З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олександр Середін
Олександр Середін
Олександр Середін
Олександр Середін
Олександр Середін

Олександр Середін

Режисер, художник-постановник, автор музичного оформлення, керівник постановки, художник.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актор  є  резидентом театрів:
Сергій Бичко
Художній керівник
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.7
5.8
5.3
5.3

Харківський російський драматичний театр був створений 17 листопада 1933 року згідно з постановою уряду СРСР як державний театр, завданням якого було «установлення методу реалістичного мистецтва, сценічної правди і глибокого психологізму». Очолити театр запросили народного артиста РРФСР Миколу Васильовича Петрова, на той час режисера Ленінградського академічного театру драми (в минулому — Александрінський). Він приїхав до Харкова з групою своїх акторів, серед яких — вихованці студії при театрі Л. Скопіна, K. Хохряков, B. Малінін, B. Еренберг та інші. Крім М. B. Петрова керівниками театру в перші роки були також народний артист СРСР Олександр Григорович Крамов, запрошений до Харкова з Московського театру Московської міськради профспілок) і народний артист України Микола Миколайович Синельников. Театру дісталася будівля за адресою вулиця Чернишевська, 11 (1927 рік побудови), в якій до того був клуб друкарів. Відзначаючи особливі заслуги театру, 1949 року в дні святкування 150-річчя від дня народження класика російської літератури О. С. Пушкіна наказом уряду УРСР театру було присвоєно ім'я видатного російського поета. Більше 30 років творчого часу театру віддав заслужений артист УРСР Золотарьов Віктор Володимирович. 1971 року Харківський державний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна здобув звання академічного. Від 1975 до 2011 року художнім керівником театру був народний артист України О. С. Барсегян, який на час приходу до колективу уже мав немалий досвід роботи головним режисером Львівського і Київського театрів юного глядача, а також Київського театру музичної комедії. Нині художнім керівником театру є О. П. Васильєв. Наприкінці 1970-х у будівлі театру сталася пожежа. Реконструкція заврешилася повністю лише 10 жовтня 2003 року. В рамках реконструкції будівлі модернізували сцену, поновили фойє і глядацьку залу, створили фактично новий фасад.

Станіслав Жирков
Станіслав Жирков
Художній керівник
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 563
5.2
5.1
5.5
5.3

Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців. Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш. Руставелі, 13 («Высшая точка – любовь» Р. Фєдєньова). Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави відбувалися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці «Україна» та Жовтневому палаці. У травні 1982 р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру «Космос» на Лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований «Театр у фойє» – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і в Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки. Театр працює двома мовами. За час існування премії «Київська пектораль» театр отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.

Ми знайшли 8 вистав, в яких
бере участь Олександр Середін

Теми війни і втраченого покоління, які були так близькі сучасникам Е. М. Ремарка, і сьогодні не втратили своєї актуальності. Хоча дія розгортається в Німеччині 1928 року, ця історія залишається близькою і зрозумілою глядачеві. Постановка  «Три товариші» – це зворушлива розповідь про дружбу і кохання, вірність відданості, про життя і смерть, про всі ті вічні цінності, які особливо гостро відчуваються в післявоєнний період. Вистава нагадує нам, що, всупереч усім труднощам, потрібно щиро радіти кожному прожитому дню і любити один одного до останнього подиху!

Постпостмодернізм незмінно супутній нашого часу, придбав ще більш вигадливі, фантасмагоричні обриси. Герої діють в абстрактному, гротескному світі, все відбувається тут і зараз. У цьому світі є все, що зможе уявити герой, цей світ був створений спеціально для нього. Його випробування, його покарання, його вічна пастка. Але як, чому і за що він в неї потрапив? П'ять частин роману М. Лермонтова злилися воєдино, щоб ми відчули в якому похмурому лихоліття виявився «Герой нашого часу». А чи є вихід?

«У виставі «Нігілісти» ми постаралися відмовитися від традиційного прочитання роману І. С. Тургенєва «Батьки і діти», годі й шукати новий підтекст, а буквально все перекроїти і переосмислити, зрозуміти, хто для нашого покоління є нігілістом, проаналізувати прояви нігілізму в сучасному суспільстві і уявити образ Базарова наших днів». «Для мене фігура Базарова симпатична, я намагався розібратися, чому вона викликає неприязнь і чому сам І. С. Тургенєв вважав Базарова негативним героєм. Мені він здавався людиною розсудливою, сучасною і прогресивною. Але в процесі репетицій ми зрозуміли, що нігілізм, як заперечення всього, в результаті заперечує і життя теж». «Ми фактично зруйнували тургеневское твір і побудували на ньому нове, але коли дивишся виставу, то в кінці все одно розумієш, що це було по І. С. Тургенєву».– Олександр Середін    

