З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Віолетта Мамикіна
Віолетта Мамикіна
Віолетта Мамикіна
Віолетта Мамикіна
Віолетта Мамикіна

Віолетта Мамикіна

Актор.

Закінчила студію «Академія пані Куліси» при Миколаївському українському музично-драматичному театрі у 1995 році і Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв у 2002 році.

У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі працює актрисою з 1997 року. За цей час створила цілий ряд різноманітних образів у виставах: С. Найдьонов «Діти Ванюшина» – Олена; О. Пушкін «Руслан і Людмила» – Людмила; Г. Лессінг «Емілія ГалоттІ» – Графиня Орсіні; М. Воронов «Пристрасті по Торчалову» – Римма; В. Гуркін «Весела вода печалі» – Олександра; А. Чехов «Керівництво для бажаючих одружитися» – Попова; В. Шекспір ​​«Ромео і Джульєтта» – Джульєтта; С. Моем «Вірна дружина» – Констанс; В. Азерніков «Весільний марш» – Люба; С. Решетніков «P.S. Блін» – Ліза; В. Жеребцов «По той бік місяця» – Анна, Катерина; С. Стратіев «Максималіст» – Славка; О. Галін «Конкурс» – Ольга Пухова; Е. Шмітт «Фредерік, або Бульвар злочинів» – Красуня; А. Вербець «Кам’яна квітка» – Господиня; М. Камолєтті «Гарнір по-французьки» – Сюзі; Леся Українка «Лісова пісня» – Русалка Польова; Г. Слуцкі «Шість страв з однієї курки» – Ірина; М. Достоєвський «Дядечків сон» – Зінаїда; П. Кальдерон «З коханням не жартують» – Леонора; Л. Корсунський «Подруга життя» – Ірина; А. Касона «Дерева вмирають стоячи» – Елена; Г. Горін «Тев’є-молочник» – Годл; Р. Куні «Суто сімейна справа» – Розмарі ,Вона («Лавка» О.Гельмана), Зовиця («Урок вдовам» Ж.Кокто), Жінка у червоному («Кольори» П.Ар’є),

Біографічні дані:
Дата народження: 27.12.1979 (42 роки)
Місце народження: Україна, місто Миколаїв
Освіта: Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв
Ми знайшли 13 вистав, в яких
бере участь Віолетта Мамикіна
HOMO LUDENS
« HOMO LUDENS » Трагікомедія

HOMO LUDENS Sic semper tyrannis ??? Людина, що грає, або така доля тиранів ??? Чому люди, раз по разу, обирають тиранічних та авторитарних лідерів? «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність людей лякає», – відповів би на це Зигмунд Фройд. Тирана народжує народ, і сам народ визначає: бути тиранії чи ні. Авторитарні лідери – це чудові актори: втираються у довіру до народу, пробуджують в людях ненависть, жалість до себе і вселяють ілюзії, щодо майбутнього «раю на Землі». І якщо тиран домігся влади, то скинути його може тільки народ, довгим шляхом самоусвідомлення і прийняття власної відповідальності.

Розумні люди кажуть: «Бійся своїх бажань!». Герої цієї веселої, трохи фантастичної, але дуже життєвої історії свого бажання не боялися, більш того – вони його голосно проголошували… І от бажання збулося! Щоправда, лише на три місяці, але ж скільки неймовірного відбулося за цей час, скільки неочікуваного і… повчального!.. Пропонуємо вам нову комедію від автора сценарію кінофільмів «Рух вгору», «Ялинки», «Любов-морква 1 і 2» Андрія Курейчика «Любов – не морква!». Ви заінтриговані? Чекаємо вас у театрі на передноворічній прем’єрі!

Молода вдова, бажаючи подати приклад благочестя молодим дівчатам і іншим вдовам, оголошує про своє рішення померти біля труни чоловіка. Скільки сил, хитрості і кмітливості необхідно її вірній годувальниці, щоб переконати красуню залишитися в живих! Але ж ні, вона вперта і чути нічого не хоче про те, що в світі ще є багато чоловіків і особисте щастя таке можливе … Втім, що вона стане робити, коли дізнається про нескінченні зради покійного чоловіка?

Леслі дізнається, що його батько не загинув: він працює неврологом в одній з лондонських лікарень. Молода людина розшукує батька в лікарні, щоб поговорити з ним по-чоловічому. 18-річний син – неочікуваний і дуже невчасний сюрприз для доктора: за годину він має виступати на міжнародній медичній конференції… Кар’єра під загрозою… Тим більше що про сина дізналися колеги, поліція і навіть старий пацієнт…

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Запрошуємо вас до Іспанії! Ви опинитесь в будинку Бернарди Альби та станете учасником драматичних подій, що розігралися в поважному сімействі. Господиня та її п'ять дочок живуть у світі, у якому неможливо здійснити будь-які бажання. Запрошуємо переглянути п'єсу Федеріко Гарсія Лорки "Дім Бернарди Альби" п'єсу про щоденну боротьбу за свою честь, гідність та право на кохання.

