Наталія Кобізька

А якби Кайдаші жили сьогодні? Чи сварилися б вони між собою? Як би обирали дружин і вирішували спірні питання про грушу? Чи може цього б всього не було? Дикий театр відправився на пошуки істини у звичайне українське село, і достеменно дослідив, як би та історія виглядала сьогодні. Він хотів змінити систему, але сільрада не вкрутила лампочки в ліхтарі. Йшов вулицею, впав, розсердився і забив на революцію. Син його хотів врятувати батька від зеленого змія, щоб матір нарешті зажила щасливо – але забухав. Інший син хотів пристрасті, але пішов її шукати в АТО. Сусідка хотіла великої любові, але з цього виходили тільки діти Там ще багато хто чого хотів. І все то Правда. Чиста, щира та сорокоградусна...

Чи можлива любов втрьох? Чи хтось один завжди буде зайвим? – Ти повинен дарувати квіти – Ти повинен говорити компліменти – Ти повинен робити подарунки – Ти повинен надсилати : добраніч, я щасливий, дякую – Ти повинен займатись сексом двічі на тиждень... З одного боку добре, коли ти знаєш весь список своїх «повинен», з іншого, якщо в тебе поліаморні стосунки одразу з двома дівчатами? Найголовніше, що ти повинен: ВИЖИТИ! Рекомендована до перегляду людям, що шукають відповіді

Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Дія п'єси відбувається в 19 столітті в України. Головна героїня — українська дівчина Катерина, що народжує позашлюбну дитину від російського офіцера, після чого стає ганьбою для своїх батьків і посміховиськом для чужих людей. Засмучені батьки проганяють її геть з дому разом з дитиною. Дівчина йде шукати свого коханого аж у Москву. Врешті, вона його знаходить, але він не хоче знати ні її, ні її сина. Катерина з відчаю накладає на себе руки, залишивши сина сиротою. В постановці Чесного театру зроблено декілька втілень Катерини: окрім класичної дівчини Катерини, яка існує в творі, є також сучасна Катерина, що шукає заробітку за кордоном; Катерина, що представляє субкультури; дівчинка-Катерина; сучасна Катерина озлоблена на весь світ. Класична Катерина в двох моментах вистави перевтілюється на сучасну дівчину-військовослужбовця з зони бойових дій АТО. В виставі також присутній персонаж — хлопчик, який втілює нащадка всіх можливих Катерин. Вистава вирішена в червоному кольорі, що символізує кров, що несе генетичний код українців.

Дія п'єси відбувається в 18 столітті в часи Руїни. П'єса складається із двох частин: місцем дії першої є Лівобережна Україна, а місцем дії другої є Москва. До оригінальних елементів п'єси також доданий і сучасний елемент — гопники, які мають продемонструвати негативний вплив сучасної Росії на українців а також зв'язати події п'єси із сьогоденням. Окрім безпосередньої участі в виставі, гопники проводять інтерактив з глядачами до і після вистав.

День Святого Валентина, а у вас нікого нема? Дикий театр підготував виставу для Незакоханих, котрі від цього не страждають. Ну, може трішки. Зовсім. Імпрув-вистава «Тіндер злий» – це імерсійна вистава, що створюється тут і зараз з ваших слів, це комедійні сцени з життя жителів мережі у «активному пошуку», а також екскурс у світ тварин з Червоної книги України. Ми викрадемо ваш час, і ви не зможете напитися, щоб дзвонити колишньому/колишній і нити Ми викрадемо час, і ви не зможете скролити стрічку з сердечками і пафосними постами про «любов – наше все» Ми викрадемо ваш час, який ви не зможете використати для перегляду романтичних комедій Ви знайдете на цій виставі свою долю? Ні, нічого подібного! Швидкий секс без зобов’язань? Не впевнені. Але ми дамо вам шанс зустрітися з незнайомими, але близькими по духу людьми. Дикими людьми. І теж трошки незакоханими Увага! У виставі бере участь однакова кількість чоловіків і жінок. Не беріть, будь ласка, квитки не своєї статі. Це може зіпсувати задум і гру вам та іншим учасникам! Дякуємо!

