Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
З 2011 року актор театру «Браво».
З 2012 року актор театру «Колесо».
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році. Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру. В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині. На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.
Таємничі листи, предмети, що потрапляють в руки не тим персонажам, дами в кринолінах, мужні кавалери-дуелянти триматимуть інтригу протягом усієї вистави, занурять глядача в атмосферу пристрасної Іспанії. Прекрасна незнайомка-привид та безстрашний лицар обов’язково мають знайти своє кохання у фіналі цієї чарівної історії.
Вистава про людину, її долю та пошук свого шляху. Казка–притча для батьків і дітей, про сім'ю та її цінності! Історія Піноккіо не тільки про те, як дерев’яшка стає людиною, але й про те як хлопчик, який мріє про материнське і сімейне тепло, стає сином. Вистава про покликання бути сім’єю, про труднощі і радощі батьківства, про любов близьких людей. Це історія про пригоди людей, в яких ми бачимо кожного з нас, як у ролі дитини, так і в ролі батьків, які завжди радо розкриють свої обійми, пригорнуть, захистять від усіх негараздів та опікою і турботою створять в душі тепло, в якому серце тане і розчиняється.
Хто сказав, що вірність - це ідилія Любові? А як-же Флірт? Любов багатогранна і не завжди флірт і залицяння, чи дозвіл залицятися призводить до фізіологічної зради. Іноді це необхідно, щоб відчути себе ще ОГО-ГО !!! Світ сім'ї стає рідним і близьким - коли розумієш, що можеш його втратити! Чоловік-Коханка, Дружина-Коханець і Служниця, все, що потрібно для гарної комедії! Служниця - Анна розплутує клубок любовних інтриг, вивертається і обманює задля добра, рятує сімейне вогнище! Але як це відбувається, приходьте і побачите!!!
Під час цієї вистави ви поринете в божевільний світ. Звичайні люди і транссексуали. Не лякайтесь! Всі вони хочуть одного - любити і бути коханими. Повірте! Ви будете сміятися від душі обидві дії.
Події відбуваються у Франції, в особняку доброчесного буржуа. За іронією долі, в його будинку організовують бордель. Господар будинку виявляється розумною і доброю людиною. Завдяки йому, «трудівниці паризьких тротуарів» докорінно змінюють своє життя, а головний герой знаходить свою пізню, але справжню любов.
і сміх і сльози ... і фантастика ... і віддана любов ...
В кого не запитаєш, кожен скаже, що Різдво - це свято сімейне, домашнє ... скаже, і подумає про щось своє. І не тільки про дім, ялинку та мамине олів'є, а про щось ще, що звучить в душі, як тонка струна, висока нота - про щось те, що народило нас, нашу душу. У кожного героя вистави своя історія - його маленького різдва, і Великого Різдва в його житті. Студент семінарії Петро, його молодший брат Павло і мама зустрічають гостей - дівчину Петра, молодят Катю і Сашу, і "вагітне" подружжя старих батькових друзів. Не з'являється тільки тато ... Друзі та рідні приїжджають на свято в добрий, теплий будинок, а там, де збираються близькі люди - є місце і сміху, і сльозам, і пісням, і сюрпризам.
Герої вистави знаходяться у пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуках Людини, а разом з ним – і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного, навіть, коли стоять облияччям один до одного: зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як говорить Огнєв, один з героїв: «На світі немає нічого дорожчого за людей!». Вистава за оповіданнями Чехова «Святою ніччю», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі». Усі вони є історіями про кохання.
Неповторна атмосфера кафе-театру переносить глядача у гостинну вітальню пана Гриценко-Перепелиці. Талановитий акторський ансамбль, оригінальність сценічного майданчика та класичний водевільний сюжет зроблять вечір незабутнім. Водевіль «Сужена – не огужена!» (в сценічній версії Київського академічного театру «Колесо» – «Пристрастi дому пана Г.-П.») – перший (1881 р.) драматичний твір письменниці Ольги Петрівни Косач (дівоче прізвище Драгоманова). З 12 років Ольга навчалась у Київському пансіоні благородних дівиць, блискуче володіла французькою та німецькою мовами, бездоганно знала зарубіжну літературу, любила грати на музичних інструментах. Всі свої твори підписувала псевдонімом – Олена Пчілка. В архівах збереглося 18 п'єс, що були написані видатною українкою.
