З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова
Катерина Степанкова

Катерина Степанкова

Актор, режисер.

Вперше вийшла на сцену Театру російської драми ім. Лесі Українки в п'ять років у виставі «Сподіватися» (реж. Ірина Молостова), де грала дев'ятирічну Ларису Косач, майбутню Лесю Українку.

З дитячих років знімалася в кіно, працювала на радіо, грала в театрі. Займається концертною діяльністю із читецькими програмами української поезії. Літературний редактор обох книг спогадів матері Ади Роговцевої «Мій Костя» (2006) та «Свидетельство о жизни» (2013).
З 1991 до 1993 року перебувала в Ізраїлі разом із чоловіком – художником Тарасом Ткаченком, де 1991 року народила сина Олексія.

У 1993 повернулась в Україну і вступила до театрального інституту ім.Карпенка-Карого.

У 1997 закінчила інститут театрального мистецтва. З 1998 року працювала актрисою у театрі Романа Віктюка (Росія, Москва).

1998-го вийшла заміж за актора Олексія Скляренка. У 2007 р. закінчила Вищі Курси Сценаристів і Режисерів у Москві (ВКСР).

З 2007 – театральний режисер-постановник.

2011-го народила сина Матвія.

З 2012 року припинила роботу в Москві і повернулась в Україну.

Біографічні дані:
Дата народження: 21.03.1972 (50 років)
Місце народження: Україна, місто Київ
На сцені з 1977 року (45 років)
Освіта: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого
Актриса  є  резидентом театрів:
Слава Жила
Слава Жила
Художній керівник
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 245
5.2
5.1
5.4
5.3

Театр «Актор» був заснований у 1987 році відомим актором театру і кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим. Саме він поставив на перше місце у театрі особистість артиста: «Для мене театр «Актор» – це спосіб самоствердження, реалізація потаємних творчих мрій... Ми не зачиняємо двері ні перед ким». Перші чотири сезони «Актор» працював у новому для Києва форматі театру-кафе. У 2017 році директором та художнім керівником театру «Актор» став Слава Жила. Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, команда створює сучасну мистецьку історію – робить театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів. Театр розвиває свою діяльність у чотирьох напрямках: Актор. КЛАСИКА – традиційні вистави за класичними творами; Актор.UNDERGROUND – постановки творів сучасних українських і закордонних авторів; Актор.KIDS – дитячі казки у виконанні відомих акторів театру та кіно; Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР – це лабораторія, де професійні режисери працюють із непрофесійними акторами.

Олексій Кужельний
Олексій Кужельний
Художній керівник
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 248
5.4
5.3
5.5
5.4

Київську академічну майстерню театрального мистецтва «Сузір'я» – перший в Україні ангажементний театр – було створено у 1988 році. З моменту заснування і до сьогодні театр очолює художній керівник Народний артист України Олексій Кужельний. У виставах театру беруть участь найкращі актори столичних театрів – народні та заслужені артисти України, а також театральна молодь. Серед зірок українського театру, що протягом усіх театральних сезонів дарували прихильникам театрального мистецтва свій талант, відомі майстри сцени Надія Батуріна, Лариса Кадочнікова, Лариса Кадирова, Людмила Лимар, Раїса Недашківська, Степан Олексенко, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Микола Рушковський. До постановок вистав залучаються, як досить відомі, так і молоді режисери. В репертуарі театру класичні та сучасні постановки, що йдуть російською та українською мовами. Вистави демонструються одночасно на двох сценічних майданчиках: на основній «великій» сцені, що розрахована на 80 місць та на мікросцені – 25 місць.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Катерина Степанкова
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
5.0
6.0
5.0

Про театр та людей театру - мовою театру. Публіцистична вистава за книгою легендарної акторки Ади Роговцевої. Кожен з артистів грає не просто роль, а цілу галерею незабутніх образів - реальних людей, знаменитих і невідомих. Щирість та витончений гумор авторського тексту зігрівають кожну сцену вистави.

Бельведер
« Бельведер » Трагікомедія
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 14
5.9
5.9
5.9
5.9

Бозна якими шляхами двох жінок доля привела на звалище. Та облаштовує свій маленький світ і ховається в ньому за уявними стінами палацу з бельведером, Ся нишпорить у смітті, збираючи все, що може знадобитись для життя. Але раптова поява незнайомця, який приходить і падає без тями, призводить до конфлікту між жінками. У спробах дійти до згоди розкриваються їх долі і характери, біль та світогляди. Згодом з’ясовується ким є Той Самий, що прийшов до них... Хто насправді явився двом занедбаним душам? Чи дійсно він є тим, ким назвався? Гірка і смішна, дотепна і філософська п’єса Анатолія Дяченка спонукає до роздумів. Вона написана майже 30 років тому, але є актуальною і сьогодні. Фото: Роман Костін

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.3
6.0
5.3

Чи не доводилося Вам коли-небудь проїжджати Чумацьким шляхом?! Наш герой розповість Вам історію про свій шлях, який допоміг йому вижити. Кожен з нас хоч раз відчував себе туристом. Але іноді наш життєвий шлях дає відчуття туриста у власній долі. Головний герой - звичайна людина, в котрому кожен може розгледіти себе або свого друга. Він йде на відчайдушні кроки заради найціннішого, що може бути у кожного із нас - заради власного життя та виживання. Заплутавшись в веретені постійного вибору, життя приводить героя туди, де він залежить тільки від самого себе, але ж давно омріяне ось-ось вже з’явиться на горизонті. Та доля мала інші плани і він потрапляє в аварію, що руйнує все збудоване та пережите до цього. Іноді, для того аби збудувати щось нове, потрібно зруйнувати все старе. І ось створивши свій новий шлях, на якому він здається "нетутешнім" для всіх, він знаходить себе та своє місце у житті. Він впевнено мандрує з твердістю знання того, що заради кращого майбутнього ніколи не варто об'єднуватися з брехнею, що кожен має право вибирати і люди можуть зробити себе кращими, ніж вони є. Отримавши життєвий багаж - він вирішує поставити власну виставу, через яку і розповідає свою історію.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 23
5.8
5.7
5.8
5.9