Вистава має дві основні теми: політична і громадська діяльність Івана Франка та історія його кохання із Ольгою Рошкевич. В виставі немає чітких персонажів, кожна з п'яти акторок, які беруть в ній участь, втілюють різні спогади, думки та ставлення Івана Франка до певних подій. Також особливістю вистави є те, що в ній немає актора, який би виконував роль самого Івана Франка. Колектив спробував показати сторону життя і характеру Івана Франка, яка невідома широкому сучасному загалу.

«Дикий театр» і «Мамаєва Слобода» презентують абсолютно український, абсолютно відірваний, абсолютно анархічний вестерн “Червоне, чорне і знову червоне” Текст створила спеціально для Дикого театрусценарна команда «Піратська Бухта» Ідейний анархіст Валеон Барон і його не менш ідейний компаньйон Петро Крук мають надскладну місію – привезти Батьку Махну важливу секретну скриньку, яку вони разом з усім обозом благополучно втрачають в дорозі, і та потрапляє в руки ворога. Але Барон і Крук хлопці завзяті, тому беруть у полон авторитетну персону противника і мають всі шанси обміняти полоненого на скриньку, та й ділу кінець. І все йшло майже добре і за планом, але у справу втрутився Святий отець Онуфрій… Тому пригоди тільки розпочинаються….

Ви знаєте, на що здатні чоловіки, щоб повернути жінку? Ту саму, яку кохають до безпам'ятства? Так – квіти, подарунки, шалені вчинки… Та все це відпочиває на березі Дніпра, порівняно з «методом Мухи». Що потрібно? Хоробрість, пасмо волосся і магічний ритуал. Пьотр бере з собою папірець з закляттям, віскі для хоробрості, ножиці для волосся і вирушає до коханої. Цей день переверне його життя, що й до цього було шаленим. І не тільки його… Комедія Петра Зеленки «Історії буденного шаленства» написана в 2001 році, здобула престижну нагороду Фонду Альфреда Радока, перекладена кількома мовами, має величезну популярність в театрах Польщі, Угорщини, Росії, Словаччини, Чехії. Нова вистава Дикого театру розповість комічні і карколомні історії людей, яким не дуже хочеться бути дорослими. Але доводиться. Проект створений за підтримки Чеського центру в Києві.

Двоє французів приїздять до українського села на запрошення подруги по Facebook — Оксани. А у неї, виявляється, завтра — весілля. То як тут без самогону, весільних традицій, ворожіння… Так, невинна поїздка перетворюється на справжній міжнародний екшн! І повірте, зустріч з Вієм – це не найстрашніше, що може тут відбутися! Цій виставі аплодували стоячи 30 директорів європейських театрів на Kiev Theatre Showcase, гаряче зустрічали на Гогольфесті та Festival divadiel strednej Európy у Словаччині, вистава перемогла у трьох номінаціях Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії».

Деякі люди і ситуації, що трапляються з нами – залишають за собою шрами. Видимі чи ні, але досить болісні. Комусь допомагають рубцювальні бальзами, комусь - час і психоаналітики, а хтось відчуває фантомний біль крізь роки. Шрами – це реальні історії жінок. Історії фізичних і душевних ран, отриманих шляхом насильства і непорозумінь, стосунків і взаємодій, які так і не змогли загоїтися. Ґендерно зумовлене насильство може бути різним: психологічним, економічним, фізичним, сексуальним, але найстрашніше те – яке виправдовують. Часто насильство маскують під щось прийнятне, але зазвичай любов, турбота… не залишають рубців?! Вистава Шрами – спільний проект Дикого Театру та ООН Жінки в Україні, реалізовано в рамках всесвітньої кампанії 16 Днів активізму проти ґендерно зумовленого насильства, яка починається 25 листопада, в Міжнародний день ліквідації насильства щодо жінок, і триває до 10 грудня, Дня прав людини.