Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Закінчивши хореографічне училище, Поліна Медведєва вступає до Школи-студії МХАТ у 1977. Відразу після інституту, в 1985 році, актриса прийшла в МХАТ ім. Горького. В головний драматичний театр країни її покликав вчитель – Олег Миколайович Єфремов. Дипломна вистава «Дні Турбіних» (постановка Миколи Скорика) увійшла в репертуар театру.
У 1985 році була прийнята в трупу Московського Художнього театру, після його розділу в 1987 році стала актрисою МХТ ім. Чехова. Грала в багатьох виставах, поставлених Олегом Єфремовим. Одночасно Поліна Медведєва виступала на сцені Театру Олега Табакова. В Майстерні Петра Фоменка Медведєва грала Тітоньку в «Гедді Габлер» Г. Ібсена.
У кіно Поліна Медведєва дебютувала в 1978 році, зігравши школярку Клаву в фільмі І. Добролюбова «Розклад на післязавтра».
Після Революції Гідності Поліна Медведева залишила МХТ і повернулася на Батьківщину, в Україну. Зараз вона активно працює у Києві як режисер, а її остання вистава «Примари» за п’єсою Г. Ібсена, котра з великим успіхом йде на сцені театру «Сузір’я» – у минулому році взяла участь в престижному Единбурзькому театральному фестивалі.
Ви вiрите у любов пiсля 20 рокiв подружнього життя, коли неймовiрне, пристрасне, шалене почуття… пройшло? Але хiба роки подружнього життя не вартi того, щоб дати стосункам ще один шанс? Може, звернутися за порадою до професiонала? Aби остаточно розставити усi крапки. Фото: Ira Marconi
Відома американська акторка, раптово перервавши свою театральну кар’єру в Нью-Йорку, прилітає до Риму, де знайомиться з привабливим юнаком. Їм здається, що їхнє життя починається спочатку, але… «Рим – жорстоке місто, і грати на його вулицях небезпечно». Чим закінчиться ця любовна пригода – поки таємниця навіть для творців вистави. Виставу створено за участю міжнародної команди: художник-постановник і художник з костюмів, який живе у Мюнхені і працює по всій Європі – Андреас фон Шліппе; головну роль в одному зі складів зіграє відома німецька театральна актриса Марія Магдалена Рабл. У роботі також беруть участь компанія Mirage Adventures та Фонд театрального мистецтва імені Марка Прудкіна (Ізраїль).
Героїня вистави психологічно залежна від того, що потім так вдало назве «примарами»: її давив «страх віджилих понять, вірувань і тому подібного», що «вже не живе в нас, але все-таки сидить так міцно, що від нього не відскіпатися». Ці примари - лицемірні моделі сімейного і громадського обов'язку, що диктують необхідність, заради збереження шлюбу, продовження життя з людиною, яка не варта кохання. Хтось живе минулим - тоді сьогодення стає тільки примарою того, чого немає. Ймовірність назавжди втратити відчуття радості життя, теплоти, щиросердності стає загрозою. Ця драма Г. Ібсена стала "п'єсою про людську душу", в якій йдеться, насамперед, про соціальні проблеми, становище жінок у суспільстві та трагічну напружену боротьбу індивіда.