З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олексій Верещак

Олексій Верещак

Актор.

В театрі працює з 2015 р.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актор  є  резидентом театрів:
Володимир Кожевніков
Володимир Кожевніков
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект). У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр). 1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста. Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер. З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького. У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського. У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер). 18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком. У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так було в літературі доби СРСР). Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків. По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито. 1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного. Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова. 1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани. 1985 року було відкрито малу сцену театру. Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного. В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.

Ми знайшли 13 вистав, в яких
бере участь Олексій Верещак
Попелюшка
« Попелюшка » Музична казка

Це чарівна казка про бідну дівчину, що зустріла свого Принца. Це світла і добра історія про те, що мрії – збуваються, а справедливість – торжествує. А ще в ній повним-повнісінько чудес. Ви побачите, як гарбуз перетворюється на розкішну карету, а стара, зношена сукня Попелюшки – на прекрасний білосніжний наряд. Веселий, яскравий музичний спектакль подарує відчуття свята дорослим і дітям.

Ніч помилок
« Ніч помилок » Комедія інтриги

Старовинний маєток поважної англійської родини раптово стає ареною майже скандальних подій! Замість благопристойної церемонії знайомства і заручення відбувається суцільна плутанина: наречений приймає будинок майбутнього тестя за трактир, наречена видає себе за служницю, а її кузина тим часом намагається влаштувати і своє особисте щастя… Славнозвісний англійський гумор, захопливий нестандартний сюжет та незвичайна любовна історія забезпечують популярність цій розкішній костюмній комедії ось вже протягом 250 років!

Дикун
« Дикун » Трагікомедія

Понад двадцять років він провів високо в горах, майже наодинці з природою, вивчаючи її таємниці. Понад двадцять років вона прожила у великому місті, пізнаючи тонкощі сучасної цивілізації та опановуючи премудрощі різних наук. Тепер їхні шляхи перетнулися… Близькість до природи допомогла їм осягнути значення двох великих речей – Життя і Смерті. Чи зможе ця зустріч відкрити їхні серця для сприйняття третього слова – Любов?

За п’єсою «На перші гулі» Вечорами молодь збирається на гуляння – гомонять, фліртують, жартують, співають... Тільки Тимошу та Олені не до веселощів: батьки дівчини вперто не бажають визнавати, що дочка давно виросла, і тримають її під замком. Але Тиміш відступати не звик – спритний і впертий хлопець рішуче налаштований домогтися свого, так що цієї ночі незговірливим батькам доведеться туго ☺ #вечорниці #танці #пісні #help #хлопці #суворібатьки

Напередодні щорічного принесення в жертву Драконові чергової красуні у місто прибуває мандруючий лицар. Зі здивуванням він виявляє, що люди не виказують анінайменшого невдоволення своїм життям, ніякого прагнення звільнитись від влади тирана. Але ще більше доведеться йому здивуватися, коли через рік він повернеться у визволене від чудовиська місто… В основу відомої п'єси Шварца лягла китайська легенда про дракона, якого не можна здолати, – переможець сам стає його наступником. Оригінальне режисерське, сценографічне і музичне рішення вистави по-своєму розставляють акценти, але, слідом за першоджерелом, запрошують поміркувати про те, як все-таки нам позбутися дракона і почати жити.

Дія цієї чарівної ретро-комедії розгортається в 50-ті роки минулого століття. Двоє молодих акторів-англійців колесять по американській глибинці, намагаючись заробити на життя «Сценами з Шекспіра». На жаль, провінційна публіка не поспішає розділити їх любов до високого мистецтва, явно віддаючи перевагу менш вишуканим радощам. Але ось фортуна підкидає друзям довгоочікуваний шанс змінити долю... Багато музики, танці, каскад перевтілень, заплутані справи сердечні – усе це чекає вас на виставі «Примадонни» у виконанні маріупольських артистів!

Мир вашому дому
« Мир вашому дому » Дуже проста історія

Основою для п'єси послужив цикл оповідань Шолом-Алейхема про Тев'є-молочника. Повна чудового гумору, світлої життєвої мудрості, кумедних і драматичних колізій історія українського єврея Тев'є та інших не менш колоритних мешканців села Анатівка була створена на початку минулого століття. В середині його – прогриміла бродвейським мюзиклом «Скрипаль на даху» та його екранізацією, а в 80-х набула нового життя в п'єсі Григорія Горіна. І в кожному з втілень звичайний бідний молочник, який намагається влаштувати і зберегти своє маленьке сімейне щастя в непрості (а коли вони були прості?) часи, полонить наші серця дивовижною силою духу, гідністю, людяністю і філософським ставленням до життя. Так і виходить, що вже котрий десяток років Тев'є вперто тягне свій візок у гору, прокладаючи шлях через кращі сцени світу.

