Олексій Петрожицький

«Мене прислав доктор Хоу» – сценічна редакція відомої п’єси В. Гібсона «Та, що створила диво». Події базуються на достовірних фактах біографії Хелен Келлер, яка ще в ранньому віці стала незрячою та глухо-німою. Злість й непокора обмежували її життя, а душа страждала, прагнула любові й захисту. Батьки написали листа відомому лікарю Хоу з надією на порятунок дитини. Отже, до них приїздить молода вчителька Енні Саллівен, яка колись подолала власні фізичні вади. Спершу запропоновані нею методи виховання піддаються сумнівам і скептицизму в родині, та й Хелен немов звірятко тікає від неї, але в цьому конфлікті Енні не поступається нікому. Саме її настирність і любов спричинили диво – маленька Хелен навчилася читати й писати, взаємодіяти з навколишнім світом. Згодом вона написала книжку «Історія мого життя». Можна вважати, що це посібник для людей, котрі зневірилися. У виставі два склади виконавців і в кожному разі ця зворушлива історія бентежитиме серця глядачів.

В п’єсі «Ромео і Джульєтта» кохання та пристрасть почуттів відображено на найвищому щаблі драматизму. Це і є мотивацією актуальністю твору впродовж століть. Сучасна сценічна версія Академічного театру на Липках у жанрі мюзиклу акцентує увагу на почуттях героїв. Як зауважив І. Франко: «головна принада твору, той час молодості і свіжості, те поетичне сяєво, яким обласкані всі фігури».

Чарівний і небезпечний зимовий ліс... Дванадцятеро братів – чаклунів, що вміють керувати силами природи... Бідна падчерка, що в заметіль шукає проліски, і маленька вередлива королева, що намагається підкорити своїм забаганкам навіть матінку-природу...

«Сон літньої ночі» – найбільш романтична з усіх комедій Шекспіра. Це чарівна феєрія, і, в порівнянні з його іншими творами, вона являє собою зовсім іншу природу творчості Шекспіра, це фантастичний бік світу. В цій комедії могутній реаліст дав волю своїй уяві. Він наповнив п’єсу вигаданими, фантастичними істотами, явив події таким незвичним чином, що у глядача складається відчуття подібне тому, що людина відчуває під час сновидінь.

Якщо вдаватися до сценічної історії цієї п’єси, то вона й не надто широка, але таїна в тому, що майже кожна постановка п’єси «Наше містечко» була успішною. Її автор Торнтон Вайлдер володіє унікальною майстерністю – відтворювати події поза часом. Тут невидимий реквізит і необмежений сценічний простір. Актори здебільшого зображують уявне середовище, а глядач губиться в здогадках – чи це реальне життя двох родин маленького містечка Гроверс-Корнерса, чи це прийом «театр у театрі». Торнтон Вайлдер використовує узагальнені, архетипні уявлення про родину на прикладі якої простежується об’єктивна картину світу. Життя змінюється смертю, а потім знову хтось народжується, і все по колу. В цих відомих істинах стільки правди, простоти і жодних амбіцій когось повчати. Тим не менше, вони проникають у серце, хвилюють, змушують ще довго розмірковувати про світобудову.

Чарівна співачка Лола – зірка портового кабаре. Серед прихильників красуні є, також, юні учні місцевої гімназії, які усі вечори проводять на її виступах. Їх вчитель латини, який отримав за свою педантичність прізвисько Гнус, вирішує сам навідатися до співачки, щоб покласти край цій непристойності і розбещеності. Але, побачивши Лолу, її виступ на сцені, солідний професор забуває про все на світі і закохується як хлопчисько...

Барбершопи – замість цирулень, біткоїни – замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів... Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. У виставі звучить музика наживо.

У виставі «Сон» усі ключові події життя Кобзаря кружляють навколо нього, немов на каруселі. Тут і спогади про дитячі та юнацькі роки, і зустрічі з людьми, які благодатно вплинули на долю поета: тут і ті персонажі лукавої долі, яких краще було б уникнути не лише Тарасові, а й Україні. Утім, поет у виставі не лише спостерігає за плином своєї долі та історії свого народу, а й сам намагається крутити колесо фортуни. Українська історія у виставі ТЮГу постає примарним видінням, фантасмагорією… Так не хочеться вірити у те, що це — реальність, яка знову може оголити свою трагічну сутність. «Летим. Дивлюся, аж світає / Край неба палає…» — навіть ці рядки нині можуть стати пророчими… Це надзвичайне музичне дійство, де глядач може поринути у сон самого Тараса Шевченка, стати його героєм, відчути у своїх грудях серцебиття великого поета та всієї України.

За п’єсою «Дируватий камінь» Миколи Коляди Колишній скрипаль опиняється серед самотніх жінок і швидко зводить з розуму кожну з них, випускаючи на волю пристрасть, яку ці дами стримували занадто довго. Вони прагнуть кохання, вони жартують одна з одною, вони хочуть бути почутими! З цього моменту вони бажають жити тут і зараз. На те, щоб стати по-справжньому молодими, іноді не вистачає всього життя!

Рома+Ружа = любов Як ви гадаєте, що могло б трапитися з шекспірівськими героями Ромео та Джульєттою, якби вони опинилися в казці?.. У постановці «Всі миші люблять сир» на кону Академічного театру юного глядача на Липках вирують справжні драматичні пристрасті в сімействах білих та сірих мишей. Музична дія вистави відбувається у сироварні, де й намагаються порозумітися примхливі герої. На який крок відважаться закохані Рома та Ружа, аби примирити своїх батьків та вберегти любов? Чи прозвучить у фіналі щасливий хеппі-енд? Переглянувши виставу, ви переконаєтеся і в тому, що всі закохані дуже схожі між собою.

Лобов Андріївна Раневська, разом зі своєю донькою, після кількох років проживання у Франції повертається в свій маєток. Грошей після перебування за кордоном не лишилося. Маєток, з квітучим вишневим садом, виставлений на продаж за борги, а місцевий купець Лопахін пропонує зрубати його та віддати землі під забудову. Такі розмови жахають мешканців маєтку і вони намагаються уникнути торгів. Та чи варто триматися за те, що вже не приносить користі, не плодоносить? Чи варто опиратися на минуле?