З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сергій Озерянко

Сергій Озерянко

Актор.

Дата народження: 28 квітня

У 1993 р. закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Духові та ударні інструменти», артист оркестру, ансамблю, викладач по класу кларнет, диригент духового оркестру (диплом з відзнакою).

У 2002 році закінчив Полтавське музичне училище ім. М.В. Лисенка за спеціальністю «Музичне мистецтво», артист хору, ансамблю (диплом з відзнакою).

У 2006 році закінчив Національну музичну академію України ім. П.І. Чайковського за спеціальністю «Музичне мистецтво», концертний співак, викладач.

У театрі ім. М. Гоголя працює з 2006 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Освіта: Полтавський коледж мистецтв імені М.В. Лисенка, Національна музична академія України ім. Чайковського
Актор  є  резидентом театрів:
Олексій Андрієнко
Художній керівник

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. Гоголя – один із кращих театрів країни, витоки якого сягають до далекого 1818 року, коли видатний зачинатель нової української літератури Іван Котляревський створив на Полтавщині театральну трупу. Сучасний театр ім. Гоголя веде свою історію від 1936 року, коли з’явилася стаціонарна трупа зі своїм приміщенням. Репертуар театру завжди складали музичні та драматичні вистави, адже потужна професійна трупа має творчий потенціал до втілення будь-яких творчих пропозицій. Нині у репертуарі театру вистави, яких не знайдеш на сценах інших українських театрів. Це і «Майстер і Маргарита», і «Політ над гніздом зозулі», і «Остання любов Гетьмана», і «Страшна помста», і «Мить… Життя…», і «Собаче серце». Також улюбленими для публіки стали легендарні постановки «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ханума», «Маруся Чурай» та багато інших. Театр має широку географію гастрольних та фестивальних поїздок. Гоголівцям аплодували глядачі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях у різних містах нашої країни (Коломия, Чернігів, Миколаїв, Херсон) та за її межами (Польща, Італія, США). Полтавський театр — збирає аншлаги, радує глядачів різножанровими постановками, є прикладом сучасного театру, який піднімає актуальні теми. Чекаємо вас у театрі, раді кожному з вас!

Ми знайшли 18 вистав, в яких
бере участь Сергій Озерянко

Вистава «Мить… Життя» за п’єсою американського драматурга Торнтона Уайлдера «Наше містечко» — це своєрідна сповідь, де кожен упізнає себе в якомусь із героїв. Історія про дві родини, які живуть у злагоді й мирі, виховують дітей, які потім закохуються, вирощують квіти у своїх садочках. Мешканці цього містечка кожного дня механічно проживають своє життя, вони вже звикли до оточуючого світу, який роками не змінюється. У кожного свої проблеми, турботи, мрії... Жителі одного містечка, які ніколи не виїздили з нього, тут народжуються і помирають, закохуються й ходять до церкви, піклуються один про одного, видають газету, розповідають одне про одного історії. Через долі героїв змальовується загальна картина сучасного світу, де життя йде по колу... У місті з’являються нові мешканці, вони знову закохуються, знову грають весілля, знову помирають… І знову народжуються. У виставі піднімаються складні теми, але вони настільки просто розповідаються героями, що мимоволі глядачі стають свідками сердечних хвилювань, моралі, батьківської любові. І все це без жодних натяків на повчання, але з часткою філософських роздумів. Вистава «Мить… Життя…» — це спроба гоголівців дати свою відповідь на одвічне питання: хто ми є? для чого і навіщо? Вам запропонують обрати свій шлях: залишитися у чорно-білій історії, чи побачити різнобарв’я навколишнього світу, зрозумівши, що кожна мить… — це життя…

