З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Лілія Борисова
Лілія Борисова
Лілія Борисова

Лілія Борисова

Актор.

До появи у театрі Ліля мала досвід роботи аніматора у кафе та ведучої концертних програм у районному БК. Почувши про вакансію артиста-ляльковода, одразу вирішила спробувати себе в акторській професії. Переглянувши її сценічну презентацію, керівництво театру надало можливість дівчині проявити свої таланти. Тож з 1 грудня 2018 року Ліля стала членом колективу театру. А вже 19 грудня успішно дебютувала в ролі Снігуроньки на сценічному майданчику під час урочистого відкриття головної ялинки області.

За характером – оптимістка. Дуже любить відвідувати різноманітні розважальні заходи і вечірки, а також створювати людям гарний настрій. Тому мріє у майбутньому відкрити власне агентство «Свято для душі». А у творчих планах – досягти успіху в артистичній професії і майстерно грати на сцені театру ляльок.

Під час карантину Ліля разом з молодими акторами втілювала у життя новий творчий проєкт з ростовими ляльками «Хрумка, Хрустик і Ко».

Біографічні дані:
Дата народження: 09.04.1992 (30 років)
Місце народження: Україна, місто Кропивницький
Освіта: Олександрійський коледж культури і мистецтв, Київський національний університет культури і мистецтв (Миколаївська філія)
Родинні зв'язки:
Актриса  є  резидентом театрів:
Григорій Педько
Григорій Педько
Художній керівник
2.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
3.0
1.0
3.0
1.0

