З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ірина Чваркова
Ірина Чваркова

Ірина Чваркова

Актор, режисер.
Заслужена артистка України

Провідний майстер сцени, артистка драми

Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв, Канівське училище культури і мистецтв

Працювала в Черкаському державному обласному музично-драматичному театрі ім.Т.Г.Шевченка

В Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки м.Кам’янського працює з 2014 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна, місто Черкаси
Освіта: Київський національний університет культури і мистецтв
Актриса  є  резидентом театрів:
Маргарита Кудіна
Маргарита Кудіна
Художній керівник
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.8
5.6
6.0
5.8

Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.

На початку минулого століття в будівлі Народної аудиторії свої спектаклі показували професійні трупи, що гастролювали, а також – ентузіасти-аматори з-поміж робітників і службовців Дніпровського металургійного заводу.
Саме тут у 1935 році відкрився перший професійний стаціонарний театр міста – Театр руської драми ім. Т. Г. Шевченка, потім успішно працював Український драматичний театр ім. Лесі Українки, а в 1980 році відкрився Дніпродзержинський музично-драматичний театр, який з 2000 року носить ім'я Лесі Українки. В 2012-му він отримав статус академічного.
У 2016 році місто повернуло собі історичну назву Кам’янське. З того часу театр називається - Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки м. Кам’янського.
Раз у 2-3 роки у місті проходить надважлива культурна подія – театральний фестиваль «Класика сьогодні». Ідея подарувати містянам свято творчості та краси належала головному режисерові Сергію Чулкову та завідуючій літературною частиною Л. Костенко. Вперше фестиваль відбувся у далекому 1993 році – і з того часу пройшов шлях від регіонального до міжнародного. Його люблять і з нетерпінням чекають як учасники, так і глядачі.
За роки існування фестивалю свої кращі спектаклі в Кам’янське привозили театри України, Білорусі, Казахстану, Росії, Азербайджану, Румунії, Грузії, Ізраїлю, Італії тощо.
Театр ім. Лесі Українки успішно і гармонійно розвивається. В його репертуарі – понад 40 вистав найрізноманітніших жанрів: українська та зарубіжна класика, сучасна драматургія, оперети, музичні комедії, спектаклі для дітей, театралізовані концертні програми, концерти класичної музики.

Ми знайшли 16 вистав, в яких
бере участь Ірина Чваркова

Звичайно ж, питання, винесене в назву вистави, риторичне. Всім добре відомо про існування такого закладу як пологовий будинок. Саме там щодня відбувається диво – народжуються нові життя. Там жінки не тільки відчувають ні з чим незрівнянну радість, а й покладають на себе тягар відповідальності за майбутнє дитини. Там ухвалюються найважливіші рішення, зникають одні проблеми, і тут же виникають нові…  Отже, життя в цій установі вирує, даруючи драматургам несподівані, інколи, смішні, а буває і сумні сюжетні колізії. Дія п’єси «Звідки беруться діти?» відомого українського письменника і кіносценариста Анатолія Крима відбувається в пологовому будинку невеликого провінційного містечка. Головні героїні – 4 жінки при надії. Але кожна по-своєму відноситься до майбутньої дитини і до дітей взагалі, кожна потрапляє в різні нестандартні ситуації, пов’язані з материнством і улюбленими чоловіками. Підтримати «матусь» і допомогти впоратися з особистими переживаннями намагається головний лікар Маргарита Андріївна, а також санітарочка Паша. Доля звела цих жінок не випадково. Кілька днів в пологовому будинку докорінно змінили життя кожної…

Сеньйор Хуан – той самий іспанський дворянин, загадковий і привабливий, чарівний і порочний, бунтар, вигнанець, легендарний спокусник, який підкорив серця сили-силенної жінок. Але чому він став легендою? Чим заплатив за свою славу? За що його так беззавітно любили жінки? «Я не народився ані зрячим, ані крилатим, я був як усі, – каже сеньйор Хуан. – Може, і далі жив би як усі. Але … » У виставі за знаменитою п’єсою Леоніда Жуховицького наш театр представить власну версію історії сеньйора Хуана.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
5.0

Ізраїльського письменника Йосефа Бар-Йосефа називають живим класиком, поетом «маленьких людей», художником, з особливою, неповторною інтонацією – то іронічною, то ліричною, яка з’єднує в собі  і гумор, і відверте співчуття героям.  Вистава «Скільки років нареченій?» поставлена ​​за однією з його найкращих п’єс «Складні люди». 1968 рік. Герої п’єси – євреї, брат і сестра, Саймон і Рахель, під час Другої Світової війни їм вдалося втекти до Англії. Сорокачотирилітня Рахель мріяла стати лікарем, але досягла свого максимуму в тому, що чотирнадцять років свого життя  витратила на романи зі студентами-медиками. Саймон намагається посватати її за солом’яного вдівця, їх дуже далекого родича на ім’я Лейзер, якого він зустрів в Ізраїлі. Перед нами розгортається на перший погляд майже водевільна історія сватання, де у кожного з героїв свої життєві цінності, упередження, комплекси. Усіх трьох, звичайно, охоплює хвилювання від майбутніх змін, в душі кожного живе надія на щастя, на те, що самотності прийде кінець, що з’явиться хтось, хто зуміє оцінити і полюбити …

