З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Любов Мовчан

Актор, режисер.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актриса  є  резидентом театрів:
Юрій Мисак
Юрій Мисак
Художній керівник
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 40
5.8
5.8
5.8
5.7

Перший академічний український театр для дітей та юнацтва заснований у березні 1920 року у Харкові як «Театр казки» (офіційне відкриття — 21 березня 1921 року). У створенні театру брали участь зокрема: мистецтвознавець і драматург Олександр Білецький, композитори І. Дунаєвський, Д. Ямпольський, художники Б. Косарєв, М. Акімов. Згодом у театрі працювала ціла плеяда вихованців та соратників Леся Курбаса: Михайло Верхацький, Леонтій Дубовик, Фавст Лопатинський, Володимир Скляренко, Борис Тягно, а потім і їхні учні. У 1930-х роках театр починає називатись за стандартним каноном Харківським театром юного глядача, а у 1938 році театру присвоєно ім'я М.Горького (у 1990 році за рішенням колективу театр отримав свою теперішню назву). Після років Другої світової війни, які колектив у співпраці з трупою Київського театру юного глядача провів на Кузбасі, Казахстані, Узбекистані, у 1944 році театр переводять до Львова у приміщення колишнього єврейського театру. У львівський період у театрі у різний час працювали такі відомі режисери як: С. Данченко, В. Опанасенко, А. Куниця, М. Нестантінер, В. Козьменко-Делінде, А. Бабенко. Тут розпочинав свій творчий шлях Роман Віктюк. У 2020 році Перший Театр святкує своє перше століття! За останні роки театр здійснив колосальний прорив як у творчій так і у соціальній. 2013 року Перший театр, єдиний з поміж дитячих театрів України, брав участь у фестивалі за кордоном м. Хургада (Єгипет). Започатковано співпрацю з Goethe-Institut в Україні. Впроваджено освітньо-культурний проект «Театральна педагогіка». В рамках проекту здійснюється: напрацювання ефективних методик співпраці «школа – театр»; включення уроків театру в навчальний процес школи. Започатковано проект «Конкурс режисури», покликаний  залучити як молодих так  і знаних режисерів, до творення нових вистав у на сцені Першого театру. Починаючи з 2017 року у Першому театрі започатковано проєкт «Урок в театрі». Після перегляду уривку з вистави з дітьми молодших класів говорять про  казки та тренують вимову, емоції, та перші уроки акторської майстерності. 2018 року  одразу два проекти від Першого театру стали переможцями конкурсу британської драми Taking the Stage 2018. Це вистави «Аліса» (за книгою Льюїса Керрола «Аліса в Дивокраї») та «Pentecost» («П'ятидесятниця» за однойменною п’єсою Девіда Едгара).  Театр виступає співорганізатором мистецької акції ДРИҐ – Традиційні танці та співи у Львові. З  2018 року у Першому Театрі стартував проект «Інклюзивний театр». Відтепер перегляд усіх вистав репертуару Першого Театру доступний людям з порушенням зору – для них передбачена послуга аудіодискрипції (коментування вистави через приймачі з навушниками). Для цього три актриси театру пройшли спеціальну підготовку з коментування. Також у глядацькій залі передбачені спеціальні сидіння для людей з порушенням опорно-рухового апарату, що користуються візком. Таким чином Перший театр став першим інклюзивним театром у Львові. У репертуарі Першого театру можна знайти вистави і для дітей дошкільного віку, і для дорослих. Здається, що це чи не єдиний театр у Львові, репертуар якого може задовольнити абсолютно всі вікові категорії, зокрема, зацікавити і підлітків.

Ми знайшли 7 вистав, в яких
бере участь Любов Мовчан
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Усім відома казка Ганса-Христіана Андерсена «Дюймовочка» розіграна, як осучаснена притча. В суворий і холодний світ приходить Дюймовочка – істота «не від світу сього», позбавлена агресії, амбіційності, жадібності – і починає пошук свого місця у житті. Від мілітаристичних Жаб – до гламурних Жуків, від начебто елітарної Миші – до олігархічного Крота, – через різні класи і прошарки, різні моделі життя і спокуси проходить свій шлях Дюймовочка до знайомства з ельфами, в яких і віднаходить свою вищу сутність і свого традиційного Принца. Через моральну вищість і просвітленість,якою зачаровує всіх згаданих приземлених і дріб’язкових персонажів, вона не знаходить із ними спільних точок дотику. Натомість здобуває прихильність всіх щирих і піднесених істот – Метеликів, Ельфів, Ластівки. З їх допомогою, залишаючись, попри тиск обставин, вірною собі, цілісна і осяйна Дюймовочка возз’єднується з рідним їй світлим ельфійським вертоградом – краєм свого щастя.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
6.0
6.0
6.0
6.0

Вистава створена в рамках Театральної резиденції «Пам’ять. Тожсамість. Ми» за підтримки Українського культурного фонду.Головні герої вистави – сучасні львів’яни. Як ми себе бачимо? Чого ми хочемо? Хто ми, взагалі, такі? Які історії ми можемо розповісти іншим і самим собі? Що хочемо розповідати і що не хочемо? Вистава «Пауза» – це суцільні питання. Режисер КосмінМатей задає їх акторам, аби зрозуміти чим живе сьогодні Львів. Це довгі розмови про нашу українську реальність, про те, якою вона є і якою може бути. Про нас. Наші мрії, страхи, бажання. Щось, про що нас ніколи не питали, але нам завжди хотілося висловитись. Це пауза – момент, коли можна передихнути, роздивитися довкола. побачити себе та інших. Поговорити про це. Через призму особистих історій, думок та рефлексій учасників-акторів вистава говоритиме про наше з вами повсякденне життя.Однак, життя як айсберг – ми бачимо лише вершечок, а основна його матерія приховується за поверхнею звичної рутини.Що ж там, у життєйських глибинах? Щось неявне, приховане, неочевидне - але дуже важливе. Пора зробити ПАУЗУ і поглянути туди, униз, убік, уверх – через завісу притертої повсякденності. Як ми виглядатимемо без своєї звичної шкіри? 2018 року Перший театр здобув перемогу Українського культурного фонду для  постановка вистави «Пауза» румунського режисера КосмінаМатея.

