Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
У 2002 році в Академії водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного був створений центр культури і мистецтв. Першим театром-студією, який прописався в цьому центрі, став театр «Райдо», створений режисером і драматургом Юрієм Сушко. Назва начебто українська, але не все так просто. «Райдо, пояснює Сушко – вільний переклад зі староскандинавського, і означає «дивовижну подорож до зірок». А руна Райдо має значення «Шлях». Першими студійцями стали студенти коледжу і академії водного транспорту. А першою виставою, прем'єра якої відбулася напередодні 2003 року – «Весілля» А. Чехова. Київський театр «Райдо» – це спроба знайти, розпізнати, зрозуміти Людину, відчути мільйони невидимих ниточок які пов'язують її (а значить і кожного з нас) зі всім видимим і невидимим. Театр – шлях до самого себе, і до серця кожного. Ниточки від серця до серця об’єднують нас усіх, і акторів, і глядачів в єдиний ансамбль світобудови. Але, велич театру в тому, що ніхто в ньому не перетворюється на бездушну механічну деталь. Навпаки, кожен залишається самим собою, в той же час будучи частиною єдиного цілого.
У 2002 році в Академії водного транспорту ім. Петра Конашевича-Сагайдачного був створений центр культури і мистецтв. Першим театром-студією, який прописався в цьому центрі, став театр «Райдо», створений режисером і драматургом Юрієм Сушко.
Назва начебто українська, але не все так просто. «Райдо, пояснює Сушко – вільний переклад зі староскандинавського, і означає «дивовижну подорож до зірок». А руна Райдо має значення «Шлях».
Першими студійцями стали студенти коледжу і академії водного транспорту. А першою виставою, прем'єра якої відбулася напередодні 2003 року – «Весілля» А. Чехова.
Київський театр «Райдо» – це спроба знайти, розпізнати, зрозуміти Людину, відчути мільйони невидимих ниточок які пов'язують її (а значить і кожного з нас) зі всім видимим і невидимим. Театр – шлях до самого себе, і до серця кожного. Ниточки від серця до серця об’єднують нас усіх, і акторів, і глядачів в єдиний ансамбль світобудови. Але, велич театру в тому, що ніхто в ньому не перетворюється на бездушну механічну деталь. Навпаки, кожен залишається самим собою, в той же час будучи частиною єдиного цілого.