З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Петро Сенчук

Художник з освітлення.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 8 вистав, в яких
бере участь Петро Сенчук

У кожної людини в житті настає час, коли вона усвідомлює, що колись вчинила прикрість чи образу своїм батькам, велику чи незначну, байдуже, але прикрість, образу… І саме з усвідомлення цього факту розпочинається наша справжня дорослість, саме з цієї миті ми по-справжньому починаємо шанувати матір свою й батька свого, ким би вони не були.  Саме з цієї миті ми самі стаємо готовими бути батьками своїм дітям. Добре, коли це трапляється вчасно, коли ще можна попросити прощення за негідний вчинок й отримати його як благословення на майбутнє…

Вистава створена за мотивами однойменної казки Жанни-Марі Лепренс де Бомон «Красуня і Чудовисько». Чи не найвідоміша класична французька казка усіх часів. Вона і є першоджерелом сюжету славетної казки «Червоненька  квіточка». Красуня рятує життя свого батька обіцянкою жити в зачарованому замку Чудовиська.  І саме там вона знаходить своє справжнє кохання. Вистава вказує глядачам просту істину – внутрішня краса здатна творити чудеса.

Багато-багато років тому злий дух Оні, користуючись підступними чарами, вкрав у людей сон і оселився на символі сили Японії – горі Фудзіямі. І з того часу жодна людина, жодна тварина не могла заснути… Всі стали кволими і млявими… Єдиний на всю Японію, хто має силу піднятися на Фудзіяму, і подолати клятого Оні – хлопчик Момотаро. Він народився з персика в той рік, коли востаннє цвіли дерева сакури. І чари Оні не мали над ним сили. Хлопчик з персикового плоду – улюблений персонаж японської народної казки. В  його образі є багато спільного із героєм української казки про Котигорошка.

У нашому житті стільки всього навколо, що очі розбігаються.
Лише в цирк варто раз сходити, щоб закохатися. Цирк не професія – це життя!!!
У виставі «Мрії здійснюються» – незвичайна історія, яка трапилася за лаштунками цирку, – про відданість друзям,  про мрії, які  здійснюються, якщо дуже гаряче мріяти.
Головний герой вистави  – жонґлер Тарілко  все життя мріяв дресирувати тварин. Він хотів працювати з тиграми й левами, виступати з ними на арені і виробляти захоплюючі номери.
Це не збулося…,  але  кульки жонґлера одного разу перетворилися на коника, Кулькоконика …

Мама – це найголовніша та найдорожча людина в житті кожного із нас. Це вона вчить вимовляти перші слова, бути дорослими і відважними, пізнавати закони життя… Маленьке Ягнятко долає всі перешкоди, які посилає йому доля. Не зважаючи на довгий шлях додому, воно одержує півтори жменьки солі для порятунку своєї найріднішої матусі. Вистава повчальна для дітей і для дорослих, не залишить байдужим жодного глядача. Адже безмежна батьківська любов і взаємне щире почуття маленького серденька – творять на світі справжні чудеса.

«Усе про жінок» – велика таємниця, яку розгадати просто нікому не вдалося. Хіба тільки жінкам. Драматург Миро Гавран спробував дещо натякнути нам про це, а Роман Братковський – втілити на сцені. Є думки, що вистава для жіночої аудиторії. І так, і ні.., – на особистісний прийом. П’ять історій про жінок… різних, в одній виставі. Сентиментальні, драматичні і трохи кумедні ситуації дозволять краще пізнати загадковий внутрішній світ жінки, якій 3, 30, 42, 60 і 92 роки. Жінок, як, зрештою, чоловіків об’єднує… Але про це у виставі. Три акторки франківського театру ляльок Ірина Вихованець, Олена Семенькова та Катерина Тисяк розіграють п’ять новел, «одягнуть» п’ять характерів і будуть грати запропоноване життя своїх героїнь. Будьте уважні: вистава для дорослих (16+), драматург запропонував трішки ненормативної лексики. Пошкодуйте дітей. Емоції, настрій – гарантовані! Буде про що поговорити.

