З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Єлизавета Чагір

Єлизавета Чагір

Актор.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актриса  є  резидентом театрів:
Володимир Кожевніков
Володимир Кожевніков
Художній керівник
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект). У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр). 1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста. Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер. З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького. У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського. У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер). 18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком. У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так було в літературі доби СРСР). Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків. По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито. 1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного. Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова. 1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани. 1985 року було відкрито малу сцену театру. Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного. В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.

Ми знайшли 7 вистав, в яких
бере участь Єлизавета Чагір

Краса і доброта мало не погубили її… і вони ж допомогли уникнути лиха, знайти новий дім, вірних друзів та віддане кохання! Чудова всесвітньо відома казка про лагідну красуню Білосніжку і сімох веселих гномів знайде сценічне втілення на сцені нашого театру саме до улюблених новорічних свят. Зберігши класичний сюжет, ми постаралися розповісти цю чарівну історію сучасно, яскраво та динамічно – приходьте та переконайтесь самі!

Ця вистава вже більше 20 років з незмінним успіхом йде на сцені нашого театру. З перших хвилин дії глядачі потрапляють в чарівний світ казки, де їх зустрічають балакучі Ворони, Маленька розбійниця, Принц і Принцеса і, звичайно ж, Снігова королева. Врятувати Кея, що потрапив в холодне царство льоду і снігів, здатне лише добре, любляче серце Герди. Але чи вдасться юній героїні здолати усі перешкоди, що стоять на її шляху?

Дикун
« Дикун » Трагікомедія

Понад двадцять років він провів високо в горах, майже наодинці з природою, вивчаючи її таємниці. Понад двадцять років вона прожила у великому місті, пізнаючи тонкощі сучасної цивілізації та опановуючи премудрощі різних наук. Тепер їхні шляхи перетнулися… Близькість до природи допомогла їм осягнути значення двох великих речей – Життя і Смерті. Чи зможе ця зустріч відкрити їхні серця для сприйняття третього слова – Любов?

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Реальна хроніка доленосних для всіх нас подій або класичний сюжет боротьби світла та темряви? Звичайні українці або відомі мандрівні образи світової культури? Суворий вирок минулому або спроба рефлексії на важливі теми мовою мистецтва? Актуальна за змістом, незвична за формою і дуже цікава за жанром п'єса Неди Нежданої це один з перших художніх текстів, присвячених подіям української Революції Гідності. Властиві містерії героїчний сюжет, поєднання високого з буденним, архетипічність персонажів і присутність потойбічних сил, масштабність та видовищність якнайкраще підходять для відтворення духу великих історичних подій. Недарма саме містерія стала тим родючим джерелом, з якого вийшов колись увесь сучасний європейський театр.

Напередодні щорічного принесення в жертву Драконові чергової красуні у місто прибуває мандруючий лицар. Зі здивуванням він виявляє, що люди не виказують анінайменшого невдоволення своїм життям, ніякого прагнення звільнитись від влади тирана. Але ще більше доведеться йому здивуватися, коли через рік він повернеться у визволене від чудовиська місто… В основу відомої п'єси Шварца лягла китайська легенда про дракона, якого не можна здолати, – переможець сам стає його наступником. Оригінальне режисерське, сценографічне і музичне рішення вистави по-своєму розставляють акценти, але, слідом за першоджерелом, запрошують поміркувати про те, як все-таки нам позбутися дракона і почати жити.

Вісім люблячих жінок
« Вісім люблячих жінок » Детективна комедія

− Ах, Різдво ми проведемо чудово! − Ще б пак! Святвечір при свічках! Прекрасно! І ніякого виходу! З цієї діри до найближчого села п'ять кілометрів. І то через ліс. А вночі випало стільки снігу. Я навіть до сільського балу не доповзу. Гарне свято!.. Ідеальний початок для класичного детектива або трилера, чи не так? І схоже, тут дійсно був скоєний жорстокий злочин. Його жертвою став сам глава сім'ї – обожнюваний батько, зять, коханий чоловік і шанований господар. А скільки попереду ще загадкових, лячних, дивних подій... Так хто ж цей таємничий лиходій, якщо у відрізаному від світу маєтку опинились лише вісім беззахисних тендітних жінок?

Станція
« Станція » Містична пригода на межі світів

Оля хоче диплом, добру роботу і багато грошей, Іра бажає веселощів, танців та красивих нарядів, Таня – милуватись північним сяйвом, купатись в морі й кататись на вітрильнику, а всі втрьох вони хочуть вибратися з цієї загадкової Станції. Або не хочуть… Відомий вітчизняний драматург Олександр Вітер вигадав досить дивну історію, яку кожен напевне зрозуміє по-своєму і, сподіваємось, знайде правильну відповідь щодо свого життя.