Остап Дзядек

За п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн мертві».  П’єса є спін-оффом від усім відомого твору Вільяма Шекспіра «Гамлет». Історія про двох друзів, які не розуміють де північ, а де південь, але добре розуміють, що письмовий стіл відрізняється від ворони. В основі п'єси лежить класичний сюжет «Гамлета». Стоппард не вступає в суперечку з Шекспіром, це скоріше творчий діалог- роздум двох драматургів . Драматург Том Стоппард у своїй п'єсі, в головні герої виводить двох персонажів – Розенкранца і Гільденстерна, які в Шекспірівському «Гамлеті» малі і незначні. Стоппард виводить їх за рамки класичного сюжету, надаючи шанс прожити іншу долю. Герої повинні зробити свій особистий вибір, щоб використувати цей шанс та змінити призначену їм долю, вийти з рамок заданого сюжету їхнього життя. Головна думка у виставі – немає «малого» і «великого», ми всі «великі», якщо здатні на особистісний вибір. Гра гри у гру у грі. І це не скоромовка. Це те, що глядач побачить у виставі «Трагіки до ваших послуг...» за п’єсою Тома Стоппарда «Розенкранц і Гільденстерн мертві...» Велика ніби фанерно-картонна коробка-вертеп.  Речі  стають персонажами, актори  перетворюються на ляльок.  Світло у виставі – це один з головних персонажів. Безліч ліхтариків, світло від яких грає з акторами та глядачем. Тому кожна сцена у виставі, нагадує спалах у темряві.  Авторська музика, в якій поєднується звучання знайомих і дивних музичних інструментів. Все,що глядач бачить та відчуває здається, начебто іграшковим.  Вистава – метафора великої гри і різних маленьких ігор, в які люди граються все своє життя.

Сни Аліси – це переосмислення твору Льюїса Керрола «Аліса в Країні Чудес». Самі виконавці через Керролову країну прокладають шлях у своє підсвідоме, асоціативним методом опрацьовують кожний розділ, кожний світ в який попадає Аліса. Разом з Алісою ми самі проходимо етапи дорослішання і пізнання. Як і Аліса ми змінюємося. Ігор Білиць: «Я вже довго, десь з 2010, працюю над цим текстом і не можу його подолати. Це неймовірна історія змін людини, які зафіксував Льюїс Керрол. Це дуже відкритий текст для інтрепретацій, тому ми використовували багато прийомів: фіксували свої сни, грали на баяні, тримали в руках живого карася. Ми беремо тему та враження від розділу в «Алісі» і придумуємо багато етюдів, які глядач має зібрати. Постановка буде цікавою для всіх, у кого чистий розум, бо все треба сприймати по-дитячому».