З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Марія Бруні
Марія Бруні
Марія Бруні
Марія Бруні
Марія Бруні
Марія Бруні

Марія Бруні

Актор.

Народилась 17 червня 1987 року. Закінчила КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого.

Життєве кредо втілено в словах Антуана Де Сент Екзюпері: «Якщо йти все прямо та прямо, далеко не зайдеш»

Біографічні дані:
Дата народження: 17.06.1987 (35 років)
Місце народження: Україна, місто Київ
На сцені з 2003 року (20 років)
Освіта: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого
Актриса  є  резидентом театрів:
Юлія Пивоварова
Юлія Пивоварова
Художній керівник
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
4.6
4.6
5.3
5.6

Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С.Василька засновано в листопаді 1925 року під назвою «Одеська українська Держдрама». Сучасне ім`я театру з 1995 року нерозривно пов`язане з видатним українським актором, режисером, драматургом, істориком і теоретиком сценічного мистецтва, театральним педагогом Василем Степановичем Васильком, який присвятив цій трупі чимало плідних років життя та творчості. Зараз трупа театру має в своєму складі талановитих акторів всіх поколінь, до неї входять двоє народних артистів України, одинадцять заслужених артистів та заслужений діяч мистецтв України, великий загін обдарованої молоді – випускників провідних мистецьких навчальних закладів. Провідні актори театру – народні артисти України Ольга Равицька та Анатолій Дриженко, заслужений артист України Яків Кучеревський, артисти Євген Юхновець та Сергій Ярий за свої ролі в кіно стали улюбленцями кіно- і телеглядачів далеко за межами Одеси. Головною ж своєю метою в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені В.Василька, як і завжди, вбачають розвиток української культури і духовного відродження суспільства.

Віктор Гирич
Віктор Гирич
Художній керівник
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 180
5.5
5.4
5.6
5.6

Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди. Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих. З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький. Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.

Ми знайшли 9 вистав, в яких
бере участь Марія Бруні
Сон літньої ночі
« Сон літньої ночі » Комедія, феєрія
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
6.0
6.0
6.0

«Сон літньої ночі» – найбільш романтична з усіх комедій Шекспіра. Це чарівна феєрія, і, в порівнянні з його іншими творами, вона являє собою зовсім іншу природу творчості Шекспіра, це фантастичний бік світу. В цій комедії могутній реаліст дав волю своїй уяві. Він наповнив п’єсу вигаданими, фантастичними істотами, явив події таким незвичним чином, що у глядача складається відчуття подібне тому, що людина відчуває під час сновидінь.

Останній день літа
« Останній день літа » Історія без антракту
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Показано один день з життя головного персонажа – Віктора Олексійовича Зілова. Один день з життя, в якому є начебто все, що потрібно людині: успішна кар’єра, ті, кого називають друзями, кохана дружина, інші жінки, котрі закохані в нього… І є мрія, що збувається один раз на рік, – полювання на качок. Тільки чи здійсниться ця мрія цього разу? В останній день літа для Віктора Зілова стільки накопичилося подій, що про полювання годі й думати. «Хоча п’єса була написана за радянських часів, наприкінці 60-х років минулого століття, історія Віктора Зілова в нашій виставі – поза часом. Певною мірою це – психологічний трилер. Ми прагнули зрозуміти першопричину, чому Зілов дійшов до своєї духовної кризи. І запросити глядачів до діалогу про проблеми сьогодення, щоб всім разом замислитись над тим питанням, чи є у Зілова в його житті вибір?», – так пояснює режисер вистави Іван Уривський свій творчий задум.

Приречені танцювати
« Приречені танцювати » Марафон тривалістю в життя

На вас чекає феєрична атмосфера найбільшого у світі танцювального марафону з яскравим світлом, запальною музикою, карколомною хореографією, блискучими костюмами й красивими людьми! Бо коли в житті немає світла й ти на шаленій швидкості мчиш у прірву, то найбільший у світі танцювальний марафон створений подарувати тобі свято в жахливій атмосфері, з шаленим грошовим призом здається справжнім порятунком! Адже втеча від сірої буденності в шалені веселощі – то звична пігулка, до якої вдається людство. І дарма, що виглядати потрібно яскраво й красиво, випромінюючи щастя й успіх, дарма, що треба танцювати – запально й безперервно, відпочиваючи не більше 10 хвилин. Усі учасники прийшли перемогти й урятувати своє життя. Такі різні учасники: юний і сильний ковбой, сивий і бувалий у бувальцях моряк, вагітна наївна жінка та безпорадний розчарований фермер, цинічна дівчина з гірким минулим і немолода безперспективна колишня актриса – усі вони, як загнані коні, «на останньому диханні» зроблять усе для своєї перемоги. А от чи всім стане сили дістатися фінішу? І чи існує життя після марафону? Адже загнаних коней пристрілюють – чи не так?!

5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
5.0
4.0
5.5
5.5

П’єса Генріха Ібсена "Ляльковий дім" («Нора»), як і багато інших його творів, починається драматичною ситуацією з життя родини. У переддень Різдва, головна героїня Нора, розповідає подрузі про призначення свого чоловіка директором банку. Це її перемога, адже передувала цьому настирна боротьба за його здоров'я, за щирі родинні стосунки. Інтрига в тому, що справжню ціна успіху приховано... Духовний максималізм Нори спровокував егоцентризм та лицемірство сімейних стосунків.

В п’єсі «Ромео і Джульєтта» кохання та пристрасть почуттів відображено на найвищому щаблі драматизму. Це і є мотивацією актуальністю твору впродовж століть. Сучасна сценічна версія Академічного театру на Липках у жанрі мюзиклу акцентує увагу на почуттях героїв. Як зауважив І. Франко: «головна принада твору, той час молодості і свіжості, те поетичне сяєво, яким обласкані всі фігури».

Глядачеві відкривається чарівний невідомий світ, де живуть сипматичні та веселі грибочки. Кожен казковий гриб має свій характер, свої таланти та свої особливі риси. Ця неймовірна історя розповідає нам про красуню Сироїжку та її друзів. Про те, як злий Мухомор хотів викрасти живильний дощик. Про те, як дружба та любов допомагають подолати перешкоди. Це історія про добро і віру в себе. Чи зважиться Рижик зізнатися Сироїжці в коханні? І головне - чи врятують дружні грибочки дощик?

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

Чарівний і небезпечний зимовий ліс... Дванадцятеро братів – чаклунів, що вміють керувати силами природи... Бідна падчерка, що в заметіль шукає проліски, і маленька вередлива королева, що намагається підкорити своїм забаганкам навіть матінку-природу...

У засніженому лісі звірята готуються зустрічати Новий рік. Але де дістати ялинку, коли все замело?.. Вони вдаються до різних хитрощів, та це не допомагає. Найвірніший порятунок - бути правдивим, чесним, цінувати дружбу. Яскрава, весела, захоплююча вистава для малюків не залишить байдужими юних глядачів та їх батьків.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Так трапляється, що ми починаємо цінувати щось тільки тоді, коли це втрачаємо. Маленька дівчинка Ліза так вже допекла свою бабусю звичними для себе примхами, вередуванням та вимогами, що бабуся вирішила піти від своєї онуки і приєднатись до групи інших бабусь, які теж не витримали «знущань» з боку своїх дорогоцінних онуків та онучок. Вже скоро дівчинка усвідомила, що їй дуже не вистачає бабусі, що без неї порожньо, холодно та голодно. Тому Ліза вирушає на пошуки. Разом із Красунею та добрим Розбійником вони намагаються повернути бабусь-втікачок і звільнити бабусю Лізи від дій чарівного дощу.