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава «Будинок інженера Якова Філіна» – це сучасна постановка, створена в рамках театральної лабораторії режисером Олександром Середіним разом з випускниками театрального факультету. Основу сюжету склали історії харківських будинків і людей, які в них жили. Так, на добре знайомі багатьом харків’янам історії про рідне місто, нанизаний художній вимисел, сучасна театральна інтерпретація історичних подій. У даній постановці чітко впізнається творчий почерк режисера, ми бачимо і грубий монтаж, і персонажів з мас-культури, які вливаються в основну дію. А також ілюстративні, буфонадні, естрадні – усі ті художні засоби, що вже полюбилися шанувальникам сучасної творчості Олександра Середіна. Вистава «Будинок інженера Якова Філіна» – це діалог сучасного режисера та артистів з сучасними глядачами.

КОБИЛИЦЯ. Еврідіки більше немає. ОРФЕЙ. Це колосально. Еврідіка зникає, Кобилиця перетворюється в Смерть, герої вистави вирушають в метафізичну подорож через виміри, часи та простори в пошуках справжнього кохання.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
6.0
5.5

«Люся» – це вистава про життя і творчість неперевершеної актриси Людмили Гурченко. У центрі сюжету – її дитинство, яке минуло в Харкові, і найяскравіші події у долі й творчості. Вистава дарує можливість побачити улюблений усіма Харків очима незрівнянної артистки, зазирнути за ширму часу, доторкнутися до минулого рідного міста. Олександр Середін створює на сцені унікальний ілюзорний світ, де переплетені минуле і сьогодення, правда і художній вимисел, те, що було, і те, що могло б бути. Сучасні театральні прийоми, нетривіальний сюжет, харизматичні герої й, звичайно ж, образ улюбленого Харкова! Все це робить виставу актуальною, сміливою і цікавою.

4.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.1
3.9
5.1
4.8

«Романтика» для тих, хто не чекає від театру моралізаторства, повторення добре відомих істин. Я вважаю, що театр, в першу чергу, має провокувати глядача на емоції. Нові чи давно забуті». Чому молоді, талановиті, закохані, світлі люди відкриваються злу і чому воно бере над ними владу? Режисер сміливо фантазує: взявши за основу «Я (Романтику)» Миколи Хвильового, він відпускає свою уяву. І ми опиняємося у дивних світах, хоча місця дії нам добре відомі. Реальне, буденне життя, в якому відбуваються приголомшливі речі. Ось ми вже у в’язниці, де в одній камері тихо перекидаються словами чудо-зеки – чесні, відверті, романтичні. За що відбувають покарання? Відповідь вас здивує. Згодом ми опиняємося у дивному дитсадку, де навіть не пахне теплом: навкруги дисципліна і холод між найближчими по крові людьми. Завжди знаходиться розумник, що хоче без зупину карати за нелюбов. Але навіщо – вона сама по собі і є беззвучна, пекельна тюрма. Глядач потрапить до ще декількох світів, почує моторошних пісень, які притягують та западають в душу. Може статися й таке, що побачить невидиме – тишу. А вона не завжди створена зі світла, урочистостей чи святості. Подивіться «Романтику» – наш найтихіший трилер в світі.

«Здравствуй, племя младое, незнакомое!» – цими рядками Пушкіна вже двісті років. І кожне покоління нескінченно приміряло цей образ на себе. Століття по тому – Булгаков. Сьогодні – Середін. Портал на Гоголя, 8 представляє авторське прочитання п'єси Михайла Булгакова про Олександра Пушкіна – ніяких ілюстрацій, тільки ритми, пристрасть і магія. Нова вистава молодіжної сцени – це смілива інтерпретація класичного тексту, постмодерністський діалог з ідолами російської культури. Пушкін, Достоєвський, Булгаков. Їх тексти знаходять нові сенси, артефакти минулого залучаються у магічну гру. Ритуал очищення через біль і приниження. Заради майбутнього. В ім'я правди. Вистава-дослідження Пушкіна як явища, де поезія втрачає слова, залишаючи рафіновану ритмічну структуру, а коло уваги глядачів навмисно зміщується від проблем духовних в бік тілесних. Оголений чоловік – це необхідний нам рівень відвертості, здатності розкривати важливе. Ми пропонуємо дорослу чесну розмову. Ви до цього готові?