вигадки здатні хлопці заради досягнення бажаної мети – ви навіть собі не уявляєте!

У Катарини, старшої з дочок почесної громадянки Падуї Баптісти, безглуздий і скандальний характер, тому вона ніяк не може видати її заміж. У молодшої – Б’янки шанувальників багато, але заміж вона може вийти тільки після того, як знайдеться сміливець, який приборкає норовливий характер старшої сестри. Претенденти на руку Бянки, знаходять для Катарини нареченого Петруччо – такого ж скандального і нетерпимого молодого дворянина, який заради приданого готовий одружитися на кому завгодно. Але для шлюбу необхідна згода норовливої дівчини … В іронічній комедії «Приборкання норовливої» багато неочікуваних сюжетних поворотів, інтриг, жартів, і каламбурів.

За двома зайцями
« За двома зайцями » Музична комедія

Голохвастий, котрий, бажаючи вибратися із злиднів й збагатіти, почав залицятися до Проні Прокопівни, але не міг обминути своєю ласкою і красунечку Галю. Як каже народне прислів’я: «За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш».

«Ревізор» – комедія Миколи Гоголя, написана упродовж 1835 – 1836 років. Вважається, що сюжет комедії підказав авторові Олександр Пушкін. Зокрема у спогадах Володимира Сологуба описується, що: “Пушкін познайомився з Гоголем і розповів йому про випадок, що трапився у місті Устюжні Новгородської губернії – про якогось проїзного пана, що видав себе за чиновника міністерства й обібрав усіх міських жителів”. Відомо також, що Гоголь неодноразово писав Пушкіну про наміри закинути роботу над п’єсою, проте Пушкін наполегливо радив Гоголю не припиняти роботу. У комедії висміяна й побутова сторона життя мешканців міста: затхлість і вульгарність, незначність інтересів, лицемірство й неправда, чванство, повна відсутність людського достоїнства, марновірство й плітки.

Коваль Вакула, який напередодні Різдва як раз було втратив від кохання рештки здорового глузду, вирішує у будь-який спосіб здобути рідкісні мешти та разом з ними крижане серце своєї Оксани. А, зважаючи на те, що дива у передріздвяну ніч – це нормальне атмосферне явище, а Вакула вже просто дістав усіх своєю шлюбною невгамовністю, йому радо допомагають усі, навіть Чорт.

Головний герой комедії — Річард Уіллі, помічник прем’єр-міністра, дуже відомий, як пристойний чоловік. Прикриваючись участю у дебатах, він планує провести захопливу ніч зі своєю коханкою — чарівною Джейн, секретарем лідера опозиції. Щоб уникнути зайвих проблем, ця парочка вигадала залізне алібі, але все сталося не так, як гадалось.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Під час круїзу на лайнері зустрічаються дуже зайнятий і дуже багатий чоловік та абсолютно вільна жінка, яка не має великих статків. На перший погляд, між цими двома немає нічого спільного, та й бути не може. Однак, героїня зовсім іншої думки про все це! Та й доля, здається, на її боці. Адже вона зводить цю парочку вдруге вже зовсім в інших умовах. У бідного чоловіка не залишається іншого виходу, як одружитись! За мотивами твору Б.Шоу «Village wooing».

Уляна – перша красуня на селі, видна наречена з добрим серцем і гарним приданим. До неї хоче посвататися Стецько, але норовлива Уляна відкидає його залицяння, пояснюючи це тим, що вона не хоче заміж. Насправді серце красуні давно віддано кріпаку Олексію – хлопцеві видному і працьовитому, а дурний і лінивий Стецько їй зовсім не до вподоби. Але багач не має наміру відступатися від своєї мети... 

Комедія «Ханума» займає почесне місце серед улюблених музичних вистав, напевно, кожного. Відома історія, про суперечку між двома свахами, які не можуть поділити важливого клієнта, змушує сміятись від душі вже не одне покоління глядачів. А головне, саме схожі твори допомагають вірити в те, що у світі завжди перемагає любов та справедливість.

Це драма взаємовідносин між героями, що волею долі загнані у любовний трикутник. І лише жінці належить зробити вибір – повернути вкрадене щастя, чи далі жити для інших…

Клара одержала від хрещеного на Різдво не надто цікавий, на перший погляд, подарунок – лускунчика у подобі іграшкового солдатика. Ще й, на лихо, він одразу зламався. Однак під час Різдва стаються справжні дива. Лускунчик оживає і мандрує з Кларою дивовижними країнами, даруючи дівчинці море яскравих вражень. А втім, насолоду від цієї казкової мандрівки отримає не лишень Клара, а й кожен маленький читач.