Театр Ґельдерода — явище унікальне. Він є поетичним, пластичним, алегоричним, вільним і відкритим, з елементами фантастики та містики. У своїх п’єсах Ґельдерод завиграшки поєднував реальність та ілюзію, містеріальне і блазенське, конкретно-історичне та позачасове, зазначаючи: «Мені просто хотілося трохи відчинити вікно, двері, розсунути завісу перед чимось новим, розширити занадто ув’язану зі своїм часом форму, зламати умовні межі театру». Навіть авторські жанрові означення нерідко поєднують протилежне та несумісне: «трагедія для мюзик-холу» («Смерть доктора Фауста»), «невеселий водевіль» («Пантаглейз»), «містерія для лялькового театру» («Про диявола, що проповідував дива»), «трагедія-буф» («Поминки у пеклі»). Сюжети своїх п’єс драматург черпав із Біблії («Варрава», «Жінки біля гробу»), церковної («Святий Франциск Ассизький») та цивільної історій («Облога Остенде»), фольклору («Витівка Великого Мертвіарха», «Пантаглейз»). Однак історична п’єса часто перетворюється у буфонну гру («Христофор Колумб», «Ескоріал»). Драматург розвивав традиції символістського театру (М. Метерлінк), надавав своїм п’єсам характеру «театру жорстокості» (А. Арто) і надривності (експресіонізм). Він робив їх інтелектуально насиченими, похмуро філософськими, надмірно театральними. У національному фольклорі драматурга приваблювала щирість поетичних почуттів і оптимізм у вирішенні конфліктів добра та зла. Ґельдерод зробив минуле мірилом в оцінці теперішнього та його культури, намагався відновити зв’язок часів. Він зізнавався, шо полюбив театр тому, що «знайшов у ньому інструмент, що дозволяє вирватися з-під влади Часу».   Дія п’єс Ґельдерода відбувається найчастіше у середньовічній Фландрії («Червона магія», «Сорока на шибениці», «Витівка Великого Мертвіарха»), проте нерідко переміщується у часі і просторі: дія «Смерті доктора Фауста «відбувається у Фландрії «водночас у XVI і XX століттях». Його улюбленими персонажами є блазні («Ескоріал», «Школа блазнів», «Пантаглейз»), актори і клоуни («Вихід актора», «Три актори, одна драма»). Діють у них також чорти та відьми, королі та бродяги, кати та ченці, які проходять перед глядачем у «танку смерті» або «блазенському хороводі».   Однак герої драматурга — не стільки живі люди, скільки маріонетки старовинного фламандського театру, гігантські манекени народних карнавальних вистав. Недаремно багато п’єс Ґельдерода призначені саме для театру маріонеток («Фарс про Смерть, яка сама ледь не померла», «Витівка Великого Мертвіарха», «Містерія про Страсті Господні», «Спокуса святого Антонія»). Численні п’єси Ґельдерода мають релігійний характер, однак драматург поєднує релігійне з клоунадою, створює своєрідні містерії-буф. Ґельдерод у своїх драматичних творах зображує світ пристрастей, лицемірства, пороків, збочень…

Головні герої вистави –  персонажі з відомого мультфільму «Мадагаскар» – Лев Алекс, Зебра Марті, Гіпопотам Глорія та Жираф Мелман. Після своїх чергових комедійних пригод, звірята повертаються додому в Нью-Йорк. Та їхній літак потерпає катастрофу,  підлаштовану  злим Гномом Чаклуном. Дружня четвірка потрапляє на дитяче новорічне свято. Чаклун  ставить їм умову: щоб повернутися у Нью-Йорк – звірята мають влаштувати для нього веселе новорічне свято. Однак, герої-мадагаскарці не дуже раді поверненню в свій рідний зоопарк, бо розуміють, що не хочуть прощатися з дітками – новими, справжніми та щирими друзями!