Самограй з перцем «ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S»
« Самограй з перцем «ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S» » Узвар малосольних водевілів

«ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S» Самограй з перцем» – це своєрідний драматургічний коктейль з невеликих веселих п’єс, або, за влучним формулюванням режисера-постановника Олександра Варуна, “узвар малосольних водевілів”. У виставі глядач зустрінеться з героями  п’єси-жарту Дмитра Дмитренка «Кум-мірошник, або Сатана у бочці», комедії зі співами на одну дію «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» Михайла Старицького,  одноактної комедії «Простакъ, или Хитрость женщины, перехитрённая солдатомъ» Василя Гоголя (татуся  Миколи Васильовича) та етюду на 1 дію «По ревізії» Марка Кропивницкого.

Божевільна сімейка, або Малюк
« Божевільна сімейка, або Малюк » Кумедне шоу з піснями, танцями та пострілами

«Bichon» – найпопулярніша  п’єса відомого французького драматурга, сценариста і режисера Жана де Летраза (Jean de Létraz) лягла в основу музичної вистави «Малюк» українських авторів А. Горіна і Едуарда Яворського, музику до якої написав сучасний український композитор Юрій Шевченко.
Написана ще в 1935 році п’єса «Bichon» користувалася неймовірним успіхом, була поставлена в Театрі Пале-Рояль, а згодом – на багатьох інших європейських сценах, екранізована в 1947 році, багато разів перекладена, зазнала безліч постановок на світових підмостках та ще й  досі цікава і режисерам, і публіці. Зворушлива історія кохання у витонченій упаковці пісень і танців, кохання, яке долає всі перешкоди, в тому числі і фінансові,  пронизана веселим духом безтурботності, доброго гумору і життєрадісності.   З чисто французьким гумором вона  трактує одвічні проблеми взаємовідносин батьків і дітей. Та головне – запрошує зануритись в атмосферу свята, у стихію театральної гри, фантазії та імпровізації.

Давню казку про те, як гнана мачухою принцеса знаходить надійний прихисток у лісових жителів – гномів, знають усі. Але хочеться її чути знов і знов… Чарівну історію, яка на нашій сцені перетворюється в гімн всеперемагаючій силі добра, милосердя та любові.

Братик Кролик та братик Лис
« Братик Кролик та братик Лис » Музичний вестерн для дітей

Навіть ті, хто ніколи не читав «Казки Дядечка Римуса» Джоеля Харріса, звичайно ж, хоч б раз чули фразу: «Тільки не кидай мене у цей терновий кущ!»  Належить вона Братикові Кролику, адресована Братикові Лису. Навіщо? – Дізнаєтесь під час перегляду. Персонажі вистави «Братик Кролик і Братик Лис» безперестанку розігрують один одного. Але роблять це абсолютно незлобиво. Ніби йде змагання: хто зрештою виявиться спритнішим та дотепнішим… Це казка про те, що варто і до себе, і до навколишнього світу ставитися з гумором. І ця, на перший погляд, несерйозна позиція часто виявляється наймудрішою.

БУ-РА-ТІ-НО
« БУ-РА-ТІ-НО » Музична казка

Якби добрий татусь Карло не змайстрував із чарівного поліна дерев’яного хлопчика, то хто б звільнив беззахисних ляльок від жорстокого Карабаса? Хто знайшов би Золотий ключик і дізнався таємницю маленьких дверцят за намальованим на старому полотні вогнищем? Хто подарував би всім нам ДИВО ТЕАТРУ? Без пустотливого непосиди Буратіно просто не було б цієї доброї казки!

Золоте курча
« Золоте курча » Музична казка

Абсолютно неймовірна історія про те, як Лисиця надумала викрасти у Діда з Бабою золоте яєчко, виростити за допомогою Вовка золоту курочку і розбагатіти. Але не так сталося, як гадалося! Замість курочки з яйця вилупився півник! Добродушний і наївний Вовк стає справжнісіньким татком для курчати. Не хочеться заздалегідь розповідати, що буде, коли названий син дізнається ім’я улюбленого татка. Досить нагадати, що в добрих казках усе зазвичай закінчується всім на радість.

