Наталія Заруцька

Казку про наївного Зайця, заповзятливу Лисицю і безжурного Півня, про хатинку лубову і хатинку крижану, знають, звичайно ж, всі! Але відомому дитячому письменнику, автору знаменитих «Шкідливих порад» Григорію Остеру вдалося вдихнути в стару казку нове життя. А актори театру «Божа Корівка» на основі чудової п'єси Остера "Клаптики по заулочкам" поставили виставу - легку, світлу, весняну, сповнену теплого гумору, добродушної іронії, і супроводу глядацьких посмішок. Вистава, яка вчить нас тому, що на світі є щось надзвичайно важливе - СПРАВЕДЛИВІСТЬ! Але її завжди буває лише стільки, скільки ти САМ для себе ЗРОБИШ! Ні більше і не менше!

Театр «Божа Корівка» Центру мистецтв «Новий Український Театр» підготував для своїх юних глядачів та їхніх батьків веселу, запальну, добру виставу. Простий і частково наївний сюжет «Зимової казки», наповнений гумором, піснями, танцями, гонитвою та інтригою, так схожий на старі добрі мультфільми про Дідуся Мороза, бешкетних Зайченят, хитру Лисицю і дурного Вовка. І діти і дорослі весело регочуть і голосно аплодують героям і молодим акторам! А перед виставою всіх чекає зустріч з чарівною Снігуронькою, прикольним Зайцем і довгоочікуваним гостем - Дідом Морозом, без уваги якого не залишиться жоден юний глядач.

А вам сняться еротичні сни? Ні?.. Тоді вам можна позаздрити! Або поспівчувати… Не знаємо, що вірніше, але впевнені в одному – після перегляду вистави «ЕРОТИЧНІ СНИ НАШОГО МІСТА» в «Новому українському театрі» вам обов'язково насниться щось таке… Герої вистави – люди, яких ми зустрічаємо на кожному кроці – в метро, в офісі, в районній поліклініці або в себе у дворі. Можливо, навіть, в своєму домі, навіть, у власній квартирі?.. Можливо, це ми?! Дія у виставі відбувається у двох вимірах – реальному житті та фантасмагоричному світі снів. Але саме світ снів нерідко є більш реальним, ніж саме життя, адже тут можна побачити справжнє наше єство, без всіляких умовностей. А вранці прокидаємось і знову з нами всі «свої» – наші комплекси, страхи, втома, емоції… Та не бійтесь! Вихід є! Ми допоможемо! За рецептом – на виставу! Таня Малярчук, за оповіданнями якої створено п'єсу та виставу «ЕРОТИЧНІ СНИ», стверджує, що людина – це «істота, яка хоче, щоб її любили, а її не любить ніхто…» Готові спростувати цю думку! Добраніч!.. Тобто, до зустрічі!

У цій східній казці-легенді ви познайомитеся з доброю, справедливою і дуже милою дівчинкою Сатіко, з її мудрим і працьовитим дідусем Хачатуром, з сільським багачем дядьком Арегом, з його сином - веселим і сміливим Рубіком, і, звичайно ж, з сільською пліткаркою тітонькою Осан. Ви побуваєте далеко в горах, в маленькому селі, де старий Хачатур і юна Сатіко мріють виростити на кам'яному схилі квітучий сад! Станете свідками неймовірних чудес і приголомшливих подій! І хто знає, може бути, після нашої вистави ви захочете, щоб і під вашим вікном виросло чудо-дерево?