Початок своєї історії Кіровоградський академічний обласний театр ляльок бере ще у довоєнні роки. Після утворення Кіровоградської області у січні 1939 року перед мешканцями міста постало чимало завдань господарського і культурного характеру. Серед них — питання організації дитячого театру. З цією метою, комітетом у справах мистецтв були відібрані найкращі учасники гуртків художньої самодіяльності у складі: О. Шульги, М. Мартинюка, О. Заболотного, К. Корданець, А. Герасимчука і направлені до Києва на курси акторів-ляльководів. А вже у липні 1939 року газета «Кіровоградська правда» опублікувала звіт колективу: «Днями наша група закінчує курси, і ми повертаємося до Кіровограда. Одночасно з навчанням ми підготували виставу «Троє поросят» у постановці Володимира Козловського. Декорації, ляльки, світлове оформлення виготовлені у Києві. Після прем’єри «Трьох поросят», театр візьметься за постановку п’єси «По щучому велінню». З новими силами і невичерпним натхненням ми розпочнемо роботу по обслуговуванню дітей». Рішенням Президії міської ради від 13. Х. 1939 року за номером 44/365 у розпорядження Кіровоградського державного пересувного театру ляльок була передана будівля колишнього клубу технікуму сільськогосподарської механізації. 2 квітня 1941 року наказом за №174 комітет у справах мистецтв при Раді народних комісарів СРСР затвердив Статут Кіровоградського державного обласного пересувного театру ляльок. На той час директором театру був Волченко Г. І., а режисером – Щербаков П. С. У репертуарі театру вже були 4 вистави: «Троє поросят», «По щучому велінню», «Гусеня» та «Юні патріоти». Звістка про війну внесла корективи у роботу театру. Директор і режисер пішли на фронт, а керівництво колективом узяв на себе О. Заболотний. Наказом комітету у справах мистецтв від 30.06.1941 року була припинена діяльність усіх театрів на території СРСР на час військових дій, та через рік кіровоградські лялькарі вирішили поновити діяльність, і не дивлячись на небезпеку, продовжили дарувати свій талант дітям. За період 1942-1944 років під керівництвом О.Заболотного були створені чотири нові вистави: «Коза-Дереза», «Червона Шапочка», «Травнева ніч», «Теремок» та відновлено виставу «Троє поросят». Після визволення України від фашистських загарбників, колектив театру з повною силою узявся до роботи. Відділ мистецтв призначив директором Г. Халютіна. З’явилися нові постановки: «Колобок», «Великий Іван», «Мишко» та інші. Невдовзі повернувся до театру П. Щербаков, і вже у 1948 році Кіровоградський театр ляльок був найкращим закладом у системі обласного відділу мистецтв по всіх показниках. З 1949 до серпня 1970 року театр ляльок працював при обласній філармонії як «Дитяча бригада», а частина колективу організувала театральну студію у Будинку піонерів під керівництвом О. Заболотного. У вересні 1970 року, згідно з наказом Ради міністрів УРСР «Про створення театрів для дітей», колектив «Дитячої бригади» під керівництвом режисера Григорія Яковича Шаліти стає основою Кіровоградського обласного театру ляльок. У травні 1972-го колектив театру вперше взяв участь у республіканському фестивалі театрів для дітей у м. Вінниця з виставою «По щучому велінню» О. Тараховської (за сценографію до якої нагороджений Дипломом І ступеня) та «Про велетня і відьму» А. Бородян і Д. Шполянської. Цього ж року макети й ескізи Василя Остапенка до вистави «Горіхова лозинка» були представлені в експозиції на Всесоюзній виставці робіт художників театрів ляльок у Москві. Інші роботи Василя Макаровича побували на різноманітних виставках у Києві, Ташкенті, Тбілісі, Празі. Список нагород театру поповнився Дипломом Міністерства культури СРСР за участь у фестивалі болгарської драматургії (1978) за виставу «Твоя зірочка» І. Острікова, Дипломом фестивалю, присвяченого 60-річчю Жовтня за виставу «Скажи своє ім’я, солдате» О. Вертинського (1977), Дипломом лауреата фестивалю румунської драматургії (1982) за виставу «Сонячний промінчик» А. Попеску. За вісімдесят років діяльності, колективом театру створено понад 200 високохудожніх постановок за класичними творами всесвітньо відомих авторів. З жовтня 1976 року Кіровоградський обласний театр ляльок став приймати своїх глядачів у власному приміщенні, розташованому у самому центрі міста, на площі ім. Б. Хмельницького. Але й гастрольний графік, особливо у 80-х роках, був достатньо напружений. Багато сил та енергії на посаді директора театру ляльок (1982-1998) віддав розвитку і популяризації театрального мистецтва Валентин Іванович Янкул. До 50-річного ювілею колектив театру підготував спеціальну програму з найкращих вистав, яка була представлена у 1989 році як творчий звіт у Києві. Серед них: «Кіт у чоботях» Я.Рохліна, «Два пуделі» С.Злотникова, «Лис Микита» І.Франка. На урочистостях з нагоди свята зібралися колеги з багатьох міст України, Росії, а також з Болгарії. У 1992 році колектив театру нагороджено Дипломом І Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Кришталеві вітрила», що проходив у м. Херсон, за виставу «Про Кошенятко, зірочку і ще про дещо» за п’єсою З. Білярської. У 1999 році за участь у Всеукраїнській акції «Добрик крокує планетою», спеціально створену авторську виставу за п’єсою актора театру С. П’яткіна «Казка про Добрика та золоті яблука», колектив нагороджено Дипломом Українського фонду добра. У грудні 1998 року театр очолив Григорій Миколайович Педько. З цього часу лялькарі велику увагу приділяють розширенню творчої роботи з дітьми. Так у 2000 році засновано щорічний конкурс «Найкращий глядач сезону», почали проводитись конкурси малюнку за сюжетами прем’єрних вистав, розіграші «Дитячої лотереї», щотижневі ігрові та розважальні програми на розвиток творчої активності маленьких глядачів: «Казкове колесо», «Дитяче караоке», «Щасливий квиточок», «Зіграємо казку», «Веселий потяг», «Тато, мама, я – театральна сім’я» та багато інших. З 1999 року майже усі вистави театру переведено на українську мову виконання. Творчий колектив став постійним учасником щорічного Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», що проходить на території музею-заповідника «Хутір Надія». А з вересня 2011 року, в рамках свята, театр проводить щорічний мініфестиваль театрів ляльок, у якому крім українських колективів, брали участь лялькарі з Литви, Білорусі та Ізраїлю.За вагомий внесок у виховання дітей області та пропаганду українського театрального мистецтва колектив театру у 2000 році нагороджено Грамотою обласної державної адміністрації та обласної ради. Одним з важливих питань для театру є участь в організації дозвілля дітей під час літнього відпочинку в оздоровчих таборах області та на відкритих майданчиках і парках міста, куди малеча з задоволенням приходить на зустріч з казкою. За вагомий внесок у реалізацію Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей, у 2003 році театр нагороджено Почесною грамотою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді. Щороку колектив театру бере участь у благодійній акції «Свято білої квітки», що проводиться за ініціативою громадської організації «Просвіта» на території Свято-Преображенського собору, під час якої збираються кошти на невідкладні потреби дитячих лікарень та спеціалізованих закладів. Протягом усієї діяльності театру завжди безкоштовно обслуговуються діти-сироти, інваліди, позбавлені батьківського піклування та з багатодітних і малозабезпечених родин. Крім того, колектив театру є постійним гостем у дитячих будинках та спеціалізованих школах-інтернатах області. З особливою старанністю, в рамках акції «Різдвяний янгол», для цих дітей ми готуємо благодійні новорічні вистави та розважальні програми. Загалом за рік, у середньому, наш колектив благодійно обслуговує близько 4000 дітей різних пільгових категорій. Згідно з спільною угодою між управлінням освіти і науки, управлінням культури і туризму облдержадміністрації та МНС, театр, з метою ознайомлення дітей з правилами безпеки життєдіяльності та запобігання пожежам, проводить показ вистав «Ведмідь-рятівник» Є. Гімельфарба та «Пригоди маленького автомобільчика» Ю. Тітарова. Для переймання досвіду у виготовленні ляльок різних систем та традицій української школи акторської майстерності, у тому числі і у ляльководінні, протягом 2004-2014 років театр неодноразово відвідували викладачі акторських факультетів американських університетів, професори Френк Гальяно, Девід Елієт, а також Павло Босий з канадськими студентами. За вагомий внесок у розвиток і популяризацію української культури і театрального мистецтва колектив театру у 2005 році нагороджено Почесною грамотою обласної державної адміністрації і обласної ради, а директор театру Г. Педько у 2006 році за високі творчі досягнення та пропаганду театрального мистецтва нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України та відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2007). А вже у жовтні 2009 року директор театру став заслуженим працівником культури України, а у листопаді театру надано статус «Академічного». Понад 40 років діяльності (1970-2012) віддав служінню мистецтву театру ляльок головний художник театру, персональний член УНІМА, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім. О. Осмьоркіна Василь Макарович Остапенко. Близько 150 вистав театру народилися завдяки талановитому майстрові. Його роботи – картини, макети, ляльки – були представлені на театральних виставках у Москві, Тбілісі, Празі, Києві, Харкові, Луцьку, Кіровограді. На честь його 75-річчя, до якого Василь Макарович не дожив кілька місяців, в обласному художньому музеї була організована виставка робіт Майстра. А у вересні 2018 року, на честь Майстра, на фасаді театру ляльок встановлено меморіальну дошку. З ректоратом Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого свого часу був укладений договір про проходження практики студентами театрального факультету на базі театру. У травні 2008 року свою першу дипломну роботу, постановку вистави «Кумедні крукоруки» В. Виходцевського як режисер-постановник здійснила випускниця університету Венера Ібрагімова. А у травні 2009 року прем’єрна вистава «Колобок» Є. Патрика у її постановці, була відзначена Дипломом Шостого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у Вінниці. З метою популяризації мистецтва обласного театру ляльок та з нагоди 250-річчя міста (2004), підготовано та включено до книги «Кіровоград» сторінка про історію та сьогодення театру. Інформація про театр ляльок занесена до книги «Хто є хто на Кіровоградщині» (2007) До 75-річного ювілею театру створено і надруковано книгу «75 років з добром у серці і лялькою в руках». У вересні 2019 року колектив театру провів перший Відкритий театральний фестиваль «Scene-Fest», присвячений 80-річчю заснування Кіровоградського академічного обласного театру ляльок.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Лілія Борисова

