З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко
Наталія Рибка-Пархоменко

Наталія Рибка-Пархоменко

Актор, автор музичного оформлення, хормейстер.

Закінчила Харківський інститут культури і мистецтв імені Івана Котляревського (2000).

Актриса Харківського театру «P. S.» (2000-2006) та Харківського театру імені Тараса Шевченка (2006-2009).

З 2006 року актриса театру імені Леся Курбаса.

У 2004-2006 викладала акторську майстерність у Харківському інституті культури і мистецтв імені Івана Котляревського).

Співачка, музикант гурту «КурбАси».

Біографічні дані:
Місце народження: Україна, місто Харків
На сцені з 2000 року (22 роки)
Освіта: Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актриса  є  резидентом театрів:
Олег Цьона
Олег Цьона
Художній керівник
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 80
5.8
5.6
5.8
5.8

Львівський театр імені Леся Курбаса створений Володимиром Кучинським та групою молодих акторів у 1988. Театр завжди вирізнявся високоінтелектуальним і неповторним репертуаром. Театр імені Леся Курбаса — унікальний методологічний центр, який опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Ґротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васільєва (Росія), Осередком театральних практик Gardzienice (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США). У 2006 році за творчі здобутки Театр імені Леся Курбаса було нагороджено найвищою українською нагородою в галузі культури — Національною премією імені Тараса Шевченка, а у 2007 році театру було присвоєно статус академічного. З 1994 року Театр імені Курбаса проводить свій власний міжнародний театральний фестиваль «Театр: Метод і Практика». Веде активну міжнародну діяльність, є членом міжнародної театральної мережі IETM. Окрім того, Театр імені. Курбаса є унікальним для України театром-школою, що виховала не одне покоління акторів та режисерів спершу в Студії театру, а з 2001 року на базі Львівського Національного університету імені Івана Франка.

Ми знайшли 11 вистав, в яких
бере участь Наталія Рибка-Пархоменко
Небезпечні зв
« Небезпечні зв'язки » Історична інтрига
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Інтриги, подвійні ігри, маніпуляції, небезпечні зв’язки – основа реальності та життя французької аристократії в дореволюційний період. П’єса вимальовує картину етичних огріхів аристократії, які призвели до руйнування вищих віх суспільства і відповідно до падіння монархії. Оскільки життя титулованого дворянства за часів «ancien regime», тобто старого режиму, було надзвичайно штучним, «подвійним», Театр Курбаса пропонує подивитись на «Небезпечні зв’язки» як на гру у грі, де змодельовано хаотичний і непевний час революції, проглядається «зсув реальностей». Її провадять актори у в’язниці, очікуючи на страту... Головні інтриганти Маркіза де Мертей та Віконт де Вальмон колишні коханці, розумні та лицемірні, для яких життя це гра та задоволення від споглядання за нею. Заради помсти та насолоди вони готові руйнувати долі інших людей, «будь-що чи будь-кого принести в жертву». Чим завершаться ці небезпечні зв’язки? Над ким буде перемога?

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.8
5.8
5.8
5.8

… На сцені – вистава-притча про людські пристасті, вірність, зраду, фанатизм, ланцюг іпостасей людського духу, кожна ланка якого – самооцінка сама по собі, а разом вони утворюють багатошаровий поліфонічний твір… Іконографія Лесі Українки не відповідає всім прийнятим канонам: вона створює композицію крупних планів, максимально наближуючи Юду до глядача, лишаючи його з нами віч-на –віч. Так само вона робить і з Хусою та його оточенням. Лише Йоганна проходить десь краєчком. Як тінь, як зламана саронська лілея. Від улесливості Хуси, через решту героїв зрада проходить всі ступені та прояви, аж до прямого акту продажу вчителя… Катерина Сліпченко, «Кіно-Театр»

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.7
5.7
5.7

«Велич людини в тому, що вона є мостом, а не ціллю; і любові в ній гідне лише те, що вона є переходом і знищенням. Я люблю того, хто не вміє жити інакше, окрім як в ім’я власної загибелі, тому що він іде через міст» Фрідріх Ніцше. Проект «Геть від Заратустри» – спроба драматурга Кліма та режисера Володимира Кучинського театральними засобами осмислити кризу українського суспільства, пропустивши свої думки крізь призму одного з найвідоміших європейських філософських творів «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
6.0
6.0
5.8

«АМНЕЗІЯ, тому що я ділив з тобою свої дні та ночі, але розповідав собі іншу історію… АМНЕЗІЯ, тому що я відчував непереборне почуття до тебе, але більше говорив про свої маленькі імпульси… АМНЕЗІЯ, тому що в глибині душі я був вірний, але скоріше б порвав собі горлянку, аніж визнав би це… Чоловіків характеризує те, що вони відмовляються від власної долі. Вони віддають перевагу свободі. Але що таке свобода, якщо вона ні до чого не веде? Чоловіки більше вигадують свободу, ніж користаються з неї… Моя АМНЕЗІЯ – це брехня для того, щоб повернутися і віднайти тебе». (Е.-Е. Шмітт) «ТЕАТР – це кожного разу інша історія. Навіть, якщо історія та сама. Вона викликає імпровізацію, аби залишатися живою. ІМПРОВІЗАЦІЯ у цьому випадку – це і намагання максимально розімкнути структуру, рамки сюжету. Це жива історія не лише персонажів, але й її творців: акторів, режисера, автора. Це історія, розвиток якої передбачити не можливо…» (Н. Сняданко)