«Остання любов Гетьмана» — першопрочитання п’єси Анатолія Крима, де «ожила» історія про видатного Івана Мазепу, про людей, які його оточували, звичаї, що трималися за часів його гетьманства, про його любов до Мотрі… та до України. Але, в першу чергу, – це розповідь про особистість — про його вчинки, його пріоритети, його сумніви, його кохання та каяття... Історична правда про події того часу залишається під тяжким фоліантом різних думок і фактів. То ж, творці вистави обрали інший шлях. «Остання любов Гетьмана» — це спогади про людей, які вже померли. Вони – герої, які мали своїх прихильників, і тих, хто засуджував їхні вчинки. Об’єднує всіх одне – вони люди, як і кожен з нас сьогодні. Не нам судити інших, а молитися…

У звичайний дурдом, де лікуються звичайні психи і ведуть їх звичайні лікарі, потрапляє звичайний псих. Та чи все так звичайно? Чому по своїй волі ці психи опинилися тут? Як змінить їхній звичний плин життя поява новачка? Відповіді на ці та інші питання у виставі «Політ над гніздом зозулі» гоголівців, де у центрі сюжету – протистояння однієї людини цілій системі, суспільству зі своїми законами і уявленням про життя. Чи зламає ця система людину та чи вдасться одній людині підбурити суспільство на рішучі дії – покаже час.

«Собаче серце» — безсмертний твір Михайла Булгакова, що в усі часи приваблював митців своєю актуальністю і багатогранністю. Нова оригінальна версія втілення від гоголівців — іронічне прочитання з глибоким змістом, де підкреслюються недоліки і безглуздість того, що відбувається. Історія про експеримент, де внаслідок проведення операції «зародилася» нова людська одиниця, перетворилася на трагедію. Професор визнає свою помилку. Знищити цю істоту, яка претендувала стати повноцінним членом суспільства, пропонує лікар Борменталь... Але… Чи має право так званий творець «прибрати» Шарикова, який був лагідним псом, але отримав наймерзенніше людське серце? З собаки намагалися зробити людину, та її не вийшло перевиховати, бо виховуванням зайнялось суспільство, в якому потрібно бути масою, здатною тільки виспівувати хором. Актуально? Ні? Хто ми? Маски, за якими криються люди, чи звірі, які ще тільки прагнуть стати людьми? Відповідь – у головах. І розруха там, чи еволюція – це вже зовсім інша історія.

Наймичка
« Наймичка » Мелодрама

«Наймичка» — вистава про тяжку жіночу долю, про самопожертву заради рідної дитини. Марина, осуджена батьками, змушена шукати прихисток у чужому краю. Але світ не без добрих людей. Трохим та Настя приймають покритку у свою хату. Вони не підозрюють, що наймичка житиме під одним дахом зі своїм власним сином, покинути якого спонукала нужда. Марина почитатиме старих як рідних батьків, але щодня страждатиме, бо не зможе почує від рідного сина: «Мамо!» Вистава гоголівців — це простір, де у кожного своя стежина, але в один момент долі тісно переплітаються. Де тільки-но знайшов своє щастя, можеш через хвилину зазнати гіркої втрати...

«Страшна помста» – це фантастично-містичне дійство, в якому режисер Сергій Павлюк розкриває тему вічного гріха, який доведеться спокутувати наступним поколінням. Взявши за основу притчу про зраду й помсту — «Думу про Івана та Петра», яка згадується Гоголем у «Страшній помсті», — режисер на сцені полтавського театру створив метафорично-змістовну виставу, що викликає асоціації із сьогоденням. Містична історія перетворюється на зразок поетичного українського театру, який несе у собі глибинність традицій та сакральність. Яскрава обрядовість, звучання автентичного співу, показ козацької звитяги стали основними елементами у вибудові дійства, що викриває національне єство, є традиційними для стилю цього режисера. У загальному колі кружлятимуть і мертві, й живі герої, які кохатимуть і зраджуватимуть, гулятимуть і вбиватимуть... продовжуватимуть грішити… І коли вже кінця-краю цим гріхам не буде, земля розверзнеться і поглине всіх грішників. Адже їхні душі вже не врятувати від багатовікового бажання помсти…