Скандальна п'єса «Раптово, минулого літа» відомого американського драматурга Теннессі Вільямса, яку колись забороняли ставили навіть у США, п'єса на яку довгий час було накладено табу, нарешті поставлена на київській сцені режисером Віталієм Кіно під назвою «КОРАБЕЛЬ ЗІШТОВХНУВСЯ З АЙСБЕРГОМ…» Наскільки жорстокими спроможні бути люди, аби приховати страшну родинну таємницю? Яка жага може опанувати нами настільки, що ми почнемо морально поїдати одне одного? Герої п'єси, хтось заради збагачення, хтось щоб зберегти власну репутацію, або репутацію члена своєї родини, спроможні на страшні вчинки, яким немає меж… До будинку старої місіс Вінебл викликають висококваліфікованого лікаря на прізвище Цукрович, який має зробити операцію лоботомії її душевнохворій племінниці… Цукровичу дуже необхідні гроші для його клініки, тому зволікати немає часу… Проте все змінюється, коли лікар знайомиться з начебто хворою дівчиною. Не дивлячись на небезпеку, та ймовірність втратити роботу, лікар наважується дістатись до істини, та зрозуміти, які мотиви приховуються за бажанням родичів знищити Кетрін, та що ж насправді сталося минулого літа… У житті кожного є своя правда, інколи страшна, інколи надто складна, але можливо перед тим як засуджувати одне одного, потрібно хоча б спробувати зрозуміти… Почути! Ця п'єса – психологічний трилер, сміливий психоаналіз, спроба зрозуміти як героїв, які занадто багато приховують, так і самих себе… Адже у кожного з нас, є своя страшна таємниця? Приходьте, якщо не боїтеся бути викритими…

Яка на тебе може чекати доля, коли одна твоя бабуся власниця борделю, друга алкоголічка, твій тато вуличний акробат, а мати покинула тебе у ранньому дитинстві, і взагалі ти народилася сліпою!? На що сподіватись? Лише на чудо! Прозріти і побачити клавіші піаніно. Такі ж чорно-білі як доля, яка на тебе чекає… І замість того, щоб скаржитись – почути музику і заспівати! Стоячи під ліхтарем на брудній вулиці Парижу, заспівати так, щоб тебе почув увесь світ! Заспівати так, як ніхто і ніколи, ні до тебе, ні після тебе – не співав! Стати чудом! Стати Піаф! Вистава про чудо, любов, залежність, велику жінку, маленьку пташку… «Коли я не помираю від кохання, коли мені немає від чого помирати, – ось тоді я готова здохнути» – Едіт Піаф. Приходьте на виставу і будемо помирати від кохання разом з прекрасною актрисою Нікою Заруцькою під пісні легендарної Піаф.

Якщо доля підкинула тобі лимон – зроби з нього якщо не лимонад, то хоча б чай з лимоном. За цим принципом і живуть героїні комедії «Шахрайки?.. Лесбійки?!! Красуні!» Дві дівчини – Жулька та Оля – разом знімають кімнату. Грошей постійно не вистачає, хоч обидві і працюють. Одного разу, залишившись і без грошей і без роботи, дівчата вирішують цю проблему у досить незвичний спосіб: вони вплутують себе до цілоï низки незвичайних ситуацій, з яких виплутуються, заплутуючи інших:). Але усе закінчується добре, бо Жулька – справжній генератор ідей, ïй може позаздрити будь-який кризис-менеджер. Глядачі під час вистави сміються і плачуть… І ще декілька днів після вистави розмовляють фразами героїв. Називають хлопців – Джонік, а дівчат – Жулі. Наспівують мелодії. Згадують танці з теплою посмішкою. І ще довго пам'ятають смак фіналу, бажаючи знову повернутись до світу «Шахрайок...».

«Юності наших батьків» присвятили актори «Нового українського театру» цей надзвичайно добру, неймовірно смішну і дивно сумну виставу. Глядачі разом з акторами, немов на машині часу, перенесуться в наше зовсім недавнє, але вже таке далеке минуле. Де і дерева були вищі, і дружба була міцнішою, і гумор був добрішим. Вистава складається з двох «маленьких комедій» чудових драматургів, письменників-сатириків Арканова і Горіна, написаних ними ще в 70-і роки 20 століття. З тих пір спливло багато води, змінилася країна, «переоцінені» цінності ... Актори нашого театру, втіливши «комедії» на сцені, довели, що час не в силах змінити головне. Люди не змінюються - все так само люблять, все так само радіють і засмучуються, все так само сміються над собою. Одне прохання до глядачів: не бійтеся і не соромтеся – сміливо підспівуйте нам у фіналі! МИ ВАС ЧУЄМО !!!