Небезпечна гра
« Небезпечна гра » Іронічна комедія
4.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.0
4.8
4.8
4.3

«Небезпечна гра» – це іронічна комедія про двох дам, які вирішили кардинально змінити своє життя. Клод втікає з будинку для престарілих, а Марго – зі святкування 18-річчя своєї доньки. Втікаючи від власних проблем, вони стають на шлях небезпечної гри, яка може привести як до драматичного, так і до комічного фіналу. Отож, яким же він буде?

Головні герої вистави – безпритульні собаки. Вони постійно голодні, не мають даху над головою... Єдине, що в них є, – це Яр, де вони живуть у зграї чи поодинці. Живеться собакам нелегко, але трапляються і цікаві моменти: хтось полюбляє бавитися, хтось – згадувати своє попереднє життя, інші милуються місяцем, нишпорять, вчаться читати по-людськи чи поводитися як людина. Усіх їх об’єднує гордість, яка не дозволяє їм жалітися і скиглити, бо кожен з них – вільний, вони «народжуються і вмирають так легко»...Проте в душі кожного героя живе мрія, мрія незалежних псів про залежність, мрія про Свою Людину… Собаки мріють не про господаря чи власника, який припне на ланцюг і буде годувати. Вони шукають Людину-Друга, а також свого місця – собачі дверцята, за якими так добре живуть пси!Проста і чуйна історія про собак і людей (або ж про людей і собак – це вирішувати Вам!), історія,  яка закликає до людяності і добра.   

За книгою Тараса та Мар’яни Прохаськів «Куди зникло море» Інсценізація  заслуженої артистки України Олени Крилової «Ми мусимо тобі щось сказати, але це секрет. Ми – детективи» У чому секрет дружби? Хто такі друзі? І чому нам так добре, коли ці люди поруч? Вистава «Куди зникло море?» – це захоплююча та інтригуюча розповідь про добрих, щирих і відданих друзів-звірят, які ведуть розслідування одного злочину, що трапився у їхньому лісі. Завдяки детективним пригодам герої ще глибше пізнають, що ж таке дружба та вірність, і чому вони роблять нас настільки щасливими! Цікавий сюжет переплітається з простою і легкою подачею. Інсценізація  заслуженої артистки України Олени Крилової за книгою Тараса та Мар’яни Прохаськів «Куди зникло море» – це атмосфера затишку, щирого сміху та любові.

Наближається Різдво – найулюбленіше свято для дітей та дорослих! Кожен готується до свята по-своєму. От і наші головні героїні, дві сестрички – Даринка та Настуня, – готуються до святкування.  Даринка вчить колядки і збирається до шопки, щоб подивитися на народження маленького Ісусика, а Настуня поспішає на шопінг, бо для справжнього свята їй потрібен новий одяг. Даринка намагається переконати сестру піти з нею до шопки, це не вдається, і сестрички сваряться. Однак стається справжнє диво – з’являється Ангел, який допомагає Даринці разом з Настунею потрапити у час, коли народився наш Спаситель, а проведе їй у далеку дорогу Віслючок з шопки.  Можливо, це допоможе Настуні знову повірити у диво Різдвяних свят? Зникають усі магазини, будинки, світло – усе, що так цікавило Настуню. Тепер сестрички вирушають у не просту дорогу до Різдва!  У таємничій подорожі Даринку і Настуню чекають перешкоди і дивовижні герої. Чим завершиться чарівна історія сестричок і кого ще вони зустрінуть на своєму шляху?   Ви зможете дізнатися, завітавши на виставу Першого театру!

Аліса
« Аліса » Дивовижна подорож
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
5.0
6.0

Книга «Аліса в дивокраї» ЛьюїсаКерола дарує нам величезне поле інтерпретацій. Режисер Ірина Ципіна пробує розглянути цей твір, як подорож маленької дівчинки у світ власних фантазій в пошуках самої себе. Абсурд, який Аліса спостерігає у Дивокраї, – це абсурд безглуздих правил, які нав’язує нам суспільство. Як дитині знайти себе у механізованому світі затісних та застарілих традицій? Аліса вирішує бути інакшою ніж усі і вирушає услід за Білим Кроликом, аби в кінці вигукнути «Я справжня!» та здобути право творити власний Всесвіт, за власними правилами. Вистава «Аліса» – спільний проект Першого театру, Британської Ради та харківського режисера Ірини Ципіної. Вистава «Аліса» стала переможницею конкурсу британської драми Taking the Stage 2018. У своїй постановці Ірина Ципіна використовує прийом тіньового театру. Завдяки цьому сценічний простір стає багатовимірним, а речі та персонажі можуть легко мандрувати між світами та перетворюватися у щось інше. Режисер Ірина Ципіна: «З дитинства мені було цікаво розгадати таємницю «Аліси». Чому вона стрибає в ту нору? І от, вкотре гортаючи сторінки книги, я зрозуміла, що історія Алісі – це подорож до себе, до себе справжньої. Безумовно, для кожного надзвичайно важливим є усвідомлення того, який він справжній. Ми спробували торкнутися цієї теми у нашій виставі. Це вистава-роздум про нас самих, про наші внутрішні чудовиська, про те, що перешкоджає нам зрозуміти себе справжніх».