З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олена Дробна

Олена Дробна

Художник-постановник, сценограф, художник по костюмах, художник.
Біографічні дані:
Ми знайшли 24 вистави, в яких
бере участь Олена Дробна
4.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
4.4
4.0
5.6
4.2

«ЕЙ, ТИ – ПРИВІТ!» – історія про зародження першого кохання, формування людської душі, відкриття світу і пошук свого місця у ньому. Виставу створено на основі самостійної роботи акторів Професійної студії театру – Катерини Старюченко та Олександра Крючкова.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Ви вiрите у любов пiсля 20 рокiв подружнього життя, коли неймовiрне, пристрасне, шалене почуття… пройшло? Але хiба роки подружнього життя не вартi того, щоб дати стосункам ще один шанс? Може, звернутися за порадою до професiонала? Aби остаточно розставити усi крапки. Фото: Ira Marconi

Щедра й невичерпно родюча українська земля подарувала загальнолюдській плеяді геніїв незгасимий Світоч – Тараса Шевченка, Тираноборця та Пророка, Спікера свободи, який поставив на сторожі біля своїх земляків, «рабів німих», огненне слово, а в «Заповіті» дав їм заклик: «Кайдани порвіте!». Небагато кому випало безсмертя, досягти його такою дорогою ціною, як Тарас Шевченко. Доля не шкодувала для нього найжорстокіших випробувань і страждань. Прожив Шевченко лише 47 років, з них двадцять п'ять – у кріпосному рабстві, десять – у солдатчині і засланні. А решту – воюючи з нестатками, хворобами, плекаючи нездійсненну мрію про створення сімейного вогнища, елементарного затишку у власному будинку – маленькій хатинці на батьківщині. У нинішньому театральному трактуванні, всупереч багаторічним хрестоматійним, заїждженим деклараціям і уявленням, гармонійно переплітаються багато мотивів з життя Поета і Художника: творчість, любов, розчарування, каяття, ненависть, здивування, популярність і забуття, прагнення все осягнути. «...Вистава про долю талановитої людини, яка потрапила під жорна системи. З одного боку, вона викувала його талант, з іншого – понівечила його життя. Це і Шевченко, і не Шевченко, і не лише Шевченко. В основі постановки – всі тексти, всі вірші Т.Г. Шевченка та спогади про нього. Але він був дуже різним. І слабким, і сильним, і добрим, і несправедливим. Ми торкнулися лише однієї складової його особистості, насамперед, обдарованості, тому не варто дошукуватися цілковито правдивої ідентичності його характеру. Це,швидше, легенда про Шевченка. Хоча і заснована на фактах його життя. Легенда про дуже талановиту людину, життя якої було зруйноване системою. Він багато знав, гостро відчував і заслуговував на краще людське щастя, але не судилося. ...У кожного свій Шевченко, як і у кожного – свій Пушкін. У нас – ТАКИЙ!..»

Д-р
« Д-р » Комедія
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
5.0
5.0
6.0
6.0

До творчості відомого югославського драматурга-класика ХХ століття Браніслава Нушича театр звертається не вперше. Його комедія «Пані міністерша» користується величезною популярністю у глядача протягом більш ніж дванадцяти років! П'єсам цього екстравагантного автора характерні гострий гумор, оригінальність сюжету, несподівана інтрига, глибина зображення людських характерів... і не тільки це. І ось – знову на сцені Б. Нушич, з однією з найкращих своїх комедій «Д-р»! Ця п'єса, чия спроможність перевірена часом, сповнена грайливим і м'яким сарказмом. Герой, Живота Цвійович, нещодавно розбагатілий комерсант, одержимий ідеєю забезпечити світле майбутнє своєму синові-телепневі! Ради цього він під ім'ям власного сина віддає до університету бідного, але письменного юнака, який блискуче справляється з поставленим завданням і привозить такий бажаний «диплом доктора філософії»! Живота тріумфує – нарешті він доб'ється загального визнання, проб'ється до вищого світу, і навіть зможе взяти за невістку дочку міністра шляхів сполучення разом з кілометрами залізниць, обіцяних у придане! Але немає нічого таємного, що б не стало явним! Комедійна пружина починає розкручуватися... Чим вирішиться ця заплутана історія, глядач дізнається сам, подивившись геніальну комедію не менш геніального автора!