Як відомо, життя прожити – не ... І тут варіантів багато – (в нашу лиху годину згадувати те саме «поле» якось ніяково) – ... не кризу пережити, не магазин відкрити, не в університет вступити, не чоловікові зрадити, не бізнес втратити, не вп'яте одружитися... Приходячи в цей світ, ми радісно кричимо «Дивіться! Я прийшов!» І навіть не здогадуємося, що чекає нас на шляху. І часто не поспішаємо запитати себе – «А навіщо я прийшов? Чому? Заради чого? За якою потребою?» І проживаємо комедію власного життя у святому незнанні...

Комусь в житті щастить і він отримує все і одразу, а комусь… щоб вижити в цьому світі, постійно доводиться пристосовуватись. Під родину, під кохану людину, під владу, під друзів, під моду… Під суспільну думку. Якось до будинку заможного політика-бізнесмена потрапляє собака. Але не звичайна (у багатіїв свої «причуди» і «збочення»), а Собака-Людина. Так, звичайна людина, молодий хлопець, який на догоду Хазяїну прикидається собакою. І тепер усі мешканці котеджу мають звикати – пристосовуватися – до правил цієї дивної гри. Адже всі вони по-своєму «заручники»… «Полонені» обставин, родинних проблем, грошей, кохання, власних ілюзій… І поки вони змушені танцювати цей «собачий вальс», моторошна гра Хазяїна заходить все далі… На що здатен той, хто має владу та відчуває повну безкарність? І як же довго можуть мовчати ті, хто від нього залежить? Ця вистава про нас із вами. Про тих, хто нас оточує, про тих, чиї вчинки нам безпечніше не помічати, про тих, хто бреше нам щодня з екранів телевізора, про тих, в чиїй присутності нам безпечніше мовчати, про тих, від кого ми залежимо в той чи інший період життя… Та про тих, у кого ми самі можемо одного дня перетворитися… П’єса українського драматурга Юрія Васюка «Собака», за якою створена вистава, у 2019 році на Міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова» посіла перше місце в номінації «Драматургія».

«Ах, как прекрасна будет жизнь!.. Жизнь без денег.. Жизнь без денег!!! И как приятно будет жить И без забот и огорчений!..» Приблизно так і абсолютно серйозно мріяли наші пращури – «герої» сатиричних оповідань Михайла Зощенка – всього-навсього сто років тому. У що втілилися їх мрії ми бачимо щодня на цінниках в магазинах, платіжках за квартиру, банківських кредитних відсотках тощо. Зощенко посміюється над своїми сучасниками, готовими за «червончик» «продати» власного чоловіка самотний дамі з усима інтимними подробицями сімейного житія. Сьогодні «червончик» змінився «доларчиком»... Але чи змінилися ми?... Чи пам'ятаємо про те, що крім грошей, є й інші «вічні» цінності – честь, дружба, любов.

П'єса Віталія Кіно за мотивами творів Ольги Кобилянської «Рожі», «Земля», «В неділю рано зілля копала», «Природа» Здавна ні для кого не секрет, що відносини чоловіка та жінки будуються на їх природних ІНСТИНКТАХ. Чоловік-«мисливець» завжди мав на меті задовольнити свої сексуальні потреби та наплодити дітей (можна від різних жінок), а жінка-«мати» натомість бажала знайти захисника, створити родину. І для досягнення цих, м'яко кажучи, інстинктивних потреб обидва зазвичай використовували ефемерну зброю під назвою КОХАННЯ. Все зрозуміло і просто. Але чому ж тоді на цьому ґрунті виникає стільки непорозумінь та розчарувань? Чому ми можемо з легковажністю ставитись до «любовних» зв'язків, а потім несподівано зустріти когось, хто «зведе з розуму»? Що ж стоїть за цим містичним зв'язком? Чому хтось починає проникати у наші сни? Може існує щось більше за інстинкти? Можливо, все ж таки, ЛЮБОВ – то щось інше…? У чуттєвій, трохи містичній та небезпечно еротичній виставі режисера Віталія Кіно за творами загадкової Ольги Кобилянської, актори НУТу намагаються з'ясувати – чи винен у всьому лише ІНСТИНКТ.