З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Любов Сорока
Любов Сорока
Любов Сорока
Любов Сорока

Любов Сорока

Актор.

Закінчила Теребовлянське вище училище культури (1994 р.), Рівненський державний гуманітарний університет (1999 р.).

З 1999 по 2001 рік – актриса Львівського музично-драматичного театру ім. Ю. Дрогобича, з 2001 р. актриса Тернопільського театру актора і ляльки.

Біографічні дані:
Дата народження: 13.02.1973 (49 років)
Місце народження: Україна, селище Козлів
Освіта: Рівненський державний гуманітарний університет
Актриса  є  резидентом театрів:
Іван Шелеп
Іван Шелеп
Художній керівник
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.9
5.9
6.0
5.6

Кажуть, коли народжується людина, у небі загорається зірка. А коли народжується театр ляльок – спалахують щастям дитячі обличчя. Доказом цього є Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки, який 40 років робить щасливими малечу та дорослих. Так само, як людина, театр говорить своє перше слово, робить перші кроки, здобуває перші досягнення, дружить, подорожує, вчиться, росте та розвивається, творить свою унікальну історію. Пора прийшла народитися А починалося все так… 1 квітня 1980 року на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатівстворено Тернопільський обласний театр ляльок. Засновником театру і його першим директором став заслужений працівник культури України Юліан Кройтор, головним режисером – народний артист України Євген Ткаченко, головним художником – Лариса Воробйова, на посаду головного бухгалтера запросили досвідченого спеціаліста Марію Кривінську. Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ та Теребовлянського культосвітнього училища. Міністерством культури України в театрі затвердили дві творчі групи – україномовну та російськомовну.  Неабиякий виклик – створити театр. Бути першими найважче, адже від того, який закладено фундамент, залежить майбутнє. Приміщення тоді ще не було, то ж театру виділили дві кімнати в ПК «Октябрь» (нині «Березіль»). В одній розмістили бухгалтерію та дирекцію, в іншій відбувалися репетиції. Визначились з репертуаром, але потрібно було знайти приміщення для виготовлення ляльок, декорацій, костюмів. Міськвиконком виділив квартири під гуртожитки для акторів, приміщення для цехів та стоянки для автотранспорту по вулиці Енгельса в одноповерховому будинку. Там майже десять років і перебували всі технічні цехи. В нелегкий період, сповнені ентузіазму  люди почали творити: читки, репетиції, виготовлення ляльок, декорацій, вирішення організаційних питань... Проте, людям з великою метою, було все під силу. Перший крок – успішний! Будь-які труднощі можна подолати заради великої цілі. Кожен працював задля того, щоб створити у Тернополі достойний заклад, де діти та дорослі змогли б з користю проводити дозвілля. Ось він, цей день – 1 листопада 1980 року. Сотні глядачів, десятки запрошених гостей, вітальні слова, квіти, подарунки… Ще мить і перший крок буде зроблено, перший театральний сезон відкрито, першу прем’єру зіграно. Завіса відкривається – казка починається! До уваги глядачів вистава «Сембо» Ю. Єлисєєва. Після першої вдалої прем’єри, колектив сміливо взявся за створення нових постановок, розпочав гастрольну діяльність. Сезон за сезоном лялькарі радували юних театралів. Нездійсненним залишалося найголовніше – власне приміщення. Дім, в якому оселилась казка А мрія лялькарів розташувалася на затишній вуличці у середмісті Тернополя. Просторий будинок, в якому були створені всі необхідні умови і для глядачів, і для робітників театру: спеціально облаштована сцена, затишний зал на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, просторе фоє, репетиційна зала тощо, нарешті мав господарів, а лялькарі – свій ДІМ. Оселилась казка й живе тут з 1986 року і до сьогодні. Стаціонарне приміщення дозволяло втілити у життя всі творчі задуми та плани. У театрі запровадили шкільний абонемент для учнів тернопільських шкіл. Така система обслуговування глядачів діє до сьогодні. Зміни На всіх етапах становлення та розвитку,  колектив змінювався. Одні люди залишали театр, інші поповнювали театральну родину. Головний режисер театру Євген Ткаченко та його дружина Елеонора звільнились із Тернопільського театру ляльок. Євген Ткаченко здійснив постановку тридцяти однієї вистави, зокрема чотири вистави для дорослих. З приходом у театр ляльок на посаду режисера Сергія Калини розпочинається період експериментів і змін. Шукаючи особистий творчий почерк, він кожну постановку намагався вирішити своєрідно. За