Казка про Вогняного дракона
« Казка про Вогняного дракона » Повчальна історія і веселий урок

Одного разу з Малюком і Карлсоном трапилася небезпечна історія. Зовсім не думаючи про обережність, легковажний пустун Карлсон запропонував Малюкові пограти з іграшковим гвинтокрилом і заправити його справжнім бензином! Нічого доброго з цього не вийшло, але пустун не вгамувався, він підмовив Малюка розпалити в лісі багаття. Ось тут-то і прокинувся жахливий Вогняний Дракон. І якби Гусеничка не привела на допомогу доброго чарівника Слона-пожежного, хто знає, скільки бід встигло б накоїти безжалісне чудовисько. Довелося і Малюкові, і Карлсону вчити правила безпечного поводження з вогнем. А разом з ними – і юним глядачам. Добре, що таке навчання виявилася веселим, цікавим, та ще й музичним!

Попелюшка
« Попелюшка » Музична казка

Одна з найвідоміших казок світу про бідну дівчинку, яка знайшла любов і щастя.  Цей сюжет втілений у фольклорі майже всіх народів планети. Кажуть, і у стародавніх єгиптян існувала версія цієї казки. Чарівна історія про Попелюшку живе й живе, і кожен розповідає її на свій кшталт. Мабуть, найкраще, найчарівніше, найдобріше перекладення для сцени цієї знаменитої історії зробив драматург-казкар Євген Шварц. Саме за його п’єсою  наш театр поставив музичну казку для дітей і дорослих про кохання, яке здатне творити справжні дива!!!

Колись видатний казкар світу Г. Х. Андерсен написав прекрасну казку. Згодом чудовий письменник і драматург Євген Шварц блискуче переказав її для театру. І тепер наші маленькі глядачі можуть на власні очі бачити як Снігова королева забирає у своє крижане царство Кая і як  безстрашна Герда вирушає на пошуки свого друга.  На своєму шляху дівчинка зустрічає нових друзів, які допомагають їй впоратися з труднощами і здолати всі перешкоди.

Не кожному щастить знайти справжніх друзів. Ось, наприклад, Мавпочка дуже-дуже хотіла з кимось подружитися, але їй це ніяк не вдавалося. Справа в тому, що вона любила дражнитися і кепкувати над іншими звірятами. Кому ж таке сподобається? А ось Тигренятко чомусь легко і просто зуміло заприятелювати і з вченим, трохи дивакуватим Папугою, і з мрійливим Равликом, і з грізним на перший погляд Крокодилом. Як йому це вдалося? Саме про це малята і дізнаються, подивившись виставу «Тигренятко, що казало «Р».

Троє поросят
« Троє поросят » Музична казка

Ця старовинна англійська казка набула шаленої популярності після того як у 1933 році  побачив світ однойменний мультфільм американської студії Уолта Діснея. У нашому театрі історію про пригоди трьох поросят і вовка розповідає добрий Клоун. До речі, він не тільки чудовий казкар, а ще і вправний фокусник… Усе літо поросята гралися, співали та веселилися. Але з настанням перших холодів замислилися: де ж зимувати? Старші брати швиденько збудували хижки із соломи та гілочок. – Наймолодший поросятко цеглинка до цеглинки зводив кам’яний будиночок. Працював ретельно… У цей час два інших поросяти байдикували та потішалися зі свого трудяги-братика. Лихо не забарилося і відразу ж з’ясувалося, хто чинив правильно, а хто ні. Разом з поросятами наші маленькі глядачі зможуть збагнути мудрість української приказки: «Попрацюєш улітку – відпочиниш узимку!»

Казка угорського письменника Дюла Урбана розповість про мишачих Ромео та Джульєтту – сірого мишеня Шома і білу мишку Фружі. Щоправда їхня історія на відміну від шекспірівської закінчується щасливо: сірі та білі мишачі сімейства зрештою розуміють, що, здавалося б, нездоланна перешкода – відмінність у кольорі – не може завадити закоханим бути разом. Адже всі ми живемо в одному світі, над нами одне небо, одне сонце, і всі ми любимо одне й те ж саме, боїмося того ж самого. Всі миші, наприклад, бояться кішок і люблять сир…

Це весела і одночасно зворушлива музична казка про чудеса, які відбуваються поруч з нами. Герої вистави і наші вірні друзі дитинства – іграшки – опиняються в дуже-дуже складній ситуації. Але закликавши на допомогу винахідливість, вірність, оптимізм і дружбу, красуня Лялька, елегантний Папуга, хоробрий Тигр, чарівний Заєць, мудрий Ведмідь долають усі перешкоди на своєму шляху. Звичайно, тут не обійшлося без допомоги Діда Мороза і Снігуроньки, які одного разу вчасно прийшли в один звичайний двір нашого міста, де і сталася ця чарівна історія.