Графське закляття
« Графське закляття » (не)правдоподібна історія на дві дії за п’єсою «Fools» (Дураки)

Автор п'єси – живий класик американської драматургії (у 2017 році йому виповнилося 90!), володар трьох премій «Тоні», «Золотого глобуса», Пулітцерівської премії та премії Марка Твена. Місце дії – «Богом забуте українське село Кулічовка». Несподівано, правда? І це ще не найдивніше. Ось вже кілька століть над мешканцями Кулічовки тяжіє грізне закляття: вони усі з народження позбавлені розуму, а до того ж і можливості покинути свою малу батьківщину. Надію на звільнення бідолашного містечка від злих чар дає поява нового вчителя. Раптове палке почуття спонукає його спробувати врятувати кохану (а заразом і усіх кулічовців) попри великий ризик: якщо протягом доби зняти закляття не вдасться, він сам стане його жертвою і назавжди застрягне в зачарованому селі...

Макс працює асистентом директора оперного театру, залицяється до його дочки і мріє співати. Але проблема в тому, що із-за його боязкості і нерішучості начальник ним зневажає, дівчина не сприймає серйозно, а при думці про те, щоб співати на публіці він ціпеніє від страху. Заїжджа оперна зірка мимохідь дає хлопцю корисний урок, не підозрюючи про те, до яких непередбачуваних наслідків приведе цей жест доброї волі, і яку роль при цьому належить зіграти йому самому. А втім - дуже передбачливо з його боку возити з собою два однакові сценічні костюми…

Енеїда
« Енеїда » Бурлескно-травестійна поема на дві дії

Епічна подорож славного козака Енея в пошуках нової батьківщини з піснями, танцями, битвами і любовними пригодами з Трої аж до самісінького Риму. Плавання буде небезпечним і довгим, але справжній козак – хоч він тричі троянець – у воді не потоне і з пекла живим вийде, ні жіночі чари, ні ворожі шаблі його не візьмуть. Були б поруч вірні побратими, добрий запас горілки, закуски і тютюну, а міцна хватка, здоровий шлунок та природна кмітливість завжди при ньому. Та й з богами античними можна домовитись, боги, вони ж теж люди – романи крутять, сивуху п'ють, підступи один одному будують, на золото і красу земну ласі...

За двома зайцями
« За двома зайцями » Міщанська комедія

Записний франт і серцеїд Свирид Петрович Голохвостий у спробі поєднати невигубну любов до красивого життя і неждано виниклу сердечну схильність готовий вплутатися у відчайдушну авантюру, адже тяжке фінансове становище диктує необхідність вигідного шлюбу з нелюбою, а душа так і тягнеться до бідної красуні. Колоритна жива мова, яскраві пізнавані персонажі, соковитий гумор і неминуща життєва мудрість: вічна історія протистояння розуму і почуттів, форми і змісту, істинної краси і дешевого мішурного блиску – недарма ця комедія мало не півтора століття не сходить з театральних підмостків.

Вистава присвячена пам’яті нашого видатного земляка Олекси Тихого – педагога, мовознавця, правозахисника і громадського діяча, одного з засновників Української Гельсінкської групи. Олекса Іванович Тихий народився 27 січня 1927 р. на Донеччині, на хуторі Іжевка біля Дружківки. Закінчив філософський факультет Московського університету. Працював шкільним вчителем, завучем. Був двічі засуджений «за антирадянську агітацію та пропаганду»: у 1957 р. – на 7 років таборів і 5 років позбавлення громадянських прав (за листа до ЦК КПРС із протестом проти введення військ в Угорщину та статтю в газеті з критикою радянської виборчої системи) і у 1977 р., після підписання Меморандуму Української Гельсінкської групи, – на 10 років позбавлення волі та 5 років заслання як «виключно небезпечний рецидивіст». Брав активну участь в правозахисних діях ув'язнених. Загинув 5 травня 1984 р. у Пермській в’язничній лікарні. У 1989 р. його прах був перепохований на Байковому кладовищі в Києві поряд з прахом Василя Стуса та Юрія Литвина. Олекса Тихий був подвижником українського духу. «Хто я? Для чого я?» — він постійно ставив собі ці питання, постійно шукав відповіді на них: «Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури. Я – для того, щоб мої земляки-донбасівці давали не лише вугілля, сталь, прокат, машини, пшеницю, молоко та яйця. Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів.»… Перший показ цієї вистави відбувся 5 травня 2017 р. на батьківщині Тихого, у Дружківці, у рамках пам’ятних заходів до 33-ї річниці з дня його мученицької смерті.

Сюжет п'єси анекдотичний: помічник прем'єр-міністра волів дебатів з представниками опозиції вечір наодинці з гарненькою секретаркою в готельному номері. Але замість любовних утіх почалося таке... В цієї фантастичної комедії є і елементи детектива, і фарс, і містика, і гротеск, і пантоміма. Немає одного – нудьги. Непередбачуваний сюжет тримає глядача в напрузі до самого фіналу.