Вистава про пошук самоідентичності через архетип Наталки Полтавки в сучасному українському суспільстві. Засобами вербатіму актори досліджують теми оригінальної п'єси 1819 року: збереження традиційних сімейних та духовних цінностей, проблеми еміграції, заробітчанства, питання цілісності особистості та її життєвих орієнтирів. Якщо Наталка Котляревського – це збірний образ укаїнки XIX століття, то якою вона має бути сьогодні?
Вистава за романом Ф. М. Достоєвського "Брати Карамазови". Сучасне прочитання великого роману! "Я і раніше завжди дивився на дітей, але тепер придивляюся особливо. Я давно вже поставив собі ідеалом написати роман про нинішніх дітей, ну і звичайно про нинішніх їх батьків, нині. Взаємному їх співвідношенні." Ф. М. Достоєвський
Актори не можуть не брехати ... Їм потрібно приховувати правду про себе ... Тому що їх тривожать страхи, жахи і жахіття, про які Ви, глядачі, і поняття не маєте! І Ви ще чекаєте, щоб вони були нормальними?
Історія нашого міста на зламі епох, історія жіночої долі на тлі драматичних випробувань 20 століття. Кінець 19 століття. Юна дівчина Соня Гриньова - студентка випускного курсу Київської консерваторії, яку чекає блискуче майбутнє оперної співачки і світської дами, в 22 роки йде в монастир і згодом стає настоятелькою жіночої громади " Відрада і Втіха". Проста і правдива історія про те, як стати святою! З листа матінки Софії: "Буду кричати Господу за милість до вас, як кричить маленька лісова пташка, що вартує грошик, але не забута у Бога".
Одного дня готель на узбережжі, на пливкій межі між океаном і суходолом, між життям і смертю, покличе до себе стомлених людей: священика, що пише дивні молитви, художника, який морською водою малює портрет моря, хвору дівчину, старого професора, колишню коханку… Море прийме душі тих, хто після кораблетрощі опинився на плоту — цвинтарі на хвилях серед безкраю. Той, хто дивом вижив, також завітає до готелю. Однак, він шукатиме помсти…
«Куди пливе цей човен, без людини, без весел, без певного сенсу, зовсім один? Цей човен, який відносить течія ріки, пливе за тобою. Стій на своєму місці й чекай». (Ширін Ширазі «Прощання з забороною») Представники світової інтелектуальної еліти - професора університетів, політолог, військкор, дружина прем’єр-міністра Данії, священик, знаменитий диригент, іранська поетеса - збираються в Копенгагені для вирішення “іранської проблеми” - порушення прав і свобод людини через військові конфлікти на Близькому Сході. Поступово питання про те, хто винен і як вирішувати проблему переростає в роздуми про людину і сенс життя, а міркування про трагедію загибелі цивілізації переходять до розмов про особисте та найпотаємніше.
За творами Володимира Висоцького і спогадами його друзів. Клоунада, буфонада, постріли, лірика і щемливе почуття любові!
Київський академічний театр на Печерську було створено в 2000 році.
Основою театру став випускний російський курс Київського Національного Університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (керівник курсу н.а. України М. М. Рушковський). У студентські роки ця трупа створила вистави, які послужили основою для репертуару майбутнього театру.
В роки становлення театру допомагав народний артист СРСР Кирило Юрійович Лавров. Було здійснено ремонт в приміщенні театру на вулиці Шовковична, 3. З 2004 року саме тут театр знайшов своє перше притулок. У 2010 році театр переїхав на нове місце по вулиці Немировича-Данченка, 5, де продовжує свою роботу і нині.
На сьогоднішній день в театрі працює 32 актора: 13 – в трупі, а також – запрошені з інших театрів. Всі ці роки художній керівник театру – Олександр Крижановський.