2.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
1.0
1.0
6.0
3.0

У житті кожної жінки купа приводів для стресів – конфлікти зкерівництвом на роботі, складні відносини з чоловіком, неслухняні діти, з якими інколи важко знайти спільну мову. Три успішні жіночки бальзаківського віку збираються разом, щоб поділитися перипетіями свого життя, отримати пораду, знайти відповіді на непрості питання, які ставить перед ними доля. Знаменита французька письменниця Жорж Санд свого часу написала фразу, яка стала крилатою, а від того – дуже популярною у багатьох країнах світу: «Чого хоче жінка, того хоче Бог». То чого ж хочуть жінки? Дізнаєтесь, коли подивитесь нову виставу театру «Хаос. Жінки на межі нервового зриву».

Діана – багата графиня де Бельфор, незаміжня красуня, сувора у питаннях честі і гідності. І хто б міг подумати що, пообіцявши допомогти одружитися своїй камеристці Марселі і секретарю Теодоро, вона сама закохається у нареченого… Пристрасті почали вирувати навколо цього кохання і, врешті решт, Діана все ж таки зробила вибір, давши волю своїм почуттям, а кмітливий слуга Тристан влаштував все найкращим чином, представивши Теодоро вельможним паном, багатим і благородного роду.

Героїні вистави за п’єсою сучасного українського драматурга Павла Ар’є «Кольори» – п’ять жінок різного віку, статку, світогляду, способу життя, соціального статусу. У кожної з них – свій яскравий характер, свої бажання, мрії. І кожна не сприймає інших – таких несхожих на неї, незрозумілих… На сцені ви побачите життєву драму. Готові до своєрідного експерименту з дослідження жіночої психології? Тоді до зустрічі у театрі!

Лавка
« Лавка » Комедія

Прекрасним літнім вечором у міському парку було людно: народ гуляв. Вона сиділа у напівтемряві, на лавці. Він вирішив не проходити повз і познайомитися. «Романтика!», – мрійливо зітхне ви. Але все не так просто: через деякий час з’ясовується, що вони вже знайомі … Ця історія – про долю. Чи зможуть герої бути разом, коли за плечима – стільки життєвих невдач? ..

«Украдене щастя» – одна з найкращих і найвідоміших п’єс Івана Франка. Класика української драматургії не втратила своєї актуальності і в наш час. Тема кохання зрозуміла кожному. Щастя бути поруч з коханою людиною, гіркота розлуки, несправедливість, зрадництво, обман і, як наслідок, жахливий, нестерпний біль за втраченим щастя… Всі ці почуття близькі, зрозумілі нашому сучаснику. Саме тому, мабуть, п’єса «Украдене щастя» сьогодні є окрасою багатьох театрів України.

Чоловік, дружина, коханець, коханка … Це був би класичний французький чотирикутник, якби не кухарка, якій за один вечір довелося зіграти ролі моделі, актриси, подружки, племінниці, і при всьому при цьому забезпечити горе-клієнтам справжнісінький хепі-енд. Оригінальна історія, динамічна і дотепна, заплутана і інтригуюча пропонує вам від душі посміятися над любовними справами веселої сімейки, яка зібралася на романтичний уїк-енд у заміському маєтку.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава про Тев’є-молочника ставилася на сцені нашого театру двічі: у 1940 році режисером Леонідом Южанським і в 1989 році Анатолієм Літком. І якщо перша постановка, незважаючи на амбіційні задуми, успішною не була і в силу певних обставин довго не проіснувала, версія кінця 80-х-початку 90-х під назвою «Поминальна молитва» увійшла в історію театру як легенда про безумовну творчу перемогу режисера, художника і цілого ряду артистів. Постановку 2018 року режисури Сергія Чверкалюка, заслуженого артиста України, колектив театру присвятив Анатолію Літку. Вічна історія про людські цінності, про сім’ю і любов, про віру і друзів, про рідну землю знову закличе вас до діалогу, до філософських роздумів на такі актуальні, такі хвилюючі сьогодні наше суспільство теми.

Дехто Торчалов Павло Максимович, один з «батьків» вітчизняної демократії, прокинувшись якось вранці, раптом розуміє, що знаходиться в дивному місці: чи то у притулку для бомжів, чи у «відстійнику заблукалих душ», чи у чистилищі … Подальшу долю строкатою компанії, яка тут опинилась, мають вирішити якісь «вищі сили». Для цього кожен з героїв повинен пригадати свій найтяжчий  гріх в земному житті…