Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Михайло Герасимчук
Народився в 1977 році. У 1999 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Майстерня Ю. Висоцького.
У трупу театру «Срібний острів» запрошений в 2003 році.
Театр, створений в 1994 році, є першим і єдиним в Україні державним циганським професійним театром, що працює в жанрах класичного романсу, музичної драматургії та національного фольклору. За роки свого існування сольні концертні програми, вистави, тематичні вечори, створені на основі кращих зразків неординарної і самобутньої музичної циганської культури, були представлені глядачам не тільки України, а й багатьох країн світу. У 2000 році колективом театру і його художнім керівником, народним артистом України Ігорем Крикуновим був заснований перший фестиваль циганської культури в Україні «Амала» (Друзі), в якому взяли участь понад 50 циганських колективів та виконавців з 23 країн світу. Актори театру мають багатий досвід роботи в кіно. У 2003 році театр отримав статус державного. За гідний внесок в розвиток багатонаціональної культури України. Колектив театру об'єднує любов до культури свого народу, дбайливе ставлення до його традицій і багатий професійний досвід їх вчителі – наставника, народного артиста України Ігоря Крикунова, для якого турбота про підростаюче покоління є метою тридцятирічної роботи і сенсом його життя.
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку. З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей. Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
бере участь Михайло Герасимчук
У звичайну театральну трупу приходить юна, красива і талановита актриса, що створює ефект вибуху бомби в колективі! Їй відразу дають прізвисько «Курка». Вона має успіх не лише на сцені, але й у чоловіків. Магія її чарівності захоплює і керівництво театру, включаючи головного режисера та адміністратора. Усі стабільні відносини в театрі під загрозою!Закулісний світ заповнюється вогнем пристрасті, змін і несподіваних поворотів ...
Водевіль «Два мільйони за шпильки» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства. Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину? Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
Глядачі стають свідками неймовірної історії кохання простого хлопця Аладдіна і красуні царівни Будур. Душевна краса і добро обов'язково переможуть зло і людське каліцтво. Але шлях до цієї перемоги лежить через смертельну небезпеку для Аладдіна, уникнути яку завжди допоможе мудрий і веселий Джин, що прийшов з чарівної лампи. Глядачі побачать захопливі бої на справжніх кинджалах, почують пісні героїв, красиві і яскраві костюми, а головне - заразливо щиру гру акторів.
«Одружуйся, але, тільки по любові» - так стверджує циганський закон ... Четверо бравих женихів оскаржують право на одруження з дочкою багатого ватажка циганського табору .... Женихи і не здогадуються, що дочок у ватажка - дві, але тільки одна - розумниця, красуня, добра душа ... І незважаючи на те, що, наречену табір надійно ховає під золотим шатром, нічого не завадить зустрітися двом люблячим серцям ..
Проблема батьків і дітей належить до вічних проблем людства незалежно від національності та місця проживання. Правда, трактувалася в різний час вона по-різному, і це зрозуміло: нові люди, нові соціальні умови життя - це і різні проблеми. Їх і сьогодні досить. Але головне, щоб і старим і молодим завжди вистачало мудрості, культури поведінки і бажання жити по закону взаємоповаги, як це характерно для братам - сусідам козакові Кушнарьов і циганові Тимофія Сивого ... У село, де живуть по сусідству в дружбі і злагоді дві сім'ї на похорон до батька-цигана з різних куточків приїжджають діти. На щастя, виявляється батько живий. Просто дорослих дітей, зайнятих своїми проблемами і життєвої суєтою, в батьківському домі може зібрати тільки тривожна звістка .... Вистава наповнена дотепним і сонячно правдивим відображенням картин циганського побуту, мальовниче зображеними характерами головних героїв і дає яскраве уявлення глядача про життя народу, міцно пустив своє коріння на українському вільної землі.
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я». Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький. Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою. Що саме? Про це і розкажуть актори.
Театр, створений в 1994 році, є першим і єдиним в Україні державним циганським професійним театром, що працює в жанрах класичного романсу, музичної драматургії та національного фольклору. За роки свого існування сольні концертні програми, вистави, тематичні вечори, створені на основі кращих зразків неординарної і самобутньої музичної циганської культури, були представлені глядачам не тільки України, а й багатьох країн світу.
У 2000 році колективом театру і його художнім керівником, народним артистом України Ігорем Крикуновим був заснований перший фестиваль циганської культури в Україні «Амала» (Друзі), в якому взяли участь понад 50 циганських колективів та виконавців з 23 країн світу. Актори театру мають багатий досвід роботи в кіно. У 2003 році театр отримав статус державного. За гідний внесок в розвиток багатонаціональної культури України.
Колектив театру об'єднує любов до культури свого народу, дбайливе ставлення до його традицій і багатий професійний досвід їх вчителі – наставника, народного артиста України Ігоря Крикунова, для якого турбота про підростаюче покоління є метою тридцятирічної роботи і сенсом його життя.
Все почалося в далекому 1997 році. За підтримки ТОВ «Чорнобиль-Відродження» та його Генерального директора Гладкого В. М. виник театр, тобто підприємство, як годиться з усіх юридичних правилами, який назвали «Срібний острів». Якщо розшифровувати, то за цією назвою – образ людини, але людини духовної, людини, яка переживає. Кожна людина у певні мірі – «острів», а срібло – елемент, який очищує. Ось і було поставлено за мету очистити простір навколо за допомогою вічного, як світ, мистецтва театру. Тобто такий ось художній і моральний орієнтир і напрямок для творчого пошуку.
З 2002 року продовжується проект театру за підтримки ЮНІСЕФ при ООН, посольства Королівства Нідерланди в Україні, який називається «Срібна дорога до юних сердець». В рамках цього проекту театр дав багато вистав для дитячих будинків, інтернатів, для дітей інвалідів та дітей з малозабезпечених сімей.
Театр провів гастролі по всій Україні, даючи вистави у всіх виховних колоніях для неповнолітніх правопорушників.
