З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач
Станіслав Кермач

Станіслав Кермач

Актор.

Народився в м. Чернівці в 1996 році. Закінчив гімназію №2. Випускник театральної студії «Театру Юних Чернівчан» та театру анімації. Захоплюється спортом, малюванням та літературою в стилі фентезі та у вільний час пише комедійні новели. Має досвід зйомок у кіно та рекламі. Працює актором в обласному академічному театрі ляльок.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна, місто Чернівці
Освіта: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Рівненський державний гуманітарний університет
Актор  є  резидентом театрів:
Григорій Волинець
Григорій Волинець
Художній керівник

Чернівецький театр ляльок було засновано 15 серпня 1980 року, творча історія театру розпочалась виставою за п’єсою Ю.Чеповецького «От так Мицик!». Першим директором установи був М. Забродин, першим режисером — О. Янкелевич. Творчі здобутки театру визнано не тільки в Україні, а й на міжнародній арені. Театр є учасником багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів. У 2009 році на Міжнародному фестивалі театрів ляльок «Золотий Телесик-2009» у м. Львові за показ вистави «Повелитель снів» театр був удостоєний премії Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України «Галицька Мельпомена». Театр проводить насичену гастрольну діяльність. За період свого існування ми побували на гастролях у багатьох містах України: Херсоні, Рівному, Житомирі, Ужгороді, Івано-Франківську, Вінниці, Тернополі, Донецьку, Хмельницькому, Євпаторії, Мукачеві, Республіці Молдова. Театр постійно обслуговує дітей в дитячих дошкільних установах, учнів шкіл, дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей із багатодітних сімей, дітей в дитячих оздоровчих таборах області. Свій репертуар театр постійно збагачує творами сучасної драматургії, класиків світової літератури та буковинських авторів. У своїй повсякденній роботі колектив театру прагне допомогти маленькому глядачеві розрізняти добро і зло, навчає бути чуйним і добрим, самостійно робити правильний вибір у житті. Буковинський театр ляльок має свій мистецький почерк. Вистави театру – це плід роботи і творчого пошуку всього колективу. В 2012 році за успішну роботу театру було надано статус академічного.

Іван Данілін
Іван Данілін
Художній керівник
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
5.8
6.0
6.0

Театральна Банда народилась в результаті творчої дружби двох театральних колективів: Народного Драматичного Театру КБУ «Центральний палац культури м.Чернівці» та Арт проекту «Театр на Перехресті» КБУ Будинок культури «Роша». Театральна Банда існує вже протягом 6 років. Чому саме «Банда?» Тому що це угрупування творчих особистостей, які порушують емоційний спокій глядача. Ще кажуть, що Банда – це море у Тихому океані, так само і команда театру – Творча Банда у «Театральному просторі». Репертуар — вистави за класичними текстами та постановки сучасних п`єс. Театр грає на двох сценах. Сцена Центрального палацу культури м. Чернівці (Театральна площа, 5) та на сцені Будинку культури «Роша» (вул. Горіхівська, 1).

Ми знайшли 5 вистав, в яких
бере участь Станіслав Кермач
Діти S.O.S
« Діти S.O.S » Поетична вистава

«Діти S.O.S» – поетична вистава за творами дітей, яку запропонували зробити організатори І Міжнародного дитячого літературного фестивалю «Literature Future» та члени благодійного фонду «Майбутнє України» – Денис та Марта Левченко. З-поміж більше 200 дитячих робіт було відібрано декілька, за якими і була створена вистава. Дорослі актори зіграли ролі, вигадані дітьми. П’єса описує війну очима дітей та дорослих, вказує на емоційні аспекти основної проблеми України сьогодні – бойові дії, котрі забирають у дітей їхніх батьків. Вистава порушила найважливішу тему сьогодення – війни, яка непроханим гостем увірвалась у життя людей та забрала найближчих. Вісім професійних акторів та аматорів намагались передали почуття дітей, які більше ніколи на скажуть: «Тату», біль матері, яка вже не зможе обійняти свого сина та невимовне горе батька, чоловіка чи сестри, які більше не побачать своїх рідних.