Початок двадцятого сторіччя. У Росії панує хаос і розруха. Професор Преображенський, керуючись благородною метою зупинити моральне падіння нації і створити нову людину, проводить науковий експеримент, – вживлює у мозок звичайного дворового пса гіпофіз померлого чоловіка. Та, на жаль, неймовірне перетворення собаки у «нову людину» принесло лише повне розчарування та безліч клопоту. Вистава вирішена у неординарному поєднанні драматичної частини з ляльковою.

Як стати ЗІРКОЮ
« Як стати ЗІРКОЮ » Казкове інтерактивне шоу з ростовими ляльками

Двоє забавних мишенят, дізнавшись про початок фестивалю зірок, виявляють бажання стати його учасниками. Ведучий шоу дає згоду на їхній виступ, але у кожній категорії хвостаті артисти демонструють «таланти» дуже низького рівня. Толерантний Кіт радить Хрумці і Хрустику знайти себе у тому, що вони вміють робити найкраще. І мишенята знаходять.

Як Микита з ярмарку йшов
« Як Микита з ярмарку йшов » Музична інтерактивна казка-гра

Одного разу, повертаючись з ярмарку, добродій Микита зупинився перепочити. Раптом виявилося, що у його торбині не лише придбаний красень-птах, а ще й непрохані гості подорожують. Ось тут і пригадав Микита цікаву повчальну казочку про працьовитого Півника та маленьких бешкетників-мишенят. А заразом і малят навчив, що праця людину лікує, а лінощі – марнують.

