З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олена Попова
Олена Попова

Олена Попова

Актор.

В 1991 році закінчила акторський факультет Дніропетровського Державного Театрального Училища. У театрі з 1991 року.

Має Пам’ятну Медаль «За заслуги перед містом».

Біографічні дані:
Дата народження: 06.12.1969 (53 роки)
Місце народження: Росія, місто Тамбов
На сцені з 1991 року (32 роки)
Освіта: Дніпропетровське театральне училище
Актриса  є  резидентом театрів:
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
5.9
5.8
5.8
5.6

Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97. Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії. Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури. Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою». В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника. У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару. На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Олена Попова
Номер 5
« Номер 5 » Анатомічна драма
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
5.5

УВАГА! Перегляд вистави може викликати сильне емоційне та психічне навантаження! ЗАБОРОНЕНО відвідувати виставу: вагітним жінкам, легко вразливим особам, а також особам з психічними та хронічними захворюваннями! Дві дівчини різного віку опиняються разом у приміщенні під номером «5». Можливо, це просто якесь сховище, чи бомбосховище, а можливо, це морг чи вокзал. Чому вони опинилися разом? Хто з них і куди їде? Хто з них живий, а хто мрець? І як визначити, хто живий, а хто вже по той бік темряви. Дві душі замкнуті у невеличкому просторі. Поки двері зачинені, вони намагаються одна одній допомогти. Дівчата гортають сторінки минулих вчинків, щоб спробувати врятувати своє майбутнє…

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Історія про втрату близьких нам людей. Коли ми втрачаємо близьких нам, ми не можемо їх відпустити, не можемо забути. Живі розмовляють з мертвими, мертві розмовляють з живими. Історія про невеличку сім’ю яких у нас багато. В родині військовослужбовця йде з життя батько, чоловік. Але він не залишає дружину і доньку, він поряд з ними, вони розмовляють з ним, згадують минуле. Сашу тримає в колі родини кохання дружини, любов доньки. Дружина просить коханого повернутися до живих, але це не можливо. Роки йдуть, рани загоюються. Дівчата намагаються жити в нових умовах без Саші. Над ріднею землею над Батьківщиною нависає смертельна небезпека. Хтось захищає рідну домівку, хтось збирає чемодани тай йде подалі від подій, а наші герої роблять запаси щоб перечекати страшні події і тут… З’являється Саша з того світу… Навіщо він прийшов? Чому болять загоєні рани? Вистава піднімає питання: родини, кохання, любові до Батьківщини, фінансового статку, ролі жінки в житті чоловіка, чоловіка в житті жінки, та головне питання патріотизму в нелегку годину.

Задум нової сценічної редакції за мотивами повісті «Листи Тев'є-молочника» Маленьке село, заховане далеко від людських очей. Століттями тут пліч-о-пліч жили українці, росіяни, євреї. Незважаючи на відмінності у вірі і звичаях, разом працювали, гуляли ..., проводжали в останню путь. Вони були впевнені, що дружно будуть жити їх діти, онуки і правнуки. Але життєві бурі долетіли і сюди, поламали усталений побут, зірвали людей з насиджених місць ... Про ці події розповідає Шолом-Алейхем з властивою йому іронією, наповненою колоритом цього народу. Вистава – переможець у номінації «Спектакль-свято» Всеукраїнського фестивалю «Вересневі самоцвіти» (м.Кропивницький). Визнана кращою виставою 2010 року у м. Дніпрі.

Дядечків сон
« Дядечків сон » Пристрасті-мордасті

Дія вистави відбувається в будинку Москальової – енергійної дами, що має двадцятитрирічну доньку. Мати мріє виддати Зінаїду заміж, однак та відхиляє пропозицію свого єдиного залицяльника Павла Мозглякова. Інших же гідних кавалерів у їхньому невеликому містечку немає. Одного разу в їх будинку зупиняється князь К. – пан вельми поважного віку, що страждає, на думку городян, старечим недоумством і зовні нагадує «мерця на пружинах». Під час спілкування з гостем у Мар’ї Олександрівни визріває план - одружити його на своїй дочці. Москальова докладає чимало зусиль для реалізації свого плану.