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
4.0

П'єса, у якій два персонажі – Цензор і Автор. Цензор робить свої зауваження, Автор редагує свій текст. І далеко не завжди ці виправлення шкодять драматургічному матеріалу, який розглядається. Долаючи труднощі, авторська фантазія вирує! А деякі ідеї від Цензора взагалі на зразок «зумисне не вигадаєш». Окрім «роботи» над комедійною п'єсою, вони провадять цілком життєві розмови. І, оскільки майже тиждень щодня «працюють» пліч-о-пліч, розкриваються їхні характери. В'їдливо-відповідальний Цензор («Я не маю почуття гумору зовсім») і запопадливий, готовий зробити все, аби п'єсу взяли, Автор. Покірність драматурга – це спосіб боротьби з цензурою, усі прискіпування до п'єси перетворюються у жарти, і Цензор (позбавлений почуття гумору!),  як не дивно, стає співавтором цих жартів ... АЛЕ як змінюється до фінального діалогу-поєдинку ставлення Цензора і до Автора, і до його комедії, та й до самого театру... А текст п'єси водночас можна розбирати на цитати! Мистецтво змінює людей, сміх лікує. А, як відомо, у сміху, як і в суперечці, народжується істина.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
6.0
6.0
5.8

«Вид з мосту» («A View from the Bridge», 1955) – одна з найкращих п'єс Артура Міллера, драматурга, якого справедливо називають американським Шекспіром. В основу п'єси лягла історія, що відбулася в реальному житті, в одному з італійських кварталів Брукліна (Нью-Йорк) у п'ятдесяті роки минулого століття. На що здатна людина, одержима пристрастю? Трагічна історія про кохання та ревнощі, про дружбу і зраду.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
5.7
5.9
5.7
5.4

Ця вистава - історія кохання, світлого, зворушливого, трохи сумного. Випадкова зустріч у повоєнній Москві колишнього фронтовика, який став студентом і вивчає виноробство, та польської дівчини, майбутньої співачки, яка навчається у консерваторії, переросла в міцні, теплі, взаємні почуття. І ось вже незабаром щаслива розв'язка, але... вийшов урядовий Указ про заборону в СРСР шлюбів з іноземцями... Мине багато років, перш ніж Віктор та Гелена зустрінуться знову - у кожного своє життя, сім'я. Спогади про першу зустріч ще свіжі і живі, але безглузді умовності, через які неможливо переступити в силу політичних, культурних та етнічних обставин, назавжди заважають героям піднестися над сутністю буття, розпочати все спочатку, з'єднати свої долі і стати щасливими.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.7
5.8
5.7

Айвон Менчелл - один із найпопулярніших американських комедіографів нашого часу. Він є автором низки п'єс і кіносценаріїв. Знайомий глядачеві насамперед, як творець американського першоджерела телесеріалу "Моя прекрасна няня". "Бабине літо" - смішна і зворушлива історія трьох жінок із Нью-Йорку, яким вже "добре за п'ятдесят". Дружні взаємини пов'язують їхні родини протягом багатьох років. Кожна їхня зустріч - це каскад комічних ситуацій, у яких яскраво проявляються характери трьох неординарних персонажів. Сміх, сльози, любов, радість і смуток проходять крізь усе їхнє життя. Тонкий, витончений сюжет п'єси пронизаний теплом і неповторним гумором. "Бабине літо" - незабутнє театральне видовище з яскравими персонажами у виконанні блискучих акторів, чудовими декораціями, костюмами та музикою.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Дивно, але п'єса присвячена якраз подоланню страху перед смертю. Незважаючи на серйозну тему, її називають перлиною у творчості Мольєра, «найсмішнішою» з його сценічних творів. Головному героєві п'єси, мсьє Аргану, неймовірно нудно жити. Тому він постійно вигадує собі різні хвороби. Кожна з них стає подією у його житті. Мсьє Арган навіть намагається видати дочку за лікаря, щоб було зручніше і дешевше лікуватися, а потім і сам вирішує проголосити себе лікарем. Не віриться, що ця комедія була написана у XVII столітті. Вона сучасніша за багато нинішніх п'єс. Нічого не змінилося: лікарі, поліцейські, шарлатани і пройдисвіти на будь-який лад - образи незмінні. «Уявно хворий» – це вічна історія про людей, про людські страхи, самотність і любов.

