Петро Бабінець

Театр Ґельдерода — явище унікальне. Він є поетичним, пластичним, алегоричним, вільним і відкритим, з елементами фантастики та містики. У своїх п’єсах Ґельдерод завиграшки поєднував реальність та ілюзію, містеріальне і блазенське, конкретно-історичне та позачасове, зазначаючи: «Мені просто хотілося трохи відчинити вікно, двері, розсунути завісу перед чимось новим, розширити занадто ув’язану зі своїм часом форму, зламати умовні межі театру». Навіть авторські жанрові означення нерідко поєднують протилежне та несумісне: «трагедія для мюзик-холу» («Смерть доктора Фауста»), «невеселий водевіль» («Пантаглейз»), «містерія для лялькового театру» («Про диявола, що проповідував дива»), «трагедія-буф» («Поминки у пеклі»). Сюжети своїх п’єс драматург черпав із Біблії («Варрава», «Жінки біля гробу»), церковної («Святий Франциск Ассизький») та цивільної історій («Облога Остенде»), фольклору («Витівка Великого Мертвіарха», «Пантаглейз»). Однак історична п’єса часто перетворюється у буфонну гру («Христофор Колумб», «Ескоріал»). Драматург розвивав традиції символістського театру (М. Метерлінк), надавав своїм п’єсам характеру «театру жорстокості» (А. Арто) і надривності (експресіонізм). Він робив їх інтелектуально насиченими, похмуро філософськими, надмірно театральними. У національному фольклорі драматурга приваблювала щирість поетичних почуттів і оптимізм у вирішенні конфліктів добра та зла. Ґельдерод зробив минуле мірилом в оцінці теперішнього та його культури, намагався відновити зв’язок часів. Він зізнавався, шо полюбив театр тому, що «знайшов у ньому інструмент, що дозволяє вирватися з-під влади Часу».   Дія п’єс Ґельдерода відбувається найчастіше у середньовічній Фландрії («Червона магія», «Сорока на шибениці», «Витівка Великого Мертвіарха»), проте нерідко переміщується у часі і просторі: дія «Смерті доктора Фауста «відбувається у Фландрії «водночас у XVI і XX століттях». Його улюбленими персонажами є блазні («Ескоріал», «Школа блазнів», «Пантаглейз»), актори і клоуни («Вихід актора», «Три актори, одна драма»). Діють у них також чорти та відьми, королі та бродяги, кати та ченці, які проходять перед глядачем у «танку смерті» або «блазенському хороводі».   Однак герої драматурга — не стільки живі люди, скільки маріонетки старовинного фламандського театру, гігантські манекени народних карнавальних вистав. Недаремно багато п’єс Ґельдерода призначені саме для театру маріонеток («Фарс про Смерть, яка сама ледь не померла», «Витівка Великого Мертвіарха», «Містерія про Страсті Господні», «Спокуса святого Антонія»). Численні п’єси Ґельдерода мають релігійний характер, однак драматург поєднує релігійне з клоунадою, створює своєрідні містерії-буф. Ґельдерод у своїх драматичних творах зображує світ пристрастей, лицемірства, пороків, збочень…

Вистава запрошує дітей та батьків зануритися у казковий світ звуків та кольорів. Тут живуть мама Ключ Соль та її дітки – різнокольорові нотки. Кожна нотка має свою особисту пісеньку і окрему барву. Поки що вони міцно сплять, та ось мама починає їх будити та знайомити з глядачами – аби світ наповнився чарівними мелодіями та став барвистим. Та ноткам потрібно допомогти – дитячими співами, танцями та іграми! А що ж буде, якщо котрась нотка загубиться і її пісенька залишиться непочутою? Чи вийде тоді скласти Пісеньку і досягнути Гармонії? Відповідь на це питання будуть шукати глядачі та персонажі разом, граючи в ігри та складаючи докупи звукову та кольорову мозаїку. Вистава має інклюзивний характер — вона реалізовує принципи доступного та відкритого театру і розрахована на участь дітей із синдромом Дауна. Створення на сцені повноцінного інклюзивного простору відбувається під кураторством професійного психолога. Усі актори, задіяні у постановці, отримали відповідні консультації. Що передбачає інклюзивний характер вистави: – До участі у виставі запрошуються усі діти, зокрема із синдромом Дауна – Рівноцінне трактування усіх дітей-учасників – Актори пройшли тренінг і мають навички спілкування з усіма дітьми – Вистава створена з урахуванням особливостей сприйняття довкілля дітьми із синдромом Дауна Нагадаємо, що діти-немовлята із синдромом Дауна мають свої особливості, однак загалом вони поводять себе точнісінько як і усі діти. Дітей із синдромом Дауна часто трактують як таких, що мають великі фізичні чи психічні вади та сильно відрізняються від решти дітей. Відповідно, вони опиняються у вимушеній соціальній ізоляції. Однак, насправді для цього підстав немає – наукові дані свідчать, що розповсюджені негативні уявлення про людей із синдромом Дауна – це міфи та стереотипи.

