З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олеся Плохоткіна

Олеся Плохоткіна

Актор, режисер, балетмейстер.

В 2003 р. закінчила Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю "Театральне мистецтво", кваліфікація режисер театралізованих вистав та свят, викладач фахових дисціплін

В 2018 р. закінчила Запорізький національний університет, факультет соціальної педагогіки та психології, за спеціальністю театральне мистецтво, хореографічна постановка

В Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 15. 06. 2018 р.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Освіта: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Актриса  є  резидентом театрів:
Віталій Шкляренко
Віталій Шкляренко
Художній керівник
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 36
5.9
5.8
6.0
5.9

Запорізький обласний театр юного глядача був заснований 9 січня 1979 р. Символічно, що саме цей рік був проголошений ЮНЕСКО «Роком дитини». 20 листопада прем’єрою вистави «Драматична пісня» – відбулося народження театру. Очолив театр народний артист України Олександр Король. Вже через п’ять років, в 1984 р. театр був обраний серед шести ТЮГів України представляти театральне мистецтво для дітей на VІІІ конгресі Міжнародної асоціації дитячих та юнацьких театрів (м. Москва). У 1987 р. в адміністративному приміщенні (б. Центральний, 4) власними силами створили Малу сцену театру, котра відкрила нові творчі можливості акторів та режисерів театру, дала змогу для нових сценічних пошуків.  В 1994 р. творчий запал спонукав колектив перевести виставу «Мауглі» на мову есперанто, досконало її вивчити, щоб прийняти участь в міжнародному театральному фестивалі, який проходив в Угорщині. Наприкінці 90-х років театр творчо співпрацював з театром м. Оберхаузена (Германія), завдяки цьому постановка вистави «Безіменна зірка» Г. Себастіану відбулась в Німеччини. Дружнім кроком було запрошення до театру молодого німецького режисера та постановка п’єси Б. Брехта «Добра людина із Сичуані». В 2005 р. театр очолив заслужений діяч мистецтв України Г.В.Фортус. В тому ж році, завдяки підтримці Артеменко Ю.А., який на той час був губернатором Запорізької області, після двадцяти шести років існування театр отримав у свою власність приміщення Будинку культури будівельників. 2012 р. театр отримав почесне звання академічний. В 2013 р. театр випустив виставу за японськими казками «В пошуках Дракона». Прем’єру вистави відвідав уповноважений посол Японії в Україні Тоічі Сакато, який спеціально приїхав до Запоріжжя, щоб передивитися виставу. Гастрольна карта театру досить велика. Театр гастролював в Києві, Харкові, Львові, Сумах, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Кременчуку, виїжджав в усі районі центри області, Ростов-на-Дону, Тула, Белгород, Нижний Новгород, Воронеж. В 2014 р. театр отримав урядову премію імені Лесі Українки за виставу «Я не прощаюся», яка була визнана кращою виставою для молоді 2013 р.  В 2017 р. при театрі було створено театральну студію під керівництвом А. Макаренко.    Директор театру заслужений працівник культури України В.М.Шкляренко був визнаний найкращим директором у 2007-2008 рр., в 2010 р. був нагороджений спеціальною відзнакою імені заслуженого працівника культури України О. Гришкіна. В 2017 р. розпочалася дружня співпраця з керівником і засновником міжнародної кінокомпанії «Star Media» Владом Ряшиним. Перша спільна робота – комедія Р.Куні «Тато в павутинні». В наступному році з'явилася нова вистава – комедія «Люкс №13» Ідея створити в новому форматі дитячу виставу з використанням хімічних елементів та циркових номерів належить Валентину Ковалю – зараз в репертуарі йдуть весел та повчальні вистави «Вірю в дива» і «Дивосвіт, або Вірю в дива-2». Поряд з театром за останні два роки з’явилися декілька цікавих локацій: пам’ятник Т.Г.Шевченко, алея «Славетні Запоріжці», дитячий майданчик, світловий вираз «Я люблю ТЮЗ», «Серце закоханих». На унікальній алеї (подібної не має ні де в Україні) встановлено 18 брил з іменами та короткими біографіями видатних людей України, які народилися в Запоріжжі та в Запорізькій області та прославили свою Батьківщину на весь світ своїми діяннями, подвигами та талантами. Серед таких видатних постатей герої Небесної сотні, герой Богдан Завада, театральний режисер Сергій Данченко, кінорежисер Григорій Чухрай, мультиплікатор Володимир Дахно, композитор Ян Френкель, правозахисник Петро Григоренко, вчений Володимир Хавкін, співак Іван Паторжинський, легендарний Нестор Махно та інші.  Вперше в Україні в фоє театру замість традиційної люстри встановили динамічне кінетичне освітлення. Таке сучасне світове обладнання з’явилося завдяки Мирославу Хом’яку, Салману Янду, Георгію Гоголадзе.

