З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Сергій Козир

Сергій Козир

Актор.

Дата народження: 7 лютого

У 1982 році закінчив Дніпропетровське державне театральне училище та здобув кваліфікацію актор театру ляльок.

У 1999 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого за спеціальністю «Режисура» та здобув кваліфікацію режисер драматичного театру.

У театрі ім. Гоголя працює з 2014 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Освіта: Дніпропетровське театральне училище, Київський національний університет кіно, театру і телебачення ім. І. Карпенка-Карого
Актор  є  резидентом театрів:
Олексій Андрієнко
Художній керівник

Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. Гоголя – один із кращих театрів країни, витоки якого сягають до далекого 1818 року, коли видатний зачинатель нової української літератури Іван Котляревський створив на Полтавщині театральну трупу. Сучасний театр ім. Гоголя веде свою історію від 1936 року, коли з’явилася стаціонарна трупа зі своїм приміщенням. Репертуар театру завжди складали музичні та драматичні вистави, адже потужна професійна трупа має творчий потенціал до втілення будь-яких творчих пропозицій. Нині у репертуарі театру вистави, яких не знайдеш на сценах інших українських театрів. Це і «Майстер і Маргарита», і «Політ над гніздом зозулі», і «Остання любов Гетьмана», і «Страшна помста», і «Мить… Життя…», і «Собаче серце». Також улюбленими для публіки стали легендарні постановки «Сватання на Гончарівці», «Наталка Полтавка», «Енеїда», «Ханума», «Маруся Чурай» та багато інших. Театр має широку географію гастрольних та фестивальних поїздок. Гоголівцям аплодували глядачі на всеукраїнських та міжнародних фестивалях у різних містах нашої країни (Коломия, Чернігів, Миколаїв, Херсон) та за її межами (Польща, Італія, США). Полтавський театр — збирає аншлаги, радує глядачів різножанровими постановками, є прикладом сучасного театру, який піднімає актуальні теми. Чекаємо вас у театрі, раді кожному з вас!

Ми знайшли 9 вистав, в яких
бере участь Сергій Козир

За однойменним романом Ліни Костенко. У виставі задіяні артисти драми, артисти-вокалісти, артисти балету та артисти оркестру театру. «Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі…»

Вистава «Майстер і Маргарита» у Полтавському театрі – сатиричне прочитання, де на тлі вічних тем боротьби добра зі злом, справжнього вірного кохання та відпущення гріхів, показано епоху з її жорсткостями, умовностями, доносами, хабарництвом, масовою примусовою захопленістю примарними ідеями… Час іде вперед. Епохи змінюються. Чи змінюються люди? Якщо словами Воланда: «Люди як люди. Люблять гроші, але ж це завжди було..., легковажні... милосердя іноді стукає у їхні серця... звичайні люди… загалом, нагадують колишніх... квартирне питання тільки зіпсувало їх…». То ж залишається лише вірити, що хтось такий, як Майстер і Маргарита, знаходить свій винятковий Всесвіт, який може вміститися у маленькому підвалі чи деінде… Їм дано у нагороду вічний дім… тобто вічний спокій?.. Як усім непокірним? Тільки одні кидали виклик долі, інші – режиму, що реагував на таких кулею…

«Остання любов Гетьмана» — першопрочитання п’єси Анатолія Крима, де «ожила» історія про видатного Івана Мазепу, про людей, які його оточували, звичаї, що трималися за часів його гетьманства, про його любов до Мотрі… та до України. Але, в першу чергу, – це розповідь про особистість — про його вчинки, його пріоритети, його сумніви, його кохання та каяття... Історична правда про події того часу залишається під тяжким фоліантом різних думок і фактів. То ж, творці вистави обрали інший шлях. «Остання любов Гетьмана» — це спогади про людей, які вже померли. Вони – герої, які мали своїх прихильників, і тих, хто засуджував їхні вчинки. Об’єднує всіх одне – вони люди, як і кожен з нас сьогодні. Не нам судити інших, а молитися…

«Страшна помста» – це фантастично-містичне дійство, в якому режисер Сергій Павлюк розкриває тему вічного гріха, який доведеться спокутувати наступним поколінням. Взявши за основу притчу про зраду й помсту — «Думу про Івана та Петра», яка згадується Гоголем у «Страшній помсті», — режисер на сцені полтавського театру створив метафорично-змістовну виставу, що викликає асоціації із сьогоденням. Містична історія перетворюється на зразок поетичного українського театру, який несе у собі глибинність традицій та сакральність. Яскрава обрядовість, звучання автентичного співу, показ козацької звитяги стали основними елементами у вибудові дійства, що викриває національне єство, є традиційними для стилю цього режисера. У загальному колі кружлятимуть і мертві, й живі герої, які кохатимуть і зраджуватимуть, гулятимуть і вбиватимуть... продовжуватимуть грішити… І коли вже кінця-краю цим гріхам не буде, земля розверзнеться і поглине всіх грішників. Адже їхні душі вже не врятувати від багатовікового бажання помсти…