короткий період роботи у Тернопільському обласному театрі ляльок, режисером Сергієм Калиною було здійснено більше двадцяти театральних постановок для дітей, а також саме він, вперше в Україні, на професійній сцені, розробив театралізоване дійство для дітей до Дня Святого Миколая. Ідею проведення такого свята на професійній сцені запропонував директор театру Юліан Кройтор. Так Тернопільський театр ляльок перший в Україні «повернув» дітям Миколая. У майбутнє з новими творчими силами Свіжим подихом став прихід до театру заслуженого артиста України досвідченого лялькаря Володимира Лісового у 1995 році на посаду головного режисера, який не тільки продовжив специфіку роботи свого попередника, а й вніс зміни, які зробили театр таким, яким він є зараз – популярним та одним із кращих в Україні. Для театру актора і ляльки Володимир Лісовий – явище унікальне. У своїх постановках він створив власний світ, власну неповторну реальність, яка тонко торкається почуттів кожної дитини – головного глядача лялькового театру. Володимир Михайлович присвятив театру чверть століття, здійснив тут близько 50 постановок, поставив більше 20 дитячих ранків до свят  Святого Миколая  та Нового Року, також Володимир Лісовий є автором низки п’єс, а ще став творчим наставником-педагогом для молодих акторів. За колосальні здобутки Володимир Лісовий отримав звання «Народний артист України». У 2019 році режисер Лісовий іде на заслужений відпочинок. У 1997 році театр отримав нове ім’я Тернопільський обласний театр актора і ляльки. Творче зростання та досягнення колективу з  цього року пов’язане з іменем художнього керівника заслуженого діяча мистецтв України Івана Шелепа, для якого театр став справою усього життя. З новим очільником театр отримав нове обличчя. Зроблений капітальний ремонт сцени, глядацької зали, багатьох внутрішніх приміщень, покращені умови праці творчих працівників, поновлена матеріально-технічна база, сценічне вбрання, освітлення тощо. Заслуги колективу і наполегливість художнього керівника і в появі нового транспортного засобу.   У 2002 році посаду головного художника займає Володимир Якубовський – талановитий митець працював у театрі з 1987 року художником-постановником, тож мав за плечима великий досвід. За час роботи в театрі здійснив більше сорока постановок.  2006 рік став особливим для усієї театральної родини. За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва, відродження національних традицій, високу артистичну майстерність наказом Міністерства культури і туризму України Тернопільському обласному театру актора і ляльки надано статус академічного.  На сцені театру актора і ляльки ставили вистави режисери: народний артист України Є. Ткаченко, Я. Покривка, М. Кравцова, А. Москаленко, Д. Смагін, народний артист України С. Єфремов, С. Калина, О. Боков, народний артист України В. Лісовий, О. Дмітрієва, Д. Татарінов;  художники: П. Миронов, Л. Воробйова, заслужений артист України В. Якубовський, О. Федун, О. Мельничук, Н. Денисова. Театр активно гастролює, бере участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах і фестивалях в Україні та за кордоном. Серед останніх здобутків колективу: гран-прі ужгородського фестивалю «Інтерлялька-2011» за виставу «Малята-кармалята», та ж вистава на фестивалі «Лялькова веселка-2012» у м. Запоріжжя нагороджена чотирма дипломами; вистава «Кривенька качечка» отримала численні відзнаки не тільки в Україні, а й у Польщі, Сербії та Чорногорії; постановка «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджена трьома дипломами у різних номінаціях у рамках міжнародного фестивалю «Зоряний шлях» (2015р.)  у м. Полтава; вистава для дорослих «Двадцять хвилин з ангелом» - учасник і дипломант фестивалю «Тернопільські театральні вечори» (2015р.); виконавці головних ролей вистави «Тарасова казка» стали лауреатами почесної відзнаки ім. Леся Курбаса (2015 р.); дипломом «Майстерність режисера» за виставу «Небилиці про Курочку Рябу» нагороджений В.Лісовий на фестивалі «Мереживо казкове» у м.Черкасах (2017 р.), ця вистава відзначена на фестивалі «Кришталеві вітрила» у м.Херсоні (2018 р.) та на Міжнародному фестивалі театрів ляльок у Чорногорії (2018 р.); на ІІ Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUp.pet» вистава «Василина» відзначена у номінації «Краща сценографія».

Ми знайшли 25 вистав, в яких
бере участь Любов Сорока

Всім добре відома народна казка оживе на сцені театру ляльок. Захоплююча історія про те, як Іван-Царевич долає безліч перешкод на шляху до свого кохання.

