З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Олексій Биш
Олексій Биш
Олексій Биш
Олексій Биш

Олексій Биш

Актор.
Заслужений артист України

Олексій Володимирович народився у звичайній робітничій сім'ї. Проте вже в сімейному колі він виявив схильність до акторської професії: разом з матір'ю (яка ніколи не працювала акторкою) вони влаштовували майже повноцінні постановки (з костюмами і декораціями) на дому для близьких людей і сусідів по вулиці.

Під час навчання у місцевій школі № 15, що знаходилась по інший бік рідної вулиці, Олексій відвідував драматичний гурток. А потім, за порадою класного керівника, почав грати на сцені Народного Українського Музично-Драматичного Театру м. Нікополя, який заснувала акторка Ніжинського театру Надія Старикова. Відвідував колектив народного танцю «Радість», а також капелу бандуристів останнього кобзаря Січі Миколи Топчія.

Після школи Олексій став студентом Дніпропетровського Державного Театрального Училища на спеціальності «актор театру драми», курс Зої Сєленкової. По завершенні 4-х курсів навчання із червоним дипломом у 1993 р., він поїхав шукати свій театр. Першим місцем роботи став Рівненський Обласний Музично-Драматичний театр, де Олексій зіграв 8 ролей за сезон. Після цього він вирішив шукати своє місце далі, і став актором Львівського театру Української Армії (Театр Радянської армії ПрикВО до 1992 року). Там працював на одній сцені з народними артистами Анатолієм Кравчуком, Віктором Щербаковим, Жанною Тугай, а також Зінаїдою Дехтярьовою, яка взялась бути особистим наставником молодого актора.

Не затримавшись у Львові надовго (театр радянської армії був приречений на забуття у Львові), поїхав до Чернігова за рекомендацією знайомих у 1994 році. Про, тоді ще зовсім молодий Чернігівський молодіжний театр Олексій Биш почув від львівського колеги і приятеля Вадима Тадера. А перше знайомство Олексія із чернігівськими акторами і режисером Геннадієм Касьяновим сталось, знову ж таки, завдяки цьому ж приятелю у Львові, куди чернігівська трупа приїхала з виїздом. Геннадій Касьянов зацікавився молодим актором, і запросив його до чернігівського молодіжного театру, куди Олексій і вирушив.

6 травня 1994 року, одразу з вокзалу Олексій Володимирович пішов шукати нещодавно створений Молодіжний театр. Першою виставою, в якій він був задіяний у новому театрі стала прем'єра «Над прірвою в житі» (за Дж. Селінджером), де Олексій Биш зіграв роль Еклі.

Молодіжний театр, час від часу, надає можливість акторам побути режисером-постановником в рамках проекту «МайАрт». Перша ж постановка Олексія Биша була представлена на початку 2003 року, це була вистава — «Черевики на товстій підошві» за П.Гладиліним. Найбільш тиражованою за кількістю показів стала вистава «Зачарована десна», за однойменною повістю О. П. Довженка. Втретє значний успіх принесла вистава «Оскар і Рожева пані», поставлена у 2014 році. Вистава про сенс життя, в основі сюжету якої покладена історія хлопчика, який бореться із смертельною хворобою, вперше була представлена 14 січня 2014 року на малій сцені Чернігівського Молодіжного театру.

У другій половині 2000-х років Олексія Биша прозвали у мистецьких колах «передвижником», оскільки він почав працювати на два театри у двох містах (Чернігові і Ніжині). До Ніжина Олексія запросив директор театру заслужений працівник культури України Юрій Муквич і його художній керівник народна артистка України Алла Соколенко. Там актор зіграв низку ролей, але найбільш визначними у цей період були його власні постановки. На сцені Ніжинського театру Олексій Биш реалізував 9 постановок, першою з яких була вистава «Квартет для двох» за п'єсою Анатолія Крима, згодом «Циганка Аза» М.Старицького, "Одруження"М.Гоголя, «Амор. Кохано. Італьяно» Альдо Ніколаї.

