Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Український актор і режисер. Помічник художнього керівника Молодого театру, викладає акторську майстерність в КНУТКІТ ім. І. Карпенка-Карого.
Закінчив Київський театральний інститут у 1977 році, після чого два роки працював у львівському Театрі юного глядача ім. М. Горького. У грудні 1980 року був зарахований до трупи Молодіжного театру.
У 1993 році актор разом з групою однодумців пішов з театру у новостворений «Експериментальний театр» при Києво-Могилянській академії під керівництвом режисера Валерія Більченка. Тут окрім акторської діяльності, реалізував себе як режисер. Пізніше, разом з Ярославом Чорненьким взяв на себе керівництво театром. Після реорганізації «Експериментального театру» повернувся до Молодого театру.
Першим в Україні створив ходульний вуличний театр зі своїми акторами-однодумцями. Нині в репертуарі цього театру 7 вистав і 8 номерів, з якими театр об'їздив пів-Європи.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року. У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром. Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень. З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії. У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий. За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого. 7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного. Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
Літня пара опиняється на межі банкрутства і залишається без житла. Єдині, хто може їм допомогти – п'ятеро дорослих дітей. Але жоден з них не має достатньо місця в будинку, аби поселити у себе одразу двох. Тому батьків селять нарізно за тисячі кілометрів один від одного. Мешкаючи серед дітей та онуків, ці двоє вперше опиняються на самоті. В давні часи батьків, які вже не могли утримувати себе, діти скидали зі скелі. Хто знає, може, це краще, ніж розлучати тих, хто прожив у любові п’ятдесят років. Щемлива історія стосунків батьків та дітей в сумній комедії про справжні сімейні цінності.
Давно-давно, в чудовому замку, жив молодий, прекрасний принц. Він мав усе, чого тільки міг побажати, але був злий і самозакоханий. Одного разу в замок прийшла стара жебрачка і попросила притулку в обмін на одну червону троянду. Але він не пустив стару, оскільки її вигляд викликав у нього огиду. Стара виявилась могутньою чаклункою і перетворила його на страшне Чудовисько. Чари розсіються, якщо він зустріне справжнє кохання перш, ніж опаде останній пелюсток троянди. Йшли роки… І він втратив надію. Але одного вечора до замку потрапив неочікуваний гість…
За мотивами оповідання Леоніда Каганова. На космічному лайнері стався потужний вибух, в результаті якого, в живих залишилися тільки бортовий лікар і представниця інопланетної раси Глайя. Тепер їм належить вибратися з цієї пастки, і чим швидше, тим краще. Адже повітря залишилося так мало... Рятуючи своє життя, їм доведеться похитнути банальні уявлення про добро і зло.
Ритуальна комедія про теперішнє та майбутнє. Справи сімейні: батьки, діти, онуки – велика, дружна родина. Вони так рідко бачаться, а от нарешті трапилася нагода зібратися разом, хоча причина й не надто радісна. Сімейство вирішує справи та заразом розмірковує на вічні теми: «Що на небесах дійсно має сенс?», «Кого пускатимуть до раю?». Роблять вони це надзвичайно дотепно, з відбірним гумором!
…Як же хочеться дихати, хочеться кинутись із тісного човна і безкраїми руками обійняти всю безкраю воду. Чи існує гріх насправді, чи це тільки наша уява? Якщо є, то як боротися душі після скоєного гріха? Простіше простого – забути все, стерти з пам’яті і не повертатись навіть думками в ті чорні дні. Їх було двоє – чоловік і жінка, проте зберегти стосунки після сімейної трагедії виявляється дуже не просто. Поява Панночки – нового кохання Чорнокрила, призводить лише до перелюбу і ще більшої провини. Згадати давню історію, покаятись та нарешті очиститись і отримати перемогу над темрявою – проте чи буде так… За мотивами новел М.Вовчка та О.Олеся.
За мотивами роману Іцхокаса Мераса «Нічия триває лише мить» Ця світла, сповнена любові до життя історія, почнеться з кінця. Комендант «території» Шогер наказує останньому синові Авраама Ісааку зіграти з ним партію в шахи. Правила прості: якщо Ісаак виграє, на нього чекає смерть, якщо ж програє – залишиться в живих, але усі діти гетто загинуть. Як зробити правильний вибір, коли життя тисяч дітей залежить від того, чи зможеш ти не злякатися? Чи зможеш ти наважитися перемогти і… померти? Що потрібно душі, щоб знову відчути, що значить бути Людиною? Чи власне життя виявиться дорожчим?
Всесвітньо відомий шедевр класика німецької літератури Фрідріха Шиллера, який вже понад два століття не сходить з провідних сцен світу, розповідає дивовижну історію піднесення леді Мільфорд, всесильної коханки герцога, що прагне досягти найвищої вершини слави, багатства й жіночого щастя. Її врода, розум та хитрість змушують тремтіти від захоплення більшість чоловіків, а її підступність не знаходить спротиву навіть серед найвигадливіших інтриганів герцогства. Проте на шляху у неї стає чисте, ніжне, палке кохання – чи зможе воно протистояти силі підступності?
За п'єсою «Безталанна» Івана Карпенка-Карого. Тихе сімейне життя чи шалений вир пристрастей? Божевільне, руйнівне кохання чи спокій та мир у родині? Мудра, лагідна Софія чи дика й несамовита Варка? З ким бути? «У мене тепер дві душі, і обидві болять, ниють!» – каже зачарований, поневолений красою двох жінок та заблукалий у сутінках власної душі, Гнат. Що буває, коли серце рветься навпіл, Ви дізнаєтесь із найкращої української п'єси про кохання. Ця історія про те, як одна бездумна помилка може зруйнувати все життя, адже справжнє почуття трапляється лише раз.
Одну з найулюбленіших українських комедій на сцені Молодого театру зіграно понад чотириста разів! Та й не дивно, адже кожне нове покоління із незмінним захопленням спостерігає за тим, як красуня Уляна підносить гарбуза незграбному телепню Стецьку, як спритний вояка Скорик видає себе за чародія і прямо на наших очах «загіпнотизовує» незговірливу Улянину матір, аби та погодилася видати дочку заміж за коханого Олексія. Надзвичайно пластичний і співочий акторський ансамбль захопить вас у вир народних танців і пісень, з яких зіткана ця яскрава вистава. А справжній український гумор неодмінно підвищить настрій і дорослим і дітям.
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!