З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ольга Онискевич

Ольга Онискевич

Актор.

Закінчила музичну школу №17 по класу естрадного вокалу та фортепіано. Має досвід співу в хорі та вокальному ансамблі, як класичному, так і естрадному.

У 2013-2014 роках працювала у Міському комунальному закладі — «Вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра».

У 2016-му році закінчила Дніпровський театрально-художній колледж.

У 2016-2019 рр. служила в Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки, м. Кам’янське. Зіграла близько 25 ролей.

Брала участь у концертах театру, була ведучою на багатьох театральних та міських заходах.

У театрі ім. Т. Шевченка із лютого 2020 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна, місто Дніпро
Освіта: Дніпропетровський театрально-художній коледж
Актриса  є  резидентом театрів:
Оксана Петровська
Оксана Петровська
Художній керівник

Дніпропетровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка засновано 1918 року в Києві як перший професійний театр України, який мав статус державного, згідно із законом уряду Української держави від 23 серпня 1918 року, про що свідчить «Державний вісник» №42,43 (ЦДАВО, фонд 2201, опис 1, справа 61, аркуші 37,40) і мав назву Державний драматичний театр України. У 1919 році Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр України ім. Т.Г.Шевченка. У перші роки театром «європейського репертуару» (таку неофіційну назву він мав) керували: головний режисер О. Загаров та І. Мар’яненко (директор театру). У 20-ті роки у театрі служили всесвітньовідомі митці: поет Павло Тичина (перший завліт театру), режисер і реформатор українського театру Лесь Курбас, актори А. Хорошун, Г. Борисоглібська, С. Паньківський, Г. Мещерська, Ф. Левицький, В. Василько, Л. Гаккебуш, М. Тінський, О. Сердюк, О. Смирнов, Г. Маринич, Є. Сидоренко, О. Зініна, М. Домашенко, І. Замичковський, К. Бережний та ін. На афіші театру серед п’єс вітчизняної і зарубіжної класики були такі вистави: «Лісова пісня» Л. Українки, якою почав свою діяльність театр у листопаді 1918 року, «Гайдамаки» Т. Шевченка у постановці відомого режисера Леся Курбаса, а також «Гріх», «Брехня», «Дисгармонія» В. Винниченка, «Ревізор» М. Гоголя, «Примари» Г. Ібсена, «Ткачі» Г. Гауптмана, «Мірандоліна» К. Гольдоні, «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра. У 1921-26 рр. трупа успішно гастролює по Україні. У 1927 р. перший державний театр України переведено до м. Дніпропетровськ. У 1930-х роках здійснювали постановки відомі на всю країну режисери: О. Дикий, І. Терентьєв, Г. Юра, К. Кошевський, М. Буторін, Л. Южанський, І. Микитенко, І. Юхименко, В. Галицький та інші. Під час Другої світової війни дві концертні бригади на чолі з головним режисером І. Кобринським та народною артисткою України З. Хрукаловою дали більше 300 концертів на фронті. У 1979 році відбулася реконструкція театру за проектом архітекторів Є. Яшунського і В.Халявського. На фасаді театру скульптором Ю.Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок. Після проголошення незалежності України у репертуарі з’являються п’єси за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад, драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також із виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В.Савченка. Спектакль «Мазепа – гетьман України» за Б.Лепким (постановка головного режисера театру, засл. діяча мистецтв України В.Божка) отримав міжнародну мистецьку премію ім. П.Орлика. У 1994-2016 рр. театром керував народний артист України, кандидат мистецтвознавства, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, поет і композитор Валерій Ковтуненко, який за два десятиліття підняв театр на вищий щабель, перетворив його на один із центрів духовного і національного відродження. Його пісня «Театр» стала гімном шевченківців. Значною подією в історії театру став гастрольний тур до Польщі (м. Зелена Ґура) та Чехії (м. Прага) 12-16 вересня 2015 року (організатор – засл. арт. Укр. Оксана Петровська). Західні слов’яни із великим задоволенням переглянули українську класику: «Майську ніч» за М. Гоголем, «Кайдашеву сім’ю» І. Нечуя-Левицького та казку за нар. мотивами «Коза-Дереза» Л. Кушкової. Трупа неодноразово побувала на гастролях із благодійними концертами у містах Маріуполь, Красногорівка, Вугледар, Мар’їнка, Новотроїцьке Донецької області. Із вересня 2017 року при театрі ім. Т. Шевченка функціонує дитяча театральна студія «Намистечко», в якій викладають фахівці, артисти театру з високим рівнем професійної кваліфікації, що прищеплює любов до театрального мистецтва, української культури, рідного слова підростаючому поколінню. 2018 року у приміщенні театру ім. Т.Шевченка пройшов капітальний ремонт даху, фасаду, йдуть роботи всередині приміщення: на сцені, в коридорах, у фойє. Виконано роботу для запобігання підтопленню приміщення, капітальний ремонт протипожежної безпеки, реконструкція приміщення для комфортного перебування глядачів з обмеженими можливостями, а саме: прибудинкової території з улаштуванням пандусу, каси, санвузлів, встановлено підйомник для людей з інвалідністю до зали для глядачів. 23 серпня 2018 року до дня створення першого державного драматичного театру України відбулася урочиста церемонія погашення немаркованих ювілейних конвертів та власних марок «100 років Дніпровському академічному українському музично-драматичному театру ім. Т.Шевченка», випущених державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта». Того ж дня за участю усього колективу на Театральному бульварі відбулася акція-протест в підтримку режисера Олега Сенцова та усіх політв’язнів, що незаконно утримуються в російських тюрмах. 29 вересня відбулися урочистості з нагоди 100-річчя першого українського державного театру України та відкриття 101-го театрального сезону прем’єрою драми «Нація» за твором Марії Матіос у постановці Сергія Кузика. У червні 2019 уперше театр побував на гастролях за океаном, а саме у канадському місті Місісаґа, яке входить до складу Великого Торонто із концертом «АТО» та казкою «Коза-Дереза». У грудні 2018 року Указом Президента України театру присвоєно статус «національний».