Протягом життя людина по різному відповідає на питання «На що схоже щастя?» Але, мабуть, для будь-якого віку, будь-якого характеру і уподобань, самотність – це нещастя. Комедія «Схоже на щастя» – це історія випадкової зустрічі двох самотніх істот, їх короткочасної спільної подорожі та невипадкової взаємної довіри і турботи, що виникають несподівано і, напевно, не матимуть кінця.

Антреприза
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Театральна фантазія Ігоря Афанасьєва за п'єсою Леоніда Зоріна «Варшавська мелодія». Любов Гелі, польської співачки і Віктора, російського винороба була зруйнована указом Сталіна 1947 року. Життя і кар'єра забрали Гелю в Америку, звідки вона приїжджає в «перебудовану» Москву 1987 року. Зустріч з незнайомим «новим російським» змушує її знову пережити щасливі і трагічні миті її молодості.

Трикутник без вершин
« Трикутник без вершин » Психологічна драма
Антреприза
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

У цій історії класичний любовний трикутник, долаючи всі закони геометрії, перетворюється в замкнуте коло, розірвати яке практично неможливо, бо відкриється жахлива правда. Історія взаємин батька та сина сповнена іронії та щирості почуттів, представлена як сповідь людини, приреченої на «чужу» любов. Коли від найбільшого в світі кохання не залишається й подиху, коли вірність та відданість залишаються пустим звуком – на зміну щасливим світанкам приходить темрява невимовного болю. «У мене був син… Цілих два дні… А потім мені подзвонили…» В основі вистави покладено повість сучасної ізраїльської письменниці Діни Рубіної «Подвійне прізвище» в сценічній редакції Катерини Степанкової.

Антреприза
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
6.0
5.2
6.0
6.0

Вибір п'єси закономірний як для головної актриси – Ади Роговцевої, так і для режисера, доньки Ади Миколаївни - Катерини Степанкової, учениці Романа Віктюка і Петра Тодоровського. Адже п'єса Жан-Марі Шевре «Squat» (в українській сценічній версії – «Будьте, як удома») добре відома в Європі. Тема єдиного Дому, яким нарешті і має стати для кожного з нас досить обмежене «земний простір», сьогодні особливо хвилює світ. Для одних простір визначається державними кордонами, а для інших – стінами паризької квартири. Саме там і живуть герої вистави, вирішуючи свої то складні, то «прості» людські взаємини. Роль Марівонн грає Народна артистка України Ада Миколаївна Роговцева. Її партнер на сцені, виконавець головної чоловічої ролі – араба Саміра – Ахтем Сейтаблаєв, на сьогодні найяскравіша молода зірка київської театральної сцени. Глядачам Ахтем відомий як режисер і актор фільму «Хайтарма» та учасника тв-шоу «Танці з зірками».

Антреприза

У повісті Астрід Ліндгрен до семирічного Малюка з’являється чоловічок із пропелером і вчить літати, мандрувати дахами і піддавати сумніву усі відомі правила. А якого друга зустрів би сімнадцятирічний Малюк, щоб навчитися того самого? Хто зміг би вплинути на свідомість і все подальше життя майже дорослої людини? Яким би став сучасний Малюк, коли б зустрівся із Карлсоном сьогодні? П‘єса Ірини Іоанесян – це парадоксальна, дотепна, а час-від-часу навіть гірка відповідь на це питання. Філософська казка для дорослих, п’єса-рівняння, яке можна розв’язати багатьма засобами, але саме розв’язання примусить вдивитися у власні взаємини зі світом. У шведському місті Стокгольмі живе звичайна родина – мама, тато, троє дітей, і все наче гаразд, дуже поважна бабуся – майже ідилічна картинка. Поки на сходах будинку не з’являється дивний чоловік і пряниковий будиночок починає розпадатися… Режисер Катерина Степанкова розповідає казку про знайомих нам з дитинства героях, переміщених в сучасні реалії, де вони живуть серед правил і приписів, потребують любові і розуміння, прагнуть знайти когось, з ким можливо було б розділити власну самотність і захиститись від вразливості, вчиняють неоднозначні вчинки…

Антреприза
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Це чудова можливість зануритися в атмосферу поетичності, почути у виконанні акторки та її друзів, поезію Лесі Українки, Ліни Костенко та Марини Цвєтаєвої, прозу і уривки з вистав. Ви зможете поспілкуватися з Адою Миколаївною, дізнатися про її життя в театрі і кіно. Ви дізнаєтеся про долю актриси, її ставлення до багатьох речей. Зустріч протікає на українській і російській мовах.

Про прості речі
« Про прості речі » Біографічна вистава
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.8
5.2
5.8
5.2

Публіцистична вистава за новою книгою легендарної акторки Ади Роговцевої «Прості речі». Ада Роговцева – жива легенда українського театру та кіно, гранично щира жінка, якій випав непересічний життєвий шлях. На вас чекають відверті діалоги великої акторки зі світом про її власне життя, особистий біль, близьких людей, покликання, професію і країну. У розмовах згадуються знакові події та відомі особистості нашої культури, які для Ади Миколаївни були і залишаються друзями чи колегами.