Чарівний світ лісовичків дуже схожий на людський. Серед них також є добрі і злі створіння. Один ладен заморозити дитину, а другий відчайдушно її рятує. Чи знайде маленька Дівчинка, яка загубилась в зимовому лісі, допомогу, щоб врятуватись від негоди? Чи просто навчиться відрізняти правду і щирість від лицемірства та лестощів? Дізнайтесь разом з Дівчинкою, що є дійсно важливим та потрібним у цьому житті, а що лиш розбещує та розважає.

Всі мріють бути найкращими: аби їх усі знали і любили. Саме такою, найгарнішою у всьому лісі, виросла Ромашка. У неї одразу закохалися усі, особливо сором’язливий Їжачок. Він був готовий навіть вигадувати неймовірні історії, аби тільки Ромашка його любила і в них все було добре. Та старий Лось викрадає Ромашку, аби вона належала лише йому. Тож, чи вийде Їжачку врятувати кохану та що з ними буде далі – дізнайтесь завітавши на нашу виставу.

«СТУК-ГРЮК» – ексклюзивна вистава для дітей від 0 до 3-ох спрямована на ознайомлення малят з новими предметами, поняттями, звуками, оточуючим світом. Вона складається з комбінацій різних фактур, кольорів, рухів, заохочуючи цим малюків до пізнання і взаємодії. Вистава створена з урахуванням рекомендацій психологів раннього віку та досвіду закордонних «Бейбі-театрів». Ігровий майданчик матиме вигляд манежу зробленого з картонних коробок-будиночків. Поняття «будинок» з першої ж миті входить в життя дитини. Почнемо з того, що животик мами – це також певною мірою затишна оселя на перші місяці життя. Потім довгий час хатинкою вбачається колиска, далі малюк знайомиться і з будинком в якому живе він сам, та його родина. Коли двері будиночків відчиняться, маля побачить, усвідомить та запам’ятає, що в гнізді живе пташка, в нірці – зайчик, в будці – песик, у воді –рибка… І всі вони також, рухаються, звучать та живуть зовсім поруч з нами. Саме персонажів за дверима (у коробці-будиночку) буде передано за допомогою різноманітних виразних засобів. А ще, наша вистава буде обов’язково починатися зі звичайної розмови, знайомства, а закінчуватися спільним дослідженням декорації, та вільного її переміщення. Ми віримо, що перше знайомство з мистецтвом – має бути приємним, адже театр починається там, де починається гра в саме життя.

Вистава «Садок вишневий» – це візуальне свято душі. Вона дихає весною і манить своєю яскравою сценографією, яка заглиблює у світобачення Тараса Шевченка. Енергія поезій наповнює виставу глибинними сенсами, які стають зрозумілими кожному. Вас подивує піщана анімація, яка філігранно поєднана з незвичайним музичним оформленням. Ця вистава не лишить байдужими тих, хто цінує нові грані на шляху до осмислення творчості Т. Шевченка.

Знайдена Лялька – це динамічна історія однієї Ляльки про її подорож з випадково знайденими друзями – Качанчиком від яблука, стареньким китайським Телефоном, вишуканою Лампочкою і буркотливим Черевиком. Всі вони мають спільну мрію – отримати друге життя в результаті вторинної переробки. На їхньому шляху до цього є одна перешкода – створений з непосортованих відходів Сміттємонстр. Саме його має подолати кмітлива Лялька та її нові друзі.

Як гадаєте, мати золоті роги – це багатство чи непосильна ноша? Золоторогий олень блукає карпатськими горами в пошуках розради від зневіри та втрати. У страшні часи загарбництва не він один намагається знайти щирість і справжню дружбу. Хлопчик Василько зустрічає на своєму шляху непересічне створіння. Того, хто його зрозуміє, прийме та стане вірним другом. Неповторний карпатський фольклор, свобода і міць гір та людського духу занурять вас у атмосферу добра, любові та відданості.

Найочікуваніша ніч для всіх діток ось-ось наступить! Святко і його сестричка Дзвінка в передчутті подарунків та інших святкових приємностей. Нарешті вмостившись в своїх ліжках, дітлахи раптом помічають яскравий промінь світла і негайно біжать за ним. За кілька миттєвостей Святко і Дзвінка опиняються в казковому мареві, де на обох чекають дивовижні пригоди і де обом доведеться проявити свою мудрість, відвагу і любов. Взамін дітлахи отримують чарівні дарунки, які залишаться з ними назавжди. Вистава наповнена етнічними символами та візіями, колядками та чудовим святковим настроєм.

Що робити коли в тебе немає влади ведмедя, сили вовка, коли ти не маєш достатньо харчів і грошей, а життя в лісі вимагає сили, мужності та витривалості? Лис Микита знає формулу успіху: по-перше потрібно бути постійно в русі, по-друге, використовувати не тільки свій розум, а й винахідливість. Тоді всі негаразди відступлять від тебе і ти будеш переможцем в будь-якій складній ситуації. «Там де є впевненість і наполегливість – немає місця для відчаю», говорить мудрий і хитрий лис Микита.