Вистава «Мить… Життя» за п’єсою американського драматурга Торнтона Уайлдера «Наше містечко» — це своєрідна сповідь, де кожен упізнає себе в якомусь із героїв. Історія про дві родини, які живуть у злагоді й мирі, виховують дітей, які потім закохуються, вирощують квіти у своїх садочках. Мешканці цього містечка кожного дня механічно проживають своє життя, вони вже звикли до оточуючого світу, який роками не змінюється. У кожного свої проблеми, турботи, мрії... Жителі одного містечка, які ніколи не виїздили з нього, тут народжуються і помирають, закохуються й ходять до церкви, піклуються один про одного, видають газету, розповідають одне про одного історії. Через долі героїв змальовується загальна картина сучасного світу, де життя йде по колу... У місті з’являються нові мешканці, вони знову закохуються, знову грають весілля, знову помирають… І знову народжуються. У виставі піднімаються складні теми, але вони настільки просто розповідаються героями, що мимоволі глядачі стають свідками сердечних хвилювань, моралі, батьківської любові. І все це без жодних натяків на повчання, але з часткою філософських роздумів. Вистава «Мить… Життя…» — це спроба гоголівців дати свою відповідь на одвічне питання: хто ми є? для чого і навіщо? Вам запропонують обрати свій шлях: залишитися у чорно-білій історії, чи побачити різнобарв’я навколишнього світу, зрозумівши, що кожна мить… — це життя…

Класика української драматургії, що не сходить зі сцени театру з 1972 року. Заможний селянин Мартин Боруля бажає отримати титул дворянина і жити за панськими звичаями. Він наймає повіреного, веде судові тяжби, доводячи дворянське походження родословними актами, витрачає великі гроші, розоряє капітал. Родинний побут намагається перевести на дворянський лад. Доньку Марисю, яка кохає простого парубка Миколу, хоче видати заміж за чиновника земського суду, аби поріднитися з дворянином. Та всі його наміри закінчуються поразкою. Справжня українська комедія, з соковитим народним гумором, комедійними ситуаціями, але глибокою мораллю.

«Острів скарбів» — захопливі пригоди, яскраві персонажі, скарби, погоні та веселі танці і пісні під «живий» оркестр. Нова казка гоголівців – феєричне дійство, яке зачарує своєю атмосферою, допоможе потрапити на чарівний острів, стати учасниками дивовижних подій. Пориньте у казку разом з персонажами цього музичного шоу, яке не залишить нікого байдужим і обов’язково подарує гарний настрій на довгий час.

"Жив був пес" - дивовижна історія про дружбу собаки Сірка та Вовка, яку розкажуть зі сцени для маленьких глядачів театральною мовою, щоб кожен зрозумів, що дружба – то найголовніше у житті. І якщо друзі до справи беруться, то все в них вийде і будь-яка справа увінчається успіхом. Господар з Господинею зрозуміють свою помилку, що вигнали Сірка після того, як він все життя служив їм вірою і правдою. Комедійного забарвлення набули персонажі Гриця та Марисі. Не обійшлося без жартівливих образів кумась , які додають дійству динамічності. Залишаться у казці і негативні герої Злодій і Злодюжка, які перевиховаються до кінця казки. Ну і звичайно ж як без милих, любих звіряток. Знайдеться місце у казковому лісі для Ведмедя, Лисички, Білочки та Вовчиць.

Зворушлива історія про мандри маленької Герди дає дітям і дорослим урок терпіння, витривалості та незламної віри. Це мудра притча про людські серця, які бувають гарячими і люблячими або холодними і байдужими до людей, які їх оточують. Творці вистави переконують, що краса людської душі здатна здолати всі випробування, розтопити кригу байдужості й нелюбові – того зла, що вбиває все найкраще в людині. Саме силою своїх почуттів хоробра Герда – тендітна дівчинка із палким, добрим серцем – змогла здолати всі перешкоди і, розтопивши серце Кая, повернула його до тепла рідної домівки. Адже лише гаряче і любляче серце може подолати будь-які випробування, розтопити холод і запалити серця інших людей.