Українська співачка (лірико-колоратурне сопрано), актриса Київського національного академічного театру оперети.

Ще маленькою дівчинкою переїхала з батьками до Кропивницького, де її віддали до музичної школи навчатися грі на скрипці. Але співати їй подобалося більше, ніж грати. Людмила стала солісткою шкільного хору, а згодом поступила до Кіровоградського музичного училища на диригентсько-хорове відділення, яке закінчила у 1968 році. Навчалась у класі С. Дорогого.

Згодом поступила до Київської консерваторії. Її педагог, народна артистка України Христич Зоя Петрівна, говорила своїй учениці: «Ви володієте красивим і рідкісним голосом — лірико колоратурним сопрано, і невдовзі любителі вокалу оцінять його».

Так і сталось. Глядачі високо оцінили її голос, коли з 1972 року Людмила Георгіївна почала працювати в Київському національному академічному театрі оперети.
«Творче амплуа та чудове лірико-колоратурне сопрано дало змогу реалізуватися актрисі в різноплановому репертуарі — від дитячих вистав до ліричних героїнь, характерних персонажів сучасної та світової класики» — відзначається на офіційному сайті театру.

Любов до пісні також не полишала Людмилу Георгіївну. Крім роботи в театрі вона також співала в концертному дуеті з Олександром Трофимчуком. В 1970–1980 роках їх концертна діяльність принесла талановитим виконавцям заслужене визнання і популярність. Фірмою «Мелодія» видано дві платівки дуету «Як надійшла любов» (1983) та «Зорі викупані в щасті» (1987). Ними наспівано понад чотири години фондових записів, серед яких є унікальні твори — народні перлини, авторські пісні, класика.

Її голос звучав у багатьох країнах світу, серед яких США, Канада, Аргентина, Уругвай, Німеччина, Польща, Італія, Югославія, Англія, Австрія, Греція.