З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ніна Савченко

Ніна Савченко

Актор.

Дата народження: 11 липня

У 1985 році закінчила Полтавське державне музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Народні інструменти», керівник самодіяльного ансамблю бандуристів, викладач музичних шкіл по класу бандури.

У 1992 році закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю «Академічний спів», оперна та концертно-камерна співачка, викладач.

1994-1995 рр. – соліст-вокаліст Полтавської обласної філармонії.

У театрі ім. М. Гоголя працює 1992-1994 рр. та з 1998 року.

1994 р. – лауреат Всеукраїнського фестивалю сучасної української пісні «Пісенний вернісаж».

1995 р. – лауреат І премії Всеукраїнського фестивалю естрадного мистецтва «Сонячний скіф».

1996 р. – дипломант Міжнародного пісенного фестивалю «Доля» в м. Чернівці.

1997 р. – лауреат І премії Всеукраїнського фестивалю естрадного мистецтва «Сонячний скіф» в м. Енергодар.

Актриса активно співпрацює з місцевими композиторами, записує пісні, знімає кліпи.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Освіта: Полтавський коледж мистецтв імені М.В. Лисенка, Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актриса  є  резидентом театрів:
Олексій Андрієнко
Художній керівник

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. Гоголя – один із кращих театрів країни, витоки якого сягають до далекого 1818 року, коли видатний зачинатель нової української літератури Іван Котляревський створив на Полтавщині театральну трупу. Сучасний театр ім. Гоголя веде свою історію від 1936 року, коли з’явилася стаціонарна трупа зі своїм приміщенням. Репертуар театру завжди складали музичні та драматичні вистави, адже потужна професійна трупа має творчий потенціал до втілення будь-яких творчих пропозицій. Нині у репертуарі театру вистави, яких не знайдеш на сценах інших українських театрів. Це і «Майстер і Маргарита», і «Політ над гніздом зозулі», і «Остання любов Гетьмана», і «Страшна помста», і «Мить… Життя…», і «Собаче серце». Також улюбленими для публіки стали легендарні постановки «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ханума», «Маруся Чурай» та багато інших. Театр має широку географію гастрольних та фестивальних поїздок. Гоголівцям аплодували глядачі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях у різних містах нашої країни (Коломия, Чернігів, Миколаїв, Херсон) та за її межами (Польща, Італія, США). Полтавський театр — збирає аншлаги, радує глядачів різножанровими постановками, є прикладом сучасного театру, який піднімає актуальні теми. Чекаємо вас у театрі, раді кожному з вас!

Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Ніна Савченко

За однойменним романом Ліни Костенко. У виставі задіяні артисти драми, артисти-вокалісти, артисти балету та артисти оркестру театру. «Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі…»

Напередодні Нового року юна королева видає указ: хто принесе до святкового столу кошик пролісків, той отримає в нагороду цілий кошик золота. Бажаючи отримати нагороду і посидіти за одним столом з королевою, мачуха відправляє падчерку в ліс за підсніжниками. Там дівчина зустрічає дванадцять місяців, які щороку збираються у новорічного багаття. Місяць Квітень просить своїх братів, Січень, Лютий і Березень, поступитися йому посохом. Мачуха і її дочка приносять квіти до палацу, але, замість обіцяного золота, Королева наказує їм показати дорогу в казковий ліс. Падчерка погоджується провести Королеву в ліс, де вона знову зустрічається з дванадцятьма місяцями.

Вистава «Майстер і Маргарита» у Полтавському театрі – сатиричне прочитання, де на тлі вічних тем боротьби добра зі злом, справжнього вірного кохання та відпущення гріхів, показано епоху з її жорсткостями, умовностями, доносами, хабарництвом, масовою примусовою захопленістю примарними ідеями… Час іде вперед. Епохи змінюються. Чи змінюються люди? Якщо словами Воланда: «Люди як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було..., легковажні... милосердя іноді стукає у їхні серця... звичайні люди… загалом, нагадують колишніх... квартирне питання тільки зіпсувало їх…». То ж залишається лише вірити, що хтось такий, як Майстер і Маргарита, знаходить свій винятковий Всесвіт, який може вміститися у маленькому підвалі чи деінде… Їм дано у нагороду вічний дім… тобто вічний спокій?.. Як усім непокірним? Тільки одні кидали виклик долі, інші – режиму, що реагував на таких кулею…

Ми звикли чути про Чорнобиль, згадувати про нього 26 квітня… Слово «радіація» більше не лякає нас сьогоднішніх, бо ми створили свою зону комфорту й існуємо в ній… А як живуть ті, хто лишився у Зоні Відчуження? Чому вони там і чим живуть? Історія однієї родини, де представники трьох поколінь навчилися виживати без світла, без гарячої води, без цивілізації відкриє нові таємниці. Вони відгородилися від світу, від жахіть сучасної цивілізації, про які чують лише по радіо, навчилися домовлятися з природою. Політичні і соціальні проблеми викликають у них хронічне неприйняття і нецензурні висловлювання. Реальні речі переплітаються з фантасмагоричними, реальний біль – з мрією про краще життя… Їхня самотність — це вимушена міра, адже йти їм нікуди. Та відгородившись від сучасного світу, ми бачимо їх — таких живих, таких знайомих кожному персонажів, якими вони можуть залишатися лише у цій їхній Зоні, в їхніх 30-ти кілометрах людяності.

"Жив був пес" - дивовижна історія про дружбу собаки Сірка та Вовка, яку розкажуть зі сцени для маленьких глядачів театральною мовою, щоб кожен зрозумів, що дружба – то найголовніше у житті. І якщо друзі до справи беруться, то все в них вийде і будь-яка справа увінчається успіхом. Господар з Господинею зрозуміють свою помилку, що вигнали Сірка після того, як він все життя служив їм вірою і правдою. Комедійного забарвлення набули персонажі Гриця та Марисі. Не обійшлося без жартівливих образів кумась , які додають дійству динамічності. Залишаться у казці і негативні герої Злодій і Злодюжка, які перевиховаються до кінця казки. Ну і звичайно ж як без милих, любих звіряток. Знайдеться місце у казковому лісі для Ведмедя, Лисички, Білочки та Вовчиць.

Зворушлива історія про мандри маленької Герди дає дітям і дорослим урок терпіння, витривалості та незламної віри. Це мудра притча про людські серця, які бувають гарячими і люблячими або холодними і байдужими до людей, які їх оточують. Творці вистави переконують, що краса людської душі здатна здолати всі випробування, розтопити кригу байдужості й нелюбові – того зла, що вбиває все найкраще в людині. Саме силою своїх почуттів хоробра Герда – тендітна дівчинка із палким, добрим серцем – змогла здолати всі перешкоди і, розтопивши серце Кая, повернула його до тепла рідної домівки. Адже лише гаряче і любляче серце може подолати будь-які випробування, розтопити холод і запалити серця інших людей.