Ми знайшли 15 вистав, в яких
бере участь Ольга Онискевич
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Ім’я Марка Камолетті ставлять в один ряд з видатними французькими комедіографами. Це справжній майстер комедії положень, з тонким почуттям гумору та веселою вдачею. Не випадково художній керівник нашого театру Сергій Чулков ставить вже третю п’єсу Камолетті, не сумніваючись, що і цю постановку чекає успіх двох попередніх – вистав «Любов-любов, або Як ми влетіли!» та «Гра в кохання». Адже і в “Коханцях” драматург залишився вірним собі – віртуозно виписав характери, до межі загострив пристрасті, хвацько закрутив інтригу і завершив усе несподіваним фіналом. Молода служниця Анна опиняється в дуже делікатному становищі: на її очах обидва господаря – чоловік і дружина – в один і той самий час зважуються на зраду в стінах свого сімейного вогнища. І супроти господарській думці, що дівчина нетяма та селючка, Анна виявляє чудеса кмітливості.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Ця історія могла б починатися так: «Щороку перед Різдвом тато мав звичай випускати маму з в’язниці …». Тато – Генрі II, король Англії, старий солдат, ветеран хрестових походів. Він і країною керує, як своєю кіннотою, мудрість політика йому замінює левова хватка. Мама – Елінор Аквітанська, норовлива королева-бунтарка. У тата і мами є три сини: старший – Річард Левине Серце, прямий, грубий і войовничий, меншенький – Джон, слабкий, боягузливий і плаксивий татусин улюбленець, середній – Джеффрі, нелюбиме дитя в рідній сім’ї. Скандал в цьому благородному сімействі розгорівся через пару милих фамільних дрібниць – англійську корону і французьку принцесу. Герої відчайдушно інтригують один проти одного, не гребуючи нічим, щоб домогтися свого.

Блискуча комедія положень, вигадана дотепно,  написана просто та лаконічно, з приголомшливим знанням законів сцени, стала однією з найбільш репертуарних п’єс світу. Молодий архітектор Бернар вирішив обзавестися трьома нареченими-стюардесами.  Зустріч з красунями вигадник спланував згідно з суворим розкладом руху літаків. Але хіба можливий розклад у коханні?

Рей Куні пише тільки комедії. До того ж комедії положень. Якщо побачите його ім’я на афіші, знайте, на вас чекає екстравагантна історія, в якій цілком звичайні люди опиняться в надзвичайній ситуації. Герої будуть змушені миттєво реагувати на обставини, які постійно змінюються, пристосовуватися, здійснювати неймовірні вчинки. І це завжди буде дуже, дуже смішна історія. П’єса успішного англійського драматурга «Смішні гроші» саме така. А починається все з того, що звичайний клерк знаходить у метро незвичайний чемоданчик, набитий пачками фунтів стерлінгів. Як вчинили би ви на його місці? А Генрі Перкінс взяв та й … Втім, не будемо відкривати сюжетних перипетій, ви все побачите самі в спектаклі нашого театру «Не наші гроші». Довіртеся фантазії та досвіду Рея Куні, винахідливості режисера-постановника Олександра Варуна, майстерності акторів, зайнятих у цій іскрометній комедії і, повірте, результат вас не розчарує!

