З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Наталя Квятковська

Наталя Квятковська

Актор.

Закінчила Луганську державну академію культури і мистецтв (2017 р.)

В театрі працює з 1997 р.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актриса  є  резидентом театрів:
Володимир Кожевніков
Володимир Кожевніков
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект). У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр). 1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста. Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер. З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького. У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського. У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер). 18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком. У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так було в літературі доби СРСР). Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків. По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито. 1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного. Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова. 1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани. 1985 року було відкрито малу сцену театру. Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного. В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.

Ми знайшли 19 вистав, в яких
бере участь Наталя Квятковська

Краса і доброта мало не погубили її… і вони ж допомогли уникнути лиха, знайти новий дім, вірних друзів та віддане кохання! Чудова всесвітньо відома казка про лагідну красуню Білосніжку і сімох веселих гномів знайде сценічне втілення на сцені нашого театру саме до улюблених новорічних свят. Зберігши класичний сюжет, ми постаралися розповісти цю чарівну історію сучасно, яскраво та динамічно – приходьте та переконайтесь самі!

Танці, пісні, музичні пародії, незвичайні головоломки – усе це чекає на вас під час захопливої подорожі. У компанії наших бешкетних клоунів малюки зможуть цікаво і з користю провести час, знайти нових друзів, та і просто від душі повеселитися.

Класика дитячої драматургії, чудова казка Самуїла Маршака ще раз нагадає нам про те, що чудеса трапляються. Але відбуваються вони з тими, хто їх дуже чекає і дійсно заслуговує. Добра падчерка буде винагороджена за лагідний характер, безсердечні мачуха з дочкою осоромлені, а вередлива королева перевихована, звичайно, не без чарівного втручання усіх дванадцяти місяців!

Була у Зайчика хатинка луб'яна, а у Лисиці – крижана. Прийшла весна, хатинка Лисиці розтанула, а без домівки залишився Заєць! І де справедливість?! Чи зможе хтось в цілому лісі допомогти бідоласі, чи вдасться провчити підступну шахрайку?..

Попелюшка
« Попелюшка » Музична казка

Це чарівна казка про бідну дівчину, що зустріла свого Принца. Це світла і добра історія про те, що мрії – збуваються, а справедливість – торжествує. А ще в ній повним-повнісінько чудес. Ви побачите, як гарбуз перетворюється на розкішну карету, а стара, зношена сукня Попелюшки – на прекрасний білосніжний наряд. Веселий, яскравий музичний спектакль подарує відчуття свята дорослим і дітям.

Танець на двох
« Танець на двох » Лірична комедія

Директор будинку культури і музикант, вчителька і лікар, поетеса і кулінар. Вони такі різні – серйозні і легковажні, успішні і невлаштовані, ті, що знайшли своє покликання і ті, що пережили крах колишніх надій і знов шукають своє місце в житті... А звело їх один з одним в цю ніч те загальне, що є у кожного з нас: бажання бути зрозумілим, почутим, потрібним і коханим, жадання щастя і людського тепла. Сьогодні вони отримають свій шанс, нехай зустрінуться, поговорять відверто, та що там – нехай вони співають і танцюють, імпровізують, жартують, ризикують, адже саме цієї ночі, можливо, вирішиться їх подальша доля!

Чекають на вас Карабас Барабас, Ліричний П'єро, шалапут Буратіно, Пес Артемон і, звичайно, Мальвіна, Пісні і танці, веселощі й сміх Буде вистава цікавою для всіх!

Анна Марина
« Анна Марина » Евритмічний поезоспектакль

Две стихии, две музы прекрасные, Вихрь и море, жар солнца и снег, – Две судьбы непохожие, разные Подарил нам Серебряный век. Ахматова і Цвєтаєва. Два полюси, два унікальні поетичні світи. У житті кожної з них було багато любові і багато горя, доленосних зустрічей і неповоротних втрат, і усе це, прожите і відчуте, втілилося в прекрасні поетичні рядки, до яких ми звертаємося в різні моменти свого життя як до живильного джерела мудрості, краси, сили духу. Про життя і творчість двох дивовижних жінок артисти розкажуть за допомогою віршів, музики і пластики.

Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба по тій Україні, Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв. Давно те минуло, як тими шляхами, Де йшли гайдамаки, малими ногами Ходив я, та плакав, та людей шукав, Щоб добру навчили. Я тепер згадав, Згадав, та й жаль стало, що лихо минуло. Молодеє лихо! Якби ти вернулось, Проміняв би долю, що маю тепер. Згадаю те лихо, степи ті безкраї, І батька, і діда старого згадаю… На глядачів чекає зустріч з перлиною української класики: заворожлива музично-поетична композиція на безсмертні вірші великого Кобзаря прочинить одну з яскравих сторінок національної історії: поема переносить нас за часів Коліївщини – повстанського руху правобережної України проти польської шляхти під проводом Залізняка і Гонти в 1768 році.

