З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сталіна Лагошняк
Сталіна Лагошняк
Сталіна Лагошняк
Сталіна Лагошняк

Сталіна Лагошняк

Актор, режисер.
Заслужена артистка України

Лагошняк С. В. народилася у 1939 році у селі Бабстово Єврейської автономної області Росії. Закінчила Дніпропетровське театральне училище. Працювала актрисою у Тернопільському українському музично-драматичному театрі та Миколаївському українському музично-драматичному театрі. З 1969 року – актриса Миколаївського російського драматичного театру ім. В. П. Чкалова (нині – Миколаївський академічний художній російський драматичний театр).

Протягом 30-ти років Лагошняк С. В. була завідувачем трупи театру. У якості режисера поставила ряд вистав: «Білосніжка і сім гномів» Л. Устінова, О. Табакова, «Карлик Ніс» за В. Гауфом, «Дюймовочка» за Г-X. Андерсеном, «Кіт у чоботях» за Ш. Перром, для дорослої аудиторії – «Привиди» Г. Ібсена.

Лагошняк С. В. за роки роботи створила велику галерею образів як драматичного, так і комедійно-характерного плану: Луїза – «Підступність і кохання» Ф. Шиллера; Надя – «Останній строк» ​​B. Распутіна; Надька Березкіна – «Живи і пам’ятай» В. Распутіна; Єлизавета Семенівна – «Все починається з любові» Г. Голубенко, Л. Сущенко, В. Хайта; Ліза – «Лихо від розуму» О. Грибоєдова; Шура Подрезова – «Східна трибуна» О. Галіна; Кароліна Неаполітанська – «Прапор адмірала» О. Штейна; Домна Пантеліївна – «Таланти і шанувальники» О. Островського; Сенаторша Хармеліус – «Юстина» Х. Вуолійокі; Голда – «Поминальна молитва» Г. Горіна; Марина – «Дядя Ваня» А. Чехова; Сверчкова – «Акомпаніатор» О. Галіна; Таня, Софія Іванівна – «Поки вона вмирала» Н. Птушкіної; Баба Паша – «Бесприданник» Л. Разумовської; Памела Кронкі – «Дорога Памела» Дж. Патріка; Доріс – «Дівич-вечір» А. Менчелла; Мати – «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцкі; Бабуся – «Дерева вмирають стоячи» А. Касона; Полковниця – «Дядечків сон» за Ф. Достоєвським; Валентина – «Олімпійки» О. Галіна; Мати Лукаша – «Лісова пісня» Лесі Українки; Аргонова – «Дами і гусари» О. Фредро; Степанида – «Солдатська вдова» М. Анкілова; Зося – «Смак черешні» А. Осецької; Фрося – «Піч на колесі» М. Семенової; Сонєчка Бейм – «Остання любов Сонєчки Бейм» А. Котляр, Таня («Станція, або Розклад бажань на завтра» О.Вітра), Жінка у чорному («Кольори» П.Ар’є)

У 1996 році була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України».

У 2014 році за вагомий особистий внесок у розвиток та збереження театрального мистецтва Миколаївщини, високу професійну майстерність, самовіддану плідну
працю, активну життєву позицію Сталіну Василівну нагородили відзнакою Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеня, у 2017 – І
ступеня. У листопаді 2019 року приємним подарунком до ювілею артистки стала відзнака Миколаївської міської ради «За заслуги перед містом Миколаїв». У грудні 2019 року на святковому вечорі, присвяченому 85-річчю театру, за вагомий особистий внесок у формування національної гідності, сумлінне виконання службових обов’язків, активну життєву позицію Сталіну Василівну було нагороджено відзнакою Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая».

Біографічні дані:
Місце народження: Росія, місто Бабстово
Освіта: Дніпропетровське театральне училище
Актриса  є  резидентом театрів:
Артем Свистун
Артем Свистун
Художній керівник
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.8
4.8
5.6
5.0

Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – найстаріший творчий колектив Миколаївщини. Його історія бере початок з 1922 року. Тоді в Луганську відомим актором і режисером Григорієм Свободіним був створений пересувний драматичний колектив «Шахтарка Донбасу» – перший російський театр України, що виник в післяжовтневий період. Сьогодні Миколаївський академічний художній російський драматичний театр – стабільно і впевнено працюючий колектив, справжній творчий ансамбль, що успішно вирішує найскладніші творчі завдання, спирається на прекрасні традиції видатних майстрів української сцени, володіє неабияким потенціалом. Щорічно вистави театру відвідує понад 80 тисяч глядачів. Театр швидко і динамічно розвивається в багатьох напрямках і є одним з найбільш успішних і перспективних театрів сучасної Україні.  Репертуар складають більше 25 вистав різних жанрів за п’єсами вітчизняних та зарубіжних авторів: «Украдене щастя» та «Мойсей» І.Франка, «Труффальдино, или Слуга двух господ» К.Гольдоні, «Двенадцатая ночь» та «Укрощение строптивой» В.Шекспіра, «Скамейка» О.Гельмана, «Гарнир по-французски» М.Камолєтті, «Веселая семейка Фонтанж» Ж.Летраза, «Станция, или Расписание желаний на завтра» О.Вітра, «Эмигранты» С.Мрожека, «Продавец «дождя» Р.Неша, «Чисто семейное дело» Р.Куні  та інші. У театрі діють три сценічні майданчики: основна сцена, мала і камерна. У літній період – літній майданчик у сквері театру.

Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Сталіна Лагошняк

У Вас є бажання? Ви хочете, щоб воно здійснилося? Загадуйте і приходьте на нашу виставу «Станція, або Розклад бажань на завтра». А коли бажання здійсниться – обов’язково повідомте нам, щоб ми пораділи за Вас. Дива трапляються. У них потрібно просто вірити.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Запрошуємо вас до Іспанії! Ви опинитесь в будинку Бернарди Альби та станете учасником драматичних подій, що розігралися в поважному сімействі. Господиня та її п'ять дочок живуть у світі, у якому неможливо здійснити будь-які бажання. Запрошуємо переглянути п'єсу Федеріко Гарсія Лорки "Дім Бернарди Альби" п'єсу про щоденну боротьбу за свою честь, гідність та право на кохання.

Героїні вистави за п’єсою сучасного українського драматурга Павла Ар’є «Кольори» – п’ять жінок різного віку, статку, світогляду, способу життя, соціального статусу. У кожної з них – свій яскравий характер, свої бажання, мрії. І кожна не сприймає інших – таких несхожих на неї, незрозумілих… На сцені ви побачите життєву драму. Готові до своєрідного експерименту з дослідження жіночої психології? Тоді до зустрічі у театрі!

«Украдене щастя» – одна з найкращих і найвідоміших п’єс Івана Франка. Класика української драматургії не втратила своєї актуальності і в наш час. Тема кохання зрозуміла кожному. Щастя бути поруч з коханою людиною, гіркота розлуки, несправедливість, зрадництво, обман і, як наслідок, жахливий, нестерпний біль за втраченим щастя… Всі ці почуття близькі, зрозумілі нашому сучаснику. Саме тому, мабуть, п’єса «Украдене щастя» сьогодні є окрасою багатьох театрів України.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава про Тев’є-молочника ставилася на сцені нашого театру двічі: у 1940 році режисером Леонідом Южанським і в 1989 році Анатолієм Літком. І якщо перша постановка, незважаючи на амбіційні задуми, успішною не була і в силу певних обставин довго не проіснувала, версія кінця 80-х-початку 90-х під назвою «Поминальна молитва» увійшла в історію театру як легенда про безумовну творчу перемогу режисера, художника і цілого ряду артистів. Постановку 2018 року режисури Сергія Чверкалюка, заслуженого артиста України, колектив театру присвятив Анатолію Літку. Вічна історія про людські цінності, про сім’ю і любов, про віру і друзів, про рідну землю знову закличе вас до діалогу, до філософських роздумів на такі актуальні, такі хвилюючі сьогодні наше суспільство теми.

Багато кого лякає старість. Лякає вік сам по собі, і все, що приходить разом із ним: зморшки, бідність, хвороби… Але найстрашніша хвороба старості – самотність. Та, якщо ви маєте почуття гумору та самоіронії, як наша чудова героїня Майя Михайлівна, а до них ще й набір талантів, на кшталт: «трохи співаю», «трохи танцюю», «трохи вередую» – то старість може стати вельми цікавою і сповненою пригод, тим паче, якщо, зовсім неочікувано, у житті з’являєтья ВІН… А от дізнатися, кого саме впустила в своє життя наша героїня, ви зможете, переглянувши виставу.