Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Ліліана Ребрик
Лілія росла допитливою і цілеспрямованою дитиною. У п'ятирічному віці дівчинка почала займатися художньою гімнастикою (згодом стала майстром спорту), вивчати іноземні мови (крім володіння рідними українською та російською мовами, актриса вільно говорить англійською, французькою, румунською і польською), закінчила музичну школу за класом «фортепіано».
Але своїм покликанням Ребрик вважала саме сценічне мистецтво, і, не піддавшись на вмовляння рідних, які пророкували Лілії медичну кар'єру, в 1996 році дівчина переїхала до столиці і вступила до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, де і до цього дня працює викладачем хореографії.
Після закінчення інституту Лілію прийняли в трупу Київського академічного Молодого театру.
У 2004 році Лілія стала поєднувати гру на театральних підмостках з роботою на українському телебаченні. У 2006 році вона почала вести «Прогноз погоди», а після виходу на екрани успішних, рейтингових серіалів за участю актриси Ребрик вибрали ведучою популярного телепроекту «Танцюють всі!», а в 2009 році – ведучою шоу «Неймовірні історії кохання».
У 2011 році Ребрик взяла участь в популярному шоу «Танці з зірками», де виступала в творчому тандемі з відомим українським хореографом Андрієм Диким. Робочі відносини незабаром перетворилися в романтичні, і в тому ж році Андрій і Лілія одружилися. У 2012 році у пари народилася дочка Діана, а у 2018 – друга донька.
Продюсерський центр «Колізей» займається організацією вистав, а також концертів та інших видовищних заходів в Києві і по всій Україні. За плечима десятирічний досвід роботи і співпраці практично з усіма відомими театральними колективами України та ближнього зарубіжжя. Багато років успішно займаються організацією гастролей театрів, артистів, а також показом антрепризних вистав.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року. У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром. Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень. З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії. У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий. За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого. 7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного. Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
участь Ліліана Ребрик
Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне. Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов – це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для беззахисних. У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними. Від страшного до комічного один крок. Гра в міражі. Але, коли немає справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки краще, ніж нічого. У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пучіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь».
В будинку самотньої незаміжньої жінки збираються одночасно три коханця різних вікових категорій і соціального статусу. Жінка, виявляється, любить всіх трьох – кожного по своєму. Коли вони про це дізнаються виникає суперництво! Жінка пропонує їм нічого не змінювати. Однак ревнощі перемагають ... Вибір, який доведеться зробити персонажам вистави, непросте, загадковий і неоднозначний ... Спробуйте і Ви, разом із зірками театру, кіно і телебачення знайти вірні відповіді на питання про щастя!
Це незвичайна вистава. В неї беруть участь лише дві людини, майже нема театрального реквізиту, та й актори не грають у звичному сенсі, а читають листи, котрими їх герої обмінювались усе життя з самого дитинства. Вони люблять один одного, але так й не стали парою. Вони чесні у своїх почуттях, але не зробили кроку назустріч. Кожен є невід’ємної частиною життя іншого, але існує в ньому лише як коробка листів. «Любовні листи» – найпроникливіший епістолярний роман у драматургії. Романтичну пару грають Антон Лірник і Лілія Ребрик. Спочатку перед нами листи дітей. Скромні, прості, але чесні й добрі. Мы бачимо, як народжуються почуття. Плине час, нескладний хлопчик стає юнаком, а дівчинка зі скобками на зубах перетворюється на прекрасну дівчину. Дорослішання. Події та враження несуться скаженим галопом, але молоді люди не забувають один одного, та пишуть, пишуть… І кожен у написанні листів знаходить себе, свою творчість й своє мистецтво. «LOVE LETTERS» – це тонка, пристрасна та трохи сумна вистава. Приготуйтесь співпереживати усією душою.
Вистава за п'єсами «Ведмідь» і «Освідчення» – це дві абсолютно несхожі історії про кожного з нас, хто хоча б раз у житті закохувався. Вишуканий букет артистів змусить нас переживати усі події, що відбуваються та вірити у нашу співучасть в цих амурних історіях. Каскадерьскі трюки, стрільба, поцілунки та обійми – не залишуть Вас байдужими до того, що відбувається на сцені і в залі! А ще вистава навчить Вас вірити в безумовність коханих та близьких для Вас людей. В цей прекрасний вечір Ви потрапите у вир земних хмаринок та купідонів, адже шлюби укладаються на небесах! Іскрометна, тонка та зворушлива вистава. Абсолютно несхожі історії, об'єднані дотепним рішенням і талантом видатних артистів театру і кіно.