Ми знайшли 5 вистав, в яких
бере участь Олеся Плохоткіна

Як про любов, так і про жінок сказано вже багато, але завжди є що додати. Комедія з добрим гумором, дуже виразно і яскраво, відверто та з любов’ю розповідає про жіноцтво. Майже дивовижно на сцені з’являються жіночі іпостасі-сутності: дівчина-молодиця-жінка, мати-донька-онука-бабуся. Одна живе в іншій. Вони взаємопов’язані, перетікають і зберігаються одна в одній. На глядачів очікує радість упізнавання: о, так! Ми (вони) можемо (можуть) бути такими, і такими буваємо (бувають)! Та раптом відкривається щось потаємне... І кожна суть викликає жвавий сміх і добру усмішку.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Усі постановки п’єси «Загадкове нічне вбивство собаки» зазвичай мають шалений успіх. Адже в її основі — роман Марка Хеддона, який у Великобританії набув слави національного бестселера. А п'єса Саймона Стівенса стала тріумфатором на врученні престижних премій Лоуренса Олів'є в Лондоні. Уявіть: вона отримала відразу сім нагород! У 2013-2014 рр. «Загадкове нічне вбивство собаки» з'явилося в репертуарі найбільш престижних театрів Великобританії та США. Секрет успіху – вражаюча історія 15-річного юнака, яку автор розповів у стилі психологічного трилера. Одного разу вночі Кристофер знаходить сусідського собаку, пробитого вилами. Він вирішує знайти вбивцю пса і розпочинає особисте розслідування, яке переверне все його життя. У цій історії детектив переплітається з мелодрамою, драма - з кумедними ситуаціями. П'єса сповнена різних почуттів, настроїв, несподіваних сюжетних поворотів. Вистава Запорізького театру молоді - не лише про дивакуватого юнака, а й про тих, хто поруч із ним: звичайних дорослих. Складний, непередбачуваний, повний протиріч світ дорослих розкривається очима підлітка, і хлопцеві відкриваються зовсім не найкращі його грані. Як устояти в цьому світі, повному компромісів і обману? Як відшукати своє місце? Як вірити людям? Як знайти любов? Кристоферу доведеться пройти шлях, повний пригод, що триматимуть глядачів «Загадкового нічного вбивства собаки» у постійній напрузі.

Як у краплині відображається океан, так життя однієї людини, однієї родини віддзеркалює історію всієї країни. Коли читаєш навіть популяризовану історію розвитку держави, то найчастіше запам’ятовуєш факти, дивуєшся, але серце зазвичай при тому мовчить. Навіть, коли дізнаєшся про вбивства тисяч людей. Так, хіба що зітхнеш. Воно таке далеке від нас… Проте все несподівано змінюється, коли літери, слова починають оживати, і виникає жива людина, сповнена почуттів: ти бачиш рани на її серці, відчуваєш дивовижну вічну душу – таку прекрасну і легкокрилу. Моновистава «Голос тихої безодні» – це пронизлива розповідь жінки про кохання, про матір та батька, про пристрасть і морок. А ще про нестерпне, жагуче бажання злетіти над тією безоднею, яка розверзлася між людьми. Кажуть, історія нічому не вчить, проте існує ще генетична пам'ять українського народу і тих, хто жив в Україні в 20-30-ті роки минулого століття. Вона пробуджується, ця пам'ять, нагадуючи, які випробування випали на долю наших прадідів, наших найрідніших людей... Вони у той час були молоді, прагнули жити щасливо, любити вірно та палко. Як прагнемо цього ми. Як завжди прагнутимуть наші діти й онуки...

Тілі-мілі-трямді-я? Так, чудова, веселкова Тілі-мілі-трямді-я! Це країна кмітливого Ведмедика. Він сам її вигадав і запросив до неї своїх друзів – чарівну Зайку і доброзичливого Їжачка. В цій країні живуть і грають тільки добрі і веселі. Невгамовний Вовчик теж хотів мати друзів, але зовсім не знав, як подружитися. Яскрава добра музична казка привабить малечу і спонукає батьків поговорити зі своїми дітьми, хто є справжнім другом і як правильно товаришувати.

Ця гарна казка прийшла до нас із далекої Фінляндії. Йдеться в ній про те, як у тридесятому королівстві у Короля і Королеви народилася дівчинка, котру назвали Адельміною. Прекрасні феї подарували їй на день народження чудові дарунки. Рожева фея – чарівну перлину: з нею принцеса стане найкрасивішою, найрозумнішою, найбагатшою у світі. Однак якщо Адельміна загубить перлину, то відразу позбудеться блиску розуму, багатства і краси. Почувши це, Блакитна фея пообіцяла: якщо перлина буде втрачена, тоді замість краси, розуму і багатства Адельміна отримає її дар – добре серце. Минув час, принцеса виросла і перетворилася на справжню красуню та розумницю, а її Королівство стало найбагатшим. Та одного разу принцеса загубила перлину. Що ж сталося з Адельміною, із Королем та Королевою? І хто врятує Адельміну в її пригодах? Наших любих глядачів чекає красива музична казка з загадками, витівками та дивовижними пригодами.