Золоте Курча
« Золоте Курча » Мюзикл, казка

Головний персонаж цієї музичної вистави Вовк потрапляє у незвичайну ситуацію – йому довелося стати… квочкою. І коли з’являється Курча, Вовк розуміє, наскільки важливо мати поруч рідну душу – синочка, який у всьому тебе наслідує.

Вистава в казковій формі розповідає про славне минуле України, про героїчну боротьбу українського козацтва. Втіленням хоробрості і незламності духу є козак Северин та його побратими Максим і Назар. Злий Змій хоче винищити усе козацтво, тому він топить козацький корабель. Проте Северин вижив, і разом зі своєю вірною подругою шаблею прагне покарати Змія. У нагоді головному герою стає вишита дружиною сорочка, яка перетворюється на вітрило корабля. Дорогою Северин зустрічає інших козаків – Максима та Назара, які віддають йому свої святкові вишиванки на вітрила. Летючий корабель наздоганяє Змія, козаки карають свого ворога та вирушають на Січ.

У спектаклі, поставленому за всесвітньо відомими арабськими «Казками тисячі й однієї ночі», глядачі зможуть побачити й пережити з головним героєм Аладіном безліч пригод і негод, довідатися ціну дружби й зрадництва, підступництва й любові. І, звичайно ж, всіх казкових героїв чекають незвичайні чудеса, які буде творити справжній грізний Джин із чарівної лампи.

Чарівний перстень
« Чарівний перстень » Ярмаркова вистава

Потрапив одного разу до рук Іванка перстень, та не простий. Скаже він примовку, й все що забажає, перстень йому враз і виконає. Та от біда, хитра царська донька вкрала каблучку й втекла до Парижа. Чим усе закінчилося, ви дізнаєтеся, переглянувши виставу у театрі актора і ляльки.

Побувавши на цій веселій виставі, яку покажуть кумедні скоморохи, ви безумовно побачите багато цікавого й незвичайного! Але найнезвичайніше – великі, майже в людський ріст, ляльки, які й розіграють для вас яскравий комедійний спектакль.

Василина
« Василина » Казка про мамине благословення

«Був собі купець та була у нього жінка, та була у них донечка Василина…» – так розпочинається історія про силу маминого благословення, яка буде цікава для дітей і дорослих. Неосяжна могутність – мамина любов, яка навіть після смерті супроводжує дитину, допомагаючи їй у скрутну хвилину. Помираючи, мати Василини залишає їй лялечку, як символ свого благословення, та говорить завжди тримати її при собі і нікому не показувати, а коли спіткає якесь горе, нагодувати і запитати поради. Нелегке життя настало для Василини після того, як батько одружився вдруге – мачуха і її дві дочки морили всілякою роботою, проте не знали вони, що дівчина захищена. Отож ні мачуха, ні її діти, ані зла Баба Яга не подолають цю могутню силу маминого благословення.

Лялькова вистава, яка зарядить вас новорічним настроєм. Про цікаві пригоди Зайчиків, які протистоять хитрій Лисиці та підступному Вовку розповідає ця казка.

Сумний білий кумедник П’єро та веселий рудий кумедник Арлекін намагаються збагнути, яке ж воно життя, сумне чи веселе? І що робити, плакати чи веселитися? Хто ж допоможе їм знайти відповідь на таке нелегке запитання? Без фокусника Чарівника та його помічниці Чарівниці ніяк не обійтись. Чарівні маски та акторський талант допоможуть П’єро й Арлекіну знайти відповідь на складне запитання та по-справжньому потоваришувати.

І, справді, кому потрібен Сніговик? Можливо, він потрібен вам, малята? Гадаю, Ви зможете з ним потоваришувати і стати справжніми друзями. Але найбільше Сніговик потрібен Зайчикові, аби допомогти врятувати Новорічну Ялинку, яку зачарувала хитра і підступна… Хто? Приходьте на виставу і Ви побачите самі. Ласкаво просимо! 

Маленьких глядачів чекають цікаві пригоди Андрія-Мисливця, який, щоб урятувати свою наречену Марійку, повинен перехитрити Бабу-Ягу, Чорта, жадібних Раків і перемогти Триголового Змія.

 Навіть коли все втрачено у житті, важливо зберегти щире серце й світлі думки, тоді доля обов'язково нагородить тебе за добрі вчинки та покарає кривдників. Так можна коротко переказати сюжет казки «Сестриця Оленка та братик Івасик». Це та сама історія, про те, як зла Відьма перетворила маленького Івасика на козенятко. Усі знають і люблять з дитинства цю чарівну казку. І вона оживе на сцені Театру актора і ляльки.