Станція або Розклад бажань на завтра
« Станція або Розклад бажань на завтра » Фантасмагорична трагікомедія

У приміщенні дивної Станції доля зводить трьох жінок, з різним життєвим досвідом, але схожих невдоволенням існуючого стану речей. Раптом з’ясовується, що у цьому фантастичному місці, без будь-яких зусиль реалізуються усі їхні думки і забаганки, крім однієї – вибратися з цієї пастки. І ось тут, перед ними постає нелегкий вибір: залишитися назавжди жити на Станції, маючи усе і одразу, чи спробувати досягнути найпотаємнішого у реальному світі, з його викликами і проблемами, митями щастя і тихих радощів. А головне – зрозуміти, чого ж саме вони бажають і яку ціну готові заплатити за здійснення того єдиного і найбажанішого?

Чарівні дарунки феї Веселунки
« Чарівні дарунки феї Веселунки » Музично-фантастична казка для дітей і дорослих

Мешканці лялькової країни, потрапивши під чари злого чаклуна Розбрата, забули про мир і спокій. Щоденні чвари і бійки зовсім виснажили їх і змусили звернутися за порятунком до мудрої феї Веселунки. Вона одразу ж узялася за роботу. Але без участі сміливих помічників їй важко протистояти злому чаклуну, бо той заважає і шкодить на кожному кроці. Та хоробрі казкові рятівники, подолавши усі перешкоди, разом з глядачами повертають спокій і радість у лялькову країну.

Пригоди у крижаному королівстві
« Пригоди у крижаному королівстві » Інтерактивна фантастично-пригодницька казка

Сніговичок Олаф зі своїми новими подругами вирушає на пошуки того, хто може допомогти королеві Ельзі позбутися страшного магічного дару, який ледве не згубив усе королівство. Мешканці казкової лісової країни по-різному сприймають прохання про допомогу: Ягуня щиро співчуває і намагається стати у нагоді, зайці просто тікають від страху, а стара карга Яга відверто шкодить і заважає. Єдине, що залишається героям - звернутися до сміливих маленьких глядачів, завдяки яким казка і має щасливе закінчення.

Найкращі друзі, Луні і Дракоша, відправляються у захопливу подорож за скарбами. Дорогою вони знайомляться з новими мешканцями казкової країни. Віднині їхніми друзями стають кумедні кульки: Лосик, Нюша та Їжачок, а також губка Боб, Зайчик і Ведмежатко. Зрозумівши, що справжній скарб – це вірні друзі та їхня підтримка і допомога, герої разом весело зустрічають свято доброти у володіннях Королеви Півночі.

Вій
« Вій » Містична драма для дорослих

Мабуть, так долі було завгодно, щоб зустрів молодий хлопець на свою біду не просту чарівну дівчину, а справжню відьму, яка заполонила серце і поневолила розум. Можливо, усе б і закінчилося добре, якби віра у себе була достатньо міцна, щоб протистояти занадто привабливим дівочим чарам і зловісним демонічним силам. Та, на жаль, людське єство виявилося занадто слабким.

Вистава для дорослого глядача – інсценізація десяти новел із однойменного твору Д.Боккаччо: «Святий Чепорело», «Високородна дама», «Садівник», «Непорочне ім’я», «Сокіл», «Танкред», «Діжка», «Архангел Гавриїл», «Вагітний», «Вірна дружина». Жанр – комедія «дель арте», у якій прославляється кмітливість і винахідливість героїв, висока моральна сторона кохання, висміюється святенництво й сластолюбство духівництва, хитрий розрахунок і лицемірство старих перелюбників. Вистава має нагороди: - Диплом переможця Всеукраїнського фестивалю театрів ляльок «Лялькова веселка-2012» (м. Запоріжжя) у номінації «Краще музичне оформлення вистави» (композитор Наталія Бурая); - Диплом номінанта Всеукраїнського огляду-конкурсу театрів ляльок «Прем'єри сезону» у номінації «Найкраща вистава для підлітків та дорослих» сезону 2011/2012 років.

Лірична казка про добрих сніговичків, які дуже хотіли якомога довше пожити на світі. У лісі вони зустріли бідних звірят, які страждали від холоду і голоду. Зрозумівши, що кожне живе створіння мріє про тепло, сніговички, не роздумуючи, відправляються до Сонечка з проханням про допомогу… Вистава вчить співпереживати і допомагати ближнім.