З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк
Сергій Детюк

Сергій Детюк

Актор.

У 1996 році закінчив акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища, курс В.І. Ковалевського
З 2010 року - навчання на кафедрі організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого
1996 - 1999 - артист Чернігівського молодіжного театру
1999 - 2013 - артист Дніпропетровського молодіжного театру
2007 - 2008 - артист Дніпропетровського академічного театру ім. Т.Г. Шевченка
2007-2012 - артист Запорізького театру "VIE"
З 2013 року працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров'я «Надія Січеславни»:
в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле в спектаклі «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо (2003)
в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм і майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена в спектаклі «№ 13 або божевільна ніч» Р. Куні (2006)
в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1 999, або Карма успішності» Л. Андронова (2008)
За моноспектакль «Все, нарешті» П. Турріні:
Лауреат в номінації «Кращий актор фестивалю», Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» м. Харків (2009)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії», м. Херсон (2011)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю "Homo Ludens", м.Миколаїв (2011)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю «Арт-Окраїна», м. Санкт-Петербург (2011).

Біографічні дані:
Дата народження: 26.05.1973 (49 років)
Місце народження: Україна, місто Павлоград
На сцені з 1997 року (25 років)
Освіта: Дніпропетровське театральне училище, Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого
Актор  є  резидентом театрів:
Олексій Кужельний
Олексій Кужельний
Художній керівник
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 240
5.3
5.3
5.5
5.4

Київську академічну майстерню театрального мистецтва «Сузір'я» – перший в Україні ангажементний театр – було створено у 1988 році. З моменту заснування і до сьогодні театр очолює художній керівник Народний артист України Олексій Кужельний. У виставах театру беруть участь найкращі актори столичних театрів – народні та заслужені артисти України, а також театральна молодь. Серед зірок українського театру, що протягом усіх театральних сезонів дарували прихильникам театрального мистецтва свій талант, відомі майстри сцени Надія Батуріна, Лариса Кадочнікова, Лариса Кадирова, Людмила Лимар, Раїса Недашківська, Степан Олексенко, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Микола Рушковський. До постановок вистав залучаються, як досить відомі, так і молоді режисери. В репертуарі театру класичні та сучасні постановки, що йдуть російською та українською мовами. Вистави демонструються одночасно на двох сценічних майданчиках: на основній «великій» сцені, що розрахована на 80 місць та на мікросцені – 25 місць.

Станіслав Жирков
Станіслав Жирков
Художній керівник
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 555
5.2
5.1
5.5
5.3

Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців. Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш. Руставелі, 13 («Высшая точка – любовь» Р. Фєдєньова). Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави відбувалися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці «Україна» та Жовтневому палаці. У травні 1982 р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру «Космос» на Лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований «Театр у фойє» – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і в Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки. Театр працює двома мовами. За час існування премії «Київська пектораль» театр отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Сергій Детюк
Після…
« Після… » Містична комедія

«Після…» – містична комедія режисера Ігоря Вялова та художника Ігоря Білецького за новою моторошною п’єсою Дмитра Корчинського. Твір видатних акторів, знаного режисера та знаменитого художника-постановника відзначається особливим блюзнірством, нетолерантністю і зневагою до суспільної моралі. Вбивця, брудний політик і філософ, який гірший за них обох разом взятих, зустрічаються для того, щоб судити один одного й усіх навколо... Буде весело і страшно.

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.0
5.1
5.3
5.2

«Близькість» - це відверта п'єса про сучасні стосунки. "Сцени з подружнього життя" двох пар, перескакуючи з одного року в інший, з одного роману в інший, збираються в тонку, неординарну, повну несподіваних поворотів, історію. Молодий письменник Дан закоханий у стриптизерку Алісу, хоча не проти закрутити роман з модним фотографом Анною. У той же час похмурий мачо Ларрі стає бойфрендом Анни, проте зустрічається і з Алісою. І ніхто з них не здатний розібратися в своїх почуттях і остаточно визначитися, з ким же він бажає залишитися. Вони сходяться і розходяться, стаючи все ближче один одному... або все більше віддаляючись один від одного? Кожен страждає, коли не отримує того, чого хоче. Але ще більше страждає, коли не може зрозуміти, чого він хоче... У гонитві за гострими відчуттями герої п'єси постійно «перезавантажують» свої взаємини, маніпулюють почуттями один одного, а головне, так винахідливо брешуть, що вже самі не можуть відрізнити правду від брехні. Правда йде в недосяжні глибини, гине під нагромадженням брехні... і краще б її не знати. Відносини всередині любовного чотирикутника поступово розпалюються, невблаганно наближаючись до несподіваної і парадоксальною розв'язки ...

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 15
5.7
5.5
5.9
5.6

На острові Святої Єлени в засланні, переможений та принижений, відраховує дні великий імператор Наполеон. Тепер вся його велич – розчинене в часі минуле, а імператорський мундир – пугало на городі. Абсолютно несподівано в житті колишнього імператора з’являється корсиканка Жозефіна ...