Майже водевільні події, старі і вічно нові життєві історії в запитаннях та відповідях, взяті зі сторінок «Строкатих оповідань» Антоші Чехонте (він же – Людина без селезінки) 1880-х років. Це своєрідний колаж з міні-вистав, в основу якого лягли чеховські оповідання: «Дочка Альбіону», «Довгий язик», «Обиватель», «Гаманець», «Комік». Кожна займає хвилин п'ятнадцять-двадцять, але за цей час герої виявляють в собі такі емоції і почуття, про які вони самі вважали за краще б мовчати. На жаль, у цілком симпатичних людей оголюються далеко не найкращі якості, і для цього достатньо одного, нехай навіть незначного, випадку. Яка подія може пустити навскіс життя успішного громадського урядовця і його дружини? Яка ситуація перетворює нерозлучних друзів у тварин, готових перегризти один одному горло? Що ж сталося такого, що в невинних очах молоденької дружини чоловік раптом виразно побачив розпусту? Чому відставний військовий, мирно розмовляючи з гостем, так раптово вибухнув гнівом? «Дрібниці життя» – це концентрат. Емоцій, почуттів, подій. А концентрат, як відомо, треба споживати маленькими дозами. Щоб не стало погано. Від думки, що людська натура слабка перед спокусами до такої міри, що сама навіть не підозрює цього. Виставу створено на основі самостійних робіт, зроблених артистами театру. У виставі звучать старовинні російські романси: «Сховався місяць за хмаринку» (музика О. Дюбюка на слова В. Чуєвського), «Бубонці» (музика В. Бакалейникова на слова О. Кусікова), «Тебе віднімуть у мене!» (Музика і слова Саші Давидова, він же О.Карапетян).

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.3
5.7
5.4
5.6

Ця вистава про любов та ненависть, у всі часи. Про доброту, яка проявляється у найекстремальніших ситуаціях, про людське лицемірство, безкорисливість, зраду та справжню душевну порядність. А ще про велику музику, без якої немає місця на землі. Майже детективна історія, у якій герої тримають зал у напрузі протягом усієї вистави.

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
5.0

Вистава «Добрі люди...» – це продовження подорожі у світ творів Антона Павловича Чехова. Його персонажі настільки реалістичні та упізнаванні, що в якийсь момент починаєш замислюватися: це «про них» чи «про нас»? .. «Добрі люди...» – це феєрверк емоцій. Чеховський «сміх крізь сльози» та низка дивовижних подій.

Вистава «Дамський кравець» за п'єсою Жоржа Фейдо, як і належить справжній французькій комедії, - видовище легке, пікантне та смішне. Любовна інтрига переростає в хвацько закручений сюжет, у якому молодому доктору Муліно доводиться грати роль дамського кравця. Тим часом інші учасники цієї історії настільки забрехалися й заплутали один одного, що їм самим нітрохи не легше, аніж головному герою. Ця комедія про те, як просто опинитися в безвихідному становищі, якщо вчасно не відмовитися від брехні.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 9
5.3
5.6
5.4
5.6

Ця п'єса представлена театру з люб'язного дозволу Warners Bros. Entertainment. В основі вистави – роман Марка Хеддона, що давно вже став світовим бестселером. Перед Крістофером лежить мертвий сусідський собака. На годиннику – сім хвилин на першу ночі, і хлопчик – головний підозрюваний. Крістофер вирішує знайти вбивцю собаки, не припускаючи, що це розслідування закине його у саме пекло складних та непередбачуваних відносин дорослих і змусить зробити неможливе – змінити звичний хід життя. Крістофер Бун має феноменальну пам'ять і добре ставиться до тварин, але не зносить, коли до нього торкаються, і нічого не розуміє у людських емоціях. Він любить червоний колір, місію «Аполлон», Шерлока Холмса та мріє стати математиком. Ця історія, в якій детектив переплітається із мелодрамою та комедією, сповнена глибоким драматизмом: не здатний відчувати емоції, підліток з аутизмом допоміг дорослим вирішити непосильне для них завдання – навчитися любити одне одного.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.3
5.0
5.3

Як часто ми не можемо усвідомити свого щастя, вічно незадоволені собою та іншими, висуваємо претензії - нас, мовляв, недостатньо люблять, не цінують, не розуміють... І в один момент, піддавшись скороминущій пристрасті, яка, як нам здається, і є те саме справжнє почуття, спалюємо мости, знищуємо все, що створювалося власними руками. А коли приходить протверезіння, поспішаємо назад, склеїти уламки колишнього життя в надії повернутися і повернути. У такій ситуації опинилася Юлія, героїня п'єси "У цьому милому, старому домі", створеній видатним драматургом Олексієм Арбузовим у другій половині двадцятого століття і прочитаній Михайлом Резніковичем разом з акторами театру на початку століття двадцять першого. Це четверте звернення режисера до драматургії всесвітньо відомого автора. Між минулим та Юлією розверзлася безодня, час затягнув глибокі сердечні рани, а чоловік, залишений Юлією в цьому минулому, впорався і з ситуацією, і з собою, і своїм болем відкрив своє серце для нового кохання. Повернувшись за давно залишеним та легко забутим почуттям, вона розуміє, що назад дороги немає. І хоча в цьому милому старому будинку все для неї рідне, вона тут вже чужа. Запізнилася... Її поїзд "промчав, на стиках брязкаючи, замовкли колишні оркестри". Її місце у серці чоловіка, покинутого нею, зайняла інша. І звуть цю іншу, яка подарувала йому надію і любов - Ніна, - світла, відчайдушна дівчина, смішна і зворушлива. Інша. І наш герой, - Костянтин, - розчинився в ній, не залишивши колишній дружині ні можливості, ні шансу на відновлення минулих стосунків. Навіть діти, їхні спільні діти - Юлії і Гусятникова, що встигли подорослішати за час розлуки, - дозволили новому коханню батька: «БУТИ». Як проявить себе Юлія в сформованій ситуації? Чи вистачить благородства, жертовності та розуміння? Чи зуміє вона дозволити бути щасливим тому, кого, колись не роздумуючи, поранила, чи буде відстоювати своє право на сімейне щастя і любов?