«Сни» – перша п`єса відомого драматурга Івана Вирипаєва, яку він написав у 97 році в пам'ять про своїх друзів, які померли від героїну. Вистава – експеримент і для Театральної Банди, тому що досвід в такому жанрі був першим для команди. Сама п'єса призначена для документального театру, який останнім часом стає популярним. «Сни» справді зачіпають «вічні» теми. Кожен сон присвячений окремій темі: краса, любов, свобода, кайф, Бог, пекло. Вистава зачіпає багато тем, серед них такі, про які людство говорить вже тисячі років і буде говорити стільки ж. Все в ній збагнути нереально, але кожен може знайти щось близьке саме йому. Вистава дає можливість мислити. Серед всіх українських театрів виставу запросили на фестиваль до Києва «Відкрита сцена», де було відібрано лише 7 українських Незалежних театрів.

Про мого білого старого Качура
« Про мого білого старого Качура » Містична казка для дорослих
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
6.0

Качур – казка для дорослих, де кожен може знайти власну Істину, Друга, Батька та Призначення. Вистава охоплена містичною атмосферою та пронизана Болем та Відчаєм. Чи готове суспільство до зустрічі Людини з Білим Качуром? Чи пробачить суспільство Любов, що не входить в загальноприйняті рамки? А може «тільки в любові є сенс…?»

Постановка вистави «Голодомор» створена за мотивами п’єси Наталії Ворожбит «Зерносховище», де розповідається про акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках. Режисеру Івану Даніліну вдалося показати у виставі, як радянська влада з українського села зробила за кілька років фактично цвинтар, з церкви – зерносховище, в якому загнивало зерно, поїдене мишами. «Голодомор» вистава, яка пронизана духом жорстокості від початку і до кінця вистави. Кожна роль – навіть на одну-дві репліки – вимагає уваги й чимало праці, адже твір порушує непросту для кожного українця тему Голодомору 1932-33 років. Вистава, яка розчулить, змусить відчути вас жорстокість, ненависть і співчуття одночасно. Опісля кожний зможе переосмислити своє сьогодення і подякувати за те, що в нього є зараз. Вистава «Голодомор» – один зі способів пам’ятати, розуміти та переосмислювати нашу історію. Попри хронологічну віддаленість сюжету, вистава порушує дуже актуальні питання: що ми про себе пам’ятаємо? Чи вміємо ми пам’ятати і хто нас має цього навчити, коли майже всі «наші» залишились у далекому 33-ому?..

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Над закоханою парою Валери та Люсіль нависла чорна хмара… Хто допоможе молодим і врятує їхнє кохання? Літаючий лікар! — Класична Мольєрівська комедія: гострий гумор, кохання, сімейні стосунки, курйозні ситуації. Жан Батист Мольєр – це класика, яку всі трактують на свій лад. У «Бандочки» Мольєр вийшов класичним, з відображенням сьогодення та сучасного суспільства. Вистава «Літаючий лікар» – це перше «дитя» Театральної Банди, тому по сьогоднішній день команда театру ставиться з трепетом та любов'ю до «Літаючого лікаря». Виставу вперше було зіграно в БК «Роша» у форматі «глядач на сцені». Формуванню художнього образу вистави великою мірою сприяє, безперечно, його візуальна частина: декорації, сценічний одяг, бутафорія, костюми, аксесуари, грим, перуки, зачіски, реквізит, театральне світло, мізансцени, вибудовані у формі живих картин, де також діють закони візуальної композиції. У випадку Мольєрівського «Літаючого лікаря» сценічний одяг та перуки є важливим елементом, тому під час пошиття костюмів до звичайних шифонових, велюрових спідниць нашивались рюши, жабо, банти, підбиралися корсети саме «французьких часів», а чоловікам шились брюки в одному кольорі та стилі, щоб витримати загальну стилістику французького образу. До речі, для вистави одна з акторок Театральної Банди поділилась своєю «некласичною» весільною сукнею зі свого весілля, в якій героїня Люсіль йде на побачення з Валером.