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.3
6.0
5.3

Чи не доводилося Вам коли-небудь проїжджати Чумацьким шляхом?! Наш герой розповість Вам історію про свій шлях, який допоміг йому вижити. Кожен з нас хоч раз відчував себе туристом. Але іноді наш життєвий шлях дає відчуття туриста у власній долі. Головний герой - звичайна людина, в котрому кожен може розгледіти себе або свого друга. Він йде на відчайдушні кроки заради найціннішого, що може бути у кожного із нас - заради власного життя та виживання. Заплутавшись в веретені постійного вибору, життя приводить героя туди, де він залежить тільки від самого себе, але ж давно омріяне ось-ось вже з’явиться на горизонті. Та доля мала інші плани і він потрапляє в аварію, що руйнує все збудоване та пережите до цього. Іноді, для того аби збудувати щось нове, потрібно зруйнувати все старе. І ось створивши свій новий шлях, на якому він здається "нетутешнім" для всіх, він знаходить себе та своє місце у житті. Він впевнено мандрує з твердістю знання того, що заради кращого майбутнього ніколи не варто об'єднуватися з брехнею, що кожен має право вибирати і люди можуть зробити себе кращими, ніж вони є. Отримавши життєвий багаж - він вирішує поставити власну виставу, через яку і розповідає свою історію.

Антреприза

«Жінка на мільйон» – це сюжет, розказаний вмілим автором Едуардо де Філіппо, з притаманними тільки цьому італійцю божевільними нотками екстриму, веселощів і пристрасті. У даній комедії розповідається історія декількох пар, які потрапили в нестримну біду. Звикнувши жити на широку ногу, вони виявляються перед загрозою виселення, оскільки примудрилися накопичити немислиму суму боргів, з якими не можуть розрахуватися. П'єса набуває абсолютно новий оборот, коли в голові у головного героя визріває божевільний план, який і ліг в основу цього твору. Тільки от самі герої і не підозрюють про те, що зустрінутий ними чоловік, втягнутий волею випадку в історію цих пар, виявиться зовсім не простим першим зустрічним, а справжнім майстром оголювати людські сутності.

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 14
5.5
5.4
5.9
5.5

У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
5.5

«Даринка, Гриць та Нечиста сила» – це вигадливо весела, із добрим гумором казка про дивовижну силу любові до близької людини, до своєї землі. Про те, як багато важать у житті рідне слово, мова, пісня. Хоробра і кмітлива дівчина Даринка, мандруючи у пошуках свого коханого козака Гриця, опиняється у дивній стороні де панує Нечиста сила. Поле, ліс, луки, все живе навкруги – змарніле, пташки не співають, люди похмурі та непривітні. За чужинців, що заволоділи цим краєм та поневолили його народ, навіть дрібне бісеня з лісового болота – капосник і розбишака Дідько Лисий, перетворився на нечестивого диявола Люцифера Вельзевульського. Лишень красень-богатир Гриць не скорився ворогам-басурманам, тому Пан і тримає його закутим у кайдани в своєму палаці та знущається над ним. Але виявилося, що Даринка має в собі величезну чарівну силу, яка здатна здолати злі чари, повернути радість поневоленим людям, життя й силу завороженій землі. Навіть Дідька Лисого підкорила Даринчина сила й перетворила на веселого пустуна. Розумна і відважна дівчина разом із новими друзями знаходять дотепний спосіб як пошити у дурні ворогів-чужинців, врятувати з неволі коханого та звільнити рідну землю від наволочі.

5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
4.7
4.3
5.7
5.7

Історія не про зраду, не про життєвий капкан, в який потрапила головна героїня. Ця історія про найгіршу брехню – брехню самому собі... Чи надовго тебе вистачить?.. Володимир Винниченко (1880-1951) – український письменник, політик, художник. Володимир Винниченко почав писати від 1901 року. Найвідомішими є його драми «Великий молох», «Гріх», «Закон», «Панна Мара», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» та інші. Вони мали успіх у країнах Західної Європи, а у 1920-х та на межі 1980-х – 1990-х років – в Україні. «Брехня» вперше була опублікована у 1910-му році, поставлена в Києві у 1911-му. Зокрема, одним із перших виконавців ролі Тося був Лесь Курбас.

Інноваційний театральний проект за мотивами творів Вільяма Шекспіра, створюваний за новітнім методом креативної акторської образної імпровізації на основі практичних і теоретичних напрацювань започаткованих українським театральним режисером Лесем Курбасом.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
6.0
6.0
6.0
6.0

Колишня повія, стара польська єврейка мадам Роза, що пройшла гітлерівський концтабір, утримує в емігрантському кварталі Парижа дитячий притулок. Тут – діти, народжені шлюхами поза законом. Серед його вихованців – арабський підліток Момо. Від його імені й ведеться історія. Історія – захоплююча, відверта, шляхетна й божевільна. Історія – про велич і силу неймовірної любові на порозі життя та на межі смерті.