Це дуже смішна історія про кохання. Вона наскрізь пронизана іскристим гумором, м'якою і тонкою іронією, її сюжет рясніє запаморочливими комедійними ситуаціями. Три жінки отримують одночасно запрошення на зустріч зі своїми колишніми чоловіками. Вони збираються в одному готелі, кожна з них чекає колишнього чоловіка і розповідає сусідці по номеру, який він і як вони розлучилися. Та раптом з'ясовується, що всі три героїні чекають, думають, розповідають про... Далі все, як у справжній комедії.

Таксист 2
« Таксист 2 » Суперкомедія

Довгоочікуване продовження історії життя відомого таксиста Джона Сміта у суперкомедії «Таксист 2». Яскравий гумор, смішні витівки та репліки, швидка зміна дії у виконанні заслужених артистів України Арсена Босенко і Андрія Мельникова не залишить вас байдужими. Не всі шляхи Господні пізнані і зрозумілі… А якщо пізнані, то не до кінця… А якщо зрозумілі, то не так… Ось і у коханні багато пізнано, але не зрозуміло… Скільки родин – кожна з них індивідуальна і одна на іншу не схожа. Кожна історія кохання і кожна сім’я має свої плюси та мінуси. Кожна сім’я по своєму щаслива або нещаслива … Якщо в першій виставі «Занадто одружений таксист» ми всі вдосталь насміялись, але не задумалися над чим, то в «Таксист 2» ми розкриваємо позитивне і негативне, над яким не гріх посміятися. І звичайно зробити висновки – «як треба, а як не треба…» Мораль «Таксист 2»: кожна родина з усіма її «за» і «проти» повинна бути міцною та щасливою ​​з покоління в покоління!

Такої міжнародно-смішної п'єси не було вже давно. Навіть важко собі уявити, що стримані жителі туманного Альбіону можуть так сміятися, та ще над самими собою. Це комедія положень, захоплююча та звеселяюча, бо ніколи не відомо, який ще сюрприз уготований героям долею, як безневинна інтрижка може перерости у скандал. Головне, не допустити, щоб все таємне раптом стало явним, тим більше, що нікому з дійових осіб цього не хочеться: ні самому таксистові Джону Сміту, ні його дружинам, Мері і Барбарі, та й усім оточуючим. Несподівані повороти у сюжеті, смішні витівки та репліки, швидка зміна дії – все це створює атмосферу веселощів, а для глядачів – гарний настрій.

Се-Ля-Ві
« Се-Ля-Ві » Французька комедія

Вам подобається стикатися в житті з неймовірним, несподіваним, нетрадиційним? Якщо так, то обов'язково приходьте подивитися виставу «Се-Ля-Ві». Ця французька комедія про кохання. У ній багато дотепних, витончених і навіть пікантних ситуацій. Батько, мати, син, а ще подруга матері, а ще чарівна гувернантка ... Рішення типових життєвих обставин нашими героями настільки несподівані, що навіть дух захоплює. Ох, вже ці французи!!!

REVIZOR
« REVIZOR » Трагічний анекдот

Гоголівські жарти, гоголівська мова у чудовому перекладі українською звучать надзвичайно колоритно. Свіжості додає сучасна музика, яка у всіх на слуху, та «РЕП». Це не минуле, а наше з вами сьогодення: людські страхи та пороки, хабарі та неосвіченість поза часом і простором. У п‘єсі все проникнуте сучасним баченням світу, у якому ми з вами живемо. Час не владний над сценічним шедевром Миколи Гоголя. До цього твору також звертався експериментатор театру Всеволод Мейєрхольд. Адже театр повинен відчувати час, знати і використовувати усі сучасні тенденції у мистецтві. Не варто сподіватися на костюми царської епохи. Чекаємо у театрі всіх, зацікавлених у сучасному мистецтві, щоб поставити вічне питання «над кем смеётесь?»

У народі кажуть, що риба шукає, де глибше, а людина – де краще. Емігрант з Союзу приїхав до Америки за своїм щастям. За звичкою він переходив вулицю на червоне світло, і його машиною збиває молода американська леді – перелом ноги. Ви запитаєте, в чому цимус? А в тому, що американський суд присудив цій леді доглядати цього пана. Чоловік і жінка, як два абсолютно не схожі світосприйняття, шукають дорогу до душі один одного. Гострі кути згладжуються самоіронією та жартами, а в кожному жарті є частка жарту... Ну як же без одеського гумору, жіночих ревнощів і заздрощів?! Повний аспект життєвих колізій. На вас чекають і сміх, і сльози, і питання: у чому ж щастя?