За однойменним романом Ліни Костенко. У виставі задіяні артисти драми, артисти-вокалісти, артисти балету та артисти оркестру театру. «Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі…»

Вистава «Майстер і Маргарита» у Полтавському театрі – сатиричне прочитання, де на тлі вічних тем боротьби добра зі злом, справжнього вірного кохання та відпущення гріхів, показано епоху з її жорсткостями, умовностями, доносами, хабарництвом, масовою примусовою захопленістю примарними ідеями… Час іде вперед. Епохи змінюються. Чи змінюються люди? Якщо словами Воланда: «Люди як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було..., легковажні... милосердя іноді стукає у їхні серця... звичайні люди… загалом, нагадують колишніх... квартирне питання тільки зіпсувало їх…». То ж залишається лише вірити, що хтось такий, як Майстер і Маргарита, знаходить свій винятковий Всесвіт, який може вміститися у маленькому підвалі чи деінде… Їм дано у нагороду вічний дім… тобто вічний спокій?.. Як усім непокірним? Тільки одні кидали виклик долі, інші – режиму, що реагував на таких кулею…

Зворушлива історія про мандри маленької Герди дає дітям і дорослим урок терпіння, витривалості та незламної віри. Це мудра притча про людські серця, які бувають гарячими і люблячими або холодними і байдужими до людей, які їх оточують. Творці вистави переконують, що краса людської душі здатна здолати всі випробування, розтопити кригу байдужості й нелюбові – того зла, що вбиває все найкраще в людині. Саме силою своїх почуттів хоробра Герда – тендітна дівчинка із палким, добрим серцем – змогла здолати всі перешкоди і, розтопивши серце Кая, повернула його до тепла рідної домівки. Адже лише гаряче і любляче серце може подолати будь-які випробування, розтопити холод і запалити серця інших людей.

Вистава за мотивами народної казки «Царівна-жаба». П’єса Ганни Цибань, пісні  Евгена Кулакова, фінальна пісня на музику Г. Гладкова. Залучаючи дітей до співтворчості, актори розігрують відомий сюжет про царських синів, які за допомогою  сагайдаків і стріл подружжя собі шукали. У старших синів – дружини, як дружини, а у молодшого – жаба. Та виявилося –  пощастило найменшому, але за щастя своє поборотися треба. Весела, жвава і дуже добра казка. Адже навіть Баба Яга і Кощій у ній не страшні, а «гламурні», ще й душевно співають. На юних глядачів чекають веселі ігри і подорож у світ анімації. За допомогою новітніх проекційних технологій діти потраплять у казкову країну ілюзій і чарівних перетворень.

Ми звикли чути про Чорнобиль, згадувати про нього 26 квітня… Слово «радіація» більше не лякає нас сьогоднішніх, бо ми створили свою зону комфорту й існуємо в ній… А як живуть ті, хто лишився у Зоні Відчуження? Чому вони там і чим живуть? Історія однієї родини, де представники трьох поколінь навчилися виживати без світла, без гарячої води, без цивілізації відкриє нові таємниці. Вони відгородилися від світу, від жахіть сучасної цивілізації, про які чують лише по радіо, навчилися домовлятися з природою. Політичні і соціальні проблеми викликають у них хронічне неприйняття і нецензурні висловлювання. Реальні речі переплітаються з фантасмагоричними, реальний біль – з мрією про краще життя… Їхня самотність — це вимушена міра, адже йти їм нікуди. Та відгородившись від сучасного світу, ми бачимо їх — таких живих, таких знайомих кожному персонажів, якими вони можуть залишатися лише у цій їхній Зоні, в їхніх 30-ти кілометрах людяності.