Сеньйор Хуан – той самий іспанський дворянин, загадковий і привабливий, чарівний і порочний, бунтар, вигнанець, легендарний спокусник, який підкорив серця сили-силенної жінок. Але чому він став легендою? Чим заплатив за свою славу? За що його так беззавітно любили жінки? «Я не народився ані зрячим, ані крилатим, я був як усі, – каже сеньйор Хуан. – Може, і далі жив би як усі. Але … » У виставі за знаменитою п’єсою Леоніда Жуховицького наш театр представить власну версію історії сеньйора Хуана.

Діло було в ХVI столітті… Король Іспанії Карл V носив титул «імператор Священної Римської імперії» та був останнім з європейських монархів, що правили величезною територією. Широко відомий його гордий вислів: «У моїй державі ніколи не заходить сонце». Так ось, цей могутній монарх здобув чергову перемогу у битві при Павії і взяв у полон французького короля Франциска І. «Втрачено все крім честі і життя», – писав бідолашний Франциск своїй матусі. Щоби визволити вінценосного бранця до Мадриду приїжджає його сестра – принцеса Маргарита Наваррська. Розумна, витончена, жіночна, делікатна, смілива і рішуча, Маргарита підкорює при Мадридському дворі не одне чоловіче серце, її прихильності шукають навіть вороги. На шляху до своєї мети, принцеса використовує всі прийоми тонкої політичної гри, складає підступні плани, плете інтриги, використовує жіночі чари. Чи вдасться героїні домогтися бажаного, а може саме вона стане жертвою палацових інтриг? Заплутаний сюжет не залишить байдужим нікого. Блискучий драматург, Ежен Скріб, вміло сплів у тугий вузол все те, що так любить глядач: таємниці минулого, велику політику і придворне віроломство, любов нещасну і щасливу, багато гумору і гострі діалоги. До речі, ця п’єса вперше буде поставлена на українській сцені і вперше – українською мовою! Долучайтеся!

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Украдене щастя» – визнаний шедевр світової драматургії, хрестоматійна класика, п’єса, перевірена роками, цінована режисерами і акторами, завжди затребувана глядачами. В основу сюжета Іван Франко поклав відому західноукраїнську народну «Пісню про шандаря». Шекспірівські за рівнем напруження інтриги та пристрасті розгортаються в невеликому українському містечку на окраїні Австро-Угорщини. Анна, яку брати примусили вийти заміж за нелюба, змирилася з долею, притерпілася до свого чоловіка Миколи, бо він людина все ж таки добра та мирна. Але одного разу в їх будинку з’являється колишній коханий – Михайло, якого Анна вважала загиблим на війні. Любов, що, здавалося, щезла назавжди, спалахує з новою силою. Три людини виявляються втягнутими у вир нестримних палких почуттів. Виходу з ситуації цього любовного трикутника немає, тому що боротьба за право на щастя йде вже не на життя, а на смерть.

Самограй з перцем «ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S»
« Самограй з перцем «ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S» » Узвар малосольних водевілів

«ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S» Самограй з перцем» – це своєрідний драматургічний коктейль з невеликих веселих п’єс, або, за влучним формулюванням режисера-постановника Олександра Варуна, “узвар малосольних водевілів”. У виставі глядач зустрінеться з героями  п’єси-жарту Дмитра Дмитренка «Кум-мірошник, або Сатана у бочці», комедії зі співами на одну дію «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» Михайла Старицького,  одноактної комедії «Простакъ, или Хитрость женщины, перехитрённая солдатомъ» Василя Гоголя (татуся  Миколи Васильовича) та етюду на 1 дію «По ревізії» Марка Кропивницкого.

Модна комедія англійського драматурга Робіна Хоудона обійшла всі світові підмостки. Відмінний письменник, Хоудон ще й актор та режисер, а значить, добре розуміється в законах театру. Він з легкістю та азартом балансує на межі «високого» і «низького», винахідливо поєднує пікантність вихідної ситуації з дотепними деталями, спритними поворотами і, навіть, переворотами в сюжеті… Ранок після «парубочого вечора» у день весілля…  Поруч в ліжку – прекрасна незнайомка, в двері ось-ось увійде наречена… Чи хочеш, чи не хочеш, а треба крутитися ніби в’юн на сковороді… Та у будь-якому разі весілля буде шикарним!