Чарівник 101
« Чарівник 101 » Чарівна протипожежна казка

Саме цей Чарівник 101 розкаже і покаже дітям цікаву і веселу історію про хлопчика Петрика, Королеву Пожежу, Червоного Півня та інших цікавих героїв. Казка навчить наймолодших глядачів, як уберегти себе від страшного лиха – пожежі.

Веселі клоуни не лише покажуть цікаву історію, але й навчать дітей правил дорожнього руху, які потрібно знати всім – і великим, і маленьким!

Глядачі побачать дуже необхідну і корисну для них виставу, точніше – виставу-урок. А проведуть його веселі дорожні гноми. Вони не лише покажуть цікаву історію, але й навчать дітей правил дорожнього руху, які повинні знати всі – і великі, і маленькі!

Тепер у лісі нашому машин вже є багато. Стежками лісовими дороги пролягли, Та перехрестя правильно потрібно влаштувати, І правила дорожні ми вивчимо усі.

Казка переносить нас у засніжені Карпати. Ось, лунає гучна трембіта, чути звук таємничої дримби, ніжно звучить сопілка. З’являються троє вівчарів-казкарів, одягнених у традиційний гуцульський стрій. Вони і заграють, і затанцюють, і казку розкажуть. Про сирітку Ксеню, про злу мачуху та її ліниву і заздрісну доньку Палану та про дванадцять братів-місяців, які нагородять добрих за добро, покарають злих за зло.

Чарівна зимова історія про добру дівчину Оксанку та злу мачуху відома усім з дитинства. Ця казка вкотре доводить глядачам, якщо бути працьовитим, милосердним та добродушним, то можна подолати будь-які життєві труднощі. А от як Мороз-Морозенко провчить мачуху та її доньку дізнаєтеся, завітавши до театру.

А ви бачили коли-небудь як розмовляє гарбуз, танцюють огірки, а морквини співають? Так, це можливо. Увесь цей овочевий урожай оживе на сцені театру ляльок. Знайома усім з дитинства казка «Ріпка» відкриється з нової сторони. Окрім відомих героїв, таких як дід Андрушка, баба Марушка, внучка Мінка, собачка Хвінка, кішка Варварка, мишка Сіроманка та Ріпка з’являться Соняшник, Будяк та Кріт. Ось тут і розпочнуться нові невідомі повороти відомої усім казкової історії.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Дружбі, якою зв'язані між собою персонажі цього спектаклю, позаздрить будь-яка людина. Адже у житті не так часто вдається зустріти настільки близьких за духом друзів, яких вдалося зустріти головним героям цієї історії – Бременським музикантам. Разом з ними глядачі вирушать назустріч своїй мрії. Вони побачать захоплюючу історію, у якій є все: мандрівки, веселощі, пісні, любов і, звичайно ж, дружба!

Це весела музична казка про того самого, відомого усім, доброго та чуйного кота Леопольда, якому безкінечно намагаються напакостити двоє мишенят – одне сіре і товстеньке, інше біле і худорляве. Протягом усієї постановки ці маленькі бешкетники вигадують усілякі неприємності та роблять капості котові-імениннику, який любить усе навколо, який нікому не бажає зла, а тільки творить добро, допомагає своїй улюбленій бабусі та племінникам кошенятам, і робить він це тому, що просто не вміє і не знає як можна жити по-іншому.

  На день народження веселого поросятка Бутуза збираються його найближчі друзі, щоб вручити подарунки. Однак, один «непроханий гість» планує зіпсувати свято… Завітайте до театру, і ви неодмінно дізнаєтесь, чим  усе закінчиться.

Мабуть, всі добре знають Червону Шапочку! Так, так, ту саму дівчинку, яку у казці мати відправила з пиріжками до бабусі. Однак, в нашому театрі, на вас, юні глядачі, чекають несподівані повороти сюжету всесвітньовідомої історії, оскільки це «стара казка на новий лад».

Коли дитина відчуває самотність, вона просить батьків «купити» братика або сестричку. Ведмежатко на ім’я Рім-тім-ті вирішив цю проблему по-своєму. Одного разу він привів до свого дому безпритульного песика… Ну, а що відбулося далі, ви дізнаєтесь, коли побачите цю веселу історію, яку придумав польський письменник Ян Вільковський.

   Одного разу знайшов Дід у лісі чудовий корінець, схожий на маленького хлопчика і… почалася казка про Івасика-Телесика. Так, так, того самого хлопчика, який з’явився на радість самотнім Діду і Бабі зі звичайного лісового корінця.   І усе було б добре, якби хитра, підступна Змія-Відьма не вкрала малого Івасика…