Вже на початку 1990-х Олексій Биш робив свої перші режисерські спроби. У Народному театрі МБК (Нікополь) в рамках обласного фестивалю «Україна моя» була поставлена вистава «Дівчина з легенди» за поемою «Маруся Чурай». Першою спробою на професійному рівні стала постановка п'єси «Чёртова мельница» Ісідора Штока в Рівненському драмтеатрі. Там же регулярно брав участь у конкурсах розмовного жанру. Тоді Олексія та його друга і напарника Ігоря Салімонова запросили із двогодинною гумористичною концертною програмою до Дніпропетровська. У Чернігові в 1996 і 1998 рр. Олексій брав участь у Всеукраїнському молодіжному фестивалі «Перлини сезону» в жанрі гумору та сатири; У 96-му читав твір Семена Альтова «На цепку», у 1998 році додались монологи «Багратіон» того ж автора, і «Впізнає чи не впізнає» Євгена Дударя. У 1998 році актор став лауреатом у жанрі гумору та сатири цього фестивалю.

У 2000-і роки Олексій Биш активно співпрацював з Чернігівським обласним педагогічним ліцеєм і Чернігівським педагогічним університетом. На межі століть, для підготовки майбутніх вчителів, активно впроваджували акторську майстерність як навчальну дисципліну. Олексія Володимировича запросили вести лекції і практичні заняття із студентами. У педліцеї, таким чином, було створено театральну студію «213+» (Назва походить від номера аудиторії), яка через рік представила публіці студентську виставу «Страсти помещиков» за А. Чеховим. З 2000 року на акторських курсах навчались вже студенти першого курсу, з якими Олексій Биш створив виставу «Рудольфио» за п'єсою Валентина Распутіна. Аналогічну співпрацю Олексій вів із Ніжинським університетом.

У 2002 році до Чернігівщини завітали працівники «Мосфільму» з метою відзняти матеріал для двох кількасерійних повнометражних фільмів на тему Великої вітчизняної війни: Московська сага та Тяжкий пісок. Серед місцевих акторів почали відбирати необхідні типажі. Олексій записався на кастинг, де йому запропонували ролі німецьких офіцерів. До речі, окрім Олексія, з Молодіжного театру відібрали ще п'ять акторів на епізодичні ролі.

Починаючи з середини 2000-х років без Олексія Володимировича не обходились більшість міських і обласних заходів. Донині актор виступає головним ведучим заходів, присвячених визволенню Чернігова з-під німецької окупації, Дня перемоги, пам'яті героїв Крут, історичних святах в Любечі ,Седневі, Новгород-Сіверському тощо. У 2014 році Олексій очолював як режисер творчу групу, яка зняла кліп на пісню «Вставай, Україна!». Також Олексій Биш регулярно бере участь у різноманітних фестивалях як ведучий (наприклад фестиваль авторської пісні на Голубих озерах або Свято Івана Купала на Голубих озерах), а його постановка «Зачарованої Десни» стала невід'ємним атрибутом заходів, присвячених пам'яті О. П. Довженка.

У 2009 р. працюючи в Ніжинському драматичному театрі ім. Коцюбинського, Олексій Биш отримав звання «Заслужений артист України».

У 2012 р. отримав Міжнародну премію ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за цикл радіовистав.

У 2015 р. отримав Обласну літературну премію ім. Леоніда Глібова.

у 2018 р. отримав Обласну літературно-мистецьку премію ім. М.Коцюбинського за роль Гамлета у виставі «Гамлет-Машина».

Біографічні дані:
Дата народження: 28.04.1972 (50 років)
Місце народження: Україна, місто Нікополь
Освіта: Дніпропетровське театральне училище
Ми знайшли 1 виставу, в яких
бере участь Олексій Биш

Постановка вистави «ГАМЛЕТ-МАШИНА» Чернігівським обласним театром ляльок – це смілива спроба вперше прочитати на українській сцені п’єсу видатного німецького драматурга постмодерніста, театрального режисера, послідовника естетики Бертольда Брехта – Гайнера Мюллера. Це вистава-попередження про небезпеку поглинання масою індивідуальності, про руйнацію моральних підвалин суспільства і про відповідальність кожного за світове божевілля – «ніхто не може бути безневинним у сучасному світі». Важливим моментом вистави є трансформація Гамлета: в якийсь момент він перестає бути людиною. Процес руйнування культури відбувається постійно, Гамлет – один з тих, хто примножує це руйнування. І якщо спочатку він має якісь риси індивідуальності, то під впливом середовища Гамлет свою особистість втрачає, і гине. Вистава створена за підтримки Goethe-Institut в Україні.