Дядечків сон
« Дядечків сон » Трагікомедія

Які батьки не бажають своїм дітям щасливої, на їхній погляд, долі? Нехай кавалеру юної панночки буде хоч і сімдесят, аби гаманець був напханий грішми! Своє власне кохання не зуміли вберегти - зрозуміли, що немає його, вивітрилося від бідності та безгрішшя. То ж нехай хоча б діти багато й заможно поживуть! От і починають юних дочок діймати, перед старими розхвалювати! А у старого - у сімдесят думки уже геть плутаються: то заміж кличе, то наступного дня думає: напевно, наснилося! І беруться злі язики заплутувати бідного князя-дідуся, а йому вже й невтямки: чи це був сон, чи реальність! Вистава «Дядечків сон» - це продовження успішної та плідної співпраці Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки з театром ім. Л. Варпаховського (Монреаль, Канада), який попередньо з успіхом показав глядачам відому виставу «Бабине літо».

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.4
5.4
5.8
5.4

Давньогрецьких класичних трагедій і комедій часів античності тепер майже не ставлять. А ось за сучасну грецьку досить гостросоціальну комедію, написану не дуже давно, в середині ХХ століття, з азартом взялися у Театрі російської драми ім. Лесі Українки! Так, у репертуарі театру на суд глядача представлена п'єса грецького драматурга Дімітріса Псафаса «Потрібен брехун!» Хто ж він, цей брехун? Звичайний хлопець, який має талант «обвести навколо пальця» будь-кого. І, звичайно, він просто знахідка для народного обранця - депутата (ці діячі вже давно і всюди перетворилися на комічних персонажів), який наобіцяв довірливому народу «золоті гори», а після виборів мирно спочивав на лаврах слави! Так, брехун для нього - знахідка, якби не один нюанс - хлопець пристрасно закохався у дружину народного обранця. Ні, це не соціальна сатира в дусі Арістофана, і не передача «Дом 2", а просто відпочинок для всієї родини. З пригоршнею роздумів навколо старої істини, про яку часто забувають: якщо постійно брехати, тобі вже ніхто не повірить. Навіть якщо ти будеш щирий як ніколи!

Фрідріх Шиллер справедливо вважається одним із найбільш послідовних прихильників високих ідеалів: духовних, моральних, політичних та естетичних. Його трагедії, філософські трактати, балади, вірші не втрачають актуальності й донині. П'єси Шиллера не сходять з кону театрів усього світу. Особливу славу автору принесла його соціально-станова трагедія «Підступність і кохання». Лукаві інтриги та жахливі злочини, розкіш герцогського оточення та злидні простолюдина – такі обставини, за яких розгортається любовна історія двох молодих людей. Палкі почуття сина президента Фердинанда до Луїзи, дівчини з простої родини, загрожують зруйнувати усі плани властолюбного батька, який має намір одружити Фердинанда на фаворитці герцога леді Мілфорд. Плетуться найвитонченіші інтриги. Владолюбство ігнорує усі принципи морального закону людей, міжсоціальний конфлікт ще більше ускладнює ситуацію – усе це й призводить до людської трагедії. П’єса «Підступність і кохання» принесла Шиллеру славу запеклого прибічника свободи.