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.8
5.8
5.8
6.0

П’єса сучасного шотландського драматурга про молоду жінку-селянку, яка попри зовсім звичайний спосіб життя дивиться на світ дуже по особливому. Творці вистави «Ножі в курях, або Спадок мірошника» роздумують над зіткненням світоглядних моделей і систем мислення. Забобонному і апріорі упередженому способу дивитися на речі протиставляється відкритий і гуманний погляд нової людини, сповненої невситимою жагою до постійного пізнавання і відвагою бути самітним відлюдником.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
6.0
5.8
6.0

В одному із найвідоміших діалогів Григорія Сковороди мавпа Пишек і лелека Еродій розмислюють про вдячність як запоруку життєвої радості і внутрішнього спокою людини. У виставі філософські тексти переплітаються з образами картин Босха, що присутні у костюмах і проекціях. Це одна із візуально найкрасивіших вистав театру, що має давню історію, адже перша редакція «Благодарного Еродія» з’явилася в театрі ще у 1993 році і стала одією із знакових у новітній історії українського театру.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Дія розгортається на тлі найбільшої трагедії української історії XX століття, коли звичайні, життєві речі, як-от заздрість і релігійність, кохання і зрада, прагнення щастя набувають іншого морального виміру, а іронія долі не оминає нікого. Вистава «Зерносховище» – це один із способів пам’ятати, розуміти та переосмислювати нашу історію. Попри хронологічну віддаленість сюжету, п’єса ставить дуже актуальні питання — що ми про себе пам’ятаємо; чи вміємо ми пам’ятати і хто нас має цьому навчити, коли майже всі «наші» залишились в далекому 1933-му.  Вистава «Зерносховище» – це перша театральна копродукція у Львові, котра покликана продемонструвати, що сучасний театр в Україні можливий і при співпраці та чесному партнерстві між державними інституціями та громадськими організаціями, митцями та кураторами.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
5.5
5.8
6.0

Письменник і філософ, учасник Французької революції Маркіз де Сад скандально відомий своїми нігілістичними поглядами на мораль та сексуальними зв’язками із застосуванням насилля. Значну частину життя провів у в’язницях (зокрема, за звинуваченням у содомії). Саме його прізвище дало назву поняттю садизм. Та у виставі фігурує не маркіз, а маркіза – Рене де Сад, яка впродовж дев’ятнадцяти років домагалась звільнення свого чоловіка з тюрем і за цей час, переглядаючи усталені поняття доброчесності, святості, пороку, здійснила непростий шлях до себе. Змагаючись із впливом оточення вона шукає власне ставлення до ідей Маркіза де Сада. Чи справді жорстокість є невід’ємною частиною природи людини, а темні бажання керують її вчинками? Чи можна прийняти твердження, що гріх та надмірність ведуть до очищення і звільнення?

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.2
5.6
5.8

«Кабаре Бухенвальд Вечір І» – «Безкінечні жіночі розмови насправді щасливих жінок». Кабаре останньої надії, героїні котрого покажуть Вам внутрішню сторону буття актриси. Територія театру імені Леся Курбаса допоможе поринути в атмосферу дійства, адже саме як кабаре, ще на початку ХХ століття, будували приміщення сучасного театру.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.0
5.8
5.0

Вистава є композицією поезії і музики. Живописні і сюрреалістичні вірші Антонича, відомого львівського поета 30-х років ХХ ст., звертаються до тем природи, любові, ваги мистецтва, минущості життя. Для Театру ім. Леся Курбаса вистави за поезією давно стали візитівкою. Актори тонко інтерпретують поетичні тексти та доповнюючи їх музикою Лисенка, Баха, лемківськими народними піснями творять особливу атмосферу. «Поезія Богдана Ігоря Антонича витає над усім цим як ангел, вібруючи в інтонаційному різноманітті акторських голосів. Кожен розкриває свій міф про Антонича, кожен намагається якнайточніше відчути думку поета, інколи особисте «Я» перекриває «Я» авторське. А, може, кожен глядач приходить в театр зі своїм міфом про Антонича...» Галина Канарська

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
6.0
5.9
5.8
6.0

Класичний текст Лесі Українки це драматична історія кохання лісової Мавки і людського хлопця Лукаша. В режисерській інтерпретації Андрія Приходька «Лісова пісня» стає історією на однієї жінки, а цілої нації. У трьох діях вистави постають різні періоди української історії: від початку ХХ століття (що став рубежем, останнім спалахом української національної традиції та ідентичності, яка виражалася в побуті, одязі, піснях, традиціях) до радянських часів і сучасності, яка несе гіркий спадок минулого. Від часу прем’єри у 2011 році «Лісову пісню» називають однією з найкращих український вистав останнього десятиліття. Драматична історія, що стосується і торкає кожного, незмінно зворушує і надихає глядачів, а віртуозне виконання автентичних українських пісень щоразу викликає захоплення.