Затишок.
Будівля театру зберігає в собі пам'ять про бурхливі історичні події (збудована у 1907 році). Вона встигла побувати хірургічною клінікою, штаб-квартирою Народного Руху, прихистком активістів Революції Гідності… Проте саме Малий театр виявився її істинним призначенням.

Камерність.
В залі всього 50 місць і кожен глядач наче в першому ряду. Почуття, емоції, думки, сенси передаються очі в очі. Тут неможливо фальшивити – ні акторам, ні глядачам!
Втім, театр не обмежується лише залою, а пронизує мистецтвом всю будівлю. В нагоді стає просторе фойє модернового стилю, унікальна тераса (пити каву тут і робити селфі – надзвичайне задоволення!).

Різноманіття.
Репертуар Малого – мозаїка жанрів та напрямків сучасного театру. Поезія і проза, любов і стрілянина, класика і постмодернізм, казка і реальність, шалена напруга і абсолютний релакс. Кожна вистава – окремий світ, окремий настрій, окрема естетика.

Мультикультурність.
Малий намагається інтегрувати театр в загальнокультурний контекст міста та навпаки театралізувати інші види мистецтва. Окрім драматичного театру, Малий – це літературні читання, вечори музики, стенд-ап виступи, виставки образотворчого мистецтва, освітні лекції, майстер-класи, розважально-пізнавальні інтерв'ю-шоу.

Відкритість.
Театр завжди в пошуках нового. Прагне збагатити мову українського театру та відкрити нові імена. Малий театр співпрацює з різними творчими митцями. Щосезону тут відбуваються режисерські та акторські дебюти в рамках програми «Крок за кроком». А закриваючи кожен сезон, проводиться «Пітчинг ідей», де будь-хто може запропонувати свою творчу ідею. Проект-переможець глядацького голосування буде обов'язково втілений з командою Малого.

Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України «народився» 24 вересня 1917 року в місті Києві в будинку №17 по вулиці Прорізній.

У 1916 р. молоді актори створюють театральну студію. Приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила переїзд у 1919 р. до Харкова та злиття з трупою великого театру.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.

З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.

Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру.

За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.

7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.

Молодий театр – театр для людей, молодих душею!