Різдвяний вечір. Вісім красунь, що очікують на затишне родинне свято. Серед них – один чоловік, який займає особливе місце в житті кожної. Чим же займуться напередодні свята ці восьмеро? Вони точно не сумуватимуть! А вдаватимуть впливових, успішних, розумних, закоханих, спонтанних, веселих, романтичних, ерудованих, досвідчених, мудрих, спокійних жінок, справжніх матерів, професіоналів своєї справи. Гратимуть успіх, спокій, витримку, істерику. Гратимуть одна для одної. До останнього пострілу…
Комедія про авантюристів і жуликів, хоча і написана півтора століття назад, залишається сучасною. За ширмою класичного сюжету ховаються всі ознаки нашого часу: хабарництво, самоуправство, беззаконня. І хоча весь спектакль глядач сміється, надриваючи живіт, в фіналі його чекає одкровення. Виявляється, сміх-то, крізь сльози. «Ревізор» – вистава, яка сповнена гоголівських дьяволічних жартів і комічних ситуацій. Злегка актуалізований матеріал у виставі заслуженого діяча мистецтв України В'ячеслава Жили, звучить по-новому хльостко і енергійно. Впізнавані характери, недвозначні натяки, – правду в постановці тісно перемішують з жартом.
Всесвітньо відомий шедевр класика німецької літератури Фрідріха Шиллера, який вже понад два століття не сходить з провідних сцен світу, розповідає дивовижну історію піднесення леді Мільфорд, всесильної коханки герцога, що прагне досягти найвищої вершини слави, багатства й жіночого щастя. Її врода, розум та хитрість змушують тремтіти від захоплення більшість чоловіків, а її підступність не знаходить спротиву навіть серед найвигадливіших інтриганів герцогства. Проте на шляху у неї стає чисте, ніжне, палке кохання – чи зможе воно протистояти силі підступності?
Вас чекає неймовірна театральна постановка з нестримною італійською пристрастю, чітко упізнаваним смаком інтриги, ноткою хитрощів і таким приємним післясмаком щирого сміху – звичайно, цим варто насолодитися! Непередбачуваний сюжет розгортається навколо чарівної журналістки Паоли (Л. Ребрик). Відомий політик Леоне (Л. Задніпровський) з першого погляду закохується в неї. Любов настільки затьмарює йому розум, що, не дивлячись на свій поважний вік, він потрапляє в дуже цікаву авантюру, яку придумав його новий приятель – драматург П'єро (К. Костишин). А що далі? Це варто побачити!
За мотивами п'єси Генріка Ібсена «Майстер Сольнес». Дію п'єси одного з найпопулярніших драматургів світового театру Генріка Ібсена Молодий театр переносить в майбутнє – час, в якому віртуальна реальність стає повсякденністю. Втративши останню надію на сімейне щастя в реальному житті, Майстер Сольнес створює утопічний ідеальний світ – віртуальне Місто Сонця. Місце, де збуваються усі мрії, місце без болю і жалю, місце, де ніхто не помирає, де люди завжди будуть щасливими. Там, в будинку своєї мрії, він планує оселитися разом з коханою дружиною серед інших щасливих сімей. Але за день до переправлення відкривається страшна таємниця – угода десятирічної давнини, яку він уклав з 12-річною дівчинкою Хільдою. За цією угодою щастя родини Сольнеса тепер в ії руках. Чи вдасться йому подолати цю диявольську залежність? Навіть у несправжньому світі знаходиться місце справжнім пристрастям.
Вам набридло жити з жінкою або чоловіком, робити нудну й таку важливу роботу, відповідати на дзвінки, бути ідеальними батьками, зразковими громадянами, слідувати моді та бути в курсі усіх сучасних тенденцій? А головне почуватися настільки маленькими, що мусите постійно надуватися? На щастя, ніхто не почує ваших думок і не викличе швидку чи поліцію. Вам треба усміхатися, бути ввічливими і триматися порядно, як і належить дорослим. А ще запропонувати шматок смачнючого фруктового пирога батькам такого чудового хлопчика – він же не навмисне вибив два зуби вашому синові! Що може стати останньою краплею для чотирьох чемних батьків та вивести їх із себе? Чи все-таки вдасться залагодити цю масштабну різню більш-менш цивілізовано? Зможуть дорослі обійтися без жертв і ще одних вибитих зубів? Про це та інше в ексцентричній комедії за п'єсою «Божество різанини» відомої французької письменниці Ясміни Рези, яку ставили в Лондоні, Німеччині, на американському Бродвеї, а Роман Поланськи відзняв кінофільм.
За мотивами творів Івана Нечуя-Левицького. Жив-був собі на світі Омелько Кайдаш. Про життя говорив розумно, пив собі гірку та колеса для возів лагодив. І була в нього сварлива дружина та двоє задиркуватих синів. Привели сини у хату невісток – і почалося: зранку сварка, а надвечір – бійка. І так день у день. Та й годі сподіватися на мир, коли перед нами справжнісінька Кайдашева сім’я.
Продюсерський центр «Колізей» займається організацією вистав, а також концертів та інших видовищних заходів в Києві і по всій Україні.
За плечима десятирічний досвід роботи і співпраці практично з усіма відомими театральними колективами України та ближнього зарубіжжя. Багато років успішно займаються організацією гастролей театрів, артистів, а також показом антрепризних вистав.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
