З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Любов Литвинчук

Композитор, художник-постановник, автор музичного оформлення, хормейстер.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 11 вистав, в яких
бере участь Любов Литвинчук

В житті людини нічого не проходить безслідно. Все має свою ціну: радість, горе, щастя і навіть… жарт. Одного літнього вечора, купаючись в морі з подругами, Егле жартома погодилася на пропозицію Вужа стати його дружиною. Вуж виявився царем Балтики, струнким і вродливим юнаком Жільвінасом. Стала Егле Королевою моря . Зажили вони з чоловіком у щасті й любові. Та підступна заздрість братів Егле погубила коханого Жільвінаса і принесла горе їй і її дітям … У виставі відтінки змісту відтворено різними засобами – грою, словом, музикою, пластикою акторів і ляльок.

Одна із трьох дитячих опер, написаних на основі народних казок класиком української музики Миколою Лисенком. У репертуарі нашого театру дві із них. Це стало можливим завдяки хорошій вокальній підготовці наших акторів. Вистава створена у стилістиці “справжнього” оперного театру, де настроюється оркестр, з’являється диригент, звучить увертюра і… розпочинається оперне дійство. Приходьте послухати, не пожалкуєте.

В одного царя було двоє синів, як водиться, розумний Хома і дурний, на ім’я Іван. Не послухавшись свого суворого батька, Іван потрапляє в різні кумедні історії, зокрема, його ковтає Риба-кит. Та завдяки винахідливості й оптимізму Іван Голик рятується та ще й допомагає своєму братові.

Вистава «Іван Голик» створена у стилістиці бурсацького видовища. З такими виставами у давнину ходили по ярмарках бурсаки, заробляючи собі цим на прожиття.

В основі класичної опери усім добре відомий твір про вередливу гостророгу Козу, яка оселилася в Лисиччиній хатині та лякає всіх звірів. Та тільки не Рака-Неборака… Вистава пронизана елементами національного колориту, природним поєднанням слова, танцю, співу, в якій використовуються стародавні предмети побуту.

Що тут скажеш? Колобок – він і є Колобок – звідусіль круглий. Так споконвіку й котиться по життю від дитинства до дитинства, даруючи усім оптимізм і втіху.
Бо він – Сонце.

…Вище високих гір знялася велетенська зміїна тінь – на мить здалося, що відтепер ніколи вже на окрадену землю не прийде весна… Гіркі сльози Землі-матері породили незвичайного богатиря, схожого на маленьку горошинку – невеличкого і непоказного, та з відчайдушним серцем і щирою душею… Подолавши довгий шлях руїни, маленький герой здобув у ковалів-чарівників могутню зброю, а побратимами у бою з ворогом стали для Котигорошка самі духи рідної землі… Та ні чарівна зброя, ні могутні побратими не впорались би з хитрющим і підступним ворогом, якби не був Котигорошко плоттю від плоті власного народу і якби йому на допомогу не постав увесь народ…

Вистава поставлена за мотивами казок Івана Франка, які він написав на основі світових народних казок. У виставі використано 5 казок, ляльки кумедні, в яскравому одязі, їх тридцять вісім. Ляльки вертепні та гапітні.

Якось зібралися хлопці й дівчата закликати весну. Пісні співали, ігри грали, загадки розгадували… Та нічого не виходило в них, то й надумали вони звернутися до ляльок і розіграти казку. Так  з’явився на світ хлопчик-деревинка на ім’я Івасик-Телесик. Побувавши у страшному полоні Відьми-Змії, повернувся Івасик-Телесик на гусях-лебедях додому, і на їх крилах прилетіла з вирію красуня-весна.

Беручись за сценічне втілення літературного матеріалу, театр мав на меті виявити близькі нам мотиви у роздумах поета над долею сучасної України, возвеличити постать матері, її жертовної любові і самовідданості на тлі соціально-економічних реалій того і нинішнього часу і показати геніального автора не як політичне гасло, не як легендарного велетня з високого постаменту, а як такого ж як і ми, із плоті і крові, нашого сучасника.

“Що таке „скрипаль на даху”? – Шагал? – ні. Скрипаль на даху – це єврей, котрий, звичайно ж, ближче до неба, ніж самий дах.” (Єврейський жарт). Україна. 1904 рік. Події розгортаються в єврейському селі Анатівка. Переживаючи повсякденну рутину, його мешканці у всьому сподіваються на Бога та апелюють до споконвічних традицій свого народу. В центрі уваги  – бідний молочник Тев’є і його велика родина. Інколи він мріє про маленьке багатство. Звичайно ж, бідність  – не ганьба, але й гроші нікому не завадять. Проте все багатство Тев’є – це п’ять дочок,  яких тільки вдале заміжжя врятує від злиднів. Однак справжній удар для мешканців Анатівки ще попереду – це царський указ, за яким всі євреї повинні залишити губернію. Мюзикл „Скрипаль на даху” саме про це.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
5.0
5.0
6.0
5.0

Троє молодих, запальних та завзятих бурсаків розкажуть вам українську народну казку про Івана Голика та брата його Хому, про царя – батька їхнього, про пригоди свої з Мишачим отаманом, Комарським князем, Змієм та дочкою його Зміївною. А починається наша історія, як і будь-яка народна казка: «Десь-не-десь, в тридесятому царстві, в іншій державі, жив цар з царицею чи князь із княгинею, і було в них два сини. От князь і каже своїм синам: – Ходімо зі мною до моря, послухаєм, як морські люди пісні співатимуть. От вони і пішли…» Вистава створена за казкою видатного українця, поета, фольклориста та етнографа Івана Манжури. Казка про Івана-Голика та брата його Хому є справжньою перлиною української культури.