З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Ігор Білецький

Сценограф, художник.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 4 вистави, в яких
бере участь Ігор Білецький
Після…
« Після… » Містична комедія
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Після…» – містична комедія режисера Ігоря Вялова та художника Ігоря Білецького за новою моторошною п’єсою Дмитра Корчинського. Твір видатних акторів, знаного режисера та знаменитого художника-постановника відзначається особливим блюзнірством, нетолерантністю і зневагою до суспільної моралі. Вбивця, брудний політик і філософ, який гірший за них обох разом взятих, зустрічаються для того, щоб судити один одного й усіх навколо... Буде весело і страшно.

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.3
5.8
5.3
5.3

«Хочете, я вас українізую?», – натхненно-захоплено запитує українофіл Мокій дівчину Улю в комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло», і ці його слова звучать майже як «Хочете, я вас поцілую?». Запальна вистава занурює у вир блискавичних подій, кохання, конфліктів, сатири. Смішно і тонко, про речі, які зараз на слуху, адже в сучасній Україні паралелі з мотивами п`єси є настільки прямими й прозорими, що слова однієї з героїнь «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной», для когось залишаються актуальними. Як розпізнати межу, котра починає роз’єднувати людей, рідних по крові, історії і культурі? Чому в одній родині батько та син не можуть знайти спільну мову? Це і сумно, і трагічно, і смішно.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
6.0
5.7

«В основу драми покладено розповідь про “Летючу естраду” – мистецького рою Карпатської Січі, який діяв кілька місяців у Хусті, – ділиться авторським задумом п’єси драматург Олександр Гаврош. –  Талановиті хлопці і дівчата об’єдналися в революційний театр і стали передовим загоном вояків-митців. Їхні імена знають дослідники, але маловідомі широкому загалу. “Останнє танго в Хусті” – це спроба віддати їм останю шану, адже доля більшості з них склалася трагічно».

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Хустський варіант постановки «Наталки Полтавки» повністю відходить від традиційної соціально-побутової п’єси із властивим зображенням українського села, народного вбрання тощо. Це зіткнення минулого і сучасності. Чорний фон спонукає відійти від стереотипного мислення часу і простору дії, тим самим змушуючи заглянути у суть конфлікту, який міг відбутися будь-коли і будь-де. Форма втілення режисерського задуму є наскрізь символічною, певною мірою приховано-психологічною. В аксесуарах та декорі одягу з’являються елементи патріотизму та певної символіки. Акторська гра дивує невимушеними жартами, сповненими місцевим колоритом,  які вдало балансують з трагізмом становища головної героїні. Вистава побудована за принципом кінострічки, де кожна сцена пов’язана з попередньою і майбутньою невидимою канвою».