Основна тема п'єси – взаємовідносини матері та доньки. Власне, у цьому гострота інтриги вистави: на що може перетворитися боязнь самотності та «надмірна» материнська любов. Напевно, немає любові сильнішої у світі, ніж любов матері до своєї дитини. Вона здатна виліковувати рани, вберегти від зла, захистити від небезпеки. Вона саме така, якою повинна бути: божественна, всепрощаюча, беззаперечно приймаюча. Але існує й інший бік медалі. Материнська любов здатна бути немислимо егоїстичною, яка просто не дозволяє відпустити від себе дорослу дитину. Звісно, мати любить свою дочку, щиро й міцно любить – поки вона мала, поки вона під її владою; але, коли старіюча та немічна мати, смертельно боїться самотності, бачить, як її доросла і самостійна дочка намагається влаштувати своє особисте життя, ось тоді вона й починає вести непримиренну боротьбу. Боротьбу з ким? Та з нею ж, з власною дочкою, з її особистістю, з її «я». Боротьбу за що? За любов?.. За те, щоб донька, яка залишає її, як і раніше, цілковито належала тільки їй?.. У детективному сюжеті п'єси італійського драматурга Альдо Ніколаї «Ти ніколи не каталася на верблюді?» (переклад Валерія Ніколаєва), на основі якої поставлена вистава «Іграшка для мами», багато забавних, сумних та смішних ситуацій.

Чи легко любити? Любити людину, яка подобається багатьом – так. А якщо об'єкт любові не вписується в загальноприйняті рамки стандартів краси? Якщо треба щоразу захищатися від глузувань навколишніх або ховатися від їхніх співчутливих поглядів? Це вже складніше. Коли Том познайомився з Еллен, він навіть і не підозрював, як йому буде важко надалі. Несподівано, на противагу його почуттів до коханої, було серйозно, категорично поставлено думку людей, яких він не любив і, загалом-то, не дуже поважав. Але найкраще про п'єсу говорить сам автор: «У "Жирній свині" я бачу себе. Ця історія про людську слабкість при неймовірних труднощах, з якими багато хто з нас стикається, коли намагається прожити, захистити, зберегти те, у що вони вірять. І в цьому весь я, – благі наміри і напрочуд жалюгідні потуги зберегти обличчя , коли доходить до справи . Героїзм – річ важка». Чи витримає Том випробування, яке принесла йому любов до неординарної, «нестандартної» жінки, чи «піддасться на просте бажання подобатися і вписуватися в хоровод життя»? Про це глядач дізнається тільки в останні хвилини вистави .

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.1
4.6
6.0
5.4

Герої «Каліки з острова Інішмаан» живуть на маленькому покинутому ірландському острові, де всі один одного знають, люблять і ненавидять одночасно. Кожен проклинає свою долю, кожен мріє виїхати, але не кожен розуміє, чим може обернутися втілення мрії. Каліці Біллі, найрозумнішому і в той же час найнещасливішому жителю острова, випадає шанс змінити життя. Саме він, хто живе під опікою двох дивних тіточок і мріє дізнатися таємницю свого народження, вирушить на Фабрику Мрій слідом за голлівудськими режисерами, які затіяли зйомки фільму про ірландських рибалок.

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.0
5.0
5.6
5.2

У той тихий прекрасний вечір ніщо не віщувало бурі. Дружина збиралася їхати, щоб провідати улюблену матусю, чоловік тихенько радів у передчутті швидкої зустрічі з коханкою. Але лунає телефонний дзвінок і... Одне слово неправди – це маленька брехня, кілька фраз – великий обман, а підміна понять – це вже, вибачте, захоплююча гра. Як сказала одна з героїнь вистави: «Це гра під назвою «Дружна родина». В неї зазвичай грають після вечері. Всі ніби родичі одних, і в той же час заводять романи з іншими. І потрібно вгадати, хто чий родич, а хто – коханець. І чим більше в тебе коханців, тим більше в тебе очок». Люди, які грають в ігри, завжди спочатку думають, що контролюють ситуацію, але з часом гра починає слідувати своїм правилам. Особливо, якщо самим гравцям є що приховувати один від одного...

5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.2
4.8
5.0
5.7

«Ромео і Джульєтта» – найкраща у світі п'єса про кохання. Про кохання та ненависть. Характери, ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, створюють разючу правдоподібність до сумної повісті про веронських закоханих. І ця п'єса не менш актуальна і сучасна, ніж у 1595 році.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Кожен вчинок призводить до певних наслідків. Юнак з кумедною кличкою Йойо вкрав мопед, попався, і його відправили до притулку для людей похилого віку відбувати покарання у виді виправних громадських робіт. Він повинен побілити кімнату одного з постояльців, якогось загадкового старого на ім'я Лев. Під час спілкування з цією неординарною людиною, хлопець отримує можливість побачити своє життя з іншого ракурсу. І, головне, зрозуміти: що йому потрібно в цьому житті? Виставу створено на основі самостійної роботи артистів Професійної студії за п'єсою сучасного відомого німецького драматурга Лутца Хюбнера.