Що найбільше полюбляють діти? Звичайно казки! Саме у таку чарівну, сповнену пригод казку покличуть всіх, хто вірить в чудеса, герої мюзиклу «Новорічні пригоди Маші і Віті». Мрійниця Маша переконає Діда Мороза «впустити» її разом із другом Вітею, який не вірить у всілякі вигадки і чудеса, до чарівного світу. Друзям доведеться визволяти з полону Кощія Снігуроньку, щоб врятувати свято для дітей. Їм на заваді стануть Баба Яга, Лішак, Кощій та Кіт Матвій, яких Вітя зможе перемогти силою розуму. А завдяки Машиній доброті герої знайдуть друзів, які допоможуть вижити у лісі, повному несподіванок, та врятувати Снігуроньку.

Лісова Пісня
« Лісова Пісня » Драма-феєрія

Перлина української класики, знайома з дитинства історія про всеперемагаючу силу любові сільського хлопця і лісової царівни, про вічне протиріччя між поезією високого покликання людини і прозою повсякденного життя. Зустріч з Лукашем,  перший поцілунок заронив у серце лісової русалки палючу іскру людського почуття: біль страждання, радісну муку, безоглядну і безкорисну самопожертву. Фольклорні образи і народні мотиви геніальної української письменниці наче заворожують, повертаючи до глибинних джерел духовної спадщини. Осучаснена, видовищна, динамічна вистава, що насичена дивовижною енергетикою музики та хореографії (змішання національних та  сучасних танцювальних стилів), в оригінальному сценічному оформленні, захоплює глядача з першої і до останньої хвилини дійства.

Класика української драматургії, що не сходить зі сцени театру з 1972 року. Заможний селянин Мартин Боруля бажає отримати титул дворянина і жити за панськими звичаями. Він наймає повіреного, веде судові тяжби, доводячи дворянське походження родословними актами, витрачає великі гроші, розоряє капітал. Родинний побут намагається перевести на дворянський лад. Доньку Марисю, яка кохає простого парубка Миколу, хоче видати заміж за чиновника земського суду, аби поріднитися з дворянином. Та всі його наміри закінчуються поразкою. Справжня українська комедія, з соковитим народним гумором, комедійними ситуаціями, але глибокою мораллю.

Напередодні Нового року юна королева видає указ: хто принесе до святкового столу кошик пролісків, той отримає в нагороду цілий кошик золота. Бажаючи отримати нагороду і посидіти за одним столом з королевою, мачуха відправляє падчерку в ліс за підсніжниками. Там дівчина зустрічає дванадцять місяців, які щороку збираються у новорічного багаття. Місяць Квітень просить своїх братів, Січень, Лютий і Березень, поступитися йому посохом. Мачуха і її дочка приносять квіти до палацу, але, замість обіцяного золота, Королева наказує їм показати дорогу в казковий ліс. Падчерка погоджується провести Королеву в ліс, де вона знову зустрічається з дванадцятьма місяцями.

«Острів скарбів» — захопливі пригоди, яскраві персонажі, скарби, погоні та веселі танці і пісні під «живий» оркестр. Нова казка гоголівців – феєричне дійство, яке зачарує своєю атмосферою, допоможе потрапити на чарівний острів, стати учасниками дивовижних подій. Пориньте у казку разом з персонажами цього музичного шоу, яке не залишить нікого байдужим і обов’язково подарує гарний настрій на довгий час.

"Жив був пес" - дивовижна історія про дружбу собаки Сірка та Вовка, яку розкажуть зі сцени для маленьких глядачів театральною мовою, щоб кожен зрозумів, що дружба – то найголовніше у житті. І якщо друзі до справи беруться, то все в них вийде і будь-яка справа увінчається успіхом. Господар з Господинею зрозуміють свою помилку, що вигнали Сірка після того, як він все життя служив їм вірою і правдою. Комедійного забарвлення набули персонажі Гриця та Марисі. Не обійшлося без жартівливих образів кумась , які додають дійству динамічності. Залишаться у казці і негативні герої Злодій і Злодюжка, які перевиховаються до кінця казки. Ну і звичайно ж як без милих, любих звіряток. Знайдеться місце у казковому лісі для Ведмедя, Лисички, Білочки та Вовчиць.