«Казка розповідається не для того, щоб приховати, а для того, щоб відкрити, сказати на повну силу, на повний голос те, що думаєш»,– вважав Євген Шварц, великий казкар ХХ століття. І дійсно, його п’єси – це збільшувальне скло для глядачів і читачів, принаймні для тих, що мають рішучість поглянути уважніше перш за все на себе самих. Саме такої рішучості потребує від глядачів нова вистава нашого театру «Дракон». За основу сюжету взято поширений в міфологіях багатьох країн мотив знищення дракона головним героєм в ім’я порятунку людей. Але в казці Шварца люди, яких рятує лицар Ланцелот, вважають життя під владою Дракона цілком терпимим. До жорстокості і утисків вони звикли, кожен сподівається, що гірше не буде. А вступати з Драконом в бій – вірна  смерть. Ці люди не особливо й хочуть, щоб їх рятували, їм не потрібна свобода, вони вважають за краще бути в рабстві, аби пан виявився м’якішим. Втративши одного тирана, вони із задоволенням йдуть під владу іншого. Герой з подивом виявляє – для того, щоб звільнити людей, вбити Дракона недостатньо…

Братик Кролик та братик Лис
« Братик Кролик та братик Лис » Музичний вестерн для дітей

Навіть ті, хто ніколи не читав «Казки Дядечка Римуса» Джоеля Харріса, звичайно ж, хоч б раз чули фразу: «Тільки не кидай мене у цей терновий кущ!»  Належить вона Братикові Кролику, адресована Братикові Лису. Навіщо? – Дізнаєтесь під час перегляду. Персонажі вистави «Братик Кролик і Братик Лис» безперестанку розігрують один одного. Але роблять це абсолютно незлобиво. Ніби йде змагання: хто зрештою виявиться спритнішим та дотепнішим… Це казка про те, що варто і до себе, і до навколишнього світу ставитися з гумором. І ця, на перший погляд, несерйозна позиція часто виявляється наймудрішою.

БУ-РА-ТІ-НО
« БУ-РА-ТІ-НО » Музична казка

Якби добрий татусь Карло не змайстрував із чарівного поліна дерев’яного хлопчика, то хто б звільнив беззахисних ляльок від жорстокого Карабаса? Хто знайшов би Золотий ключик і дізнався таємницю маленьких дверцят за намальованим на старому полотні вогнищем? Хто подарував би всім нам ДИВО ТЕАТРУ? Без пустотливого непосиди Буратіно просто не було б цієї доброї казки!

Дюймовочка
« Дюймовочка » Музична казка

З усього різноманіття інсценівок, написаних на основі андерсенівської «Дюймовочки», наш театр вибрав п’єсу Бориса Заходера – чудового дитячого письменника і поета. І не тільки тому, що п’єса написана прекрасною літературною мовою. Як жити в цьому світі? Кого вибирати собі в друзі? Як навчитися бути щасливим? Що таке щастя і де його знайти? Добре, якщо ці питання наші діти навчаться ставити собі якомога раніше, – вважає драматург. Одним словом, ця п’єса – про щастя. Романтична і життєрадісна музика, вражаючі казкові декорації і яскраві кумедні костюми роблять спектакль по знайомій всім нам з дитинства історії про пригоди маленької дівчинки справжнім святом для дітей і дорослих.

Колись видатний казкар світу Г. Х. Андерсен написав прекрасну казку. Згодом чудовий письменник і драматург Євген Шварц блискуче переказав її для театру. І тепер наші маленькі глядачі можуть на власні очі бачити як Снігова королева забирає у своє крижане царство Кая і як  безстрашна Герда вирушає на пошуки свого друга.  На своєму шляху дівчинка зустрічає нових друзів, які допомагають їй впоратися з труднощами і здолати всі перешкоди.

Спляча красуня
« Спляча красуня » Чарівна історія для дітей і дорослих за мотивами казки Шарля Перро

Далеко-далеко, за високими горами, за глибокими морями простягається казкове королівство. Там у садах завжди квітнуть оксамитові троянди, співають райські птахи і шумлять кришталеві водоспади. І ось одного разу там сталася чудова подія – у Короля і Королеви народилася донечка. На честь її хрестин батьки влаштували небувалий бенкет, з’їхалися гості: придворні дами, відважні лицарі і делегації з сусідніх держав. Несподівано на бал прибула Зла фея, яку забули запросити на торжество. В помсту вона наслала страшне прокляття на новонароджену Принцесу, побажавши їй смерті в день її 16-річчя від уколу веретеном. Однак хрещена Принцеси – Добра фея пообіцяла Королю і Королеві, що принцеса тільки засне, а прокляття зніме поцілунок принца. А чим закінчилася це незвичайна історія, ви дізнаєтеся, коли прийдете на нашу виставу …