Бернар влаштував собі райське життя на землі: три красуні-стюардеси – чарівна француженка, романтична німкеня і життєрадісна американка – змінюють одна одну в його обіймах строго відповідно до графіка прильотів-відльотів. Кожна, зрозуміло, перебуває в абсолютній впевненості, що вона – його єдина обраниця. Але, на жаль, така тендітна ідилія не може тривати вічно, і ось саме сьогодні в небесах щось розладналося: один рейс скасували, у інших змістилися графіки, близиться справжня катастрофа... На щастя Бернара в цей відчайдушний момент на допомогу йому приходять друг дитинства і спритна домробітниця, втрьох вони намагаються розвести наречених в часі і просторі. Звісно, їм доведеться нелегко, ну а глядачів, сподіваємося, чекає дуже приємний і веселий вечір. До речі, ця комедія потрапила навіть до Книги рекордів Гіннесса як французька п'єса, що найбільш часто виконується у світі!

Сімейні стосунки однієї французької пари давно перетворилися на гру під назвою «дружна сім'я». Але цього вечора герої так захопилися, що часом і самі не можуть згадати, хто вони і кого повинні грати. Сподіваючись щасливо вибратися з вельми делікатного становища, кожен з них, природно, потрапляє в ще більш заплутану ситуацію. Історія настільки анекдотична і добре виписана, що, ми впевнені, доставить величезне задоволення глядачам.

Графське закляття
« Графське закляття » (не)правдоподібна історія на дві дії за п’єсою «Fools» (Дураки)

Автор п'єси – живий класик американської драматургії (у 2017 році йому виповнилося 90!), володар трьох премій «Тоні», «Золотого глобуса», Пулітцерівської премії та премії Марка Твена. Місце дії – «Богом забуте українське село Кулічовка». Несподівано, правда? І це ще не найдивніше. Ось вже кілька століть над мешканцями Кулічовки тяжіє грізне закляття: вони усі з народження позбавлені розуму, а до того ж і можливості покинути свою малу батьківщину. Надію на звільнення бідолашного містечка від злих чар дає поява нового вчителя. Раптове палке почуття спонукає його спробувати врятувати кохану (а заразом і усіх кулічовців) попри великий ризик: якщо протягом доби зняти закляття не вдасться, він сам стане його жертвою і назавжди застрягне в зачарованому селі...

Олександр Курляндський і Аркадій Хайт – автори чудового мультсеріалу «Ну, постривай!». Не дивно, що головними героями їх п'єси стали наші давні знайомі Вовк і Заєць. Цього разу Вовк, наслухавшись казок народів світу, вирішив врахувати гіркий досвід своїх побратимів з різних казок і безкарно поласувати Червоною Шапочкою, сімома козенятами і трьома апетитними поросятами, ну а Зайцеві належить проявити неабиякі спритність і кмітливість, щоб цього не допустити!

Макс працює асистентом директора оперного театру, залицяється до його дочки і мріє співати. Але проблема в тому, що із-за його боязкості і нерішучості начальник ним зневажає, дівчина не сприймає серйозно, а при думці про те, щоб співати на публіці він ціпеніє від страху. Заїжджа оперна зірка мимохідь дає хлопцю корисний урок, не підозрюючи про те, до яких непередбачуваних наслідків приведе цей жест доброї волі, і яку роль при цьому належить зіграти йому самому. А втім - дуже передбачливо з його боку возити з собою два однакові сценічні костюми…

За двома зайцями
« За двома зайцями » Міщанська комедія

Записний франт і серцеїд Свирид Петрович Голохвостий у спробі поєднати невигубну любов до красивого життя і неждано виниклу сердечну схильність готовий вплутатися у відчайдушну авантюру, адже тяжке фінансове становище диктує необхідність вигідного шлюбу з нелюбою, а душа так і тягнеться до бідної красуні. Колоритна жива мова, яскраві пізнавані персонажі, соковитий гумор і неминуща життєва мудрість: вічна історія протистояння розуму і почуттів, форми і змісту, істинної краси і дешевого мішурного блиску – недарма ця комедія мало не півтора століття не сходить з театральних підмостків.

Історія про щастя і біду і любов в саду в чотирьох лубочних картинках. Смішний та зворушливий дивак Перлімплін – ніби Дон Кіхот кохання. Пізнавши на старості років силу жіночих чар, він відважно приймає жорстокий виклик долі.

Червона Шапочка та Сір...і Вовк...и
« Червона Шапочка та Сір...і Вовк...и » Веселі пригоди на одну дію

Все незвичайно і неочікувано в цій, здавалося б, відомій казці. Похід Червоної Шапочки до бабусі стає захопливою подорожжю з небезпеками, погонями, перевтіленнями, справжньою дружбою та несподіваними зустрічами, наприклад, відразу з двома вовками. Йти через ліс стає вдвічі небезпечно. Але допомога може підійти, звідки її зовсім не чекаєш. Любов до театру творить чудеса, а небайдужий глядач завжди стає співучасником того, що відбувається на сцені!

Як стати справжнім Бегемотом
« Як стати справжнім Бегемотом » Казкове розшукування на одну дію

А стати їм зовсім не так легко, як здається на перший погляд. Для цього треба обов'язково мати одну дуже важливу річ. Але наш Бегемотик саме її-то і загубив! Розшукуючи пропажу, він несподівано знаходить нових друзів, які охоче погоджуються допомогти. Біда тільки в тому, що ніхто не знає доладно, як ця штука виглядає і де вона може ховатися. А тут ще шкідливий Дракончик, чарівна галявина, дивна печера... Та, якщо чесно, усе це не так вже і страшно, коли ти не один!